Народні депутати Руслан Сидорович, Оксана Сироїд, Олена Сотник і Тетяна Острікова пропонують ввести інститут преюдиційного запиту та уніфікувати касаційне провадження.
Законопроекти про внесення змін до Цивільного, Господарського процесуальних кодексів та Кодексу адміністративного судочинства зареєстровано у Верховній Раді під номерами 8030, 8032 і 8031 відповідно.
Так, кодекси запропоновано доповнити новими розділами, що встановлюють особливості преюдиційного провадження. Cуд першої або апеляційної інстанції, у випадках відсутності висновків або неоднакової практики касаційної інстанції щодо правовідносин, які є предметом розгляду, може прийняти рішення про звернення до Верховного Суду з клопотанням про надання висновку щодо застосування норми права до виходу в дорадчу кімнату.
В ухвалі зазначається інформація про правове регулювання і фактичні дані у правовідносинах, які є предметом розгляду. Суд обгрунтовує необхідність надання висновку про застосування норми права або вказує на неоднакову практику касаційної інстанції та зупиняє судочинство на час розгляду преюдиційного запиту. Учасники справи повідомляються про можливість подання до Верховного Суду своїх пояснень з питання застосування норми права, яке поставлено в ухвалі.
У відкритті преюдиціального провадження може бути відмовлено, якщо:
1) Верховний Суд вже виклав у своїй постанові висновок з питання правильного застосування норми права, або
2) правильне застосування права очевидне та не викликає розумних сумнівів в його застосуванні або тлумаченні.
Преюдиційний запит має бути розглянуто протягом 60 днів з дня винесення ухвали про відкриття провадження. Якщо строк перевищено на 10 днів, суд, що подав запит, поновлює провадження.
Велика Палата за результатами розгляду преюдиційного провадження має право:
1) дати висновок щодо застосування норми права;
2) відмовити у відповіді на запит.
Також передбачено зміни до інших положень процесуальних кодексів «з метою забезпечення стандарту чіткості закону».
