Загальна характеристика змін і найбільш актуальні положення і процедури
17 січня набув чинності Закон України "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України відносно гуманізації відповідальності за правопорушення у сфері господарської діяльності і службової діяльності", відоміший як Закон про гуманізацію. Основним нововведенням стала зміна міри відповідальності за здійснення значної кількості економічних злочинів. Окрім декриміналізації ряду статей Карного кодексу, законодавець також передбачив гуманізацію покарання за економічні злочини, значно збільшив розмір штрафів, змінив порядок узяття під варту і істотно збільшив розмір запоруки. В цілому ж Закон про гуманізацію вносить зміни в Карний, Карно-процесуальний, Митний кодекси України, а також Кодекс про адміністративні правопорушення.
Очікується, що Закон отримає найширше застосування. Незважаючи на набуття чинності Закону трохи більше тижня тому, правоохоронні органи і суди вже активно застосовують його на практиці. Прийняті зміни в першу чергу торкаються осіб, які несуть карну відповідальність за господарську діяльність підприємства (директорів, головних бухгалтерів і тому подібне). Але це справедливо не лише для посадових, але і для приватних осіб, наприклад, за відкриття валютних рахунків.
Юридичний аналіз прийнятих нововведень показав, що "гуманність" деяких положень примушує замислитися: незважаючи на пом'якшення покарання за ряд правопорушень, в інших випадках Закон навіть посилив санкції, що існували раніше. Крім того, фактична відсутність максимально допустимого розміру штрафу і запоруки також не додасть прозорості практиці застосування цього Закону.
Отже, проаналізуємо основні зміни.
Декриміналізація
Йдеться про декриміналізацію 17 видів правопорушень, які перестали бути кримінально карними і їх склад був виключений з Карного кодексу.
Декриминализированные правопорушення:
- Контрабанда (товарна);
- Порушення порядку здійснення господарської діяльності і діяльності за поданням фінансових послуг;
- Заняття забороненими видами господарської діяльності;
- Ухилення від повернення виручки в іноземній валюті;
- Незаконне відкриття або використання за межами України валютних рахунків;
- Порушення правил здачі дорогоцінних металів і коштовних каменів;
- Підробка проїзних квитків і знаків поштової оплати;
- Незаконне виготовлення, збут або використання державного пробірного клейма;
- Фіктивне банкрутство;
- Приховання стійкої фінансової неспроможності;
- Незаконні дії у разі банкрутства;
- Розміщення цінних паперів без реєстрації їх випуску;
- Обман покупця або замовника;
- Фальсифікація засобів виміру;
- Примус до антиконкурентних погоджених дій;
- Незаконні дії відносно приватизаційних паперів;
- недотримання обличчям обов'язкових умов відносно приватизації державного, комунального майна або підприємств і їх подальшого використання.
Усі вказані вище злочини були перенесені до Кодексу про адміністративні правопорушення і за їх здійснення зараз, відповідно, настає адміністративна відповідальність у вигляді штрафу.
Гуманізація покарання за економічні злочини
У карному праві гуманізація покарань передбачає пом'якшення покарання за скоювання певних злочинів або заміну покарання на такі види, які не пов'язані з позбавленням волі. Оскільки економічні злочини за своєю суттю і характеру громадської небезпеки завжди відрізнялися від усіх інших злочинів, то існуючий невиправдано широкий круг підстав для застосування покарання у вигляді позбавлення волі за скоювання цих злочинів давно вимагав перегляду. Це і було зроблено. Усі види покарання, передбачені в 26 статтях про злочини у сфері господарської діяльності,, у тому числі і позбавлення волі були замінені штрафом.
