Особливості подання заяв до реєстру збитків у нових категоріях

У попередніх статтях ми обговорювали загальні нюанси подання фізичними особами заяв до RD4U у раніше відкритих категоріях:

• A1.1 Вимушене внутрішнє переміщення

• A2.1 Смерть близького члена сім'ї

• A2.2 Зникнення безвісти близького члена сім'ї

• A2.3 Серйозні тілесні ушкодження

• A2.4 Сексуальне насильство

• A2.5 Катування, нелюдське або таке, що принижує гідність, поводження чи покарання

• A2.6 Позбавлення свободи

• А2.7 Примусова праця або служба

• A3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна

Звертаємо вашу увагу, що відповіді на найбільш поширені запитання щодо нюансів подання заяв у вказаній категорії можна також знайти офіційному сайті RD4U у відповідному розділі.

15.05.2025 Міжнародний реєстр збитків (далі - RD4U, Реєстр) офіційно оголосив про відкриття категорії A3.2 - Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна, а 25.06.2025 для подання була відкрита категорія А3.6 Втрата доступу або контролю над нерухомим майном на тимчасово окупованих територіях.

Тож у цій статті ми коротко розглянемо нюанси подання заяв у цих двох нових відкритих категоріях.

Як і раніше, загальні критерії прийнятності заяв до RD4U, про які вже згадувалося у попередніх статтях, зберігають свою актуальність для подання заяв у нових категоріях, а саме - заяви мають бути подані стосовно збитків, втрат чи шкоди, які були завдані:

a) 24.02.2022 або пізніше (тобто збитки, завдані до 24.02.2022, до Реєстру не будуть вноситися, на розгляд Компенсаційній комісії не передаватимуться);

b) на території України в її міжнародно визнаних кордонах, включаючи територіальні води;

c) міжнародно протиправними діями рф в Україні або проти України.

1.1. Суб'єкт подання та нерухоме майно, щодо якого подається заява у цій категорії

Категорія "А" передбачає подання заяв до Реєстру саме фізичними особами.

Відповідно, заяви у категорії А3.2 можуть подавати лише фізичні особи, які є власниками нежитлового майна, яке було знищене/пошкоджене після 24.02.2022.

У випадку пошкодження нерухомості слід враховувати, що право на отримання компенсації матиме особа, яка була її власником на момент пошкодження. Це означає, що особа вправі відчужити пошкоджене майно у подальшому, однак з переходом права власності до іншої особи такий новий власник не набуватиме права на отримання компенсації за пошкодження цього майна.

Отже, заявником перед RD4U може бути тільки та особа, якій належало право власності на момент виникнення обставин, які стали передумовою для подання відповідної заяви.

Варто зазначити, що чинне законодавство України, зокрема, положення підпункту 14.1.129-1 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України визначає об'єкти нежитлової нерухомості як будівлі, їх складові частини, що не є об'єктами житлової нерухомості.

До об'єктів нежитлової нерухомості відносяться:

а) будівлі готельні - готелі, мотелі, кемпінги, пансіонати, ресторани та бари, туристичні бази, гірські притулки, табори для відпочинку, будинки відпочинку;

б) будівлі офісні - будівлі фінансового обслуговування, адміністративно-побутові будівлі, будівлі для конторських та адміністративних цілей;

в) будівлі торговельні - торгові центри, універмаги, магазини, криті ринки, павільйони та зали для ярмарків, станції технічного обслуговування автомобілів, їдальні, кафе, закусочні, бази та склади підприємств торгівлі й громадського харчування, будівлі підприємств побутового обслуговування;

г) гаражі - гаражі (наземні й підземні) та криті автомобільні стоянки;

ґ) будівлі промислові та склади;

д) будівлі для публічних виступів (казино, ігорні будинки);

е) господарські (присадибні) будівлі - допоміжні (нежитлові) приміщення, до яких належать сараї, хліви, гаражі, літні кухні, майстерні, вбиральні, погреби, навіси, котельні, бойлерні, трансформаторні підстанції тощо;

є) інші будівлі.

Важливий момент: об'єкт незавершеного будівництва не є об'єктом нерухомості.

Відповідно до положень чинного законодавства України до завершення будівництва (створення майна) особа вважається власником матеріалів, обладнання тощо, які були використані в процесі цього будівництва (створення майна), - ч. 3 ст. 331 Цивільного кодексу України.

Отже, за своєю суттю об'єкт незавершеного будівництва є сукупністю будівельних матеріалів, які також є майном, що належить забудовнику (особі, яка на законних підставах здійснює відповідне будівництво).

