Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Управління майбутнім: роль юристів в створенні доданої цінності бізнесу

13.29, 17 квітня 2019
1354
0

Інтерв'ю з Андрієм Пронченко, керівним партнером PwC Legal в Україні, а також країнах Центральної і Східної Європи.

Український юридичний ринок свого часу досить нервово віднісся до оголошення про офіційне відкриття компаніями "Великої четвірки" юридичних напрямів. Відтоді пройшло декілька років, і юристи консалтингових компаній міцно зайняли свою нішу в екосистемі ринку.

Про те, як виглядає ринок з точки зору юристів консалтингових компаній, прийдешніх економічних трендах, управлінні репутацією і змінах, які нас чекають в найближчому майбутньому, ЮРЛІГА розмовляла з Андрієм Пронченко, керівним партнером PwC Legal в Україні, а також країнах Центральної і Східної Європи.

Сьогодні ми публікуємо першу частину інтерв'ю, в якій йдеться про глобальні і локальні тренди, а також роль PwC Legal в створенні доданої цінності для бізнесу клієнтів.

ЮРЛІГА: Аудиторська і юридична сфери (особливо у світовому масштабі) дуже довго були справжніми оплотами здорового консерватизму. Останнім часом PwC, бренд якого міцно асоціюється з двома названими сферами, почав активно говорити про зміни, які нас чекають, і прогнозувати розвиток ринків. Що стало спусковим гачком для проведення подібних досліджень?

Андрій Пронченко : Було б неправильно говорити про якийсь конкретний спусковий гачок. Генерування Thought Leadership контенту - це те, що ринок від нас традиційно чекає і це те, в що фірма регулярно інвестує ресурси з моменту своєї основи. Тобто, ось вже 170 років ми досліджуємо найбільш значущі проблеми, які чинять вплив на ринки, індустрії, бізнес і суспільство.

Цього року PwC здолав рубіж в 250 тис. співробітників. Близько 3 тисяч з них - команда аналітиків, які працюють над різними дослідженнями. Було б безрозсудно не використовувати накопичені у рамках фірми знання для побудови прогнозів, які допомагають бізнесу своєчасно адаптуватися до світу, що міняється, і впоратися з викликами майбутнього. Ми конвертуємо знання в статистичну інформацію, аналіз якої дозволяє виявити тенденції і відстежити їх зміну. Спираючись на минуле і залишаючись релевантним сьогоденню, ми можемо заглядати в майбутнє.

Наша фірма завжди чинила вплив на бізнес, на соціальну перспективу і, в хорошому сенсі, на державу. Ми ті - хто допомагає будувати довіру і є драйвером змін в суспільстві, а також ті - хто частенько диктує ці зміни. Іншими словами, ми провідники в майбутнє, ті - хто його пропонує.

ЮРЛІГА: Які прогнози PwC? Що підказує досвід Вашої фірми відносно трендів світу навколо вас?

Андрій Пронченко : Незалежно від того як мінятиметься світ - навкруги PwC завжди будуть бізнес, суспільство і держава. І наша роль як глобальній мережі - не лише залишатися релевантними для майбутнього, але і впливати на нього.

Що ж до цього майбутнього, те людство чекає немало викликів, в т. ч., дефіцит сировинних ресурсів, фінансова нестабільність, поширення киберугроз і різного роду дезинформації, глобальне погіршення якості трудових ресурсів і відплив людського капіталу з менш розвинених економік, а також загальне зниження стійкості бізнесів (в першу чергу - малих і середніх).

Як наслідок усього вищепереліченого, ми вже зараз можемо спостерігати ріст запиту на довіру і підвищення цінності репутації. Причому з кожним роком критичність цих двох складових зростатиме.

Роль PwC на цій глобальній картині світу - відповідати своїй місії: "build trust in society and solve important problems" [англ. - побудова довіри в суспільстві і рішення важливих завдань]. Причому цій місії не рік і не два, що у черговий раз підтверджує достовірність прогнозів "прайса" [посміхається - прим. ред.].

