У пошуках компромісу

Переговори йдуть

І на першому, і на другому форумах активно обговорювалося питання реформи вітчизняної адвокатури, шляхом ухвалення відповідного закону. Трьом тисячам адвокатів був представлений законопроект "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", розроблений робочою групою Вищої кваліфікаційної комісії адвокатури (далі - ВККА) в липні 2011 року. Його обговорили, але в такому кількісному складі просто не логічно було затверджувати законопроект. Тому усі пункти проекту закону остаточно погодять і затвердять 11 чоловік редакційної колегії.

Що стосується форуму ААУ, то він нагадував переговорний майданчик, на якому намагалися знайти золоту середину ті, хто раніше до цього не прагнули. Мабуть, зараз дійсно прийшов час... Цікаво, що серед учасників форуму можна було побачити: голови ВККС Володимира Висоцького; президента Асоціації юристів України у відставці і старшого партнера адвокатської контори "Кононов і Созановский" Сергія Кононова; керівного партнера ЮФ "Василь Кисиль і Партнери" Олега Макарова; партнера адвокатської фірми "Головань і Партнери" Ігоря Голованя; керівного партнера ЮФ "Лавринович і Партнери" Максима Лавриновича; правозахисника Ігоря Шевченка; голови Кваліфікаційно-дисциплінарної комісії адвокатури Київської області Галину Ковбасинскую; Президента ААУ і керівного партнера ЮФ "Дмитриева і Партнери" Ольгу Дмитриеву; віце-президента ААУ і партнера ЮФ "Гвоздий і Оберкович" Валентина Гвоздия; віце-президента Союзу адвокатів України і старшого партнера адвокатського об'єднання "Петро Бойко і партнери" Петра Бойка; члена ВККА при Міністерстві юстиції України Михайла Исакова і інших цікавих представників вітчизняного юридичного співтовариства.

Як відмітив на форумі Володимир Висоцькийадвокатам треба бути єдиними і показати єдність. "Ми повинні домовитися, інакше ніхто голос адвокатури не почує"- підкреслив він. І боятися панові Висоцькому дійсно є чого. Усі ми пам'ятаємо реформування судової системи в Україні, коли одна з трьох гілок влади практично стала підконтрольною деяким особам. А замість самої реформи просто помінялися центри вплив на вітчизняні суди. Про це говорить багато хто, але поробити вже нічого не можна, оскільки реформа прийнята. Змінити щось можуть лише ті, хто були авторами прийнятої минулого року судової реформи.

"Реформи проведуть і без нас. Я вас можу завірити, що вони будуть"- проінформував усіх учасників форуму ААУ Володимир Висоцький. Він відмітив, що вже існують попередні висновки Венеціанської комісії відносно проекту Карно-процесуального кодексу України, і найшвидше, що одним пакетом приймуть три законопроекти: Карно-процесуальний кодекс України, закони "Про прокуратуру" і "Про адвокатуру". Навіть якщо три вказані законопроекти не прийматимуть пакетом, то схоже на те, що з реформуванням адвокатури Президент не хоче затягувати. Тому адвокати побоюються, що часу для об'єднання у них дуже мало і починають шукати шляхи до компромісів.

За інформацією Володимира Висоцькогоу Адміністрації Президента України на сьогодні, ще до офіційного створення робочої групи, існує група радників або помічників різних керівників управлінь, які опікають написання законопроекту про реформування адвокатури. Пан Висоцький вважає, що від самих адвокатів залежить який проект закону Президент вноситиме до парламенту. В той же час, якщо згадати судову реформу, то суддям так і не вдалося особливо вплинути на остаточну редакцію законопроекту, яким провели судову реформу. Але там існував один нюанс. Серед служителів Феміди не було єдності. Судді розділилися на два "табори", а реформатори навіть слухати не хотіли їх поправки або пропозиції відносно судової реформи. Адвокати, самі розуміють, що в їх випадку єдиним правильним рішенням буде об'єднатися. Але не факт, що навіть це допоможе.

