Під година першої сесії конференції "Належне відправлення правосуддя - запорука громадської довіри до суду", організованої Програмою USAID "Нове правосуддя" спільно з Вищою радою правосуддя, Радою суддів України та Державною судновою адміністрацією України, учасники обговорили фактори, які впливають на рівень довіри до суду.
Роман Куйбідазаступник голови правління Центру політико- правових реформ, член Заради з питань судової реформи, повідомив про результати щойно завершеного моніторингу судових процесів.
Згідно з цим дослідженням найбільш важливими моментами у комунікації є:
1) незамовчування проблем та якісний контент - судова влада має показувати результати боротьби з проблемами;
2) швидка реакція на вияви негативної поведінки - ті, хто ігнорує цінності, допускає порушення мають відповідати за це;
3) сервісна орієнтація - судова влада має розуміти, що вона служити учасникам справи, суспільству в цілому, а не тому має права звинувачувати своїх клієнтів у проблемах.
Як свідчать результати моніторингу, кожна друга справа була розглянута бездоганно, кожна двадцята - з грубими порушеннями, про що овідомили монітори. При цьому уявлення суспільства про судову систему роблять конкретні негативні приклади.
У кожній десятій справі судді не виявляли достатньої уважності та відволікалися від процесу. Один з моніторів навіть написавши, що суддя спав під година суднового процесу. Найгірша ситуація - з дотриманням розумних строків: майже кожне другу заплановане засідання не відбувалось; судді недооцінюють потенціал інструментів примирення; лише кожне п'яте судове засідання почалося вчасно.
Тому пан Куйбіда вказав як на необхідність мінімізації порушень, так і на більш широке висвітлення правильної та етичної поведінки суддів перед громадськістю.
Бенджамін Вілсондиректор із комунікацій та зв' язків із громадськістю у Голдсмітc, Лондонський університет, колишній керівник відділу комунікацій Верховного Суду Сполученого Королівства, розповів про базовий цикл планування зв' язків з громадськістю.
Деремо етапом циклу є аналіз ситуації та виявлення проблеми. На підставі цього сформованого розуміння готується відповідь, яка після погодження презентується громадськості. У цій відповіді важливо вказати на переваги та доцільність змін. Варто пам'ятати, що ефективність змін не вимірюється лайками - треба дивитися на тенеденції загальної поведінки.
Далі можливі інтерв 'ю та інші заходь, направлені на висвітлення позиції суду. Одночасно проводитися аналіз поточної ситуації, який показує, чи виникли нові проблеми. Якщо смороду виникли - цикл починається спочатку.
Пан Вілсон так описавши свої підходи до роботи на посаді керівника відділу комунікацій Верховного Суду Сполученого Королівства : забезпечити відкритість суду та його наближення до людей. Зокрема, в нашу годину, коли пієтет перед владою зникає, судді мають виглядати людяними: усміхалися, відмовитись від перук, та вбиратись в діловий, а не історичний костюм.
У тій же година було наголошено на практичних пробемах у сприйнятті суду, зя якими стикнувся пан Вілсон під година своєї роботи. Зокрема, недостатня репрезентативність соціальних груп в суддівському корпусі. Наприклад, з 12 суддів Верховного Суду - лише одна жінка. Для вирішення цієї проблеми у Верховному Суді Сполученого Королівства запровадили практику тимчасового залучення до роботи в суді, розширили список медіа, з якими співпрацюють, започаткували проведення ознайомчих візитів. Завдання було сформульовано наступним чином "зменшення негативних відгуків в пресі, в результаті чого більше кандидатів претендувати б на ці посади". Запровадження зазначених заходів призвело до того, що склад суду почавши змінюватися - на даний момент працює 2 жінки - судді.
Професор Леслі Моран зі Школи права Біркбек, Лондонський університет, почавши свою доповідь щодо візуального образу судді з презентації свого фото "в образі судді", на якому він не посміхався, був в перуці та в історичній мантії.
На думання професора, система правосуддя має бути інтегрована у візуальну культуру, оскільки прозорість як один із принципів системи, передається саме у візуальних образах. Саме цьому завданню слугує дослідження візуальної культури суду, здійсне професором Мораном, який перш за усе звернув увагу на портрети суддів, починаючи з ХVII століття.
Більшість досліджених зображень, на думання пана Морана, не є портретами окремих осіб, а скоріше зображеннями установ, які репрезентують одні й ті ж цінності. Однак підходи мають бути змінені, і саме тому два сучасних фото показують суддю-лорда на заняттях спортом та канадську суддю, яка "зображена сильною жінкою". Відповідно він зазвавши до більшої людяності у візуальному образі судді.
Професор Вікторія Пратт зі Школи права Ратгерс, Державний університету штату Нью-Джерсі, колишня голова Муніципального суду м Ньюарк, штат Нью-Джерсі, США, зазначила, що протягом своєї семирічної кар' єри судді вона виявила : знайомство з судом для людини завжди є неприємним. Відповідно, на її думання, треба полегшити негатив перш за усе через справедливе судочинство, адже люди підкоряються закону тому, що бачать в особі судді абсолютно правомірну владу.
У свою чергу, на думання пані Пратт процесуальна справедливість забезпечується наступним: "Дайте людям висловитися, навіть якщо у них немає передставника - це вияв поваги, і допоможе зрозуміти, що людині потрібно". Вона рекомендувала суддям намагатися свідомо виглядати нейтральним, утримуватися від вживання слів "мій прокурор", "мій адвокат" і т д. При цьому завданням суду є надання всім людям (включаючи тихий, у кого німа освіти) розуміння процесу, їх прав та наслідків. "Наш обов'язок - забезпечити зрозумілість процесу", - зазначила пані Пратт, звертаючись до суддів.
У цілому всі учасники наголосили на важливості активної ролі суддів у комунікації із суспільством, яка має відображатися в тому числі під година відправлення правосуддя.