Навіть факт здійснення державної реєстрації права власності на об'єкт незавершеного будівництва не змінює правового статусу такого майна та не перетворює сукупність будівельних матеріалів на об'єкт нерухомості, оскільки така реєстрація не звільняє забудовника від обов'язку після завершення будівництва (створення майна) ввести його в установленому порядку в експлуатацію та здійснити державну реєстрацію права власності на новостворене нерухоме майно. Такої правової позиції дотримується Верховний Суд (напр., постанова від 16.02.2021 у справі № 914/2070/19).

Також не вважаються об'єктами нерухомості малі архітектурні форми (МАФи) та тимчасові некапітальні споруди, переміщення яких можливе без їх знецінення та зміни призначення. Державна реєстрація прав на такі об'єкти не здійснюється.

Право власності на об'єкт нерухомості може підтверджуватися:

- витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно (ДРРПНМ), якщо така реєстрація була здійснена починаючи з 01.01.2013, тобто після початку роботи ДРРПНМ;

- свідоцтвом про право власності, виданим до 2016 року (з 01.01.2016 такі свідоцтва не видаються).

До правовстановлюючих документів (документів, які засвідчують підставу набуття права власності) належать:

- нотаріально посвідчені договори купівлі-продажу, дарування, міни, довічного утримання тощо;

- свідоцтво про право на спадщину;

- судове рішення, яке набрало законної сили.

У будь-якому випадку, краще завчасно подбати про наявність відомостей щодо реєстрації права власності на об'єкт нерухомості у ДРРПНМ, оскільки втрата відповідних правовстановлюючих документів вимагатиме вчинення особою цілого ряду дій для їх відновлення з метою подальшого внесення необхідних відомостей до реєстру.

У кожному конкретному випадку процес відновлення документів, що посвідчують право власності на об'єкт нерухомості, може мати свої особливості, тому у разі виникнення подібної ситуації варто звернутися за консультацією до юриста, який допоможе визначити найбільш правильний порядок дій.

Під час подання заяви до RD4U варто також враховувати, що наявність відомостей про реєстрацію права власності на об'єкт нерухомості у ДРРПНМ є дуже бажаною. У разі ж неможливості здійснення такої реєстрації заявнику слід вказати про причини цього та, за можливості, надати докази вчинення усіх необхідних дій для проведення реєстрації у ДРРПНМ.

1.2. Предмет вимог за заявами в категорії А3.2

Заява в категорії А3.2 подається з метою отримання відшкодування вартості знищеного або ремонту пошкодженого нежитлового нерухомого майна.

Інші вимоги в цій категорії не розглядаються (зокрема, щодо компенсації упущеної вигоди в тому разі, якщо нерухоме майно використовувалося фізичною особою у комерційних цілях, наприклад, для здачі в оренду або як місце торгівлі чи надання послуг).

1.3. Доказова база

Під час подання заяви до RD4U заявнику варто надати якомога більше інформації щодо обставин знищення/пошкодження майна, вчинених ним дій у подальшому (зокрема, якщо майно було відремонтовано самостійно), а також надати якомога більше доказів на підтвердження відповідних обставин.

Звісно, першочерговим завданням є доведення факту наявності у заявника права власності на об'єкт нерухомості з урахуванням документів, про які було зазначено вище.

По-друге, заявнику слід надати всі наявні у нього докази на підтвердження знищення/пошкодження майна. Це можуть бути такі офіційні документи (у разі їх наявності):

- витяг з Реєстру пошкодженого та знищеного майна України;

- витяг з Єдиного реєстру досудових розслідувань щодо відомостей про кримінальне провадження, внесених за фактом ворожого обстрілу або інших протиправних дій агресора;

- інші документи із матеріалів відповідного кримінального провадження (КП), у т. ч. копія заяви про визнання особи потерпілим у цьому КП, протокол огляду місця події правоохоронними органами та/або органами місцевого самоврядування тощо;

- технічний звіт спеціаліста про стан нерухомості після його знищення/пошкодження та експертні висновки;

- акти і довідки, складені органами місцевого самоврядування, органами ДСНС України, представниками військових адміністрацій;

- судові рішення, в яких встановлені відповідні обставини.

Крім того, заявник може додати до заяви письмові заяви свідків відповідної події, фото- та відеоматеріали (бажано з відповідною прив'язкою до місцевості), повідомлення про відповідні факти у ЗМІ (у т. ч. у російських ЗМІ, оскільки ці повідомлення будуть додатковим підтвердженням того, що ворог визнає факт завдання відповідного удару або вчинення певних дій) та будь-які інші докази, які містять у собі релевантну інформацію.

