Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Держзакупівлі: нові правила гри

15.53, 13 липня 2010
3491
0

Чого очікувати від нового Закону про здійснення державних закупівель

30 червня 2010 року був опублікований прийнятий 1 червня Закон України "Про здійснення державних закупівель" (далі - Закон). Одразу зазначимо, у разі, якщо хтось чекав від цього кардинальних змін, чи того, що він стані проявом корупційності нової влади, він помиляється, буде розчарований. Новий закон містить багато нововведень, але основні процедури, порядок проведення торгів залишилися без особливих змін у порівнянні з положенням про Положенням про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти (надалі - Положення про закупівлю)яку зарази діє. Зупинимось на деяких положеннях нового Закону.

Особливістю Закону є викладення в ньому дати набрання ним чинності. За багато років правове суспільство звикло до того, що відповідно до статті 94 Конституції України закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування, і з дати набуття чинності він починає діяти. Останнім же часом Верховна Рада України почала приймати закони, які не тільки набирають чинності, але ще й додатково вводяться в дію. Так, Закон набирає чинності з дня його опублікування та вводитися в дію через 30 днів після його опублікування.

Вважамо, що введення в дію, як таке, повинне мати якийсь сенс, і Закон не починає діяти з моменту набрання чинності, отже, мі будемо вважати, що Закон про закупівлі повинний застосовуватись з 31 липня 2010 року. Щодо дати набрання чинності Закономто вона має значення для державних органів, які повинні змінити чи прийняти необхідні підзаконні нормативні акти в рядків, визначений в Законі.

Якщо Верховна Рада України не відмовиться від практики введення законів в дію, крім набрання чинності, юристам та програмістам з компаній, які продають електронні бази нормативних актів, доведеться попрацювати, вносячи необхідні зміни в програмне забезпечення.

Законом, у порівнянні з Положенням про закупівлю, не змінюється мінімальна вартість предмета закупівліпри якій необхідно проводити процедуру закупівель, Закон повинний застосовуватись до закупівель товарів, робіт і послуг за рахунок державних коштів, за умови, що вартість предмета закупівлі товару (товарів), послуги (послуг) дорівнює або перевищує 100 тисяч гривеньа робіт - 300 тисяч гривень.

У порівнянні з Положенням про закупівлю значно скорочений перелік предметів, на закупівлю яких Закон не поширюється. До них віднесено:

- товари і послуги, пов' язані з розробленням дизайну, виготовленням захищеного паперу, банкнотів і монет, їх зберіганням, транспортуванням та обліком;

- послуги, закупівля яких здійснюється державними банками та банками, в капіталізації яких узяла долю держава, виключно для проведення ними банківських операцій відповідно до Закону України "Про банки і банківську діяльність";

- товари, роботи і послуги, закупівля яких здійснюється замовниками, розташованими за межами України;

- товари, роботи і послуги, закупівля яких становить державну таємницю відповідно до Закону України "Про державну таємницю";

-послуги, необхідні для здійснення державних запозичень, обслуговування і погашення державного боргу.

Законом визначено, що окремими законами України визначаються особливості здійснення закупівлі таких товарів, робіт і послуг:

- захищені фарби, папір та інші матеріали, які використовуються для виготовлення бланків цінних паперів, документів суворої звітності (обліку) згідно із схемою їх захисту;

- послуги з перевезення залізничним транспортом; природний і нафтовий газ та послуги з його транспортування, розподілу та постачання;

- послуги поштового зв'язку, поштові марки та марковані конверти;

- телекомунікаційні послуги, в тому числі з ретрансляції радіо - та телесигналів (за винятком послуг мобільного зв'язку та послуг Інтернет - провайдерів);

- централізоване водопостачання та водовідведення;

- електрична енергія, її передача та розподіл;

- централізоване постачання теплової енергії; ядерне паливо, неопромінені паливні елементи (твели) для ядерних реакторів;

- послуги з транспортування нафти і нафтопродуктів трубопроводами, інших речовин трубопровідним транспортом;

- нафта або нафтопродукти сирі;

- послуги з підготовки кадрів вищими навчальними заставами I - IV рівнів акредитації за державним замовленням.

Згідно пункту 5 Прикінцевих положень Закону закупівля зазначених товарів до прийняття відповідних законів повинна здійснюватися відповідно до положень Закону. Немає підстав сподіватися, що протягом місяця Верховна Рада прийме відповідні закони, а отже, замовники отримають набагато більше проблем через необхідність застосовувати Закон при закупівлі товарів та послуг природних монополій.

Законом значно змінений перелік підприємств, на які він поширюється

Законом значно змінений перелік підприємств, на які він поширюється. Якщо згідно Положення про закупівлю до підприємств, які повинні булі обов‘язково застосовувати встановлені Положенням процедури, належали державні, у тому числі казенні підприємства, встанови та господарські товариства, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, їх дочірні підприємства, а також підприємства і господарські товариства, у статутному капіталі яких 50 та більше відсотків належать державним, у тому числі казенним підприємствам і господарським товариствам, у статутному капіталі яких державна частка акцій (часток, паїв) перевищує 50 відсотків, то згідно Закону до таких підприємств належать з вищезазначених тільки підприємства, які уповноважені отримувати державні коштиале з іншої сторони, до підприємств, яких стосується Закон, додатково включені комунальні підприємства.

Закон передбачає наступні процедури закупівлі:

- відкриті торги;

- двоступеневі торги;

- запитий цінових пропозицій;

- попередня кваліфікація учасників;

- закупівля в одного учасника.

Отже, у порівнянні з Положенням про закупівлю, із списку процедур зникли торги з обмеженою участю і редукціон.

Новацією Закону є передача функцій органу оскарження від Міністерства економіки до Антимонопольного комітету. Згідно статті 8 Закону Антимонопольний комітет повинний створити постійно діючу адміністративну колегію з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель. Постійно діюча адміністративна колегія Антимонопольного комітету України з розгляду скарг про порушення законодавства у сфері державних закупівель діє у складі трьох державних уповноважених.

Рішення Антимонопольного комітету можуть бути оскаржені суб' єктом оскарження чи замовником до Київського окружного адміністративного суду. Рядків позовної давності для оскарження рішень органу оскарження, прийнятих відповідно до цього Закону становить 30 днів з дня прийняття такого рішення, і цей рядків не може бути підновлено.

Порядок діяльності постійно діючої адміністративної колегії встановлюється відповідно до Закону України "Про Антимонопольний комітет України"якщо інше не встановлено Законом. Необхідно зауважити, що зміни, внесені до Закону України "Про Антимонопольний комітет України" навряд чи достатні для врегулювання процедури розгляду скарг щодо державних закупівель, і мі сподіваємось, що процедура розгляду скарг у подальшому отримає законодавче врегулювання.

Вітчизняні та іноземні учасники братимуть доля у процедурах закупівель на рівних умовах

Одним з приємних для учасників торгів положень Закону є ті, що Закон не містить такої вимоги до учасників закупівлі, яка була встановлена "славнозвісним" пунктом 6 Положення про закупівлю, згідно останньої редакції якого закупівля здійснювалася у вітчизняних виробників або їх представників, дилерів, дистриб' юторів, а у разі, коли товари, роботи і послуги не виробляються (не виконуються, не надаються) на території України, - у виробників товарів, виконавців робіт і надавачів послуг - нерезидентів або їх представників, дилерів, дистриб' юторів. Цей пункт створював багато проблем для потенційних учасників закупівлі. Статтею 5 Законунавпаки, встановлено, що вітчизняні та іноземні учасники беруть доля у процедурах закупівель на рівних умовах.

Істотно змінено Законом критерії оцінки пропозицій учасників при проведенні відкритих торгів. Згідно Положення про закупівлю замовник при проведенні відкритих торгів міг використовувати такі критерії, як ціна, рядків постачання товарів, виконання робіт, надання послуг, якість та функціональні характеристики, екологічна чистота, післяпродажне обслуговування, умови розрахунків, експлуатаційні витрати, передача технології та підготовка управлінських, наукових і виробничих кадрів, включаючи використання місцевих ресурсів, у тому числі засобів виробництва, робочої сили і матеріалів для виготовлення товарів, виконання робіт, надання послуг, що пропонуються учасником. Відповідно ж до статті 28 Закону широкий перелік критеріїв може використовуватись тільки у разі здійснення закупівлі, яка має складний або спеціалізований характер (у тому числі консультаційних послуг, наукових досліджень, експериментів або розробок, дослідно- конструкторських робіт). У разі ж здійснення закупівлі товарів, робіт і послуг, що виробляються, виконуються чи надаються не за окремо розробленою специфікацією (технічним проектом), для яких існує постійно діючий ринок, єдиним критерієм оцінки пропозицій є ціна.

На завершення зазначимо, що Законом збільшена відповідальність за адміністративні правопорушення у сфері державних закупівель. Якщо раніше, за перше адміністративне правопорушення в цій сфері розмір штрафу становив від 150 до 350 неоподаткованих мінімумів доходів громадян, то за порушення, вчинене з 31 липня 2010 року розмір штрафу становитиме від 300 до 700 неоподаткованих мінімумів, тобто від 5100 до 11900 гривень. У зв‘язку з тим, що перелік порушень дуже великий, і не завжди такі порушення є насправді умисними, законодавцю пора б задуматися над встановленням диференційованої відповідальності за різні відіа порушень законодавства про здійснення державних закупівель.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему