1. З нового року підвищено поріг настання кримінальної відповідальності за крадіжку і змінилися ставки судового збору
Оскільки з 1 січня 2019 року прожитковий мінімум для працездатної особи з розрахунку на місяць становить 1921 грн, збільшилися суми визначення наслідків злочину. Нагадаємо, НМДГ, зазначений у диспозиції норм, дорівнює 1/2 прожиткового мінімуму для працездатних осіб станом на 1 січня поточного року. Тобто у 2019 році для норм адміністративного та кримінального законодавства в частині кваліфікації правопорушень застосовується сума в 960,5 грн. Таким чином, крадіжка чужого майна вважається дрібною, якщо вартість такого майна на момент вчинення правопорушення не перевищує 0,2 НМДГ - 192,1 грн (0,2 х (50 % х 1921)), а якщо вартість викраденого майна перевищує 192,1 грн, настає кримінальна відповідальність. Крім того, у зв'язку з підвищенням прожиткового мінімуму підвищилися ставки судового збору, який до нього прив'язаний, але спори з податковою подешевшали через зменшення максимальної межі ставки збору за подання адмінпозову - не більш як 10 прожиткових мінімумів для працездатних осіб (а не 350 прожиткових мінімумів для працездатних осіб, як було раніше). Віднині для розгляду майнового спору адміністративним судом слід заплатити 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 і не більше 10 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (від 1921 до 19210 грн). Відповідно зменшився і розмір судового збору за подання апеляційних і касаційною скарг: 150 і 200 % ставки, яка підлягала сплаті під час подання позовної заяви. В інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН за допомогою калькуляторів можна розрахувати заборгованість і штрафні санкції, а також процесуальні строки.
2. Набрав чинності Закон про відповідальність домашніх насильників
11 січня набрав чинності Закон № 2227-VIII щодо імплементації у кримінальне законодавство норм Стамбульської конвенції про протидію домашньому насильству. Закон було прийнято 6 грудня 2017 року, а зміни щодо розширення переліку обставин, які обтяжують покарання, набрали чинності 12 січня 2018 року. Таким чином, вже рік діє норма про обтяження покарання за вчинення злочину стосовно одного з подружжя або близької людини. Тепер Кримінальний кодекс доповнено новою статтею 126-1, яка встановлює відповідальність за домашнє насильство, тобто умисне систематичне вчинення фізичного, психологічного або економічного насильства щодо подружжя (у тому числі колишнього) або іншої особи, з якою винний перебуває (перебував) у сімейних або близьких відносинах, що призвело до фізичних чи психологічних страждань, розладу здоров'я, втрати працездатності, емоційної залежності або погіршення якості життя потерпілого. Домашнім кривдникам загрожують громадські роботи на строк від 150 до 240 годин, або арешт на строк до 6 місяців, або обмеження волі на строк до 5 років, або позбавлення волі до двох років. Також КК доповнено новим розділом щодо обмежувальних заходів для домашніх насильників. Засудженому можуть заборонити перебувати в житлі потерпілого; обмежити спілкування з дитиною; заборонити наближатися до місця проживання, роботи, лікування потерпілих; листуватися (у тому числі електронно), говорити з потерпілим. Крім того, кривдника можуть направити на програму подолання агресії. У новій редакції викладено статтю 152, яка встановлює відповідальність за згвалтування, під яким розуміють вчинення дій сексуального характеру, пов'язаних з вагінальним, анальним або оральним проникненням в тіло іншої особи з використанням геніталій або предмета, без добровільної згоди потерпілої особи. Згода вважається добровільною, якщо є результатом вільного волевиявлення особи, з урахуванням супутніх обставин. Такі дії караються позбавленням волі на строк від трьох до п'яти років. Згвалтування подружжя або близької людини карається позбавленням волі на строк від 5 до 10 років. Сексуальні відносини з дитиною до 14 років, незалежно від її добровільної згоди, караються позбавленням волі на строк від 8 до 15 років.
3. У торгівлі з ЄС застосовується Конвенція Пан-Євро-Мед про походження товарів
З 1 січня 2019 року Україна та ЄС в торгових відносинах почали застосовувати положення Регіональної конвенції про пан-євро-середземноморські преференційні правила походження. Конвенція Пан-Євро-Мед установлює ідентичні правила походження товарів, які застосовуються у рамках угод про вільну торгівлю між її договірними сторонами. Наразі учасницями Конвенції є 25 сторін. Україна уклала угоди про вільну торгівлю з такими учасницями Регіональної конвенції: ЄС, країни ЄАВТ (Ісландія, Ліхтенштейн, Норвегія, Швейцарія), Грузія, Македонія, Молдова, Чорногорія. Готується до підписання Угода про вільну торгівлю між Україною та Ізраїлем і тривають переговори з Туреччиною. На практиці застосування положень Конвенції Пан-Євро-Мед означає, що український виробник зможе закуповувати сировину чи комплектуючі в однієї зі сторін - учасниць Конвенції, а готову продукцію експортувати в іншу учасницю Конвенції без сплати мита або за заниженою ставкою мита.
4. Обов'язкове маркування продукції латинськими літерами відтерміновано до 2021 року
Мінекономрозвитку продовжило до 1 січня 2021 року перехідний період щодо обов'язкового маркування продукції літерами латинського та грецького алфавіту. Відповідним наказом Мінекономрозвитку від 18 грудня 2018 року № 1938 відтерміновано введення в дію наказу від 4 серпня 2015 року № 914. Як відомо, у 2015 році на виконання вимог Угоди про асоціацію з ЄС Україна прийняла Правила застосування одиниць виміру. Згідно з Правилами з 1 січня 2016 року всі виробники споживчої продукції зобов'язані позначати вимірювання продукції одиницями виміру Міжнародної системи одиниць SI (кілограми, сантиметри, літри тощо). Водночас на маркуванні продукції, що продається в Україні, мають зазначатися міжнародні позначення одиниць виміру з використанням літер латинського і грецького алфавіту. Одночасно на маркуванні можуть застосовуватися українські позначення одиниць виміру (з використанням букв українського алфавіту). Для поступового переходу бізнесу, зокрема виробників ліків, було передбачено перехідний період для маркування латинськими літерами. Він мав завершитися 1 січня 2019 року. Але до Міністерства надійшли численні звернення від бізнес-асоціацій та асоціацій виробників медичних виробів про необхідність продовження перехідного періоду. Тому Міністерство прийняло рішення його продовжити до 1 січня 2021 року.
5. В Україні запроваджується нова система валютного регулювання
НБУ затвердив та оприлюднив усі нормативно-правові акти, які є основою для нової системи валютного регулювання, передбаченої Законом про валюту і валютні операції, який набирає чинності 7 лютого. Нове регулювання передбачає більш як 20 послаблень на валютному ринку, які полегшать ведення бізнесу і поліпшать інвестиційну привабливість України. Зокрема, дозволяється вільне використання рахунків юридичних осіб за кордоном (крім операцій з переказу коштів з України на такі рахунки), оnline-купівля іноземної валюти фізичними особами (до 150 тис. грн / день в еквіваленті), юридичним особам ввезення-вивезення банківських металів (якщо це передбачено їх статутом), скасовуються валютний нагляд за експортно-імпортними операціями до 150 тис. грн та індивідуальні ліцензії на валютні операції - їх замінить система електронних лімітів (2 млн євро / рік для юридичних осіб, 50 тис. євро / рік для фізичних осіб). Також збільшується граничний строк здійснення розрахунків за експортно-імпортними контрактами - до 365 днів і ліміт на перекази іноземної валюти за кордон без відкриття рахунка для