Серед помітних змін в правовому полі, які вплинули на оформлення зовнішньоекономічних контрактів, можна відмітити, зокрема, введення в дію нової редакції Міжнародних правил інтерпретації комерційних термінів - Инкотермс-2010. У 2011 році указом Президента України був скасований його попередній указ, що встановлює можливість застосування Правил Инкотермс, розроблених Міжнародною торговою палатою в 1953 році, при укладенні суб'єктами підприємницької діяльності договорів, предметом яких є товари. В той же час, відповідного указу або іншого національного правового акту, безпосередньо регулюючого особливості застосування Инкотермс-2010, видано не було.
Як пояснила Олена Трегубовау зв'язку з ситуацією, що склалася, у багатьох суб'єктів господарювання виникло питання про те, яка з редакцій Правил - стара або нова - підлягає застосуванню, чи є використання даних Правил обов'язковим при укладенні зовнішньоекономічних контрактів, і які наслідки їх незастосування. Більш-менш чіткі роз'яснення стосовно цих питань були дані в листі Міністерства економіки від 18.07.11 р. № 4201-26/1134, в якому чітко вказується, що, на думку Міністерства, діюча нормативно-правова база встановлює обов'язковість використання Правил Инкотермс в ході здійснення зовнішньоекономічної операції. При цьому, на думку Міністерства, суб'єкти господарювання мають право самостійно визначати, яку з редакцій Инкотермс використовувати.
Хоча відповідальність за невикористання даних Правил законодавством України і не передбачена, виходячи з практики, що склалася, і озвученої Міністерством економіки позиції, пані Трегубова вважає за доцільне використовувати їх при укладенні зовнішньоекономічних контрактів.
В той же час, підприємцям перед підписанням таких контрактів, як і раніше, слід звертати належну увагу на повне з'ясування для себе значення використовуваних в контракті термінів, що відповідають певним правилам Инкотермс. Як свідчить практика, іноді зневага цим, здавалося б, простим правилом, може привести до невірного розуміння важливих аспектів планованої операції. Наприклад, згідно з позначеним в договорі правилом Инкотермс продавець може вважатися таким, що виконало свої обов'язки по постачанню у той момент, коли він надав товар в розпорядження покупця на площах свого підприємства, без обов'язку доставки товару покупцеві. Покупець же, зважаючи на свою недбалість не з'ясувавши значення відповідного правила, може чекати, що товар буде доставлений за його адресою. Очевидно, що такі "недоробки" при укладенні договору багаті зайвими фінансовими витратами.
На вимогах до оформлення договорів, у тому числі і зовнішньоекономічних, в 2011 році вплинуло також набуття чинності Закону України "Про захист персональних даних". Слід пам'ятати, що вже при оформленні договору учасники зовнішньоекономічних стосунків договору мають справу з персональними даними - як мінімум двох фізичних осіб, що безпосередньо беруть участь в підписанні договору. Це, у свою чергу, спричиняє за собою ряд додаткових обов'язків, зокрема, необхідність отримання згоди від фізичних осіб на обробку і використання їх персональних даних. У багатьох випадках доцільно включати відповідні обмовки про використання персональних даних безпосередньо в текст договору, що дозволить заощадити час і уникнути можливих порушень нового законодавства про персональні дані- радить Е. Трегубова.
До важливих подій 2011 року слід віднести також зміни, внесені в Декрет Кабінету Міністрів України "Про систему валютного регулювання і валютного контролю"згідно з якими в розрахунках між резидентами і нерезидентами у рамках торгового обігу, окрім іноземної валюти, як засіб платежу може використовуватися також гривна. Проте, з огляду на те, що ця норма була введена вже у кінці 2011 року, вона не вплинула на особливості зовнішньоекономічних угод в минулому році і проявиться вже в поточному.