Жоден із вказаних документів (окрім документів, що підтверджують право власності особи на нерухомість) не є обов'язковим при поданні заяви до Реєстру, однак їх наявність підвищує шанси на визнання заяви прийнятною та отримання в майбутньому позитивного рішення щодо виплати відшкодування.

У своїх роз'ясненнях представники RD4U також звертають увагу, що попереднє звернення особи до Реєстру пошкодженого та знищеного майна України також не є обов'язковою умовою для подання заяви до RD4U, однак якщо таке звернення мало місце, то про відповідні обставини слід повідомити під час подання заяви до RD4U.

Надання документів, якими підтверджується розмір збитків, завданих заявнику знищенням/пошкодженням об'єкта нерухомості, також не вимагається, але якщо вони у вас є - додайте їх до заяви.

2.1. Суб'єкт подання та основні критерії прийнятності заяви

Як і в категорії А3.2, подати заяву в категорії А3.6 може лише фізична особа, яка є власником нерухомого майна, якщо втрата доступу або контролю над цим майном відбулася після початку повномасштабного вторгнення рф на територію України, тобто з 24.02.2022.

Якщо в подальшому втрачений доступ чи контроль над майном було відновлено, заява може бути подана за той період, коли цього доступу чи контролю не було. Тобто відновлення доступу чи контролю щодо майна не виключає наявності в особи права на отримання компенсації за той період, коли цей доступ чи контроль було втрачено, але про відповідні обставини заявнику слід повідомити при зверненні із заявою до RD4U.

Якщо особа звернулася до RD4U із заявою в категорії А3.6, однак у подальшому з'ясувалося, що відповідне нерухоме майно було знищено або пошкоджено, заявник може відкликати свою заяву самостійно і подати її в іншій категорії - А3.1 Пошкодження або знищення житлового нерухомого майна або А3.2 Пошкодження або знищення нежитлового нерухомого майна; або ж Секретаріат RD4U під час попередньої перевірки заяви на предмет її прийнятності віднесе її до необхідної категорії самостійно.

2.2. Предмет вимог за заявами в категорії А3.6

У цій категорії подаються заяви про відшкодування вартості нерухомого майна, до якого було втрачено доступ або контроль. Інші види компенсації в цій категорії не розглядаються.

2.3. Доказова база

У цій категорії подання заяв також вимагає надання, у першу чергу, доказів наявності права власності на об'єкт нерухомості (детальніше про документи, якими підтверджується право власності, та можливі дії у разі їх втрати дивіться у попередньому розділі цієї статті).

Як і в будь-якій іншій категорії, під час подання заяви у категорії А3.6 заявнику слід надати всі наявні у нього відомості щодо викладених у ній обставин. Оскільки категорія А3.6 стосується втрати доступу або контролю до об'єкта нерухомості, заявнику слід структуровано описати відомі йому обставини щодо втрати такого доступу та контролю, вказати дату, з якої цей доступ або контроль було втрачено, повідомити, чи було їх відновлено у подальшому, тощо.

Як докази можуть слугувати будь-які офіційні та неофіційні документи, наведені в попередньому розділі цієї статті.

Водночас відсутність будь-яких доказів (окрім доказів щодо наявності права власності на майно) не позбавляє особу права на подання заяви у відповідній категорії. У такому випадку заявнику слід приділити особливу увагу детальному викладу обставин, що мають значення для розгляду його заяви.

Також варто пам'ятати, що RD4U зберігає за заявниками право подавати додаткові докази, які можуть з'явитися в подальшому, тобто вже після подання відповідної заяви.

ЗАМІСТЬ ВИСНОВКІВ

Згідно з квартальним звітом Ради Реєстру, станом на 21.03.2025 до RD4U було подано 20 256 заяв, а за повідомленням виконавчого директора Реєстру Маркіяна Ключківського, станом на кінець квітня 2025 року ця кількість сягнула вже майже 30 тисяч заявок.

Поступово всі заяви проходять перевірку Секретаріатом на предмет їх прийнятності та щодо більшості з них Рада RD4U продовжує ухвалювати рішення про внесення їх до Реєстру.

Після візиту представників Ради Реєстру до України, який відбувся в березні цього року, заступниця голови Офісу Президента України Ірина Мудра повідомила, що до кінця 2025 року очікується відкриття усіх 45 категорій для подання заяв.

Очевидно, що з відкриттям нових категорій кількість заяв, які надходять до Реєстру, лише збільшуватиметься. І це позитивна тенденція, оскільки наповнення Реєстру має неабияке значення для відображення реальної картини наслідків протиправних і цинічних дій росії.

Тож, як і раніше, ми наполегливо радимо подавати заяви до RD4U та звертатися за необхідною юридичною підтримкою.

Юлія Танцюра,

радник EVERLEGAL