З часу ухвалення нового Закону України "Про акціонерні товариства" від 17.09.2008 р. № 514 - VI пройшло вже більше трьох років. Не дивлячись на те, що Закон позитивно реформував усю систему регулювання діяльності акціонерних товариств, він, проте, привніс до цієї сфери нові складнощідозволяти які в рівній мірі скрутно як об'єктам, так і суб'єктам регулювання.
Реорганізація акціонерних товариств - процес сам по собі усеосяжний і об'єктивно складний, а коли ситуація посилюється наявністю колізій в законодавстві і неоднозначним тлумаченням його норм, досягти кінцевої мети цієї процедури дуже нелегко.
До ухвалення Закону про акціонерні товариства процедура злиття/приєднання, що є предметом обговорення в цій статті, здійснювалася відповідно до епізодичних норм Цивільного кодексу України (далі - "ГКУ") і Господарського кодексу України (далі - "ХКУ")Закону України "Про господарські суспільства" і ін... Проте вирішальна роль в регулюванні цієї процедури відводилася Положенню про порядок реєстрації випуску акцій і інформації про їх емісію під час реорганізації суспільств, затвердженого Рішенням Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку від 30.12.1998 р. № 221 (далі - "Положення № 221"). У зв'язку з прийняттям Указу Президента України "Про ліквідацію Державної комісії з цінних паперів і фондового ринку" від 23.11.2011 р. № 1061/2011 і Указу Президента України "Про Національну комісію з цінних паперів і фондового ринку" від 23.11.2011 р. № 1063/2011 у тексті цієї статті згадуватиметься як Державна комісія з цінних паперів і фондового ринку (далі - "ГКЦБФР")так і Національна комісія з цінних паперів і фондового ринку (далі - "НКЦБФР").
Прийняття нового нормативно-правового акту, що має вищу юридичну силу по відношенню до Положення № 221, створило колізію застосування норм праваоскільки описи і хронологія процедур злиття/приєднання в Положенні № 221 і в Законі про акціонерні товариства не співпадають. Отже, в правовому полі виникла ситуація, коли закон, що має вищу юридичну силу, чітко визначає процедуру злиття/приєднання акціонерних товариств, але не деталізує її, а підзаконний нормативний акт, що більш-менш деталізує процедуру реорганізації акціонерних товариств, більшою мірою залишається без роботи. Відповідно, практично на кожній стадії злиття/приєднання виникають спірні моменти тлумачення норм. Ситуація може посилитися і тим, що, якщо учасники реорганізації мають відношення до певної сфери господарської діяльності, в гру вступають положення галузевих нормативно - правових актів. Внаслідок цього уся процедура реорганізації знаходиться під наглядом не лише НКЦБФР, але і інших державних регуляторів (наприклад, Національного банку України, Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сфері зв'язку і інформатизації і так далі).
Так, якщо учасники реорганізації надають страхові послуги, які в розумінні ч. 1 ст. 4 Закони України "Про фінансові послуги і державне регулювання ринків фінансових послуг" від 12.07.2001 р. № 2664 - III є фінансовими послугами, на реорганизующихся страховиків поширюються норми Положення про особливості забезпечення правопреемственности по укладених договорах страхування у разі реорганізації страховиків, затвердженого Розпорядженням Державної комісії з регулювання ринків фінансових послуг в Україні від 04.06.2004 р. № 913 (далі - "Положення № 913"). Нормы цього Положения не були приведені у відповідність із Законом про акціонерні товариства, що можна зрозуміти зі змісту п. 1.4, 1.6 Положень № 913. Слід підкреслити, що суб'єктів регулювання наслідує чітко дотримуватися нормативної бази, розрахованої на страховиківоскільки Державна комісія з регулювання ринків фінансових послуг в Україні (далі - "Госфинуслуг")або, у зв'язку з прийняттям Указу Президента України від 23.11.2011 р. № 1069/2011 і Указу Президента України від 23.11.2011 р. № 1070/2011Національна комісія, яка здійснює державне регулювання у сфері ринків фінансових послуг (далі, - "Нацкомфинуслуг")не лише має право здійснювати перевірки учасників реорганізації, але і за наявності порушень - припиняти процедуру реорганізації на будь-якому її етапі.
На даний момент ситуація склалася таким чином, що повне розуміння процедури злиття/приєднання суспільств можна отримати виключно шляхом набуття практичного досвіду. На підставі цього в цій статті пропонується розглянути і проаналізувати процедуру реорганізації двох акціонерних товариств шляхом приєднання (практично повністю аналогічну процедурі злиття) відповідно до положень Закону про акціонерні товариства. Мета справжньої публікації - акцентувати увагу на найбільш важливих практичних моментах здійснення цього приєднання відповідно до норм чинного законодавства України.
У розумінні ч. 1 ст. 84 Закони про акціонерні товариства приєднання - це припинення одного з учасників реорганізації з передачею усього його майна, прав і обов'язків суспільству - правонаступникові. Згідно ч. 12 ст. 37 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців" від 15.05.2003 р. № 755 - IV (далі - "Закон про державну реєстрацію") приєднання вважається завершеним з моменту державної реєстрації припинення однієї юридичної особи і державної реєстрації відповідних змін в засновницьких документах юридичної особи, що продовжує існувати. За допомогою цієї статті і на підставі унікального практичного досвіду ми хотіли б показати, що це далеко не так, і освітити, наскільки суперечливими є норми національного законодавства, і в яких умовах суб'єктам господарювання доводиться проводити процедури реорганізації.
Згідно з нормами частини 3 Положення № 221 процедура приєднання у короткому викладі має наступний вигляд і стадії :
Стадія 1: Проведення I загальних зборів акціонерів.
Загальні збори акціонерів (далі - "ОСА") кожного з учасників реорганізації приймає рішення про реорганізацію шляхом приєднання і рішення про узгодження проекту договору про приєднання. Крім того, ОСА приєднуваного суспільства приймає рішення про затвердження передавального акту (балансу); ОСА суспільства, до якого приєднуються, приймає рішення про емісію акцій.
Стадія 2: Підписання договору про приєднання.
Проект договору про приєднання, заздалегідь затверджений ОСА кожного з учасників реорганізації, підписується уповноваженими особами обох суспільств.
Стадія 3: Отримання згоди Антимонопольного комітету України на приєднання суспільств, якщо це приєднання є концентрацією в розумінні Закону України "Про захист економічної конкуренції" 11.01.2001 р. № 2210 - III.
Стадія 4: Оцінка і викуп учасниками реорганізації акцій у акціонерів.
Стадія 5: Обмін акцій або доль в статутному капіталі приєднуваного суспільства на письмові зобов'язання про видачу відповідної кількості акцій (сертифікатів акцій) або доль суспільства, до якого здійснюється приєднання.
Стадія 6: Друге по рахунку ОСА "приймаючого" суспільства, вирішує питання про затвердження нової редакції статуту, а також вирішує усі інші питання, пов'язані з реорганізацією, якщо це передбачено договором про приєднання.
Процедура злиття в його нинішньому вигляді викладена в ч. 6 ст. 83 Закони про акціонерні товариства. Згідно п. 6 ст. 84 Закони про акціонерні товариства процедура приєднання здійснюється аналогічно порядку злиття акціонерних товариств. Фактично, викладену вище процедуру приєднання (злиття) можна розділити на 5 самостійних стадійа саме:
Стадія Передреорганізації: ініціація реорганізації акціонерних товариств, планування і узгодження процедури реорганізації, отримання - у разі потреби - дозволи Антимонопольного комітету України на приєднання акціонерних товариств;
Стадія 1: фаза скликання і підготовки до першого в хронології реорганізації загальним зборам акціонерів, прийняття рішення про реорганізацію обома учасниками процедури, початок процесу припинення одного з учасників реорганізації;
Стадія 2: фаза скликання і підготовки до других по рахунку загальних зборів акціонерів, підписання договору про приєднання, підписання передавального акту, реєстрація випуску акцій "приймаючого" суспільства в НКЦБФР і отримання тимчасового свідоцтва про випуск акцій, депонування тимчасового глобального сертифікату;
Стадія 3: підписання договору про обмін акцій, процедура обміну акцій і складання звіту про обмін акцій;
Стадія 4: скликання і підготовка до спільних загальних зборів акціонерів учасників реорганізації, державна реєстрація припинення суспільства, що приєднується, реєстрація нової редакції статуту "приймаючого" суспільства, реєстрація звіту про обмін акцій, подача документів в НКЦБФР і отримання постійного свідоцтва про державну реєстрацію випуску акцій, депонування глобального сертифікату "приймаючого" суспільства і анулювання випуску акцій суспільства, що "приєднується".
Порівнюючи обоє вище викладених варіанту проведення реорганізації шляхом приєднання, можна визначити істотні відмінностівнесені ухваленням Закону про акціонерні товариства. Тому при проведенні процедури реорганізації шляхом приєднання в нинішніх умовах істотним є максимально точне дотримання норм як Закону про акціонерні товариства, так і норм підзаконних нормативно-правових актів в тій їх частині, що не суперечить нормам згаданого закону. При конкуренції норм Закону про акціонерні товариства з нормами інших законів слід обговорювати ситуацію безпосередньо з суб'єктами, що застосовують ці норми, і шукати компроміс.
Ініціюючи процедуру реорганізації двох акціонерних товариств шляхом приєднання, необхідно враховувати вимоги п. 3.5 Положень № 221 відносно кратності номінальної вартості акцій в статутних капіталах суспільств - учасників реорганізації шляхом приєднання. У разі невідповідності номінальної вартості акцій акціонерних товариств, виникає необхідність проведення зміни номінальної вартості акцій без зміни розміру статутного капіталу - деномінації, а саме шляхом консолідації або дроблення. Слід зазначити, що ця процедура в Україні регламентована Положенням про порядок реєстрації випуску акцій акціонерного товариства при зміні номінальної вартості і кількості акцій без зміни розміру статутного фонду, затвердженим Рішенням ГКЦБФР від 14.09.2000 р. № 125. Необхідно звернути увагу на те, що процедура деномінації акцій у тимчасовому відрізку займає не менше двох місяців з урахуванням терміну скликання позачергових загальних зборів акціонерів і терміну розгляду документів для ухвалення рішення про реєстрацію нового випуску акцій НКЦБФР. Рішення про консолідацію або дроблення акцій приймається простою більшістю голосів акціонерів, що зареєструвалися для участі в цих загальних зборах акціонерів, якщо інше не визначене статутом суспільства.
Павло Ходаковскийпартнер АТ Arzinger
Алеся Павлинскаястарший юрист АТ Arzinger
