Адвокат Юрій Забіяка розповів компанії Molfar про використання у суді електронних доказів, які знайдені у відкритих джерелах, пояснив, як надавати суду скріншоти, чи можна підтвердити, що профіль у соцмережі належить фізособі, а також поділився кейсами з адвокатської практики.
З ростом популярності соцмереж і користувацького контенту у ресерчерів з'явилась можливість збирати і аналізувати електронні докази з відкритих джерел, не порушуючи закон про захист персональних даних. Яка роль електронних доказів у судовому процесі? Чи відіграють вирішальну роль записи у соцмережах, інформація з відкритих реєстрів, інтерв'ю у ЗМІ?
Суд приймає електронні докази, але вони завжди супроводжуються письмовими або речовими. У моїй практиці не було випадків, коли скріншоти або виписки з реєстрів відігравали вирішальну роль. Ось кейси для прикладу:
Замовник не сплатив послуги по факту виставлення рахунків і заявив, що рахунки не виставлялись. Виконавець надав докази - скріншоти листування електронною поштою. У листуванні відповідь замовника: “Рахунки підписувати ми не будемо, через те що послуги були виконані у менших об'ємах”. Суд посилається на скріншоти, але додатково посилається на інші документи, що підтверджували надання послуг, які було відправлено за допомогою поштового зв'язку.
Наступний приклад - судовий спір із податковою. Компанія надала в суді скріншот квитанції з особистого кабінету платника податків, який підтверджував, що податкова прийняла декларацію. Додатково надавались документи про отримання ключів електронного цифрового підпису, накази про призначення на посаду директора і бухгалтера. Такі докази завжди надаються в сукупності.
І повчальний кейс - про підприємця, який у листуванні із замовником використовував особистий e-mail. Суд відхилив скріншоти листування, так як e-mail не був вказаний у договорі, на сайті або фірмовому бланку компанії. Юристи не даремно придумали вказувати поштову адресу, e-mail і телефони компанії в кінці договору, у пункті “Підписи сторін”. При розбіжностях важливо довести не тільки зміст листування, але й з ким воно проводилось, а особисті e-mail адреси, як правило, є анонімними і не дозволяють цього зробити.
Як вилучаються електронні докази? У яких випадках достатньо надати суду скріншот?
Давайте для початку розберемо цей термін - “електронні докази”. Він введений у 2017 році у три процесуальні кодекси: цивільний, господарський і кодекс адміністративного судочинства. Термін ще не введено у кодекс про адміністративні правопорушення і кримінально-процесуальний кодекс (КПК). У вересні 2020 року зареєстрували законопроект стосовно змін про електронні докази в КПК. У двадцятих числах січня 2021 року розглядався на комітеті, але поки законопроект не прийняли.
Законодавець у контексті електронних доказів оперує категоріями:
оригінал електронного доказу
електронна копія електронного доказу
паперова копія електронного доказу (там, де це можливо)
Оригінал електронного доказу - первинно створений файл, який містить підтвердження тих або інших фактів, які були заявлені стороною. Це може бути таблиця в Excel, відсканований документ у форматі PDF або будь-який інший файл, який містить відповідні дані. Копія ідентична оригіналу і засвідчується цифровим підписом. Докази на паперовому носії - це зображення або текст у роздрукованому виді, які засвідчуються підписом і печаткою сторони.
Згідно з КПК, для вивчення електронних даних відбувається огляд речових доказів: слідчий оглядає носій інформації і складає протокол огляду ноутбука або мобільного телефону, в якому знайдені фотографії або документи. Сам носій інформації буде речовим доказом. Якщо ж оригінал розміщений у хмарному сервісі, то вилучити його проблематично. Наприклад, сервери Amazon або Google знаходяться в іншій країні.
Важливий аспект щодо електронних доказів у господарському, адміністративному і цивільному процесах: якщо сторона заперечує проти вірності копії електронного доказу, то суд вимагає оригінал. Якщо оригінал не наданий, суд не приймає копію електронного доказу.
