Дії вітчизняної виконавчої влади не завжди послідовні. Свіжий приклад тому - азаровский законопроект № 8321яким, окрім іншого, в список операцій, оподатковуваних ПДВ, повертається цілий ряд послуг, виключених з нього при прийнятті Податкового кодексу саме за ініціативою уряду. При цьому такі найважливіші для бізнесу норми в законопроекті, повному без сумніву потрібних і корисних нововведень, розміщені як би між іншим, максимально замаскований від будь-кого, хто не пам'ятає напам'ять номера статей Податкового кодексу.
Мотивування таких дій Кабміну недвозначно відбите в пояснювальній записці до проекту. Його норми, на думку авторів, спрямовані на "запобігання необгрунтованим втратам податкових надходжень". У зв'язку з цим дуже цікаво, хто саме визначає, які втрати обгрунтовані, а які - ні? Якщо податківці - те у них навряд чи є "обгрунтовані" втрати.
Тим паче, що при прийнятті Податкового кодексу втрати в надходженнях від ПДВ з консультаційних послуг начебто вважалися "обгрунтованими", оскільки забезпечували боротьбу з схемами ухилення від оподаткування шляхом "надання" фіктивних послуг. Мабуть, щось у балансі бюджету помінялося настільки, що тепер це вже "необгрунтовані" втрати…
|
Олександр Попов головний редактор аналітичного тижневика "ЮРИСТ & ЗАКОН" |
Уряд при цьому не спромоглося навіть назвати ціну питання - суму очікуваних додаткових надходжень, на що звернули увагу усі причетні до роботи над законопроектом у Верховній Раді (зокрема, Головне експертне управління ВР). А вона явно дуже велика - усього лише один рядок в тексті законопроекту повертає в число платників ПДВ відразу немало сфер бізнесу, адже йдеться про будь-яких консультантів (у тому числі юристах, адвокатах, бухгалтерах, аудиторах), розробників і постачальників ПО, довідкові служби (що надають послуги з обробки даних і надання інформації).
Але не варто забувати про іншу сторону питання. Ціна подібного рішення - це не лише додаткові надходження до бюджету, але і додаткові витрати платників податків.
Враховуючи бажання уряду ввести нові правила, не чекаючи початку наступного рокутакі нововведення означають для усіх підприємств і підприємців, що роблять подібні послуги, ламати свої фінансові плани. Передусім їм потрібно отримати свідоцтво платників ПДВ, якщо вони, звичайно, не займаються паралельно іншою діяльністю, що дає можливість це свідоцтво мати.
Також, і це, мабуть, головне, буде необхідно внести корективи у свою цінову політику, адже "повернення" ПДВ для їх клієнтів виглядатиме як підвищення ціни на 20%. Відповідно, найімовірніше, вони зіткнуться з істотним, для багатьох не сумісним з продовженням діяльності, зменшенням прибутків або із-за вимушеного зниження долі прибутку у відпускній ціні, або із-за зменшення числа клієнтів, для яких їх послуги стануть занадто дорогими.
Клієнти, відповідно, теж відчують на собі нововведення. Адже жоден постачальник послуг не зможе уникнути підвищення цін (мало у кого норма прибутку закладена на рівні 20 і більше відсотків). А далеко не усі клієнти зможуть взагалі відмовитися від отримання перерахованих послуг. І перехід до іншого, дешевшому постачальникові, - не панацея. Швидше за все, розплатою за збереження рівня витрат на консультантів стане погіршення якості послуг, що надаються.
Отже уряд і особисто Прем'єр Азаров у черговий раз своїми податковими новаціями поставило вітчизняному бізнесу дуже важке питання - питання забезпечення власного виживання.
Що характерно, це прекрасно розуміли в профільному Комітеті ВР, пропонуючи виключити із законопроекту цю (і не лише) норму і приурочити її розгляд до другого читання законопроекту № 8217що є комплексним пакетом змін до Податковому кодексу. Комітет навіть вніс до парламенту свого законопроект № 8321-ду якому від пропозицій уряду залишилися лише норми, беззастережно підтримувані членами Комітету.
Проте прийнятий був не він (до його розгляду справа так і не дійшла), а трохи "підрихтований" варіант від Кабміну. При цьому, в ході обговорення в залі парламенту питання обкладення ПДВ якщо і піднімалося, то тільки в частині допустимості введення такого податку відносно портових послуг. Тобто, по усіх інших сферах, мабуть, не мало сенсу навіть намагатися щось змінити (хоча, втім, жодна з озвучених в залі поправок так і не пройшла).
Голова ж профільного Комітету Віталій Хомутынник гаряче переконував колег в тому, що приймати документ необхідно саме в запропонованій редакції, не вносячи в залі ніяких змін. І знову з'явилася магічна фраза про додаткові надходження до бюджету. Цього разу навіть прозвучала цифра - 3 млрд. гривен.
Як бачимо, ціна питання досить велика. Але, незважаючи на це, уряд, подаючи законопроект, відкрито і недвозначно заявилощо громадського обговорення він не потребує. Так само поза зоною уваги залишилися соціальні наслідки законопроекту (на думку авторів - їх немає), що не занадто правильно. Такі несподівано-критичні скачки податкового законодавства не можуть не відбитися на працівниках підприємств, що торкнулися. Невже пан Азаров готовий поручитися, що все ті, кого він своїми ініціативами повернув в сферу обкладення ПДВ, зможуть в цілості зберегти робочі місця, що маються? Чи число в потенційних безробітних в даному випадку занадто мало, щоб згадувати про них при внесенні законодавчих ініціатив? Відповідей на ці питання, схоже, дочекатися не вдасться…
А ось питання - як узгоджуються ініціативи Прем'єра Азарова по підвищенню податків з раніше задекларованим курсом на лібералізацію бізнес-клімату - отримає відповідь вже найближчим часом. Для цього Президентові Віктору Януковичуякий і проголосив початок політики сприяння бізнесу після свого приходу до влади, досить підписати або ветувати ухвалений Закон. Логічніше, звичайно, його ветувати, на ділі довівши підприємцям, що влада все ж не забуває про їх потреби, протягнувши руку допомоги в ситуації, для багатьох підприємств (якщо не для цілих галузей) безвихідної. Бізнес це оцінить і запам'ятає. А парламент і уряд нехай ще раз подумають, що приоритетнее для них: негайні і недовгі надходження до бюджету ціною закриття бізнесу або розвиток бізнесу, що дасть ті ж надходження, але трохи пізніше і набагато стабільніше.
