Під час першої сесії конференції «Належне відправлення правосуддя - запорука громадської довіри до суду», організованої Програмою USAID «Нове правосуддя» спільно з Вищою радою правосуддя, Радою суддів України та Державною судовою адміністрацією України, учасники обговорили фактори, які впливають на рівень довіри до суду.
Роман Куйбіда, заступник голови правління Центру політико-правових реформ, член Ради з питань судової реформи, повідомив про результати щойно завершеного моніторингу судових процесів.
Згідно з цим дослідженням найбільш важливими моментами у комунікації є:
1) незамовчування проблем та якісний контент - судова влада має показувати результати боротьби з проблемами;
2) швидка реакція на прояви негативної поведінки - ті, хто ігнорує цінності, допускає порушення мають відповідати за це;
3) сервісна орієнтація - судова влада має розуміти, що вона служить учасникам справи, суспільству в цілому, а тому не має права звинувачувати своїх клієнтів у проблемах.
Як свідчать результати моніторингу, кожна друга справа була розглянута бездоганно, кожна двадцята - з грубими порушеннями, про що овідомили монітори. При цьому уявлення суспільства про судову систему роблять конкретні негативні приклади.
В кожній десятій справі судді не виявляли достатньої уважності та відволікалися від процесу. Один з моніторів навіть написав, що суддя спав під час судового процесу. Найгірша ситуація - з дотриманням розумних строків: майже кожне друге заплановане засідання не відбувалось; судді недооцінюють потенціал інструментів примирення; лише кожне п'яте судове засідання почалося вчасно.
Тому пан Куйбіда вказав як на необхідність мінімізації порушень, так і на більш широке висвітлення правильної та етичної поведінки суддів перед громадськістю.
Бенджамін Вілсон, директор із комунікацій та зв'язків із громадськістю у Голдсмітc, Лондонський університет, колишній керівник відділу комунікацій Верховного Суду Сполученого Королівства, розповів про базовий цикл планування зв'язків з громадськістю.
Першим етапом циклу є аналіз ситуації та виявлення проблеми. На підставі цього сформованого розуміння готується відповідь, яка після погодження презентується громадськості. У цій відповіді важливо вказати на переваги та доцільність змін. Варто пам'ятати, що ефективність змін не вимірюється лайками - треба дивитися на тенеденції загальної поведінки.
Далі можливі інтерв'ю та інші заходи, направлені на висвітлення позиції суду. Одночасно проводиться аналіз поточної ситуації, який показує, чи виникли нові проблеми. Якщо вони виникли - цикл починається спочатку.
Пан Вілсон так описав свої підходи до роботи на посаді керівника відділу комунікацій Верховного Суду Сполученого Королівства: забезпечити відкритість суду та його наближення до людей. Зокрема, в наш час, коли пієтет перед владою зникає, судді мають виглядати людяними: усміхалися, відмовитись від перук, та вбиратись в діловий, а не історичний костюм.
В той же час було наголошено на практичних пробемах у сприйнятті суду, зя якими стикнувся пан Вілсон під час своєї роботи. Зокрема, недостатня репрезентативність соціальних груп в суддівському корпусі. Наприклад, з 12 суддів Верховного Суду - лише одна жінка. Для вирішення цієї проблеми у Верховному Суді Сполученого Королівства запровадили практику тимчасового залучення до роботи в суді, розширили список медіа, з якими співпрацюють, започаткували проведення ознайомчих візитів. Завдання було сформульовано наступним чином «зменшення негативних відгуків в пресі, в результаті чого більше кандидатів претендувати б на ці посади». Запровадження зазначених заходів призвело до того, що склад суду почав змінюватися - на даний момент працює 2 жінки-судді.
Професор Леслі Моран зі Школи права Біркбек, Лондонський університет, почав свою доповідь щодо візуального образу судді з презентації свого фото «в образі судді», на якому він не посміхався, був в перуці та в історичній мантії.
На думку професора, система правосуддя має бути інтегрована у візуальну культуру, оскільки прозорість як один із принципів системи, передається саме у візуальних образах. Саме цьому завданню слугує дослідження візуальної культури суду, здійсне професором Мораном, який перш за все звернув увагу на портрети суддів, починаючи з ХVII століття.
Більшість досліджених зображень, на думку пана Морана, не є портретами окремих осіб, а скоріше зображеннями установ, які репрезентують одні й ті ж цінності. Однак підходи мають бути змінені, і саме тому два сучасних фото показують суддю-лорда на заняттях спортом та канадську суддю, яка «зображена сильною жінкою». Відповідно він закликав до більшої людяності у візуальному образі судді.
Професор Вікторія Пратт зі Школи права Ратгерс, Державний університету штату Нью-Джерсі, колишня голова Муніципального суду м. Ньюарк, штат Нью-Джерсі, США, зазначила, що протягом своєї семирічної кар'єри судді вона виявила: знайомство з судом для людини завжди є неприємним. Відповідно, на її думку, треба полегшити негатив перш за все через справедливе судочинство, адже люди підкоряються закону тому, що бачать в особі судді абсолютно правомірну владу.
В свою чергу, на думку пані Пратт процесуальна справедливість забезпечується наступним: «Дайте людям висловитися, навіть якщо у них немає представника - це вияв поваги, і допоможе зрозуміти, що людині потрібно». Вона рекомендувала суддям намагатися свідомо виглядати нейтральним, утримуватися від вживання слів «мій прокурор», «мій адвокат» і т д. При цьому завданням суду є надання всім людям (включаючи тих, у кого нема освіти) розуміння процесу, їх прав та наслідків. «Наш обов'язок - забезпечити зрозумілість процесу», - зазначила пані Пратт, звертаючись до суддів.
В цілому всі учасники наголосили на важливості активної ролі суддів у комунікації із суспільством, яка має відображатися в тому числі під час відправлення правосуддя.
