Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Містобудівний кадастр: ідея не нова, але прогресивна

11.00, 13 липня 2011
3956
0

25 травня 2011 року Кабінет Міністрів України прийняв постанова № 559 "Про містобудівний кадастр". Сам по собі містобудівний кадастр (далі також як "ГК") не є для України чимось абсолютно новим. Створення містобудівного кадастру було передбачене ще у 1992 році статтею 23 Закону України "Про основи містобудування"відповідно до якої містобудівний кадастр населених пунктів призначався для забезпечення здійснення моніторингу забудови і іншого використання територій і надання суб'єктам містобудування необхідної інформації в порядку, встановленому законодавством.

Порядок ведення кадастру регулювався прийнятим в 1993 році Постановою КМУ від 25 березня 1993 р. № 224 "Про містобудівний кадастр населених пунктів"відповідно до якого ГК визначався як "система даних про населені пункти, їх функціональні зони, окремі території і земельні ділянки, будинки і споруди, соціальну, інженерну і транспортну інфраструктуру, екологічні і інженерно-геологічні умови". При цьому, не було сказано, як повинна формуватися і діяти вказана "система", не було врегульовано питання розподілу функцій між містобудівним і земельним кадастрами. З урахуванням декларативності відповідних норм, незважаючи на наявність нормативних документів містобудівний кадастр, як інформаційна база так і не був створений.

Віталій Правдюк

партнер юридичної компанії "Бізнес Форс"

При цьому, містобудівний кадастр вже давно успішно функціонує в інших країнах колишнього СРСР. Ще в 2003 році був створений містобудівний кадастр Москви впродовж декількох років після цього подібні кадастри були створені у більшості російських міст-мільйонників.

Що таке містобудівний кадастр

Постановою № 559 дано визначення містобудівного кадастру як "державної системи зберігання і використання геопространственных даних про територію, адміністративно-територіальні одиниці, екологічні, інженерно-геологічні умови, інформаційні ресурси будівельних норм, державних стандартів і правил для задоволення інформаційних потреб в плануванні територій і будівництві, формування галузевої складової державних геоінформаційних ресурсів".

Звертає на себе увагу фраза "державна система даних". На наш погляд, одній з головних причин того, що система ГК не заробила в 1993-2010 роках, було віднесення ведення кадастру до повноважень місцевого самоврядування, і фінансування його за рахунок місцевих бюджетів. Тепер же передбачається створення єдиної державної Служби Містобудівного кадастру у складі Минрегионбуда з місцевими і регіональними підрозділами.

ГК повинен стати системою динамічною, що постійно оновлюється. Якщо традиційний земельний кадастр це кадастр статики, фіксації того, що вже є і сформовано (земельні ділянки, їх обтяжили і обтяження), то містобудівний кадастр - це кадастр динаміки, розвитку. У містобудівному кадастрі повинні відбиватися перспективні плани розвитку міста, основні функціональні і територіальні вектори його забудови.

Відповідно до статті 22 Закону України "Про регулювання містобудівної діяльності", профільні геопространственные дані не пізніше 30 робочих днів після затвердження містобудівної документації повинні вноситися в містобудівний кадастр відповідного рівня. На жаль, законодавцем не визначено конкретно, що є геопространственными даними (так Закон України "Про топографо-геодезической і картографічну діяльність" визначає геопространственные дані лише як "набір даних про геопространственном об'єкт"), тим більше неясно які геопространственные дані є профільними. Ми припускаємо, що такими даними мають бути картографічні матеріалиякі вказують розташування функціональних зон забудови і розташування усіх об'єктів містобудування, про спорудження яких заявлено забудовниками.

Мета ГК - створення загальнодоступної електронної бази даних у сфері містобудування

Постанова № 559 багато уваги приділяє технічній інформації, що вказує на головну мету створення ГК - створення загальнодоступної електронної бази даних у сфері містобудування. Передбачається, що на сайтах органів місцевого самоврядування повинен здійснюватися вільний доступ до топографічної інформації і частини відкритих інформаційних ресурсів містобудівного кадастру.

Крім того, частина інформації, яка відсутня на загальнодоступних порталах, може бути отримана у виді кадастрової довідки - документу, який містить прошені споживачем офіційні відомості містобудівного кадастру про діючі на території містобудівні регламенти, інші умови здійснення містобудівної діяльності, містобудівні умови і обмеження, а також (у разі наявності) вимоги і обмеження відносно використання земельних ділянок і розташованих на них об'єктів нерухомості.

