Цифровізація виконавчого провадження в Україні

7 квітня 2026 року Верховна Рада ухвалила, а 21 квітня Президент підписав Закон № 4833-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію" (далі також - "Закон"), яким запроваджено комплексну реформу системи примусового виконання рішень і цифровізацію окремих етапів виконавчого провадження.

За своїм змістом вказаний Закон є однією з найбільш масштабних реформ у сфері виконання судових рішень за останні роки, оскільки змінює не лише окремі технічні аспекти діяльності державних і приватних виконавців, а фактично формує нову модель виконавчого провадження - цифрову, автоматизовану та інтегровану з банківською, реєстраційною і фінансовою інфраструктурою держави.

Ключова ідея Закону полягає в переході від ручного механізму виконання рішень, який значною мірою залежав від дій конкретного державного чи приватного виконавця, до максимально автоматизованої системи, у межах якої основні процеси - ідентифікація боржника, виявлення активів, арешт коштів, списання грошових сум і зняття обмежень - здійснюються автоматично.

До ключових новел, передбачених Законом, належать такі:

Розширення змісту виконавчого документа: цифровий профіль боржника

Однією з ключових новел є істотне розширення переліку відомостей, які мають зазначатися у виконавчому документі.

Якщо раніше такий документ містив переважно мінімальні ідентифікаційні дані сторони, то нова модель передбачає фактичне формування цифрового профілю боржника.

Для фізичних осіб це, зокрема:

• унікальний номер запису в Єдиному державному демографічному реєстрі;

• номер телефону;

• адреса електронної пошти;

• реквізити електронних гаманців.

Для юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців:

• код ЄДРПОУ/РНОКПП;

• банківські реквізити;

• дані про рахунки та електронні платіжні інструменти.

Практичне значення цієї новели полягає у значному спрощенні ідентифікації Боржника та швидкому співвіднесенні особи з її активами.

Автоматизація виконавчого провадження

Законом передбачено максимальне усунення людського фактору з окремих стадій примусового виконання.

Зокрема, вводяться:

• автоматичний розподіл проваджень між виконавцями;

• інтеграція з банками, державними реєстрами, платіжними сервісами;

• взаємодія з емітентами електронних грошей;

• автоматичне формування повідомлень про погашення боргу;

• автоматичне зняття арештів;

• автоматичне розблокування рахунків після погашення боргу.

Таким чином, Автоматизована система виконавчого провадження перетворюється на центральний інструмент реалізації судових рішень.

Єдиний реєстр боржників як інструмент контролю

Закон істотно посилює практичне значення Єдиного реєстру боржників.

Банки, нотаріуси, інвестиційні компанії, органи МВС, депозитарні установи та інші суб'єкти зобов'язані перевіряти клієнтів у Єдиному реєстрі боржників перед вчиненням окремих дій.

У разі виявлення особи у Єдиному реєстрі боржників:

• відмовляється у проведенні відповідних операцій;

• забороняється відчуження майна;

• виконавець повідомляється про спробу не пізніше наступного дня.

Фактично Єдиний реєстр боржників перетворюється з інформаційної бази на активний механізм фінансового контролю.

Арешт і стягнення електронних грошей

Вперше на законодавчому рівні детально врегульовано механізм звернення стягнення на електронні гроші.

Передбачається, що:

• такі активи підлягають арешту;

• такі кошти не просто блокуються, а емітент електронних грошей (платіжна установа / фінансова компанія) зобов'язаний здійснити обмін електронних грошей на фіатні кошти;

• після такого обміну відповідна установа перераховує кошти на рахунок органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Це усуває можливість використання електронних гаманців як інструменту приховування активів.

Нова черговість звернення стягнення

Законом установлюється чітка черговість звернення стягнення на активи боржника.

У першу чергу стягнення здійснюється на:

• кошти на рахунках;

• готівкові кошти;

• електронні гроші;

• цінності, що перебувають на зберіганні.

Лише за недостатності таких активів допускається звернення стягнення на інше майно, а саме: нерухомість, транспорт, обладнання тощо.

Припинення практики використання депозитів для уникнення стягнення

Законом передбачено:

• заборону пролонгації депозиту після арешту;

• обов'язкове списання коштів після завершення строку вкладу.

Таким чином, строкові депозити перестають бути ефективним інструментом затягування виконання рішення.

Розширення переліку коштів, захищених від арешту

Попри посилення механізмів стягнення, Закон також розширює перелік активів, на які не може бути накладено арешт. До них віднесено:

• спеціальні рахунки для ПДВ, акцизів, окремих програм;

• компенсації за знищене майно;

• окремі транзитні платежі;

• кошти клієнтів інвестиційних установ.

Крім того, збережено обмеження щодо звернення стягнення на єдине житло боржника.

Так, якщо сума стягнення не перевищує 50 мінімальних заробітних плат (станом на 2026 рік це понад 400 000,00 грн.), то виконавець не має права забирати єдине нерухоме майно боржника, наприклад: квартира, будинок тощо.

Виняток: стягнення аліментів, збитків за кримінальні злочини або якщо саме житло є предметом іпотеки.

Арешт коштів третіх осіб

Законом передбачено можливість накладення арешту на кошти та електронні гроші третіх осіб, які мають підтверджену судовим рішенням заборгованість перед боржником.

Зазначена новела спрямована на підвищення ефективності виконавчого провадження, оскільки дозволяє звертати увагу не лише на активи самого боржника, а й на його майнові права вимоги до інших осіб.

Практичне значення такого механізму полягає у запобіганні ситуаціям, коли кошти фактично перебувають поза безпосереднім контролем боржника, однак підлягають сплаті на його користь.

Таким чином, зміна розширює інструменти виконання судових рішень, сприяє реальному погашенню заборгованості та ускладнює використання схем, спрямованих на штучне віддалення активів від процедури стягнення.

Зміни до ГПК та ЦПК України

Законом також унесено зміни до процесуального законодавства.

Зокрема, встановлено обов'язок Позивача вже на стадії подання позову або заяви про забезпечення позову зазначати реквізити банківського рахунку для зарахування коштів.

Це спрямовано на оперативне та безперешкодне виконання судового рішення.

Висновки

Закон № 4833-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію" є не просто технічним пакетом змін, а комплексною реформою системи примусового виконання рішень в Україні.

Його основна мета полягає в:

• цифровізації виконавчого провадження;

• інтеграції фінансових і державних систем;

• мінімізації людського фактору;

• скороченні строків виконання;

• унеможливленні приховування активів боржником.

Для стягувачів це означає суттєве підвищення шансів на реальне виконання судових рішень.

Для боржників - значне звуження можливостей для затягування процедури або приховування активів.

Для юридичної практики загалом - це перехід до нової моделі, у якій ключовими спорами можуть стати не лише питання наявності боргу, а й межі допустимого автоматизованого втручання у майнову сферу особи.

Якщо коротко, то Закон № 4833-IX "Про внесення змін до деяких законів України щодо спрощення виконавчого провадження через цифровізацію" - це крок до моделі, за якої судове рішення має не лише юридичну силу, а й реальний та швидкий механізм виконання.

Владислав Левченко,

юрист, Юридична група LCF