Стаття 153.8 Податкового кодексу України (далі - НКУ) була прийнята Верховною Радою України в новій редакції і встановила нові правила оподаткування операцій з цінними паперами починаючи з 1 січня 2013 р.
У відмінності від попереднього порядку оподаткування, що передбачає облік операцій окремо по кожному виду цінних паперів, згідно з новими правилами платник податків визначає фінансовий результат (прибуток/збитки) окремо по операціях з цінними паперами, які звертаються на фондовому ринку і які не звертаються на фондовому ринку, не розділяючи по видах цінних паперів. Фінансовий результат визначається як зменшення "прибутку" від операції з цінними паперами на суму "збитків" від операції з іншими цінними паперами упродовж звітного періоду (як правило - квартал).
Для цілей застосування нових правил "прибуток" розраховується по кожній окремій операції з цінними паперами як позитивна різниця між доходом від такого продажу і сумою витратпонесених на придбання таких цінних паперів. "Збиток" визначається по кожній окремій операції з цінними паперами і розраховується як негативна різниця між доходом від такого продажу і сумою витрат, понесених на придбання таких цінних паперів.
|
Валерія Тарасенко |
"Дохід" від продажу цінного паперу визначається на дату переходу покупцеві права власності на такі цінні папери, а "витрати" з придбання таких цінних паперів в період, коли виникає дохід від продажу таких цінних паперів. При цьому закон визначає, що для цінних паперів, які звертаються на фондовому ринку, первинним документом, що підтверджує прибутки або витрати по операціях з такими цінними паперами, можливо, але не виключно:
(а) для торговців цінними паперами - біржовий звіт за звітний період;
(б) для платників податків - звіт торговця цінними паперами, який формується на підставі біржового звіту і договору з таким торговцем.
Для операцій з цінними паперами, які не звертаються на фондовому ринку, яких-небудь вимог НКУ не встановлює, тому облік операцій з цінними паперами платник податків здійснює в загальному порядку, згідно з вимогами бухгалтерського обліку.
Таким чином, якщо за результатами податкового періоду платник податків отримує прибуток (позитивний фінансовий результат) від операцій з цінними паперами, то такий прибуток підлягатиме оподаткуванню. Якщо витрати по цінних паперах, які були придбані, але не були продані, в цьому ж періоді не враховуватимуться платником податків ні для визначення фінансового результату, ні для витрат, які враховуються для визначення прибутку оподаткування.
В той же час, якщо по операціях з цінними паперами, які звертаються на фондовому ринку, платник податків має збитки, то сума таких збитків включається до складу витрат компаніїякі враховуються для цілей оподаткування податком на прибуток. Якщо ж збитки виникли в результаті операцій з цінними паперами, які не звертаються на ринку, то платник переносить ці збитки на зменшення фінансового результату по операціях з цінними паперами в наступних звітних періодах упродовж 1095 днів. При цьому норма НКУ не уточнює, як саме платник податків повинен розподілити виниклий збиток: (i) пропорційно на усі наступні періоди, які охоплюють 1095 днів, що йдуть за звітним періодом виникнення вказаного негативного фінансового результату, або (ii) може повністю врахувати в наступному податковому періоді.
З 1 січня 2013 р. прибуток, отриманий від операцій з цінними паперами (незалежно від того, чи обертаються такі цінні папери на фондовому ринку або ні), оподатковуватиметься на прибуток по пониженій ставці - 10 % (ст. 151.4 НКУ). Виходячи з наведеного вище прикладу, 2900 грн. прибули, отриманою Компанією X від операцій з цінними паперами за 1 квартал 2013 р., оподатковуватимуться по ставці 10 %.
Хотілося б звернути особливу увагу на положення ст. 153.8.4 НКУ, згідно якої платник податків не може враховувати витрати на придбання цінних паперів емітентівякі на дату придбання такого цінного паперу були емітентами, що мають ознаки фіктивності.
На сьогодні підстав у податкового органу для відмови платникові податків у визнанні витрат на придбання цінних паперів на підставі ст. 153.8.4 НКУ немає |
Порядок визначення емітента, що має ознаки фіктивності, встановлює Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (далі - НКЦБФР) з відома центрального виконавчого органу влади, що забезпечує формування державної фінансової політики (Міністерство фінансів України або Міністерство прибутків і зборів). Також ці органи спільно складають перелік емітентів (вносять/виключають емітентів з цього переліку), що мають ознаки фіктивності. На сьогодні рішення НКЦБФР, яке б регулювало застосування цієї норми, не існує і тому до затвердження спеціальних нормативних актів податкові органи не можуть відмовити платникові податків у визнанні витрат на придбання цінних паперів на підставі ст. 153.8.4 НКУ.
Варто відмітити, що вказаний вище порядок (ст. 153.8 НКУ) не поширюється на операції з корпоративними правами. Для операцій купівлі/продажу : а) корпоративних прав, б) акцій приватних акціонерних товариств, в) цінних паперів, емітованих нерезидентами, стаття 153.9 НКУ встановлює спеціальний порядок оподаткування цих операцій.
Згідно з новими правилами фінансовий результат по операціях продажу або відчуження іншим способом корпоративних прав, акцій приватних акціонерних товариств (ЧАО), цінних паперів іноземних емітентів розраховується як різниця між прибутками від такого продажу і сумою витрат, понесених у зв'язку з придбанням таких цінних паперів і корпоративних прав.
Прибуток, отриманий від таких операцій, включається до складу доходу оподаткування, а збитки - до складу витрат, які враховуються при визначенні об'єкту оподаткування.
Оскільки яких-небудь інших спеціальних правил оподаткування ця норма не передбачає, то облік операцій з корпоративними правами, акціями ЧАО і цінними паперами іноземних емітентів здійснюється таким чином:
1. Придбаваючи такі інструменти, платник податків веде облік їх вартості, ставить собі на баланс, але не відображає в податковому обліку.
2. Продаючи такі інструменти, платник податків визначає прибуток або збиток по операції продажу і переносить їх до складу прибутків оподаткувань або витрат в тому податковому періоді, коли був здійснений продаж таких інструментів.
ВИСНОВОК:
Таким чином, у разі виникнення збитків по операціях з вищепереліченими інструментами такі збитки при їх перенесенні на наступні податкові періоди можуть підлягати обмеженням, які часто встановлює законодавець для обліку негативного значення об'єкту оподаткування в результатах наступних податкових періодах. Приміром, обмеження, встановлене п. 3 підрозділи 4 розділи XX НКУ, яке дозволяє відображати у складі витрат тільки 25 % збитків попередній період.
Валерія Тарасенко
радник Правової групи "Павленко і Побережнюк"
____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання видання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам
