За останні роки юристи вже звиклися із законотворчістю українських парламентарів, з усіма її гріхами і недоліками. Іноді ця діяльність буває непередбачувана, іноді - просто некомпетентна. Так, на розгляд у Верховну Раду може зайти ретельно оброблений професійною робочою групою законопроект, вигострений і погоджений усіма профільними міністерствами. Проте після його розгляду і внесення незліченних поправок в статусі закону із стін Парламенту виходить зовсім інший акт, нелогічний і розбалансований, - нарікають українські юристи.
Марина Саенко |
Втім, яким би не був закон - надмірно жорстким або абсолютно порожнім і даремним, українські юристи завжди знайдуть вихід з ситуації, що склалася. В умовах недосконалої законодавчої матерії, вони навчилися бути винахідливими і меткими, пропонувати клієнтові нестандартні рішення його задачі. Іноді відповідна судова практика допомагає компенсувати відсутність необхідної законодавчої бази. Але що поробити, коли писанное право занадто вже розходиться із станом справ в реальному житті? Багато конституційних норм, соціальні гарантії або процесуальні можливості українських громадян, прописані в законодавстві, залишаються задекларованими лише на папері. Застосувати такі норми на практиці буває дуже скрутно, а діяльність державних органів і зовсім, частенько, не вписується у будь-які правові рамки. Яким же чином працювати юридичному консалтингу в умовах подвійного стандарту, де норми права відірвані від життєвих реалій? Як консультувати клієнта, що йому рекомендувати?
"Найбільші складнощі, особливо у іноземних інвесторів викликають поширені в Україні ситуації розбіжності законодавчих норм з практикою їх застосування. Для таких клієнтів подібний стан справ викликає нерозуміння, оскільки вони не можуть зрозуміти, як в законі може бути чітко написане одно правило, а на практиці - працювати зовсім інше,- ділиться з ЮРЛИГОЙ Марина Саенкоадвокат, партнер ЮК "Закон Перемоги". - Яскравим прикладом цьому може служити ситуація із забороною грального бізнесу в Україні і програні згодом суди по позовах іноземних інвесторів - суб'єктів ігорного бізнесу, незважаючи на закріплені в законодавстві гарантії захисту їх прав".
Які причини такої різкої розбіжності правозастосування з нормами чинного законодавства? На думку Віталія Крупельницкогостаршого юриста Української Юридичної Групи "Оптима", одним з основних елементів в проблематиці розбіжності правозастосування з нормами чинного законодавства є надмірне адміністрування правовідносин, що, по суті, обумовлено недовірою держави до його "засновників" - громадян і налогоплатильщикам, а також некомпетентністю окремих представників чиновницького апарату.
Адвокат, партнер АК "Скляренко і Партнери" Андрій Сидоренко до головних причин такого "дисонансу" зараховує недосконале законодавства, яке не устигає врегулювати громадські стосунки, що динамічно розвиваються, а також прагнення державних органів (суди, правоохоронні, податкові органи) застосовувати норми лише у своїх інтересах.
Віталій Крупельницкий |
Подібні правові умови, поза сумнівом, ускладнюють життя юристам і підвищують вимоги клієнтів до їх роботи. Марина Саенко говорить, що при підготовці правових укладень для клієнтів її компанія керується наступним алгоритмом: максимально точна постановка завдання для юриста - отримання необхідної інформації від клієнта - комплексний аналіз проблеми з посиланнями на законодавство і правозастосовну практику - пропозиція усіх можливих варіантів вирішення проблеми з обов'язковим описом ризиків в кожному з них. "При підготовці юридичних укладень ми намагаємося уникати формулювань, що дозволяють двозначне тлумачення. Безумовно, примітки ніби "за наявності додаткових умов, виводи можуть бути протилежними…" певним чином мінімізують ризики пред'явлення клієнтами можливих претензій юристам, що підготували конкретне правове укладення, проте, необхідно враховувати, що вони не вирішують проблеми клієнта. У цьому сенсі для нас пріоритетним є отримання клієнтом однозначних відповідей на поставлені питання" - ділиться фахівець.
По словах Віталія Крупельницкогозміст правових укладень УЮГ "Оптима" ділиться на вступну і змістовну частині. У вступній частині викладається: фабула справи, питання поставлені клієнтом, перелік документів наданих для підготовки правового укладення, джерела отримання інформації і документів відносно справи клієнта, дані про юриста (юристах) що склало правове укладення, а також інформація про час витраченому на підготовку правового укладення. У змістовній частині правового укладення викладається фактична правова консультація з питань, визначених клієнтом. Змістовна частина обов'язково повинна містити обгрунтоване на нормах законодавства і положенні фактичній судовій практиці повне і вичерпне укладення, з кожного питання клієнта.
Андрій Сидоренко |
Андрій Сидоренко стверджує, що будь-яке правове укладення має бути правильним, як з точки зору норм законодавства, так і з точки зору практики його застосування, і при цьому давати чіткі відповіді на поставлені питання, тобто представляти практичну цінність для клієнта. Інакше кажучи, клієнт повинен розуміти, за що він платить гроші! Окрім цього, за словами експерта, правове укладення має бути максимальне просто викладено так, щоб навіть не юристові можна було без зусиль зрозуміти, про що йде мова - "Як правило, при підготовці правових укладень ми не зловживаємо цитуванням складних конструкцій правових норм, намагаючись викладати виводи в простій і зрозумілій формі" - додає юрист.
В цілому, якщо в минулі часи на запит про юридичну консультацію можна було підготувати письмове правове укладення, засноване на законодавчих приписах, пояснити клієнтові його права і можливості, то сьогодні для якісної юридичної послуги однієї лише правової теорії буде замало. Після соціально-економічних потрясінь, що відбувалися у світі з 2008 року, попит на масово використовувані раніше послуги з підготовки правових укладень істотно знизився. Якщо до цього правові укладення надавалися клієнтові практично з кожного поточного питання, - резюмує Марина Саенко- те з часом до них стали прибігати лише в конкретних випадках - перед купівлею бізнесу, здійсненням угоди по злиттю/поглинанню, укладенням певного договору і так далі
Таким чином, за словами юристів, потреби їх клієнтів зазнали значних змін, що викликало необхідність адаптації роботи правових консультантів під нові економічні і соціальні умови. Клієнти стали більше практичні і вимогливі до своїх правовим консультатам, що змушує останніх безперервно удосконалювати свої професійні навички, а також шукати нові шляхи для задоволення клієнтських запитів.
Сергій Саченкоголовний редактор порталу ЮРЛИГА