Таким чином, до ухвалення рішення про забудову тієї або іншої території інвестор зможе спочатку вибрати ту або іншу територію (кадастровій зоні)у якій з урахуванням існуючих обмежень буде економічно вигідно здійснити будівництво того або іншого об'єкту. Згодом, з урахуванням аналізу загальнодоступної інформації, інвестор зможе отримати детальнішу інформацію про вибрану кадастрову зону або кадастровий квартал.

Постанова № 559 не містить інформації про порядку отримання споживачем інформації з містобудівного кадастру. Ми припускаємо, що така процедура буде врегульована пізніше, після фактичного створення служб ГК і запуску відповідних програмних продуктів.

Яка інформація повинна входити до складу містобудівного кадастру

У відповідність з Постановою № 559, інформаційні ресурси системи ГК включають затверджену містобудівну, проектну і планувальну документацію, метадані про цю документацію і електронні копії містобудівної, проектної і планувальної документації, які вводяться і зберігаються у базах даних інформаційної системи містобудівного кадастру, бази геопространственных даних єдиної цифрової топографічної основи території, реєстри адрес, вулиць і інших пойменованих об'єктів, профільні набори геопространственных даних, із земельного і інших видових (галузевих) кадастрів, містобудівні норми і регламенти, інші документи і масиви документів.

У пунктах 27-31 Постанови № 559 досить детально вказано, які саме дані повинні вноситися в ГК. Так, передбачається введення в системи ГК інформації про Генеральній схемі планування території Українияка досі існувала лише у вигляді назви, а не схеми як картографічного документу.

Одним з основних джерел інформації для ГК повинен стати існуючий в Україні земельний кадастр

Крім того, в ГК регіонального і місцевого рівнів мають бути внесені відповідні схеми планування, генеральні плани населених пунктів, межі економіко-планувальних зон, об'єкти і території які представляють історико-культурну цінність, інженерно-транспортна інфраструктура населених пунктів і територій, реєстри вулиць і адрес об'єктів нерухомості, червоні лінія, обмеження забудови, екологічні і інженерно-геологічні характеристики окремих територій і земельних ділянок, матеріали проектної документації, дозволи (декларації) про будівництво, акти контрольної перевірки, документ на прийняття об'єкт в експлуатація і так далі

Таким чином, передбачається створення глобального інформаційного ресурсу, в якому повинна зосереджуватися інформація практично про усю містобудівну діяльність на території (населеному пункті).

З урахуванням того, що одним з основних джерел інформації для ГК повинен стати існуючий в Україні земельний кадастртого ж дня 25 травня 2011 року Кабінет Міністрів прийняв постанова № 556 "Про порядок обміну інформацією між містобудівним і земельним кадастрами". Вказана постанова зобов'язала органи Минрегионстроя і Госземагентства здійснювати обмін файлами з інформацією, яка потрібна для діяльності земельного і градростроительного кадастрів, крім того, Минрегионстрой і Госземагентство повинні прийняти спільний наказ, яким будуть детально врегульовані перелік даних, порядок формування запитів на інформацію, порядок і структура формування відповіді, встановлення форми обміну інформацією, визначення обмінного формату даних, вимоги, до коректності, відповідності і облиште інформації, процедура взаємодії інформаційних систем.

ВИСНОВОК

Безумовно, створення системи містобудівного кадастру в тому вигляді, як це передбачається Постановою № 559, буде величезним кроком вперед на шляху до створення європейської системи регулювання містобудування. Можливість отримання необхідної містобудівної інформації до початку проектування зменшить кількість помилок інвесторів при виборі майданчиків, а відповідно і зменшить кількість недостроев.

Хотілося б відмітити, що головною складністю створення системи ГК в Україні є просто гігантський масив інформації, який має бути оброблений і систематизований, для того, щоб існуюча вже зараз фактично інформація набула якогось системного вигляду.

Тому дуже важливим є те, наскільки швидко здійснюватиметься діяльність по створенню необхідних програмних продуктів, по оцифрованию величезної кількості картографічної, проектної і планувальної документації, по обміну інформацією. Так, пунктом 13 Постанов № 559 визначено не мало не багато 13 центральних органів державної влади, які відповідальні в тій чи іншій мірі за створення системи ГК. Виходячи з усього цього, успішність процесу створення містобудівного кадастру в Україні залежатиме не стільки від наявності необхідної нормативної бази, скільки від координації і організації діяльності безлічі залучених в цей процес структур.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему