19 квітня 2012 року Президент України підписав Митний кодекс України, доопрацьований варіант якого було прийнято Верховною Радою України 13 березня 2012 року. Доопрацювання проводилось згідно пропозицій Президента України.
Активну участь Президента в формуванні кінцевої редакції Митного Кодексу можна пояснити економічною та політичною важливістю цього документа. З одного боку необхідно було гармонізувати норми митного законодавства з Міжнародною конвенцією про спрощення і гармонізацію митних процедур у зміненій редакції згідно з Додатком І до Протоколу про внесення змін до Міжнародної конвенції про спрощення та гармонізацію митних процедур, з Конвенцією про тимчасове ввезення та іншими важливими міжнародними документами, імплементація яких необхідна для розвитку євроінтеграції України та співпраці в рамках Світової організації торгівлі. З іншого ж боку митна політика держави має орієнтуватися на наповнення бюджету. Було б наївно сподіватися, що автори законопроекту та й Президент мали на меті лише полегшення митного контролю та спрощення процедур, про що автори законопроекту неодноразово рапортували.
Отож, спробуємо проаналізувати, що ж за нововведення ввійшли в Кодекс в результаті плідної законодавчої співпраці Президента та відповідних комітетів Верховної Ради.
Новації Кодексу починаються вже з Глави 2 «Уповноважений економічний оператор». Уповноважений економічний оператор це підприємство, яке відповідає умовам, встановленим Кодексом, та має право користуватися спеціальними спрощеннями відповідно до Кодексу. Уповноваженому економічному оператору у разі відповідності численним умовам видається сертифікат, який спрощує митні процедури та/або засвідчує надійність та безпеку для такого «особливого» підприємства. Це нововведення дає широке поле для корупційних зловживань, бо декларування особливого статусу того чи іншого підприємства завжди породжує бажання досягти цього статусу, а потім ним скористатися. Час та практика покажуть, але застереження виникають серйозні.
З потенційно приємних та корисних нововведень слід відзначити, що митне оформлення, згідно Кодексу, завершується протягом чотирьох робочих годин з моменту пред'явлення митному органу товарів, транспортних засобів комерційного призначення, що підлягають митному оформленню, подання митної декларації або документа, який відповідно до законодавства її замінює, та всіх необхідних документів і відомостей. Тобто є потенційна можливість пришвидшення митного оформлення.
|
Денис Лукьянец |
Також серед нововведень Митного кодексу можна відзначити запровадження пост-аудиту, про який багато та активно висловлювалися автори Кодексу, а згодом і чиновники Департаменту класифікації товарів Держмитслужби. Пост-аудит покликаний прискорити оформлення вантажів на кордоні. Але знову ж таки виникають підозри та сумніви, які підтверджуються незрозумілими коментарями, зокрема, заступника голови Департаменту класифікації товарів Держмитслужби Петра Венгеля, що, виступаючи перед імпортерами Торгово-промислової палати, застережив: «Якщо приймається якесь компромісне класифікаційне рішення щодо товару, то всі повинні знати, що є така робота в класифікації, як пост-аудит. Тобто перевірка класифікації після оформлення», «Тому коли йде якийсь компроміс, ви завжди людині роз'яснюють, що якщо питання «сире», щоб потім через деякий час не було проблем». Тобто, з одного боку - прискорення оформлення вантажів, а з іншого - тиск, додатковий контроль чи нові корупційні схеми. Імпортерам треба бути готовим до того, що проблеми з митницею не закінчаться після оформлення вантажів і, як той самий пан Венгель попередив, може бути так, що штрафні санкції та платежі будуть нараховані вже після реалізації товару, а санкції передбачаються значні.
Дуже об'ємним та детальним є розділ Кодексу «Митна вартість товарів та методи її визначення». Хоча і в цьому розділі є незрозумілі норми, зокрема, щодо обов'язку декларанта самостійно формувати та заявляти митну вартість. Це може призвести до зловживань та непорозумінь.
Пропонуються в Кодексі і однозначно приємні новації, зокрема, щодо можливості ввезення громадянами товарів на суму 500 євро без сплати ввізного мита, хоча суто з практичної точки зору мало що зміниться, бо українські туристи завжди знаходили спосіб ввозити без мита товари і на більші суми. Також запроваджена персональна відповідальність посадових осіб. Так, згідно Кодексу, рішення, дії або бездіяльність митних органів або їх посадових осіб можуть бути оскаржені безпосередньо до суду в порядку, визначеному законом.
Таким чином, можна резюмувати вищевикладене тим, що була зроблена спроба створити більш гармонізований з відповідними міжнародними нормативно-правовими актами Митний Кодекс, запровадити корисні норми щодо прискорення та спрощення митного оформлення, об'єднати в один кодифікований документ всі розрізненні норми. Однак, вбачаються можливості для додаткового контролю, перевірок, тиску та корупції, що, на жаль, не дозволить наблизитись до тих порядків та процедур митного оформлення та митного контролю, що практикуються, зокрема в країнах Європейського Союзу, співпраця з яким є пріоритетним напрямком зовнішньої політики України.
Денис Лук'янець, юрист офісу АО «С.Т. Партнерс» у м.Одесі.