"Я думаю, що в цій ситуації треба чимось поступитися. Потрібно зрозуміти, що або ми об'єднуємося, робимо один законопроект і змусимо почути голос адвокатури, або буде так, як з іншими представниками юридичної професії". - заявив Володимир Висоцький на форумі ААУ.

Sore point (Хворе питання)

Як відмітив голова ВККА, найбільш серйозні питання, які вимагає єдиній позиції, - це організаційно-правові форми адвокатської діяльності і можливість створення адвокатських об'єднань за принципом господарських суспільств. Також розбіжності існують відносно можливості трудового договору в адвокатській професії. Володимир Висоцький признався, що він увесь час був в спорі з президентом Асоціації юристів України у відставці Сергієм Кононовым відносно цих двох питань, і доки консенсусу не знайшли. Але слід сказати, що вже радує хоч би початок самого діалогу.

У першому питанні суперечка виникла із-за того, вважати адвокатську діяльність підприємницькою або ні. Треба відмітити, що в роз'ясненнях ВККА говоритися, що адвокатська діяльність не є підприємницькою, а адвокати вважаються самозанятыми особами. Таким чином, адвокатське об'єднання не може реєструватися як господарське суспільство. На сьогодні юридичні фірми можуть здійснювати господарську діяльність. Тому є вибір. Але, як виявляється, адвокатуру пропонують уніфікувати шляхом монополізації. В результаті цього усі, хто надають юридичні послуги, будуть адвокатами, які є самозанятыми особами і не можуть здійснювати підприємницьку діяльність. Тоді виникають питання у юристів, які хочуть займатися підприємницькою діяльністю.

Що стосується уніфікації юридичної професії, то одні говорять, що необхідно уніфікувати адвокатуру в Україні, в той же час інші - говорять про необхідність уніфікації юридичної професії. Що стосується ідеї монополізації адвокатури, коли юридичні послуги зможуть надавати виключно адвокати, то у неї досить супротивників.

На сьогодні в Україні 30 тис. адвокатів, і в три рази більше тих, хто надає юридичні послуги. Нинішнє законодавство країни не обмежує круг тих, хто може надавати юридичні послуги. Тобто людина без освіти має право заснувати юридичну фірму, консультувати людей з правових питань і таким чином забирати клієнтів у адвокатів. Тому і хочуть встановити монополію адвокатської професії. Тобто, усе, що називається адвокатською діяльністю: правова допомога, представництво, захист в суді хочуть передати у виняткову компетенцію адвокатів. При цьому планують залишити: певний доступ до професії (у вигляді іспитів), обов'язкове дотримання правил професійної етики, прийняття присяги, відповідальність. У даному контексті суперечка виникає із-за доступу до професії. Коли юрист хоче стати адвокатом, то він повинен скласти відповідні іспити, які включають питання з різних галузей права. На цьому грунті виникає багато суперечок: які мають бути в іспиті питання; чи не буде зловживань при допуску до професії; не стануть раптом адвокати, так само як судді, залежні від органу влади, який може на раз-два забрати у них статус адвоката. Щоб уникнути цих питань деякі адвокати пропонували для тих, хто 5 років провчився на юридичному факультеті і отримав диплом, зробити лише один екзамен з правил адвокатської етики. Але Галина Ковбасинская і Володимир Висоцький вважають, що цього буде мало, оскільки також потрібно перевіряти знання кандидатів в адвокати. На сьогодні в цьому питанні не досягнуто одноголосність і навіть якщо так і триватиме, то адвокатам доведеться працювати за тими правилами, які їм напишуть інших відповідних осіб.

Загалом, форум ААУ підняв низку важливих запитань, які зараз стоять перед вітчизняною адвокатурою. А головне - це був майданчик для дискусій і ухвалення важливих рішень.

Кристина ВенгринякВипускаючий редактор редакції проектів ТН "Правовий консалтинг"
компанії "ЛИГА: ЗАКОН"