Починаючи з 2014 року в Україні почав діяв «особливий період». Згідно зі статтею 1 Закону України «Про оборону» передбачено, що особливий період - період, що настає з моменту оголошення рішення про мобілізацію (крім цільової) або доведення його до виконавців стосовно прихованої мобілізації чи з моменту введення воєнного стану в Україні або в окремих її місцевостях та охоплює час мобілізації, воєнний час і частково відбудовний період після закінчення воєнних дій.
Особливий період почався з моменту оголошення Указу Президента України від 17.03.2014 № 303/2014 «Про часткову мобілізацію» та триває і на даний час відповідно до Указу Президента України від 14 липня 2025 року № 479/2025 «Про продовження строку проведення загальної мобілізації».
Основним нормативно-правовим актом, що регулює процес мобілізації, є Закон України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». За період з 2022 по 2025 роки він зазнав суттєвих змін, а його дію було деталізовано в постановах Кабінету Міністрів України від 16.05.2024 № 560 «Питання проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації, на особливий період» та від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів».
Визначення поняття "мобілізація" надано у статті 1 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію». Закріплено, що це комплекс заходів, здійснюваних з метою планомірного переведення національної економіки, діяльності органів державної влади, інших державних органів, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій на функціонування в умовах особливого періоду, а Збройних Сил України, інших військових формувань, сил цивільного захисту - на організацію і штати воєнного часу. Мобілізація може бути загальною або частковою та проводиться відкрито чи приховано.
Як видно з самого визначення, процедура це не проста, багатоскладова та може бути у різних формах та із застосуванням різних заходів.
Вид, обсяг, порядок і строки мобілізації визначає Президент України. Так, у 2025 році мобілізацію продовжено кількома указами, зокрема від 20.10.2025 № 794/2025, затвердженим Законом України від 21.10.2025 «Про затвердження Указу Президента України «Про продовження строку проведення загальної мобілізації». Це забезпечує безперервність процесу, оскільки воєнний стан продовжено до 3 лютого 2026 року.
Під мобілізацію підпадають військовозобов'язані громадяни України. Статус військовозобов'язаних у чоловіків з'являється по досягненню 25-річного віку, до цього особи мають статус призовник, але з досягненням зазначеного віку їх статус змінюється та на них розповсюджуються обов'язки, такі як явка до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для оновлення даних, повідомлення про зміну місця проживання, проходження військово-лікарської комісії раз.
З цього правила є винятки. Так, наприклад, статус військовозобов'язаного особа може набути і раніше, якщо, наприклад, вона пройшла військову кафедру або базову загальновійськову підготовку.
Процедура мобілізації починається з обліку та завершується безпосередньо призовом особи на військову службу.
На військовий облік мають стати громадяни чоловічої статі по досягненню 18 років до територіального центру комплектування та соціальної підтримки за місцем реєстрації або місцем проживання такої особи, але треба знати про один нюанс, про який дочитуються не всі. Статтею 14 Закону України «Про військовий обов'язок і військову службу» передбачено, що хлопці, яким виповнюється 17 років, повинні стати на військовий облік у період з 1 січня по 31 липня того календарного року, в якому їм виповнюється 17. Термін однаковий для всіх, незалежно від дати народження протягом року. Наприклад, якщо хлопець народився у жовтні 2008 року, він зобов'язаний стати на військовий облік не пізніше 31 липня 2025 року.
По досягненню 25-річного віку раніше чоловіки мали з'явитись до територіального центру комплектування та соціальної підтримки для зміни статусу на «військовозобов'язаний». Разом з тим, згідно з останніми змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України № 1203 від 25.09.2025 «Про внесення змін до Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», для постановки на облік як призовника та для зміни статусу на «військовозобов'язаний» явка до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки вже не є обов'язковою. Так, відповідно до пункту 14-3 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів громадяни, які не перебувають на обліку, беруться на нього на підставі відомостей, отриманих Міноборони шляхом електронної інформаційної взаємодії Єдиного державного демографічного реєстру, відомчої інформаційної системи ДМС, інших інформаційних систем, реєстрів і баз (банків) даних та Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів засобами системи електронної взаємодії державних електронних інформаційних ресурсів «Трембіта».
Таким чином, намагання деяких осіб, які підпадають під військовий обов'язок, уникнути сповіщення уповноважених органів про своє існування шляхом неявки та неповідомлення про набуття відповідного статусу органів обліку наразі вже не є дієвим способом.
Крім того, масове оновлення даних військовозобов'язаних було проведено у 2024 році на підставі змін до Закону «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію».
Далі у військовозобов'язаних є обов'язки, передбачені Правилами військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів, затвердженими постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 № 1487 «Про затвердження Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов'язаних та резервістів», зокрема: перебувати на військовому обліку за місцем реєстрації (проживання) або роботи, прибувати за викликом відповідних територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки або інших уповноважених органів за повістками, проходити медичний огляд та лікування в закладах охорони здоров'я згідно з рішеннями комісій з питань взяття на військовий облік, направлення для проходження базової військової служби або військово-лікарських комісій, проходити підготовку до військової служби, військову службу і виконувати військовий обов'язок у запасі, проходити службу у військовому резерві, особисто в семиденний строк з дня прибуття до нового місця проживання прибувати до уповноважених органів для взяття на облік, у випадку зміни персональних даних повідомляти про такі зміни в семиденний строк через електронний кабінет призовника, військовозобов'язаного, резервіста або особисто шляхом прибуття до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки, повідомляти про втрату військово-облікового документа у паперовій формі, звіряти облікові дані не рідше одного разу на п'ять років, подавати заяву на оформлення відстрочки, у разі наявності для цього підстав.
