ШІ та правнича діяльність: як реагують суди

Штучний інтелект як технологія безупинно розвивається та вдосконалюється. Це очевидно викликає багато питань у сфері права, зокрема при наданні правничої допомоги. Одним з таких є оцінка судами невідповідального використання ШІ правниками, якщо йдеться про галюцинації ШІ. На прикладі трьох справ продемонструємо, по-перше, загальне ставлення судів до використання правниками ШІ, по-друге - реагування на потрапляння галюцинацій ШІ у подані до суду документи.

«Букет» неповаги до суду, зловживання, непрофесійності

Оцінюючи аргументи ГУ ПФУ в Житомирській області у справі № 240/14153/24, Касаційний адміністративний суд Верховного Суду звернув увагу (ухвала від 15.01.2026) на наведені в касаційній скарзі посилання на нібито сформовані висновки Великої Палати та Верховного Суду із зазначенням номерів справ і дат ухвалення рішень.

Після перевірки в Єдиному державному реєстрі судових рішень КАС зазначив, що наведені посилання не підтверджуються, зазначені в касаційній скарзі номери справ і дати ухвалення постанов є вигаданими, а посилання на сформовані висновки - неправдивими.

Такі дії Суд визнав порушенням принципу добросовісності користування процесуальними правами, закріпленого у статті 45 КАС. Суд вказав, що характер наведених посилань може свідчити про використання учасником справи інструментів ШІ та, відповідно, отримання на запит результату у формі "галюцинацій". А "процитовані" висновки суду касаційної інстанції настільки точно відповідають потребам аргументації скаржника, що це може вказувати на ймовірний запит до ШІ підібрати відповідну судову практику, яку технологія могла згенерувати, не маючи доступу до реальних баз даних (реєстрів).

У цьому контексті Суд наголосив на необхідності фахового людського контролю (human-in-the-loop) і зазначив, що подання до Суду процесуальних документів, згенерованих ШІ, за відсутності фахової перевірки, свідчить про неналежне виконання професійних обов'язків і недобросовісне користування учасником справи процесуальними правами, що може бути кваліфіковано як вияв неповаги до Суду.

Верховний Суд не вперше оцінює використання ШІ. Він і раніше, хоча за інших обставин, указував на неповагу до суду (ухвала КГС ВС від 08.02.2024 у cправі № 925/200/22) та зловживання (ухвала КГС ВС від 08.02.2024 у cправі № 925/200/22). Втім, висловлено і критичну позицію до підходу КАС ВС у проаналізованій постанові.

Питання достовірності відповідей

У справі № 925/496/24 аргументом для оскарження підприємством рішення апеляції стало те, що суд не дослідив зібрані у справі докази та необґрунтовано відхилив клопотання про дослідження відповідей двох систем ШІ щодо тлумачення одного з пунктів договору, який був предметом аналізу.

Колегія суддів Касаційного господарського суду цей довід відхилила, зазначивши (постанова від 08.07.2025), що штучний інтелект може бути корисним як допоміжний інформативний інструмент у сфері правосуддя, однак не може замінювати ні роль суду, ні дотримання принципів належності, допустимості та достовірності доказів, передбачених главою 5 ГПК. До того ж учасник використав технологію штучного інтелекту не як засіб сприяння здійсненню належного правосуддя, а навпаки - з метою заперечення (ставлення під сумнів, оскарження) вже зроблених судом висновків.

КГС також погодився з підходом апеляційного суду, який виходив із того, що сторона фактично пропонувала підтвердити або спростувати обставини, встановлені судом першої інстанції, на підставі відповідей, згенерованих ШІ. У цьому контексті Верховний Суд зазначив, що ШІ не визнається джерелом достовірної науково доведеної інформації, а тому такі відповіді не можуть підміняти висновки суду першої інстанції.

Двічі одні й ті самі граблі: зарубіжний досвід

Корисною для аналізу може бути й практика іноземних судів. Так, у Верховному суді штату Нью-Йорк розглядалося питання про застосування санкцій у зв'язку з поданням процесуальних документів із недостовірними посиланнями та цитатами.

Було встановлено, що подання відповідачів містило посилання та фрагменти, які, на думку позивача, були вигадані інструментом штучного інтелекту. Після того як позивач звернув на це увагу суду, відповідачі пояснювали проблему перефразуванням або узагальненим викладом правових принципів із джерел, на які вони посилалися.

Втім надалі, попри запевнення уникати подібних ситуацій, у запереченні проти клопотання про санкції з'явилися нові недостовірні посилання та цитати, і їх стало вдвічі більше. Адвокат відповідачів визнав використання ШІ та пояснював, що нібито перевіряв згенерований матеріал, але міг пропустити «галюцинації». Він також визнав, що це не були його власні «парафрази» з рішень, а були сфабриковані цитати, згенеровані штучним інтелектом, які не були належним чином перевірені. Додатково він посилався на поспіх, навантаження та неналежний нагляд у межах роботи залучених ним юристів.

Суд критично оцінив такі пояснення і, зокрема, підкреслив, що сама ідея «неперевіреного ШІ» не знімає відповідальності за подання матеріалів із посиланнями, яких не існує. За результатом розгляду клопотання суд застосував грошову санкцію, зобов'язавши компенсувати позивачу обґрунтовані судові витрати та витрати на правничу допомогу.

Окремо в рішенні наголошено, що використання ШІ саме по собі не є проблемою, однак «поширення неперевіреного використання ШІ створює ризик того, що фальшиве цитування може потрапити до судового рішення, змушуючи суди витрачати свій обмежений час і ресурси, щоб уникнути такого результату». Суд також акцентував увагу на тому, що «проблема виникає тоді, коли адвокати самоусуваються від свого обов'язку забезпечити точність фактичних і правових тверджень, поданих суду - навіть якщо першоджерелом таких тверджень був ШІ… Коли адвокати не перевіряють результати своєї роботи - незалежно від того, чи були вони згенеровані ШІ, - вони завдають шкоди інтересам своїх клієнтів і підривають належне здійснення правосуддя та професію», та на тому, що посилання на роботу інших осіб не є належним виправданням подання недостовірних матеріалів.

Висновки

У трьох описаних випадках суди розглянули різні ситуації, пов'язані з використанням ШІ. Ситуація з науковою непідтвердженістю достовірності даних генерації ШІ є цікавою з тих позицій, що з розвитком технологій оцінка у майбутньому може бути зовсім іншою.

Інший кейс пов'язаний з потраплянням галюцинацій ШІ у національному судочинстві, і з позиції КАС ВС випливає, що при невідповідальному використанні ШІ є ризик, що будуть як процесуальні наслідки, так і твердження в судовому рішенні про неповагу до суду, зловживання правами, неналежне виконання професійних обов'язків.

Ситуація з потраплянням галюцинацій ШІ в американському досвіді показала такий досвід оцінки галюцинацій ШІ: ризики для правосуддя у контексті потрапляння фейкової інформації у судове рішення, безцільне витрачання обмежених ресурсів суду на вивчення галюцинацій ШІ, недотримання професійного обов'язку верифікувати результати генерації ШІ. Ці ризики та аргументи є універсальними та можуть бути використати у будь-якій країні світу, де є така проблема.

Практичний висновок для правника: використовувати ШІ як інструмент, який потребує ретельної та фахової перевірки, пам'ятаючи, що покликання на ШІ не звільнить від відповідальності.

Ірина Гловюк,

членкиня Ради Комітету НААУ з питань кримінального права та процесу, д.ю.н., проф.