Верховний Суд України на засіданні Судової палати у цивільних справах 2 грудня 2015 року розглянув справу № 6-1341цс15 за позовом позичальника до "Приватбанку" про визнання недійсними кредитного договору і договору іпотеки.
При розгляді була сформульована наступна правова позиція. По сенсу статей 11, 18 Закону "Про захист прав споживачів" до договорів із споживачами про надання споживчого кредиту застосовуються положення справжнього Закону про несправедливих умовах у договорах, зокрема про встановлення обов'язкових для споживача умов, з якими він не мав реальної можливості ознайомитися перед укладенням договору; наданні продавцеві (виконавцеві, виробникові) права в односторонньому порядку змінювати умови договору за власним розсудом або по підставах, не вказаних в договорі; передбаченні зміни у будь-яких витратах за договором, окрім процентної ставки. Продавець (виконавець, виробник) не повинен включати в договори із споживачем умови, які є несправедливими. Умови договору є несправедливими, якщо всупереч принципу сумлінності його слідством є істотний дисбаланс договірних прав і обов'язків на шкоду споживачеві. Якщо положення договору визнане несправедливим, включаючи ціну договору, таке положення може бути змінене або визнане недійсним. Положення, визнане недійсним, вважається таким з моменту укладення договору.
Закон "Про захист прав споживачів" застосовується до спор, що виникли з кредитних правовідносин, лише у тому випадку, якщо основою позову є порушення порядку надання споживачеві інформації про умови отримання кредитутипових процентних ставках, валютних скидках і так далі, передуючих укладенню договору.
У справі, що переглядається, суди встановили, що спірний кредитний договір підписаний сторонами, які досягли згоди за усіма істотними умовами договору, мали необхідний об'єм цивільної дієздатності, а їх волевиявлення було вільним і відповідало їх внутрішній волі; позивачка на момент укладення договору не заявляла додаткових вимог за умовами спірного договору і надалі виконувала його умови; відповідач надав позивачці документи, що передували укладенню кредитного договору, у тому числі і відносно сукупної вартості кредиту, реальної процентної ставки; у додатках до кредитного договору "Загальна вартість кредиту" і "Графік погашення кредиту", які підписані позивачкою, міститься повна інформація про умови кредитування.
У цій справі суди дійшли правильного висновку про відсутність правових підстав для визнання недійсними договори споживчого кредиту і договору іпотеки, правильно застосувавши положення статей 11, 18 Закону "Про захист прав споживачів".
Усі рішення судів Ви можете легко знайти в Системі аналізу судових рішень VERDICTUMствореною для аналітичної роботи з багатомільйонним масивом судових рішень. Якщо Ви ще не користуєтеся системою, замовте тестовий доступ чи придбайте VERDICTUM.