ЮРЛІГА: Чи можна говорити, що уся зростаюча кількість публічних досліджень і прогнозів від PwC - це теж тренд?

Андрій Пронченко : Я схильний говорити про це як про деяку закономірність. І ось чому.

Кількість продукованих і використовуваних у світі статистичних даних зростає з кожним роком в геометричній прогресії. Відповідно - накопичуються масиви даних, обробка яких дозволяє досить точно будувати прогнози і, як наслідок - заглянути в майбутнє. Ми сьогодні зовсім не випадково багато говоримо про майбутнє. Воно цікавить будь-який живий організм, якому властивий інтелект. Бажання і можливість заглянути в майбутнє - рівносильно руху вперед, до нових перспектив. Сьогодні прогнозування є важливим елементом державної системи управління і регулювання економіки будь-якої розвиненої країни; необхідною умовою успішного функціонування як урядових структур, так і великого і середнього бізнесів.

ЮРЛІГА: Якщо говорити про сферу професійних b2b послуг, які з виявлених трендів для неї найбільш характерні? Чи є щось, характерне тільки для цієї галузі?

Андрій Пронченко : Ключове - це всюди спостережувана на різних рівнях криза довіри.

Живий приклад: сьогодні я розмовляв з колегою із США. У неї немає акаунтів в Facebook або Instagram. Вона користується сервісами WhatsApp, Viber і LinkedIn. Чому? Причина полягає в недовірі до того, як використовуватимуться її персональні дані. У Україні ця проблема ще не набула масового характеру, але в цілому у світі зростає стурбованість тим, як зберігаються, використовуються і наскільки захищені персональні дані кожного з нас.

Для мене також очевидна криза довіри між бізнесом і державою. Останнім часом ми часто організовуємо заходи, які покликані стати публічним майданчиком для побудови відкритого і довірчого діалогу між представниками бізнесу і влади. Я і мої колеги неодноразово виступали модераторами на таких зустрічах, і, на жаль - збудувати конструктивний діалог між учасниками вдається далеко не завжди. Причина криється у відсутності довіри до влади і державних інститутів, що її представляють.

Другий тренд - нестача часу. У сучасному світі час має абсолютну цінність. Кожному з нас стає все складніше справлятися з потоками інформації, що входить, приоритезация робочих завдань перетворюється на справжнє мистецтво.

Виникає питання - як вийти із замкнутого круга 24/7 і вивільнити час для сім'ї, друзів, спорту і інших форматів дозвілля? Очевидно, що для цього необхідно піти від рутини і перекласти час, який витрачається на неї, на сторонні організації/партнерів. І тут ми знову повертаємося до питання довіри : я не можу перекласти свої завдання на того, кому не довіряю; і я цілком довіряю тому, кому я готовий делегувати подібні завдання.

Ось вам ще один живий приклад, цього разу - як ми адаптували роботу нашої юридичної команди під цей тренд. Я називаю це ‘delicate business' - принцип роботи з клієнтами або бізнес-партнерами, який за рахунок правильно відбудованих бізнес-процесів усередині фірми, дозволяє вибудовувати максимально ефективну комунікацію, вивільняючи для клієнта/бізнес-партнера час на рішення інших завдань або спілкування з близькими. Можливо, для ринку юридичного консалтингу це поки що не тренд [оскільки для того, щоб стати трендом необхідно, щоб юрфірми масово усвідомили критичність подібної моделі взаємодії з клієнтом], але, упевнений - це точно ним стане. Що дозволить мені через пару років справедливо заявити, що я виступив тренд-сеттером [посміхається - прим. ред.].

ЮРЛІГА: "Управління змінами - це найважливіша компетенція менеджера після 2020 року". Чи справедливо, на Ваш погляд, таке твердження?

