В умовах війни та невизначеності бажання захистити свою сім'ю та забезпечити майбутнє партнера є природним і сильним як ніколи. Саме тому ідея скласти спільний заповіт подружжя стає все більш актуальною. Такий підхід видається простим і логічним рішенням: після смерті одного з подружжя вся спільна спадщина переходить до іншого з подружжя, а вже потім - до дітей чи інших спадкоємців. Проте за цією привабливою простотою ховаються серйозні обмеження, здатні перетворити турботу на "золоту клітку". Ця стаття допоможе тверезо оцінити "за" і "проти", зрозуміти приховані ризики та зробити усвідомлений вибір, який найкраще захистить інтереси родини в непередбачуваному сьогоденні.
Спільний заповіт подружжя: сутність, особливості та механізм дії
Щоб зрозуміти, чи справді цей інструмент допоможе досягти бажаної мети, потрібно розібратися в його сутності та механізмі дії. Отже, почнемо з головного: за своєю суттю спільний заповіт подружжя - це документ, у якому чоловік і дружина разом визначають долю свого спільного майна на випадок смерті одного та обох. Такий вид заповіту передбачений статтею 1243 Цивільного кодексу України та слугує інструментом спадкового планування, що дає змогу уникнути конфліктів між спадкоємцями та забезпечити захист інтересів того з подружжя, хто пережив іншого.
Ключова особливість цього інституту полягає в єдності волі: подружжя складає один спільний документ, який охоплює лише їхнє спільне сумісне майно. Завдяки цьому усувається ризик суперечностей між окремими заповітами кожного з них. Однак, на відміну від двох окремих заповітів, які кожен із подружжя може змінювати в будь-який момент, спільний заповіт після смерті одного з них уже не підлягає зміні чи скасуванню. Той з подружжя, хто пережив іншого, зобов'язаний виконувати спільну волю, зафіксовану раніше.
Крім того, спільний заповіт подружжя має такі особливості, які варто знати:
Хто може скласти? Виключно чоловік та жінка, які перебувають в офіційно зареєстрованому шлюбі. Пари, що проживають у "цивільному шлюбі", не мають такого права.
Що можна заповідати? Заповіт поширюється виключно на спільне сумісне майно, тобто все, що було набуто під час шлюбу. Особисте майно, зокрема, отримане у спадок / в дар, не може бути предметом спільного заповіту.
Що буде, якщо до спільного заповіту включено особисте майно? У такому разі спільний заповіт у частині розпорядження особистим майном одного з подружжя втрачає чинність (постанова Об'єднаної палати КЦС ВС від 24 лютого 2025 року у справі № 183/4256/21). Це означає, що відповідне особисте майно буде спадкуватись за законом.
Як посвідчується? Обов'язкова особиста присутність двох із подружжя у нотаріуса. Це не формальність, а гарантія правильності оформлення й запобіжник від майбутніх спорів.
Таким чином, ще до складання спільного заповіту подружжю слід чітко розмежувати, яке майно є спільним, а яке особистим, і врахувати всі формальні вимоги. Це забезпечить дійсність документа й дасть змогу у майбутньому уникнути непередбачуваних проблем.
Як працює механізм спільного заповіту?
Етап 1: Після смерті першого з подружжя
Частка померлого у спільному майні переходить до другого з подружжя, який його пережив. У цьому випадку це не є спадкуванням у звичному розумінні. Спадщина на цьому етапі щодо майна, яке зафіксоване у спільному заповіті, не відкривається.
Той з подружжя, хто пережив іншого, в такому випадку просто звертається до нотаріуса для переоформлення власності. Одночасно нотаріус після смерті одного з подружжя накладає заборону відчуження (продажу, дарування) на все майно, вказане у заповіті.
Етап 2: Після смерті другого з подружжя
На цьому етапі виникає право на спадкування в осіб, яких подружжя спільно визначило у заповіті. Спадкоємці у загальному порядку звертаються до нотаріуса і після видачі свідоцтва про право на спадщину нотаріус знімає заборону відчуження, накладену раніше на майно.
На практиці, найчастіше спільні заповіти використовують сім'ї, де головний актив - неподільне майно (наприклад, квартира або будинок). У таких випадках подружжя прагне гарантувати, що після смерті одного з них інший збереже житло та зможе у ньому проживати без загрози примусового продажу через вимоги спадкоємців. Лише після смерті обох усе майно переходить до визначених спадкоємців (дітей чи інших осіб).
Хочете отримати ще більше аналітичних матеріалів за цією темою? Вони постійно доповнюються в новій LIGA360. Дізнайтесь більше переваг, замовивши персональну презентацію менеджера.
Практичний приклад № 1.
Подружжя склало спільний заповіт щодо квартири. Першим помер чоловік. Його частка автоматично перейшла дружині і нотаріус одразу наклав заборону на продаж житла. Завдяки цьому дружина спокійно проживала у квартирі ще 15 років, без ризику, що діти чоловіка від першого шлюбу вимагатимуть свою частку. Лише після її смерті квартира відійшла у спадок усім спадкоємцям, визначеним у спільному заповіті.