Проходження військово-лікарської комісії для військовозобов'язаних обов'язково здійснювати у період дії воєнного стану не рідше ніж раз на рік.
За порушення правил військового обліку відповідальність передбачена статтями 210 та 210-1 Кодексу України про адміністративні правопорушення та статтею 336 Кримінального кодексу України. Міра покарання різниться залежно від того, під яку норму підпадає діяння і які обставини вчинення протиправних дій. Так, це може бути як штраф на суму 17000 грн, так і позбавлення волі на строк до п'яти років.
І обов'язковим етапом мобілізації є безпосередньо процедура мобілізації.
Наразі мобілізовані можуть бути будь-хто з військовозобов'язаних, у яких немає підстав для відстрочки та який пройшов військово-лікарську комісію.
Підстави для відстрочки визначені статтею 23 Закону України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», серед яких найрозповсюдженішими є наявність трьох і більше дітей, догляд за своїми батьками, яким встановлено статус особи з інвалідністю, та відстрочки у зв'язку з проходженням навчання або зайняті викладацькою діяльністю. Також все більшого поширення, на превеликий жаль, отримує така підстава для відстрочки, як наявність загиблих або зниклих безвісти близьких родичів за особливих обставин під час здійснення заходів із забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії Російської Федерації у Донецькій та Луганській областях, а також під час забезпечення національної безпеки і оборони, відсічі і стримування збройної агресії проти України під час дії воєнного стану.
|
Олена Воронкова |
По-правильному процедура мобілізації має починатися з направлення та вручення особі повістки.
Згідно з пунктом 27 Порядку проведення призову громадян на військову службу під час мобілізації (на особливий період), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України № 560 від 16.05.2024, повістки можуть надсилатися (або вручатися) для таких цілей: постановки на військовий облік, проходження медичного огляду з метою визначення придатності до служби, уточнення персональних даних і відомостей військово-облікових документів шляхом звірки з даними Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів (у територіальному центрі комплектування та соціальної підтримки), безпосереднього призову на військову службу під час мобілізації з подальшим направленням до місця проходження служби.
Знову таки, тільки останній вид повістки, який називають «бойова», є однозначним маркером для того, щоб казати про обов'язкову мобілізацію, однак наразі ж дуже часто буває так, що явка по будь-якій повістці завершується тим, що особа набуває статусу військовозобов'язаного.
Також під оперативну мобілізацію підпадають порушники правил військового обліку: ті особи, які мають так звані «червоні стрічки» у застосунку «Резерв+».
Причинами віднесення особи до порушників правил військового обліку може бути як дійсно вчинена ними дія або бездіяльність: чи то неявка за повісткою, чи то неоновлення даних, так і просто технічний збій у самій електронній системі або некоректне внесення відомостей до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов'язаних та резервістів самими уповноваженими органами.
Розраховувати на те, що органи зацікавлені у виправленні помилок на користь осіб і самостійно усунуть порушення, не варто, краще тримати це на особистому контролі та точно розуміти, що ваші документи у порядку та інформація в системі відповідає реальному стану речей.
У випадку виявлення порушень у осіб є можливість самостійно звернутись до відповідного територіального центру комплектування та соціальної підтримки для виправлення помилок, зробити це за допомогою засобів поштового зв'язку або ж за допомогою юристів або адвокатів. Якщо досудове врегулювання не приносить результату, то наступним етапом вже є судові процеси. У переважній більшості випадків суди стають на бік позивачів, оскільки з боку уповноважених органів дійсно допускається чимало помилок при оформленні документів.
Треба мати на увазі, що підстави для оформлення відстрочки більш широкі та її простіше оформити, ніж потім звільнитись з військової служби. Тим не менш, непоодинокими є випадки, коли особи затягують оформлення відстрочки через нібито побоювання явки до уповноважених органів, а потім, коли відбувається процедура мобілізації, намагаються довести, що вони не можуть бути мобілізовані через наявність у них права на відстрочку. Тут судова практика встала не на сторону військовозобов'язаних, і суди або притягають осіб до кримінальної відповідальності, або ж не скасовують процедуру мобілізації з посиланням на те, що наявність підстав для оформлення права на відстрочку не є тотожне праву на відстрочку, що належно оформлене у порядку, передбаченому законом.
Процедура та правила мобілізації в Україні тим далі, тим більш детально регламентують для уникнення ухилення від виконання військового обов'язку громадянами, однак законодавець також намагається забезпечити баланс між обов'язками громадян і дотриманням їхніх прав. Наразі увага спрямована на цифровізацію всіх етапів мобілізації та спрощення процедури отримання відстрочок. Можна тільки порекомендувати слідкувати за змінами та консультуватися з юристами для захисту своїх прав, однак і не забувати, що військовий обов'язок - не лише обов'язок, а й внесок у національну безпеку.
Олена Воронкова,
адвокат Адвокатського бюро «Івана Хомича»
Де шукати судову практику, законодавство й аналітику щодо перевірок ТЦК? Усе необхідне для швидкої роботи з темою - в LIGA360. Замовте персональну презентацію, щоб побачити, як система допомагає юристам орієнтуватися в актуальних змінах.