Гуманізовані правопорушення:
- Незаконні дії з документами на переклад, платіжними картками і іншими засобами доступу до банківських рахунків, устаткуванням для їх виготовлення;
- Незаконний обіг дисків для лазерних систем прочитування, матриць, устаткування і сировини для їх виготовлення;
- Заняття ігорним бізнесом;
- Фіктивне підприємництво;
- Умисне порушення вимог законодавства про запобігання і протидію легалізації (відмиванню) прибутків, отриманих злочинним шляхом;
- Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів);
- Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування;
- Незаконне виготовлення, підробка, використання або збут незаконно виготовлених, отриманих або підробних марок акцизного збору або контрольних марок;
- Доведення до банкрутства;
- Шахрайство з фінансовими ресурсами;
- Порушення порядку ведення реєстру власників іменних цінних паперів;
- Виготовлення, збут і використання підробних недержавних цінних паперів;
- Умисне введення в обіг на ринку України (випуск на ринок України) небезпечної продукції;
- Незаконне використання знаку для товарів і послуг, фірмового найменування, кваліфікованої вказівки походження товару;
- Незаконний збір з метою використання або використання відомостей, що становлять комерційну або банківську таємницю;
- Розголошування комерційної або банківської таємниці;
- Незаконне використання инсайдерской інформації;
- Приховання інформації про діяльність емітента;
- Незаконна приватизація державного, комунального майна;
- Зловживання повноваженнями посадовцем юридичної особи частки права незалежно від організаційно-правової форми;
- Перевищення повноважень посадовцем юридичної особи частки права незалежно від організаційно-правової форми;
- Зловживання повноваженнями особами, що надають публічні послуги;
- Комерційний підкуп посадовця юридичної особи частки права незалежно від організаційно-правової форми;
- Підкуп особи, що надає публічні послуги.
Значне збільшення розміру штрафів
Незважаючи на значне пом'якшення покарання, законодавець збільшив матеріальний тягар відповідальності за економічні злочини. Так, розмір штрафу, як санкції, за скоювання вказаних вище злочинів значно виріс. Якщо раніше максимальна сума штрафу складала 17 000 грн.. (1000 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян)то зараз - 850 000 грн.. (50 000 неоподатковуваних мінімумів прибутків громадян). Як бачимо, розмір штрафу виріс в 50 разів.
Цікавим є той факт, що розмір штрафу виріс не лише там, де в покаранні було передбачено позбавлення волі, але і в тих санкціях, які передбачали покарання тільки у вигляді штрафу або громадських або виправних робіт. Фактично, відповідальність по цілому ряду статей посилилася, оскільки у декілька разів були збільшені раніше діючі штрафи.
У даному контексті йдеться, наприклад, про ч.1.ст.203-2 "Заняття ігорним бізнесом", ч.1 ст. 212 "Ухилення від сплати податків, зборів (обов'язкових платежів) ", ч.1 ст. 212-1 "Ухилення від сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування і страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" і інших статтях.
|
Сергій Гребенюк |
Не дивлячись на те, що штрафи виросли в рази, з'явилася норма про те, що розмір штрафу не може бути менше розміру майнового збитку, заподіяного злочином, або отриманого в результаті скоєння злочину доходу, незалежно від граничного розміру штрафупередбаченого санкцією статті. Говорячи іншими словами, встановлений в санкції статті максимальний розмір штрафу зовсім не означає, що це межа можливого розміру штрафу. Таким чином, ні в Карному кодексі, ні в іншому іншому Законі не передбачений максимально можливий розмір штрафу, який фактично може досягати багатомільйонних сум.
Оскільки розмір штрафу став дуже великим, то зрозуміло, що на практиці виникатиме питання, а що робити, якщо особа не в змозі сплатити штраф. Враховуючи низький середньостатистичний дохід громадян України і великий розмір штрафів, то таке питання виникатиме дуже часто. Додає актуальності цій проблемі і надмірна зарегульованість бізнесу, і суперечливе законодавство, дотримати яке підприємствам дуже складно.
У зв'язку з цим слід зазначити, що в Законі передбачена можливість виплати штрафу на виплат строком до 1 року. Якщо ж особа не може сплатити штраф, сума якого менше 51 000 грн., то суд може його змінити на громадські або виправні роботи. А якщо не може бути сплачений штраф, торба якого більше 51 000 грн., то суд може змінити його на позбавлення волі.
Передбачено спеціальне співвідношення розміру штрафу і громадських робіт, виправних робіт і позбавлення волі. Наприклад, 1 день позбавлення волі дорівнює 136 грн.; 1 година громадських робіт рівна - 17 грн.; 1 місяць виправних робіт - 340 грн.
Зміна порядку узяття під варту
Ні для кого не секрет, що правоохоронні органи України можуть використовувати передбачені карним процесуальним законодавством механізми для тиску на господарських суб'єктів і надмірного втручання в їх діяльність.
