Велика Палата Верховного Суду вирішила, як підтвердити право на представництво юридичних осіб у суді.
У постанові від 4 грудня 2019 року у справі № № 826/5500/18 (К/9901/66600/18) йдеться про те, що вимога обов'язкового подання до суду лише оригіналу довіреності на підтвердження повноважень представника і думка про допустимість засвідчення копії такого документа лише суддею не ґрунтується на чинному процесуальному законодавстві.
Повний текст рішення доступний у VERDICTUM. Також у цій системі аналізу судових рішень зібрати актуальну практику судів. Замовити тестовий доступ можна тут. Детальніше про систему.
Згідно зі статтею 59 КАС відповідність копії документа, що підтверджує повноваження представника, оригіналу може бути засвідчена підписом судді; правомірним є також інший порядок засвідчення "визначений законом".
Коли до адміністративного суду звертається представник юридичної особи, закон не встановлює обов'язок засвідчення копій довіреності на представництво нотаріусом або ж безпосередньо керівником юридичної особи, що видав довіреність.
Трактування положень статті 59 КАС у протилежному аспекті, на думку Великої Палати, є неправомірним обмеженням права на доступ до правосуддя. Наведене випливає і з практичної реалізації нотаріального посвідчення копій довіреності та (або) посвідчення копій довіреності керівником юридичної особи, що її видав, пов'язаної із настанням збитків матеріального характеру, часовими затратами та ін. Таке неправомірне обмеження права на доступ до суду полягає у надмірному формалізмі.
Повноваження представника юридичної особи підтверджуються завіреною представником копією довіреності, якщо його право засвідчувати копії документів випливає зі змісту виданої йому довіреності та за відсутності у ній відповідного застереження на вчинення певної дії.
Велика Палата наголосила: під час вирішення питання відповідності копії документа, що підтверджує повноваження представника юридичної особи, вимогам статті 59 КАС, зокрема при визнанні копії довіреності такою, що є засвідченою у визначеному законом порядку, слід уникати зайвого формалізму, як-от:
- констатація відсутності в матеріалах заяви (скарги) копії посадової інструкції особи, яка засвідчила копію відповідного документа,
- відсутність у довіреності вказівки на повноваження представника на засвідчення копії довіреності тощо.
Крім того, повернення заяв (скарг) за наявності процесуальної можливості пересвідчитись у наявності в особи повноважень на представництво під час розгляду справи (скарги) ставить під загрозу дотримання завдань адміністративного судочинства, закріплених у частині першій статті 2 КАС, а також дотримання учасниками справи строків звернення до суду та оскарження судових рішень.
Таким чином, представник юрсоіб на підтвердження своїх повноважень має надати самостійно засвідчену копію довіреності, виданої на нього. Довіреність (у цьому випадку від Міністра) має підтверджувати повноваження особи як представника на подання скарги, зокрема й на засвідчення копії довіреності власним підписом.
Як вже писала ЮРЛІГА, набув чинності Закон про самопредставництво юросіб у судах