Надаючи скріншот, важливо додатково довести, яким чином його було зафіксовано - це можна зробити за допомогою відеознімання або під час складання огляду сайту за участю адвоката і свідків. Тоді у скріншота буде більше доказової ваги. З вилученням і засвідченням електронних доказів ми тільки починаємо шлях правозастосовної практики, так як норми з'явились у 2017 році.
Читайте також: Подання електронного доказу в паперовій копії саме по собі не робить такий доказ недопустимим: ВС
Чи приймає суд видалені сторінки або їхні попередні версії із інтернет-архіву?
Сторінки, кешовані в Google або записані в архіві сайтів, зберігаються у форматі html - це й буде оригіналом електронного доказу.
Чи є проблеми з підтвердженням автентичності інформації? Наприклад, скріншот веб-сторінки можна відредагувати у Photoshop.
Підроблення скріншотів не практикують - це загрожує кримінальним переслідуванням. Адже надаючи до суду доказ, ви засвідчуєте копії підписами. Підроблення - завжди ризик. Щоб перевірити докази на предмет маніпуляцій, необхідна експертиза. Але, скоріше за все, експерт напише, що є неможливим встановити автентичність цифрового матеріалу і такий доказ не буде прийнято.
Які обмеження для збору інформації у відкритих джерелах?
За законом про захист інформації у відкритих джерелах можна збирати будь-яку інформацію про людину. Наприклад, створюючи акаунт у Facebook, користувач погоджується з тим, що інформація може бути використана третіми особами. Якщо джерело є закритим, то адвокат має право подати запит про отримання закритої інформації, яка стосується судової справи.
Як підтвердити, що профіль у соцмережі належить фізособі, якщо профіль зареєстрований за допомогою номера телефону або e-mail?
Якщо зафіксувати, що фізособа веде зі свого пристрою прямий ефір, то йому буде складно заперечувати, що це його акаунт. Але прив'язка номера телефону або e-mail до акаунту не є доказом. Ви не доведете, що номером телефону користується лише одна людина.
Потужним доказом було б використання BankID при реєстрації. BankID надається сертифікованим утримувачем ваших персональних даних - банком, якому ви особисто віддавали документи, що посвідчують особу. BankID використовується при реєстрації на порталі iGov і у застосунку Дія. Але жодна соцмережа не працює з BankID, і при реєстрації не вимагає ідентифікації особи.
Випадок із життя: київський адвокат у 2020 році у соцмережах постив контент, який не відповідає правилам адвокатської етики. На нього надійшла скарга до кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури. Адвокат миттєво подав позов на дружину, в якому заявив, що вона розміщувала пости від його імені. Дружина визнала позовні вимоги, і адвокат довів, що недоречні пости у соцмережах йому не належать.
Уявіть ситуацію, коли ресерчер під виглядом журналіста бере інтерв'ю у людини і робить цифровий запис. Як такі матеріали трактуються судом?
Ви можете вдавати з себе журналіста або блогера, використовувати псевдонім, і проводити інтерв'ю. Але цифровий запис розмови не є доказом. Під час інтерв'ю людина не знаходиться під присягою і у неї немає додаткових зобов'язань, щоб говорити правду. Відповідальності за брехню під час інтерв'ю немає. Звукове повідомлення доказує тільки те, що людина вимовила ці слова.
Так, в інформаційних позовах про захист честі і гідності звуковий запис - ключовий доказ. Але якщо мова йде про володіння майном, про договірні відношення, це не є серйозним доводом. Якщо ж ви записали інтерв'ю переговорного процесу перед заключенням угоди, в якій сторона інтерпретує умови співробітництва, то це побічно доводить, що сторона розуміє умови угоди саме так. Але такі докази легко спростувати, через те що свідчення і показання під присягою будуть головними.
Інтерв'ю слід розглядати як точку відліку для збору доказів. Наприклад, людина стверджує, що володіє нерухомістю, і вона записана на друга. Ви знаходите в реєстрі зареєстровану нерухомість друга і дані про доходи, збираєте дані про взаємовідносини між ними. Якщо знайшли іншу кримінальну справу, в якій велось прослуховування розмови двох друзів, вимагаєте запис прослуховування і додаєте ці матеріали до справи.
Які джерела інформації використовують ваші колеги під час збору доказової бази? Чи використовуєте юридичний софт для автоматизації праці? Наприклад, Casetext.
Якщо говорити про локальних юристів, то вони використовують локальні ресурси - Verdictum, Contr Agent, бюро кредитних історій і державні реєстри. Хоча реєстри і адаптовані для автоматизації у платних сервісах, має сенс перевіряти актуальність інформації у кількох державних реєстрах. Те або інше визначення може з'явитись у системі “Електронний суд” пізніше, ніж у реєстрі судових рішень.
Для пошуку конкретних фактів про людину або компанії юристи використовують Google і соцмережі. І з більшою обережністю Getcontact, бажано на чужому телефоні, тому що застосунок зливає твою інформацію і контакти (Юрій посміхається).
Як часто і з якою метою юристи звертаються до приватних детективів або ресерч-агентств?
Звертаються час від часу, в інтересах клієнта, або рекомендують клієнту користуватись послугами ресерчерів. Звертаються, щоб перевірити контрагента перед укладенням договору або під час конфліктної ситуації - заборгованості або спору щодо майна. Але це виправдовує себе у серйозних проектах, через те що послуги коштують недешево. Наприклад, при середньому рахунку за договором поставки у розмірі 100 000 грн недоцільно наймати агентство за 2000 доларів.
Надання доказової бази - робота клієнта по завданню адвоката. Клієнт сам обирає, чи користуватись послугами ресерчера або служби безпеки.
Які нестандартні цифрові докази доводилось знаходити у відкритих джерелах і як вони вплинули на справу?
Масштабної судової практики, яка б використовувала електронні докази, я не мав. Частіше справи були пов'язані з письмовими доказами і показами свідків. Є один кейс, в якому хорошим початком були електронні реєстри судових справ. Клієнт, який виробляв декоративні свічки, попросив перевірити текст договору поставки з торговою мережею. Я вирішив додатково перевірити саму торгову мережу. У порівнянні з іншими мережами у неї виявилось занадто багато спорів про стягнення дебіторської заборгованості. Я зв'язався з адвокатами, які представляли позивачів, і вони повідомили, що політика торгової мережі - не сплачувати борг вище певної суми, поки не відбудуться суди. Я попередив клієнта, і він відмовився від співробітництва з торговою мережею.
Яку ви бачите тенденцію у законодавстві стосовно збору електронних доказів?
Уявляєте, двадцять років тому навіть аудіозапис не можна було заявити як доказ і долучити до справи. Його потрібно було розшифрувати і надати у вигляді письмового документа, у межах дослідження якого суддя міг прослухати аудіозапис. Зараз тенденція є позитивною - правосуддя стає більш сучасним. У 2017 році ми нарешті отримали поняття електронного доказу у трьох процесуальних кодексах. Наступним кроком буде прийняття законопроекту про введення цього поняття в КПК. Більше інформації буде міститись в електронних реєстрах, менше на папері. Але це не означає, що правосуддя стане повністю цифровим. Наприклад, у Великобританії й досі усні показання свідків мають більшу доказову вагу, ніж письмові і електронні. Так, позови про дебіторську заборгованість будуть автоматизовані, але у серйозних кейсах живого спілкування не уникнути, і інтровертам у професії юриста буде некомфортно.
А цифрові розслідування, дані відкритих реєстрів допоможуть прийняти бізнес-рішення і правові рішення при виборі стратегії і тактики захисту в суді.
Юрій, дуже дякуємо за інтерв'ю! Бажаємо перемог і легкого вирішення будь-яких конфліктів!
Дякую й вам, бажаю успіхів у розслідуваннях!
Інтерв'ю провів Артем Старосєк, CEO ресерч-компанії Molfar.
