Ми анітрохи не перебільшимо, якщо скажемо, що існуюча в Україні система оподаткування є однією із складних у світі. Так, ще нещодавно по рейтингу Світового банку Україна займала 181 місце з 183 по простоті сплати податків. Зараз ситуація з місцем в рейтингу покращала - Україна на 165 у зв'язку з проведенням ряду законодавчих реформ, в т. ч. введенням електронного декларування. Проте на практиці фактичних позитивних змін платник податків не відчув - курс податкової служби на збір податків за всяку ціну зводить нанівець усі законодавчі поліпшення. "Рапорти" про те, що податківцями зібрані сотні мільйонів гривен, що недоплатили платниками податків, що мелькають в пресі, досить показові.
Як показує практика судового оскарження рішень податкової служби, далеко не кожна донарахована гривня дійсно є обгрунтованою і законною.
Проблема неухильного дотримання законності не занадто хвилює співробітників податкової служби при проведенні перевірки - якщо перевірка прийшла, то і порушення мають бути знайдені. Але деякі господарські операції гарантовано стануть об'єктом пильної уваги і в переважній більшості випадків спричинять донарахування податкових зобов'язань і штрафні санкції, а іноді і притягнення до адміністративної відповідальності, і початок карного переслідування.
Що ж треба знати платникові, щоб уникнути непотрібної уваги до господарських операцій або успішно спростувати аргументи податкової служби?
1) Отже, безперечними лідерами по згадці в актах податкової перевірки слід вважати господарські операції з придбання підприємством послуг на великі суми. Як правило, це маркетингові, консалтингові, інжинірингові і подібні послуги. Їх "підозрілість", з точки зору фіскальних органів, полягає в тому, що їх надання не залишає якого-небудь видимого результату, який би можна було легко співвіднести з їх вартістю. Так, звіт про дослідження ринку, роздрукований на сотні сторінок, може легко виявитися як безцінною інформацією, без якої підприємство не зможе планувати свій розвиток, так і безглуздим набором сторінок, роздрукованих з мережі Інтернет. Перевірити цінність інформації співробітникові податкової служби практично неможливо. А якщо за умовами договору послуги були надані усно, то тут на 100 % слід чекати, що цей договір буде визнаний податківцями фіктивним або не пов'язаним з господарською діяльністю підприємства. Суми, сплачені і задекларовані, будуть визнані віднесеними на витрати необгрунтовано, зобов'язання по податку на прибуток збільшені, кредит по ПДВ зменшений і нараховані штрафні санкції.
2) "Підозрілість", з точки зору податкової служби, може бути пов'язана не лише з "сумнівністю" предмета угоди, а також і "сумнівним" статусом контрагента.
Ще в 2009 році наказом ДПАУ були розроблені і затверджені Критерії відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення нереальних (уявних) операцій. І те, що цей наказ був скасований згодом (а точніше визнаний Мінюстом незаконним), не заважає використовувати ці Критерії при проведенні перевірок на практиці.
Незважаючи на те що Критерії відбору суб'єктів господарювання, що мають ризик здійснення уявних операцій, скасовані, на практиці вони активно використовуються |
Так, опис операції за договором може бути цілком реальним і описувати придбання товару, надання послуг і виконання робіт, які повинні мати матеріальний результат. Наприклад, договір підряду на виконання ремонтних робіт з постачанням будівельних матеріалів. Проте контрагент, що робить послуги, вже давно знаходиться в закритих базах податковою і має статус "транзитера" або ж зовсім "податкової ями". На практиці такий контрагент виявляється фирмой-"пустышкой", що не має ні офісу, ні складських приміщень, ні персоналу, а на підприємстві є тільки директор, він же засновник.
Ще більше ускладнюється ситуація, якщо статутні документи фірми-контрагента визнані недійсними і сама компанія знаходиться в процесі ліквідації за ініціативою податкової або органів реєстрації. Частенько в такій ситуації вже порушені кримінальні справи за фактом фіктивного підприємництва.
Наслідки податкової перевірки будуть аналогічні тим, які вказані вище, і з великою вірогідністю можна говорити про риску залучення посадовців компанії до адміністративної відповідальності, а також порушення кримінальної справи по ст. 212 УК - ухилення від сплати податків і інших обов'язкових платежів.
3) Пильна увага податкової також притягають великі операції з нерезидентами.
Одним із способів мінімізації і оптимізації оподаткування є укладення договорів позики і кредитних договорів з компаніями-нерезидентами, зареєстрованими в країнах з мінімальним податковим навантаженням або офшорних зонах. Як правило, такі компанії можуть знаходитися під контролем одного бенефіціара. В той же час інститут номінальних директорів і акціонерів компанії-нерезидента дозволяє зберігати цю інформацію в таємниці. Сплата сум відсотків по позиці формує витрати підприємства і дозволяє зменшити податкове навантаження.
Сплата сум відсотків по позиці формує витрати підприємства і дозволяє зменшити податкове навантаження |
Також використовуються компанії-нерезиденти для виведення прибутку від використання об'єктів інтелектуальної власності, а також для простого вимивання прибутків у вигляді сплати за різні послуги від нерезидента.
Ці схеми мінімізації не можна назвати незаконними, проте податкові органи можуть намагатися довести відсутність так званої господарської, ділової мети в операції платника, невигідність і збитковість такої операції і тим самим ставити під сумнів її дійсність.
4) Слід звернути увагу на негативне відношення податкової до фактів укладення договорів про надання послуг, виконання робіт і т. д. з фізичними особами, що є суб'єктами підприємницької діяльності і що одночасно знаходяться з підприємством в трудових стосунках.
У усіх випадках виявлення цих угод податківці прирівнювали ті, що робляться такими підприємцями послуги до виконання трудової функції і донараховували підприємству податкові зобов'язання як податковому агентові, зобов'язаному сплачувати податок з прибутків фізичних осіб, незважаючи на те, що самі фізичні особи справно платили єдиний податок або інші податки залежно від їх статусу.
5) Ще одним об'єктом пильної уваги податковою є застосування розрахунків у вигляді цінних паперів.
|
Олена Волянская |
Так, цінні папери, окрім інвестиційного інструменту, можуть бути використані як фінансовий інструмент, пов'язаний з оптимізацією або створенням альтернативних грошових потоків. Найбільш доступні і поширені схеми з використанням векселів.
Звичайно, дійсні і законні господарські операції, які активно працююче підприємство здійснює у своїй діяльності щодня, можуть бути представлені податковою службою як сумнівні і підозрілі, якщо в них угледжаться які-небудь сумнівні ознаки на суб'єктивну думку працівника податкової служби. Тому платникові необхідно знати, як захистити себе і запобігти незаконним діям податковою.
Так, при судовому оскарженні дій і рішень податкової служби, якими операції визнані фіктивними або недійсними через інші причини, необхідно:
1. Підтвердити факт господарської операції її товарність. Таке підтвердження виходить з наданих первинних документів, а також з підтвердження даних про можливості контрагента зробити послугу, виконати роботу, поставити товар.
2. Підтвердити використання товару і послуги в діяльності платникатим самим довівши зв'язок між фактом придбання товарів (послуг), спорудженням основних фондів, імпортом товарів (послуг) і т. д. і господарською діяльністю платника податків.
3. Застосовувати міжнародну практику рішень Європейського суду з прав людини (наприклад, принцип індивідуальної відповідальності платника податків) і практика вищих судів України (обов'язковість саме судового визнання недійсності угод, а не встановлення такої недійсності актом податкової перевірки).
4. У випадку якщо контрагент виявився "сумнівним", на думку податкової, але прийняті відносно такого контрагента рішення будуть скасованіце стане основою для перегляду виводів податкової відносно самого платника.
5. Оскаржити процедурні порушення податкової служби.
ВИСНОВОК:
Звичайно, дати єдиний вірний рецепт для захисту неможливо, стратегія в спорі повинна розроблятися індивідуально, з урахуванням усіх обставин справи. Але найголовніше - знати свої права і активно використовувати усі можливі методи захисту.
Як любив говорити Кольбер, міністр фінансів Людовика XIV, Короля-сонце, встановлюючи нові податки: "Оподаткування - це мистецтво обскубти гусака так, щоб отримати якомога більше пір'я і якомога менше писку". Враховуючи, що в ролі гусака зараз виявився український бізнес, то ніж більше писку - тим вірогідніше, що деяке пір'я вдасться зберегти.
Олена Волянская
старший юрист Юридичної групи "LCF"
______________________________
"ЮРИСТ & ЗАКОН" - це електронне аналітичне видання, що входить в інформаційно-правові системи ЛІГА :ЗАКОН і створене спеціально для юристів і фахівців, що потребують якісної аналітичної інформації про зміни, що відбуваються в правовому полі України. З питань придбання "ЮРИСТ & ЗАКОН" звертайтеся до менеджерам ЛІГА :ЗАКОН чи дорегіональним дилерам.
