Президент України застосував право вето до закону про врегулювання стосунків між кредиторами і споживачами фінансових послуг (законопроект №7351)серед іншого, для захисту від руйнування цілісних майнових комплексів державних підприємств, повідомляється на веб-сайті глави держави.
Розділ 2 ветоване Президентом України Закону про кредиторів і позичальників передбачав визнання таким, що втратило силу закону про введення мораторію на примусову реалізацію майна державних підприємств. Вказаний мораторій необхідно було відмінити, оскільки він порушував принцип рівності усіх форм власностіставив у безвихідь кредиторів державних підприємств, які не могли отримати задоволення з "державних" боржників, і порушував стабільність господарських стосунків.
|
Сергій Шкляр, старший партнер адвокатського об'єднання Arzinger |
Стосовно введення мораторію на задоволення вимог кредиторів з моменту офіційного обнародування визначення суду про порушення справи про банкрутствоа не з моменту прийняття вказаного визначення суду, як це діє зараз, то така зміна також потрібна. Існуюча ситуація дозволяє недобросовісним боржникам успішно ухилятися від сплати боргів своїм кредиторам.
Зараз при порушенні справи про банкрутство відразу вводиться мораторій на задоволення вимог кредиторів, але при цьому частенько публікації в пресі не відбувається. У справі подаються скарги, воно ходить по інстанціях, волокитится і, зрештою, закривається. Потім відразу відкривається нова справа і так далі. Кредитори можуть заявити свої вимоги в справі про банкрутство тільки після вказаної публікації в пресі. Таким чином, виникає ситуація, коли довгий час, а іноді роками, кредитори не можуть отримати боргитому що діє мораторій, і не можуть заявити свої вимоги у справі про банкрутство, тому що немає публікації.
Також слід зазначити, що чинне законодавство дозволяє боржникам успішно і тривалий час ухилятися від погашення боргів перед банками по кредитах, що порушує стабільність банківської системи, яка така потрібна Україні. Деякі заходи по посиленню захисту прав позичальників, пропоновані ветованим Законом, ще більше ускладнять можливості стягнення банками проблемної заборгованості. Наприклад, надання особам постійного житла, що виселяються, реструктуризація кредитної заборгованості так, щоб частина щомісячних платежів по обслуговуванню кредитів не перевищувала 35 % сукупного місячного доходу сім'ї і так далі
Ці зміни не враховують, що більшість прибутків в нашій країні захована в тінь. Крім того, якщо держава турбується про людей, що потребують житлоплощі, то цю проблему треба вирішувати за рахунок соціального житла, а не за рахунок банківської системи. Не треба забувати, що гроші, отримані позичальниками у банків, - це гроші вкладників. У разі неповернення проблемних кредитів вкладники ризикують не отримати назад з банків свої вклади. Таким чином, від цих змін більше шкоди, ніж користі, тому їх ветування є розумним.