Одним з таких механізмів було необгрунтоване застосування до них такого запобіжного заходу, як укладення під варту. Згідно внесених змін, до підозрюваного в скоюванні економічних злочинів тепер може бути застосований тільки запорука або узяття під варту. Таким чином, до підозрюваного, в першу чергу, повинна застосовуватися запорука, і тільки, коли підозрюваний не вніс запоруку або порушує покладені на нього зобов'язання, то він може бути ув'язнений під варту. Питання про розмір запоруки освітлене трохи нижче, а що стосується обов'язків, які можуть бути покладені на обличчя при застосуванні запоруки, то це можуть бути наступні обов'язки:
- являтися на виклик в орган дізнання, досудового слідства, прокурора або суду, а при неможливості явитися з поважних причин - завчасно повідомляти про це посадовець або орган, що здійснив виклик;
- не відлучатися з населеного пункту, в якому воно зареєстроване, проживає або знаходиться, без дозволу слідчого або органу, у виробництві якого знаходиться кримінальна справа;
- інформувати посадовець або орган, у виробництві якого знаходиться кримінальна справа, про зміну свого місця проживання і / або місця роботи впродовж двох діб з моменту таких змін;
- утримуватися від спілкування з певною особою або спілкуватися з ним з дотриманням певних умов;
- не відвідувати певні місця;
- здати на зберігання у відповідні органи державної влади свій паспорт (паспорти) для виїзду за кордон, інші документи, що надають право на виїзд з України і в'їзд до України, які повертаються негайно після відміни відповідного запобіжного або покладеного зобов'язання заходу.
Таким чином, якщо особа має фінансову можливість внести запоруку (чи за нього це зробили інші особи), і при належному виконанні покладених на нього обов'язків, то така особа не може бути узята під варту. Але якщо у нього немає такої фінансової можливості, то у нього немає і ніяких інших варіантів - йому доведеться бути під вартою в течії усього періоду слідства і судового розгляду.
Декілька змін торкнулися процедури узяття під варту в цілому. Так, укладення під варту не може бути застосоване до раніше несудимій особі, яка підозрюється або звинувачується в скоєнні злочину, за яке передбачено покарання у вигляді позбавлення волі на строк до п'яти років. Ці положення, проте не торкаються випадків, коли ця особа, знаходячись на волі, ховалася від органів дізнання, досудового слідства або суду, перешкоджала встановленню істини у справі або продовжило злочинну діяльність.
Передбачена можливість зміни запобіжного заходу і для осіб, які зараз знаходяться під вартою. Такі особи, які звинувачуються в скоюванні економічних злочинів, можуть бути звільнені з-під варти під заставу.
Збільшення розміру запоруки
Істотно збільшився і розмір запоруки, яка варіюється залежно від міри тяжкості злочину таким чином :
- за злочин невеликої або середньої тяжкості розмір запоруки може складати від 300 до 1000 неоподатковуваних мінімумів (5 100 - 17 000 грн.);
- за тяжкий злочин розмір запоруки встановлений в розмірі від 1000 до 4 500 неоподатковуваних мінімумів (17 000 - 76 500 грн.);
- за особливо тяжкий злочин - 4 500-17 000 неоподатковуваних мінімумів (76 500 - 289 000 грн.).
Незважаючи на ці цифри, Закон дозволяє суду встановити велику суму запоруки, чим 289 000 грн., якщо суд вважає, що це необхідно для виконання обов'язків (ми про них говорили вище)які покладаються на обличчя. Якщо особа не виконує вказані обов'язки, то запорука, за рішенням суду, звертається в дохід держави.
Важливим положенням є норма про те, що в усіх випадках розмір запоруки не може бути менше розміру цивільного позову, розміру майнового збитку або розміру отриманого в результаті злочину доходу. Як видимий розмір запоруки, по суті, не обмежений. При цьому сума запоруки має бути внесена на спеціальний рахунок відповідного органу в течії 5 днів з моменту винесення постанови. Абсолютно очевидно, що для більшості громадян внесення суми, яка в 106 разів перевищує розмір середньої місячної зарплати, впродовж такого короткого періоду часу буде досить складним завданням. Тому, на жаль, можна чекати, що в досить великому ряду випадків до підозрюваних застосовуватиметься узяття під варту.
Сергій Гребенюкстарший юрист практики правових аспектів злочинів у сфері бізнесу ЮБ "Егоров, Пугинский, Афанасьев і партнери".
