Накладення Президентом України вето на Митний кодекс від 3 листопада 2011 року є цілком виправданим. Рівень юридичної техніки і якість цього нормативно-правового акту повною мірою повторює помилки попередньої кодифікації, зокрема, податкового законодавства, відмічає Роман Лещенкоюрист департаменту корпоративної практики ЮК "Лигал Асистанс Груп".
Законодавець ставить метою спростити і гармонізувати митні процедури відповідно до світових стандартів, шляхом впровадження прогресивних інструментів по митному оформленню, збільшення вартісних меж ввезення товарів без сплати податків, лібералізації норм по вивезенню товарів. Проте за результатами проведеної роботи, ми знову отримуємо документ, який усі ці прогресивні нововведення втрачає за незліченною кількістю пропусків, неузгодженостей з Конституцією і законами України, і що найгірше - зарегульованістю адміністрування митних процедурконстатує пан Лещенко.
Саме складність адміністрування митних процедур в першу чергу, вважає юрист, створює значне грунт для корупційних ризиків і істотно впливає на рівень інвестиційної привабливості України, зокрема, використання її території для транзиту товарів, робіт, послуг. Наприклад, в ч. 2 ст. 491 Митного кодексу говориться про можливості порушення справи про порушення митних правил тільки на підставі достатніх даних, що свідчать про наявність в діях обличчя ознак порушення митних правил. Тобто ніяких об'єктивних критеріїв в даному випадку не передбачено.
"Відомо, що через нашу державу проходить 5 з 10 міжнародних транспортних коридорів Європи. Через це, необхідно максимально спростити адміністрування митних процедур, зокрема встановити прозорий механізм визначення митної вартості товарів, чітко визначити порядок здійснення митного контролю, максимально обмежити дискреційні повноваження посадовців митних органів і збалансувати відповідальність суб'єктів господарювання і митних органів за порушення законодавства України", - вважає Р. Лещенко. Частково на це вказує Президент у своїх пропозиціях до Митного кодексу, проте, на думку юриста, цього недостатньо.
Юридична практика, безумовно, не зазнає принципових змін у зв'язку з дією ще на протяг року старої редакції кодексу, проте юридичне співтовариствоза цей період повинно підключитися до роботи по кодифікації митного законодавства.
Нагадаємо, 11 січня Президент України ветував нову редакцію Митного кодексу, відправивши його на доопрацювання, а також відстрочив набуття чинності документу до 1 січня 2013 року.
