Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду під час розгляду позову судді до Вищої ради правосуддя щодо відмови в призначенні безстроково роз'яснив, що суддя без повноважень зобов'язаний бути присутнім на робочому місці. Відсутність на робочому місці більше року без поважних причин свідчить про невідповідність судді критерію доброчесності і професійної етики.
Суд встановив, що ВРП відмовила у внесенні подання Президенту про призначення позивачки на посаду судді на підставі її відсутності на роботі більше року, як вважає рада, без поважних причин.
Як пояснила позивачка, її відсутність на роботі була зумовлена поважними причинами - важкою хворобою батьків.
Згідно з матеріалами справи, в період, коли суддя не виходила на роботу, п'ятирічний строк її повноважень закінчився, проте питання про призначення її на цю посаду безстроково у той час(рекомендація ВККС була отримана 12 лютого 2014 року, строк повноважень збіг 13 травня 2014 року) не було вирішено. Тобто позивачка, хоча і не мала повноважень на здійснення правосуддя, але була суддею Чернівецького окружного адміністративного суду, та при цьому не виходила на роботу більше року.
Також суд встановив, що про справжні причини своєї тривалої безперервної відсутності на роботі суддя не повідомляла керівництво суду, незважаючи на неодноразові спроби контактувати з нею і з'ясувати ці причини. При цьому офіційні документи, що засвідчують наявність у позивачки законних підстав не відвідувати роботу (відпустка, листок тимчасової непрацездатності), відсутні.
Із цього приводу суд зазначив, що відсутність повноважень на здійснення правосуддя не звільняє суддю від дотримання інших вимог законодавства та загальноприйнятих правил поведінки. Така поведінка позивачки (не виходити більше року на роботу і не вважати потрібним повідомляти про це керівництву суду), крім того, що є неправомірною, є неприйнятною зважаючи на ту посаду, яку вона займає.
На засіданні ВРП позивачка відмовилася пояснювати причини своєї відсутності, що, зокрема, дало відповідачу підстави для однозначного висновку про те, що позивачка не відповідає критеріям доброчесності та професійної етики, у зв'язку з чим і було прийнято оскаржене рішення.
Суд також зазначив, що завданням ВРП, окрім іншого, є формування якісного суддівського корпусу з високим рівнем відповідальності при здійсненні правосуддя як перед державою, так і перед суспільством. Цей орган наділений правом давати оцінку діям / вчинкам / поведінці судді не лише при здійсненні правосуддя, але і поза професійною діяльністю, та не лише на відповідність вимогам закону, але і на предмет відповідності цих дій / вчинків загальним морально-етичним нормам поведінки.
Рішення у справі № П/9901/18/17 (9901/18/17) було винесено 25 січня.
Всі рішення судів ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUM, яка створена для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо ви ще не користуєтеся системою, то рекомендуємо замовити тестовий доступ або придбати VERDICTUM.