Лист Вищого адміністративного суду № 2379/12/13-12 від 14 листопада 2012 р. присвячено ст. 72 Кодексу адміністративного судочинства. Необхідність цього роз'яснення обумовлена тим, що в судовій практиці виникають питання з приводу застосування преюдиціальних обставин, визначених цією правовою нормою. У зв'язку з цим ВАСУ висловив своє бачення змісту ч. 1 і ч. 4 ст. 72 КАСУ, а також особливостей їх застосування адміністративними судами.
Передусім, ВАСУ нагадав, що ч. 1 і ч. 4 ст. 72 КАСУ присвячені преюдиціальним обставинам, якими звільняються від доведення в ході адміністративного судочинства ті факти, які були встановлені судовим рішенням адміністративного, цивільного або господарського суду, що раніше набуло чинності. Проте ВАСУ звертає увагу на те, що : по-перше, ці преюдиціальні обставини не носять абсолютний характер, по-друге, правове значення преюдиціальних обставин ч. 1 ст. 72 КАС відрізняється від правового значення таких обставин, вказаних в ч. 4 ст. 72 КАС.
Йдеться про те, що згідно ч. 1 ст. 72 КАСУ учасники адміністративного процесу звільнені від надання доказів на підтвердження обставин, встановлених судом при розгляді іншої адміністративної, цивільної або господарської справи. При цьому ВАСУ резюмує, що учасники мають право посилатися на зміст судових рішень у відповідних справах, що набрали законної сили (де такі обставини відмічені як встановлені). В той же час вказані обставини не можуть вважатися "недоторканними", тобто такими, які не можуть бути спростовані адміністративним судом. Іншими словами, якщо в ході виробництва буде встановлено, що обставини іншого судового рішення, що вважаються доведеними, насправді не відповідають дійсності, суд має право не враховувати їх під час вирішення адміністративної суперечки в якості доказів. Тобто, незважаючи на положення ч. 1 ст. 72 КАСУ, ВАСУ вважає, що адміністративний суд має право самостійно оцінювати встановлені іншими судовими рішеннями обставини. Проте для цього необхідно, щоб зацікавлений учасник адміністративного процесу представив належні і допустимі докази, які надалі мають бути оцінені судом. У зв'язку з цим ВАСУ нагадав про те, що суд для оцінки преюдиціальних обставин уповноважений витребувати необхідні докази (тобто матеріали інших судових справ).
ВАСУ дозволив адміністративним судам не враховувати обставини, встановлені іншими судовими рішеннями, у разі, якщо буде встановлено їх невідповідність дійсності |
Так само ВАСУ роз'яснює порядок застосування ч. 4 ст. 72 КАСУ, де йдеться про преюдиціальний характер вироків судів у кримінальних справах або постанов судів у справах про адміністративну провину (далі - админпостановление). Вказані акти судів мають обов'язковий характер для адміністративного суду, що розглядає суперечку, лише в частині питань про те, чи мало місце діяння і чи здійснено воно особою, правові наслідки дій або бездіяльності якого розглядаються в ході адміністративного судочинства. Таким чином, преюдиціальними обставинами в розумінні ч. 4 ст. 72 КАСУ являються факти, приведені у вироку або админпостановлении відносно часу, місця і об'єктивного характеру відповідного діяння. При цьому усі інші обставини, що містяться у вироку або админпостановлении, лише можуть братися до відома, оцінюватися і враховуватися судом за його власним переконанням.
Грунтуючись на цьому, ВАСУ резюмує, що виводи інших судів відносно правомірності або протиправності дій особи, діяльність якої є предметом розгляду в адміністративній справі, не є обов'язковими для суду, який така справа розглядає. Навіть правова кваліфікація дій або бездіяльності такої особи не має бути обов'язковим орієнтиром для адміністративного суду. В той же час суд має право самостійно дати оцінку таким обставинам.
ВАСУ також звернув увагу учасників адміністративного судочинства на те, що обов'язковість преюдиціальних обставин, передбачених ч. 4 ст. 72 КАСУ, відповідно до буквального тлумачення вказаної норми поширюється лише на факти, встановлені безпосередньо вироком у кримінальній справі або постановою про адміністративну провину. Відповідно, інші процесуальні документи у рамках вказаних виробництв не повинні розглядатися як джерела преюдиціальних обставин.
Окрім цього, ВАСУ роз'яснив питання про суб'єкта, відносно якого можуть застосовуватися положення ч. 4 ст. 72 КАСУ. Виходячи зі змісту цієї правової норми, преюдиціальні обставини у такому разі поширюються лише на обличчя, відносно якого ухвалений відповідний вирок або прийняте админпостановление. Тобто преюдиціальними є лише факти відносно безпосередньо цієї особи (засудженого (виправданого) або такого, що притягає (не притягненого) до адміністративної відповідальності), а не стосовно інших осіб.
ВИСНОВОК:
Преюдиціальні обставини, що лежать в основі рішень адміністративних, господарських, цивільних судів, що набули чинності, хоч і не вимагають нового доведення, проте адміністративний суд не обмежений в праві самостійної їх оцінки, аж до висновків про їх відповідність дійсності.
Виключенням є вироки і админпостановления, де для судочинства в порядку, певному КАСУ, обов'язковими для обліку є лише дані про те, чи мало місце діяння і чи здійснено воно особою, дії якої є предметом розгляду суду.
Василь Нечипоренко
"ЮРИСТ & ЗАКОН"
____________________________________________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.
