Велика Палата Верховного Суду, розглянувши справу № 380/624/16-ц, зробила висновок, що спір як щодо рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою, так і оскарження дій суб'єкта владних повноважень щодо надання чи відмови у наданні такого дозволу є публічно-правовим, а отже відноситься до юрисдикції адміністративних судів.
З постановою, прийнятою 17 жовтня, уже можна ознайомитися у Verdictum.
Велика Палата погодилась з апеляційним судом, який закрив провадження з огляду на те, що оскаржувані дії та рішення Держгеокадастру не підлягають розгляду в порядку цивільного судочинства, оскільки пов'язані із делегованими йому законом повноваженнями для перевірки правильності даних, необхідних для прийняття рішення цим органом, що є публічно-правовими відносинами.
Велика Палата приходить до висновку, що рішення про надання дозволу на розробку проекту землеустрою є стадією процесу отримання права власності чи користування на земельну ділянку. Однак, отримання такого дозволу не гарантує особі чи невизначеному колу осіб набуття такого права, оскільки сам по собі дозвіл не являється правовстановлюючим актом.
Відтак - правовідносини, пов'язані з прийняттям та реалізацією такого рішення не підпадають під визначення приватноправових, оскільки не породжують особистих майнових прав та зобов'язань осіб.
При прийнятті такого рішення орган державної влади виконує дозвільну функцію, що притаманна органу державної влади у публічно-правових відносинах.
Нагадаємо, Велика Палата Верховного Суду вже вирішувала питання предметної юрисдикції у подібних справах (зокрема, постанови від 21 березня 2018 року у справі № 536/233/16-ц, від 3 жовтня 2018 року у справі № 820/4149/17). Тоді Велика Палата вирішила, що саме адмінсуд може зобов'язати Держгеокадастр затвердити самовідвід.