фізичних осіб - з 15 до 150 тис. грн / рік тощо. Нова система складається з восьми основних постанов, які замінять попередню базу з 56 нормативно-правових актів у сфері валютного регулювання: № 1: "Про затвердження Положення про структуру валютного ринку України, умови та порядок торгівлі іноземною валютою та банківськими металами на валютному ринку України"; № 2: "Про затвердження Положення про здійснення операцій з валютними цінностями"; № 3: "Про затвердження Положення про транскордонне переміщення валютних цінностей"; № 4: "Про затвердження Положення про перелік заходів захисту, порядок та критерії їх запровадження, подовження та дострокового припинення"; № 5: "Про затвердження Положення про заходи захисту та визначення порядку здійснення окремих операцій в іноземній валюті"; № 6: "Про затвердження Положення про порядок надання банками Національному банку України інформації щодо договорів, які передбачають виконання резидентами боргових зобов'язань перед нерезидентами-кредиторами за залученими резидентами кредитами, позиками"; № 7: "Про затвердження Інструкції про порядок валютного нагляду банків за дотриманням резидентами граничних строків розрахунків за операціями з експорту та імпорту товарів"; № 8: "Про затвердження Положення про порядок здійснення уповноваженими установами аналізу та перевірки документів (інформації) про валютні операції". Крім того, з лютого купити валюту можна буде на пошті.
6. НБУ ліцензуватиме банки по-новому
Нацбанк запроваджує новий принцип у питаннях ліцензування банків: перехід від формалістичного до ризик-орієнтованого підходу. Зазначений принцип закладено в новому Положенні про ліцензування банків. Серед ключових нововведень: визначено детальні критерії оцінки фінансового/майнового стану залежно від суб'єктів, які підлягають перевірці, а також від обставин, за яких така перевірка здійснюється; встановлено вимоги до бізнес-плану; визначено вимоги до потенційного контролера щодо подання до НБУ інформації про фінансові ресурси, які направлятимуться їм на надання фінансової підтримки банку відповідно до бізнес-плану; змінено підходи до оцінки фінансової стійкості юрособи, а саме замість вичерпного переліку показників платоспроможності встановлено рекомендовані показники фінансової стійкості; посилено вимоги до джерел власних коштів фізосіб, які спрямовуються на капіталізацію банку і на придбання чи збільшення істотної участі в ньому. Йдеться про необхідність їх зберігання у безготівковій формі безперервно протягом 1 року та інше.
7. Банківські рахунки переведуть у міжнародний стандарт IBAN
З 1 квітня 2019 банки України відкриватимуть клієнтам нові рахунки в стандарті IBAN, а діючі номери рахунків з 1 квітня по 31 жовтня 2019 банки самостійно змінюватимуть відповідно до вимог цього стандарту зі збереженням діючого номера аналітичного обліку. Відповідні норми містить постанова НБУ від 28 січня 2018 року № 162 "Про запровадження міжнародного номера банківського рахунку (IBAN) в Україні". Застосування IBAN стане обов'язковим для клієнтів усіх банків України під час здійснення переказів грошових коштів як у національній, так і в іноземних валютах, у тому числі при транскордонних переказах. Тобто всі перекази здійснюватимуться лише з використанням IBAN. З 1 квітня по 31 жовтня клієнти банків у реквізитах розрахункових документів зможуть зазначати як діючий номер рахунка та код банку, так і номер у стандарті IBAN. Також використання IBAN клієнтами банків дасть змогу в майбутньому застосовувати QR-коди, які міститимуть інформацію про IBAN, для спрощення оплати рахунків та обміну платіжною інформацією.
8. Спрощено банківський контроль за імпортом сировини для переробки та оновлено порядок перевірок інкасаторів
Нацбанк розширив перелік типів митних декларацій, що використовуються банками для зняття імпортних операцій резидентів з контролю. Йдеться про імпортні операції суб'єктів зовнішньоекономічної діяльності при ввезенні товарів, які перероблятимуться і забезпечуватимуть створення доданої вартості в Україні. Зазначені зміни затверджено постановою Правління НБУ від 27 грудня 2018 року № 158. Таким чином, було оновлено Інструкцію про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями. Банки зніматимуть такі операції з контролю після отримання відповідної інформації в реєстрі митних декларацій типу ІМ-51 ("Переробка на митній території"). Таке рішення прийнято Нацбанком після отримання численних звернень бізнесу та проведення консультацій за участю Мінфіну і ДФС. Інструкція про порядок здійснення контролю за експортними, імпортними операціями діятиме до набрання чинності Законом "Про валюту і валютні операції", тобто до 7 лютого 2019 року. Водночас зазначені спрощення продовжать свою дію разом з набранням чинності нормативно-правовими актами НБУ, які сформують нову ліберальну систему валютного регулювання. Крім того, регулятор уточнив порядок проведення перевірок юридичних осіб, які отримали ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації (СІТ-компаній). Національний банк здійснює нагляд шляхом проведення планових і позапланових перевірок. Затверджено графік проведення планових перевірок на 2019 рік, з яким можна ознайомитися за посиланням. НБУ публікуватиме цей графік щорічно. У 2019 році Нацбанк перевірить шість CIT-компаній. Наразі ліцензію НБУ на надання банкам послуг з інкасації отримали дев'ять юросіб.
9. При електронній реєстрації ФОП подаються тільки оригінали електронних документів
Діють зміни, внесені до Порядку державної реєстрації юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, що не мають статусу юридичної особи. Відповідний наказ Мін'юсту від 29 грудня 2018 року № 4146/5 набрав чинності 2 січня. Зокрема, уточнюється порядок реєстрації за заявами, які подаються в електронній формі. Так, до заяв в електронній формі мають обов'язково додаватися оригінали електронних документів для державної реєстрації. Заява та документи повинні відповідати вимогам законів "Про електронні документи та електронний документообіг" і "Про електронні довірчі послуги". Оригіналом електронного документа вважається електронний примірник документа з обов'язковими реквізитами, у тому числі з електронним підписом автора або підписом, прирівняними до власноручного підпису відповідно до Закону про електронні довірчі послуги.
10. Діє механізм перевірки якості ж/к послуг
5 січня набрав чинності Порядок проведення перевірки відповідності якості надання комунальних послуг і послуг з управління багатоквартирним будинком, затверджений постановою Кабміну від 27 грудня 2017 року № 1145. Якість ж/к послуг перевіряє виконавець або управитель багатоквартирного будинку за усною, телефонною або письмовою заявою споживача, направленою поштою або на e-mail. У зверненні обов'язково зазначається прізвище, ім'я та по батькові, місце проживання фактичного споживача, а також найменування ненаданої, наданої не в повному обсязі або неналежної якості послуги. Споживач також має право звернутися до уповноважених державних органів за захистом порушених прав щодо якості надання послуг. Виконавець або управитель зобов'язаний прибути на виклик споживача в терміни, визначені в договорі, але не пізніш як протягом доби з моменту отримання претензії. За результатами перевірки складається акт-претензія встановленої форми із зазначенням дати та часу перевірки, фактів невідповідності якості надання послуг, інформації про дату початку зниження якості відповідної послуги. Якщо для перевірки ніхто не з'явився, акт вважається дійсним, якщо він підписаний споживачем і не менш як двома іншими споживачами відповідної послуги, які проживають в сусідніх будівлях (у приміщеннях - у разі, коли послуга надається у багатоквартирному будинку). Акт-претензія направляється виконавцеві комунальної послуги чи управителю багатоквартирного будинку рекомендованим листом. Порядком установлено окремі правила для проведення перевірки якості надання кожної послуги. Зверніть увагу, що в інформаційно-правових системах ЛІГА:ЗАКОН доступні всі типові договори та шаблони, у тому числі і форма акта-претензії про неналежне надання або ненадання послуг.