Андрій Пронченко : Я вважаю, що управління змінами стало найважливішою компетенцією давно. Згадаєте усі кризи, через які пройшла наша країна. Відверто кажучи, вони досить часті, тому локальним менеджерам хочеш не хочеш довелося цю навичку відточувати [сміється - прим. ред.]. Кожна криза має на увазі необхідність впровадження змін - будь то структурні, людські і так далі. Тому, безумовно, можна говорити про управління змінами як про важливу компетенцію в сьогоднішніх реаліях. Але при цьому не можна забувати, що вона була не менш важлива в 2007, 2009 або 2014 роках.

Цікаве інше - яка ще компетенція може стати ключовою після 2020 року?

Ми говорили на початку нашої бесіди про глобальні тренди - світ міняється, стає усе менш передбачуваним. Люди живуть в невизначеності. VUCA [volatility, uncertainty, complexity and ambiguity] world - сталий термін. Топ-менеджменту необхідно управляти бізнесом так, щоб швидко і ефективно адаптуватися до світу, що постійно міняється. Сьогодні бізнес працює в комплексному середовищі, відмітними особливостями якого є велика кількість елементів, їх складність, многоуровневость і динамічність зв'язків між ними. Які компетенції топ-менеджменту будуть вирішальними для успішної адаптації бізнесу? Очевидно, що результат правильного розуміння напряму змін бізнес-середовища. Іншими словами, важливою компетенцією стають здібності в першу чергу, управляти майбутнім, а ще краще - його створювати. Як сказав ще 2 століття назад Аврам Линкольн : "The best way to manage a future is to create it".

Вважаю, що в 2020 році конкурентні переваги і лідерство компаніям забезпечать когнітивні компетенції менеджменту - а саме, - навички мислення і творчі здібності, від яких залежить можливість ефективно адаптуватися до змін. А значить, саме ці компетенції будуть у фокусі програм розвитку управлінської команди.

ЮРЛІГА: Фактично бізнесу доведеться мінятися не "сьогодні під вимоги сьогоднішнього дня", а "сьогодні під вимоги завтрашнього дня"?

Андрій Пронченко : Цілком вірно. У мене, як у власника бізнесу, є прогнози, є декілька сценаріїв можливого розвитку подій. Теоретично спільно зі своєю управлінською командою я можу підготувати свою практику до кожного з можливих сценаріїв. А потім станеться "чорний лебідь" - щось, чого ніхто не міг передбачити. Як у такому разі реагувати на подібні зміни майбутнього? Очевидно, що потрібне крок за кроком це майбутнє створювати. І тоді мені не треба буде вхолосту витрачати ресурси, намагаючись передбачити "чорного лебедя" (що за визначенням неможливе).

ЮРЛІГА: Якими словами Ви б охарактеризували економіку-2025?

Андрій Пронченко : В першу чергу економіка-2025 буде транспарентною, тому що світ рухається до прозорості. Причому ні в якому разі непринципово станеться це в 2025 році або п'ятьма роками пізніше.

Чи стане економіка більше волатильной? Так.

Чи буде вона ще більше поляризированной або багатоцентричною? Однозначно так. Якщо орієнтуватися на прогнози, то з'являться нові великі гравці (наприклад, Індонезія), вклад яких у світовий ВВП буде істотним.

Ми говоримо про цифрове суспільство вже сьогодні, і як наслідок - про цифрову економіку в найближчому майбутньому. За різними прогнозами, до 2025 року чверть світового ВВП припаде саме на цифрову економіку.

Чи стане економіка більше децентрализованной завдяки технологічним проривам і змінам, наприклад, тому ж блокчейну? Думаю, так. Я бачу для цього усі передумови.

