Порушенням таємниці наради суддів вважається розгляд інших судових справ під час перебування в нарадчій кімнаті для ухвалення судового рішення у відповідному кримінальному провадженні.
Такий висновок зробила колегія суддів Касаційного кримінального суду ВС в постанові від 10 квітня 2019 року у справі № 127/8831/14-к.
Ознайомитися з повним текстом постанови можна у Verdictum.
За вироком місцевого суду від 5 жовтня 2016 року двоє осіб були засуджені за ч. 3 ст. 190, ч. 4 ст. 190 КК (шахрайство).
Апеляційний суд частково скасував вирок, а також змінив його в частині призначеного особам покарання.
Прокурор та захисники у касаційних скаргах ставили питання про повне скасування судових рішень щодо засуджених та призначення нового розгляду, мотивувавши їх істотними порушеннями вимог процесуального закону, що перешкодило судам ухвалити законні й обґрунтовані рішення. Зокрема, один із захисників у касаційній скарзі стверджував про порушення судом першої інстанції таємниці нарадчої кімнати.
Колегія суддів ККС ВС задовольнила скарги, не погодившись з висновками судів попередніх інстанцій з огляду на таке.
Згідно з КПК під час ухвалення вироку ніхто не має права перебувати в нарадчій кімнаті, крім складу суду, який здійснює судовий розгляд.
Суд вправі перервати нараду лише для відпочинку з настанням нічного часу. Під час перерви судді не можуть спілкуватися з особами, які брали участь у кримінальному провадженні.
Істотними порушеннями вимог кримінального процесуального закону є такі порушення, які перешкодили чи могли перешкодити суду ухвалити законне та обґрунтоване судове рішення.
Таємниця наради суддів є одним із найважливіших принципів правосуддя, що служить гарантією об'єктивності, незалежності, безсторонності, неупередженості та справедливості суду. Відповідно до Закону «Про судоустрій і статус суддів» суддя зобов'язаний не розголошувати відомості, які становлять таємницю, що охороняється законом, у тому числі таємницю нарадчої кімнати і закритого судового засідання.
Під час розгляду кримінального провадження судом першої інстанції після останнього слова обвинуваченого суд негайно виходить до нарадчої кімнати для ухвалення вироку, про що головуючий оголошує присутнім у залі судового засідання.
Водночас недарма законодавцем й в цьому випадку вживано термін «негайно», оскільки має значення не лише нерозголошення інформації обговорюваної в нарадчій кімнаті, але й зосередження суду на обставинах того кримінального провадження, яке він має завершити ухваленням судового рішення.
У цьому кримінальному провадженні 29 вересня 2016 року після заслуховування останнього слова обвинувачених суд вийшов до нарадчої кімнати для ухвалення судового рішення, яке проголосив після виходу з нарадчої кімнати 5 жовтня 2016 року.
На підтвердження своїх доводів про порушення місцевим судом таємниці нарадчої кімнати захисник долучив до касаційної скарги копії восьми судових рішень з Єдиного державного реєстру судових рішень, які суддя, котра входила до складу колегії суддів, що розглядала згадане кримінальне провадження, ухвалила в інших судових справах під час перебування в нарадчій кімнаті з 29 вересня по 5 жовтня 2016 року, що є серйозним порушенням норм КПК.