Дві сторони медалі: "золота клітка" проти захисту активів
Зазначений вище двоетапний механізм дії спільного заповіту має наслідки, які є водночас і головною перевагою, і суттєвим недоліком цього інструменту.
Недолік: "золота клітка" для того, хто залишився. Після смерті одного з партнерів другий опиняється у своєрідній правовій пастці. Він стає повноправним власником майна, але втрачає свободу дій, а саме стає позбавленим можливості:
змінити чи скасувати спільний заповіт: спільно виражена воля стає непорушною. Будь-який новий заповіт щодо цього майна буде недійсним.
розпорядитися майном: через накладену заборону його не можна продати, подарувати чи заставити, навіть за гострої потреби. Можна лише володіти та користуватися ним до смерті.
Практичний приклад № 2.
Подружжя заповіло свій будинок єдиному сину. Коли першим помер чоловік, дружина стала єдиною власницею, але не мала права продати чи подарувати будинок. Через кілька років їй знадобилися значні кошти на лікування, а син відмовився допомогти. Попри гостру потребу, вона не змогла розпорядитися майном і потрапила у правову «пастку» через складений спільний заповіт.
Перевага: надійний щит від претензій. "Неспадковий" характер переходу власності на першому етапі перетворює спільний заповіт на ефективний інструмент захисту:
від кредиторів: майно не входить до спадкової маси померлого, воно захищене від претензій його кредиторів.
від спадкоємців: особи, які є спадкоємцями одного з подружжя, за законом не можуть реалізувати своє право на майно зазначене у спільному заповіті на цьому етапі.
Практичний приклад № 3.
Подружжя уклало спільний заповіт на свою квартиру. Після раптової смерті чоловіка з'ясувалося, що він залишив значні борги від бізнесу та мав дорослу доньку від першого шлюбу. Кредитори та донька одразу ж висунули вимоги на частку померлого. Однак, оскільки за спільним заповітом майно не увійшло до спадкової маси, дружина стала єдиною власницею квартири. Реалізувати вимоги кредиторів за життя дружини виявилось неможливим.
Відмова від спільного заповіту та його оскарження
Спільний заповіт, попри його зобов'язальний характер, не є незмінним. Законодавство дозволяє його змінити, скасувати або оскаржити. Однак ключовим фактором, що визначає доступні можливості, є те, чи живі обидва з подружжя, чи один із них уже помер. Розглянемо кожен варіант окремо.
1. Зміна заповіту за життя обох із подружжя
Поки обоє з подружжя живі, вони зберігають повну свободу змінювати свою спільну волю. Вони можуть:
Скласти новий спільний заповіт. Для цього потрібно знову разом звернутися до нотаріуса. Новий заповіт автоматично скасує попередній.
Скасувати чинний заповіт. Подружжя може спільно подати заяву нотаріусу про скасування документа, не складаючи нового.
Головна умова - спільна дія та взаємна згода. Це право існує лише до моменту смерті одного з них.
2. Відмова одного з подружжя за життя обох з подружжя
Законодавство також дозволяє кожному з подружжя в односторонньому порядку відмовитися від спільного заповіту. Така відмова підлягає обов'язковому нотаріальному посвідченню. Однак це не скасовує заповіт повністю: розпорядження іншого з подружжя (який не відмовлявся) залишається чинним як його особистий заповіт на належну йому частку (1/2) у спільному майні.
3. Визнання недійсним спільного заповіту
Після смерті одного з подружжя або обох заповіт може бути визнаний недійсним через суд. Головні підстави:
Нікчемний заповіт: якщо були порушені вимоги до форми, посвідчення, або його склала недієздатна особа.
Оспорюваний заповіт: якщо волевиявлення одного з подружжя не було вільним (наприклад, вчинено під тиском) або він/вона не усвідомлював значення своїх дій.
Практичні поради юриста при складанні спільного заповіту
Складання спільного заповіту - це рішення з довготривалими наслідками. Щоб уникнути помилок і непередбачених ситуацій, варто дотриматися кількох ключових порад:
1. Зберіть папку з документами
Перш ніж звернутись до нотаріуса, підготуйтеся. Це як зібрати валізу в подорож - усе найважливіше має бути під рукою. Вам знадобляться:
Ваші паспорти та ідентифікаційні коди.
Свідоцтво про шлюб.
Документи, що підтверджують право власності на все спільне майно: договори на квартиру, документи на землю, техпаспорт на авто тощо.
2. Розкладіть усе по поличках: що твоє, що моє, а що - спільне
Розберіться, яке майно ви нажили разом у шлюбі, а що є особистою власністю кожного. Наприклад, квартира, яку хтось із вас отримав у спадок від батьків, або машина, подарована на ювілей, - це особисте. Включати таке майно до спільного заповіту не варто, бо в майбутньому це може стати причиною судових спорів. Чіткість тут - ваш найкращий друг. Для того щоб визначитися із цим питанням без сумнівів, краще звернутися до юриста з сімейного права, який допоможе визначитись із точним переліком такого майна.
3. Визначте головного спадкоємця і "запасних"
Вирішіть, кому дістанеться ваше спільне майно після того, як вас обох не стане. А потім продумайте "план Б". Життя непередбачуване. Що, як основний спадкоємець не зможе або не захоче прийняти спадщину? На цей випадок можна вказати іншу людину. Наприклад: «Все залишаємо синові, але якщо він відмовиться, спадкоємицею стає наша донька».
4. Подумайте про майбутнє родини
А що, як у вас народяться ще діти або з'являться онуки, яких ви захочете включити до заповіту? Спільний заповіт після смерті іншого з подружжя змінити неможливо. Тому, альтернативно, можна одразу передбачити такий варіант: «все майно залишаємо нашим дітям у рівних частках».
5. Зрозумійте, що таке "золота клітка"
Це найважливіший і найскладніший момент. Після смерті одного з подружжя той, хто залишився жити, вже нічого не зможе змінити. Він не зможе продати чи подарувати спільне майно, не зможе переписати заповіт, навіть якщо обставини кардинально зміняться. Обговоріть це відверто. Чи готові ви до того, що ваша воля буде "зацементована"? Це серйозне обмеження, і ви обоє маєте його усвідомлювати.
6. Не обійтися без фахівців
Не покладайтеся на поради з інтернету чи розповіді знайомих. Ваша ситуація унікальна. Зверніться до юриста, який спеціалізується на сімейному і спадковому праві. Він допоможе розібратися у всіх нюансах.
7. Може, є кращий варіант?
Спільний заповіт - не єдине рішення. Можливо, для вашої родини набагато зручнішими будуть два окремі заповіти. Це дасть кожному з вас більше свободи та гнучкості. Іноді найкращим виходом є поєднання окремих заповітів зі шлюбним договором. Порадьтеся з юристом, яка опція найкраще захистить інтереси сім'ї.
8. Попередьте своїх спадкоємців
Це не обов'язково, але дуже бажано. Коли заповіт уже буде складено, повідомте спадкоємцям, що він існує і де його шукати. Це не про те, щоб ділити майно заздалегідь, а про те, щоб уникнути хаосу, непорозумінь і довгих пошуків після вашої смерті.
9. Є майно за кордоном? Будьте уважні
Якщо у вас є майно за кордоном, то український спільний заповіт там може не спрацювати. У кожній країні свої закони щодо спадкування. Обов'язково проконсультуйтеся з юристом, як правильно оформити спадщину на закордонні активи. Можливо, доведеться складати ще один документ за місцевими правилами або обрати інший інструмент спадкового планування.
10. Слова до справи «не пришиєш»: усе записуйте
Навіть якщо ви безмежно довіряєте одне одному, всі домовленості мають бути на папері. Особливо якщо у вас складна сімейна ситуація: діти від попередніх шлюбів, великий бізнес. Усі важливі умови, хто що отримує і за яких обставин, чітко пропишіть у заповіті чи інших документах. Це допоможе уникнути конфліктів у родині в майбутньому. Однак зміст заповіту має бути чітким, щоб не створювати різного тлумачення і ризику звернення до суду.
Як висновок, спільний заповіт подружжя - це важливий інструмент спадкового планування, який дозволяє гарантувати безпеку та стабільність для того з подружжя, хто залишився в живих після смерті іншого. Він ефективно захищає від вимог спадкоємців і кредиторів, проте водночас накладає суттєві обмеження: другий із подружжя втрачає право змінювати волю та розпоряджатися майном та вносити зміни до заповіту. Цей механізм доречний для сімей, які мають неподільні активи (наприклад, єдине житло) і прагнуть убезпечити свого партнера від ризику втрати майна.
Перед складанням спільного заповіту варто ретельно зважити всі «за» і «проти», проконсультуватися з юристом і нотаріусом та оцінити альтернативи. Важливо не лише оцінити поточні обставини, а й спрогнозувати можливі зміни в житті. Лише такий свідомий підхід дасть змогу перетворити цей інструмент на справжній захист, а не на «золоту клітку». Зрештою, мета спадкового планування - залишити по собі спадщину спокою та захищеності, а не спадщину обмежень та жалю.
Марія Садівник,
юристка Asters
Розширені можливості для нотаріусів - у LIGA360. Отримайте швидкий доступ до понад 500 перевірених і готових до роботи шаблонів договорів, таких як договори купівлі-продажу, дарування, застави, страхування та багато інших. Створюйте власні шаблони договорів і ефективно управляйте документами, які ви видаєте або завіряєте. Замовляйте персональну презентацію прямо зараз та використовуйте можливості LIGA360 на максимум.