Структура економіки однозначно стане більше сервісно-орієнтованою. Якщо Ви мене запитаєте в що слід інвестувати найближчим часом - упевнений, в сервісні рішення. Подивіться - у більшості своїй нас оточують саме сервіси. Так, ми купуємо товари матеріального виробництва - одяг, продукти харчування і інше. Але з кожним роком для виробництва товарів вимагається все менше і менше людських ресурсів, і ця тенденція тільки посилюватиметься. На сьогодні для переважної більшості населення з розвинених економік, закриття базових потреб в товарах не представляє великої складності. У постіндустріальну еру у людей активніше проявляються нові потреби: спілкування через соціальні мережі, замовлення доставки їжі, збільшення частоти перельотів і тому подібне. А це усе сервіси.

ЮРЛІГА: Фактично можна говорити, що використання сервісів є свого роду інвестицією?

Андрій Пронченко : Цілком вірно. При цьому важливо уточнити: в розумінні рядового обивателя інвестиція повинна принести традиційні дивіденди у вигляді матеріального (відчутного) результату. У більшості своїй людям складно прийняти, що сервіс, зроблена послуга або виконана робота можуть розглядатися як результат інвестиції, і вже тим більше усвідомити, що ефективність таких інвестицій буде набагато вища і ощутимее.

Візьмемо будь-який середній або великий бізнес. Для його подальшого стійкого розвитку важливі правильно побудована система корпоративного управління, повністю комплаент бізнес-модель, прозорість і аудируемая звітність. Ці базові і, за своєю суттю, нематеріальні чинники допомагають збільшити ринкову капіталізацію бізнесу, створюючи тим самим додану цінність. При цьому надаються такі послуги сервісними компаніями. Такими як ми.

ЮРЛІГА: Чи можна говорити, що в Україні вже усвідомлена цінність репутації бренду і освоєні навички управління репутацією?

Андрій Пронченко : Давайте спершу розберемося що таке ідеальна репутація. Серед іншого, ця відсутність скелетів в шафі. Ми усе добре пам'ятаємо Україну початку 90-х. В цей час зароджувалися більшість локальних бізнесів, які на сьогодні мають відомий бренд і хорошу репутацію. Якійсь частині цих брендів і їх власників вдалося за майже 3 десятки років "обілитися" і придбати хорошу репутацію. Але скелети-то в шафі залишилися.

Що стосується великих міжнародних компаній - до них питань менше. Захід набагато раніше нас усвідомив істинну цінність і важливість репутації, відповідно, і управляти нею почав раніше. Вважаю, що ми, як Україна, зараз десь в середині шляху. Тому як досі більшість українських власників і бізнесменів не усвідомлюють різницю між поняттями "законно" і "етично". Я упевнений, що у бізнесу не може бути іншого шляху побудови прозорої репутації як через усвідомлення і впровадження у свої бізнес-процеси цих обох складових.

Для себе я вивів дуже простий постулат: репутація - це валюта майбутнього. Давайте подивимося, що лежить в основі репутації. Довіра. Довіра до партнера, до бренду, до продукту. Довіра не виникає миттєво, воно завойовується роками. Але втрачається одномоментно. Т. е., це дуже ризиковий капітал. Сьогодні тобі довіряють і ти мільйонер, а завтра трапляється репутаційний скандал, і акціонери/партнери/клієнти одномоментно відвертаються від тебе.

Тому ми, як PwC, так дорожимо своєю репутацією, яку завойовували упродовж 170 років. Це те додаткове благо, яке ми можемо дати нашому клієнтові окрім основних юридичних послуг. З особистого досвіду: до нас звертається бізнес, який вже прийшов до усвідомленого управління своєю репутацією, - адже репутація будується, у тому числі, і на тому, з якими партнерами ти співпрацюєш. Усі хочуть працювати і асоціюватися з надійним, стійким бізнесом, приміряючи на себе його "білизну".

Розмовляв Олександр Попов

керівник напряму ЮРЛІГА

У другій частині інтерв'ю читайте про те, як розвивається юридичний бізнес і професія з точки зору керівного партнера Адвокатського об'єднання "PwC Legal Україна

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему