19 квітня 2012 року Президент України підписав Митний кодекс Українидоопрацьований варіант якого було прийнято Верховною Радою України 13 березня 2012 року. Доопрацювання проводилося згідно пропозицій Президента України.
Активну доля Президента у формуванні кінцевої редакції Митного Кодексу можна пояснити економічною та політичною важливістю цього документу. З одного боку необхідно було гармонізувати норми митного законодавства з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком І до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, з Конвенцією про тимчасове ввезення та іншими важливими міжнародними документами, імплементація яких необхідна для розвитку євроінтеграції України та співпраці у рамках Світової організації торгівлі. З іншого ж боку митна політика держави має орієнтуватися на наповнення бюджету. Було б наївно сподіватися, що автори законопроекту та й Президент мали на меті лише полегшення митного контролю та спрощення процедур, про що автори законопроекту неодноразово рапортували.
Отож, спробуємо проаналізувати, що ж за нововведення ввійшли до Кодексу в результаті плідної законодавчої співпраці Президента та відповідних комітетів Верховної Ради.
Новації Кодексу починаються вже з Глави 2 "Уповноважений економічний оператор". Уповноважений економічний оператор це підприємство, яку відповідає умовам, встановленим Кодексом, та має право користуватися спеціальними спрощеннями відповідно до Кодексу. Уповноваженому економічному операторові у разі відповідності численним умовам видається сертифікат, який спрощує митні процедури та/або засвідчує надійність та безпеку для такого "особливого" підприємства. Це нововведення дає широке поле для корупційних зловживань, бо декларування особливого статусу того чи іншого підприємства завжди породжує бажання досягти цього статусу, а потім ним скористатися. Година та практика покажуть, але застереження виникають серйозні.
З потенційно приємних та корисних нововведень слід відзначити, що митне оформлення, згідно Кодексу, завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документу, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей. Тобто є потенційна можливість пришвидшення митного оформлення.
|
Денис Лукьянец |
Також серед нововведень Митного кодексу можна відзначити запровадження пост-аудитупро який багато та активно висловлювалися автори Кодексу, а згодом і чиновники Департаменту класифікації товарів Держмитслужби. Пост-аудит покликаний прискорити оформлення вантажів на кордоні. Але знову ж таки виникають підозри та сумніви, які підтверджуються незрозумілими коментарями, зокрема, заступника голови Департаменту класифікації товарів Держмитслужби Петра Венгеля, що, виступаючи перед імпортерами Торговий-промислової палати, застережив: "Якщо приймається якесь компромісне класифікаційне рішення щодо товару, то всі повинні знаті, що є така робота в класифікації, як пост-аудит. Тобто перевірка класифікації після оформлення", "Тому коли йде якийсь компроміс, ви завжди людині роз'яснюють, що якщо питання "серові", щоб потім через деякий годину не було проблем". Тобто, з одного боку - прискорення оформлення вантажів, а з іншого - тиск, додатковий контроль чи нові корупційні схеми. Імпортерам треба бути готуємо до того, що проблеми з митницею не закінчаться після оформлення вантажів і, як тій самий пан Венгель попередив, може бути так, що штрафні санкції та платежі будуть нараховані вже після реалізації товару, а санкції передбачаються значні.
Дуже об' ємним та детальним є розділ Кодексу "Митна вартість товарів та методи її визначення". Хоча і в цьому розділі є незрозумілі норми, зокрема, щодо обов'язку декларанта самостійно формувати та заявляти митну вартість. Це може призвести до зловживань та непорозумінь.
Пропонуються в Кодексі і однозначно приємні новаціїзокрема, щодо можливості ввезення громадянами товарів на торбу 500 євро без сплати ввізного мита, хоча суто з практичної точки зору мало що зміниться, бо українські туристи завжди знаходили спосіб ввозити без мита товари і на більші суми. Також запроваджена персональна відповідальність посадових осіб. Так, згідно Кодексу, рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Таким чином, можна резюмувати вищевикладене тим, що була зроблена спроба створити більш гармонізований з відповідними міжнародними нормативно-правовими актами Митний Кодекс, запровадити корисні норми щодо прискорення та спрощення митного оформлення, об' єднати в один кодифікований документ всі розрізненні норми. Однак, вбачаються можливості для додаткового контролю, перевірок, тиску та корупції, що, на шкода, не дозволити наблизитись тихий порядків та процедур митного оформлення та митного контролю, що практикуються, зокрема в країнах Європейського Союзуспівпраця з яким є пріоритетним напрямком зовнішньої політики України.
Денис Лук'янець, юрист офісу АТ "З.Т. Партнерс" у м Одесі.
