Зелена енергетика є одним із ключових напрямів розвитку енергетичного сектору України, який визначений як стратегічно важливий в умовах глобального переходу до екологічно чистих джерел енергії. Протягом останніх років галузь демонструвала динамічне зростання завдяки «зеленому» тарифу та значним інвестиціям. Однак з розвитком цієї сфери зросла й кількість судових спорів, пов'язаних із взаємодією держави, інвесторів, виробників електроенергії за «зеленим» тарифом та інших учасників ринку.
Переважна частина судових справ, ініційованих виробниками електроенергії за «зеленим» тарифом, стосується стягнення заборгованості за відпущену електроенергію з Державного підприємства «Гарантований покупець» (далі також - Гарантований покупець).
Протягом дії воєнного стану в Україні кількість таких судових справ зросла в геометричній прогресії. Згідно з інформацією, розміщеною на офіційному сайті Гарантованого покупця, станом на 31 грудня 2024 року Гарантований покупець здійснив виплату лише 62,2 % усієї заборгованості виробникам за «зеленим тарифом» за 2022 рік, 95,3 % за 2023 рік та 79,6 % за 2024 рік.
Ситуація із заборгованістю на ринку «зеленої» енергетики значною мірою зумовлена фінансовими труднощами ПрАТ «Національна енергетична компанія «Укренерго» (далі - НЕК «Укренерго»), чия заборгованість перед Гарантованим покупцем станом на 31 грудня 2024 року досягла 22,08 млрд грн.
Крім того, тривалий час Гарантований покупець не в повному обсязі розраховувався з виробниками за «зеленим» тарифом за поставлену електроенергію, посилаючись на положення наказів Міністерства енергетики України (далі також - Міненергетики) № 140 від 28 березня 2022 року (був чинним до 5 липня 2022 року) та № 206 від 15 червня 2022 року (був чинним до 1 травня 2024 року).
Наведені обставини спричинили справжній бум позовів виробників за «зеленим» тарифом до Гарантованого покупця.
Пропонуємо розглянути актуальну судову практику за 2024 рік у цій категорії справ.
1. Щодо здійснення Гарантованим покупцем остаточних розрахунків за електроенергію в період дії воєнного стану
До червня 2024 року існувала суперечлива судова практика з питання права виробників за «зеленим» тарифом на отримання 100 % оплати відпущеної електричної енергії в період воєнного стану.
Гарантований покупець відстоював позицію, що має право не в повному обсязі розраховуватися із виробниками, оскільки накази Міненергетики № 140 та № 206 нібито змінюють порядок розрахунків з виробниками альтернативної енергетики як в частині авансових платежів, так і в частині остаточних розрахунків в особливий період. Зокрема, Гарантований покупець обґрунтовував законність проведення розрахунків у період дії воєнного стану у відсотковому відношенні (від 18 % до 75 % залежно від виду ВДЕ) до середньозваженого розміру «зеленого» тарифу за 2021 рік.
Водночас виробники електроенергії за «зеленим» тарифом наполягали на тому, що накази Міненергетики № 140 та № 206 жодним чином не змінюють та не припиняють обов'язок Гарантованого покупця щодо здійснення остаточного розрахунку за продану електроенергію.
У зв'язку з неоднозначною судовою практикою одну із подібних справ було передано на розгляд Об'єднаної палати Касаційного господарського суду в складі Верховного Суду (далі також - ОП КГС ВС). Зазначимо, що інтереси позивача (виробника електроенергії за «зеленим» тарифом) у цій справі представляли адвокати GOLAW.
У постанові від 21 червня 2024 року у cправі № 910/4439/23 ОП КГС ВС поставив крапку в питанні неоднакового застосування вищевказаних наказів Міненергетики та дійшов таких висновків:
- Накази № 140 та № 206 хоча і закріплюють забезпечення виробників, що здійснюють виробництво електричної енергії з альтернативних джерел, мінімальною оплатою, однак не звільняють Гарантованого покупця від обов'язку повного розрахунку;
- Наказ № 206, як і попередній наказ № 140, жодним чином не обмежує право виробника електричної енергії за «зеленим» тарифом на отримання повної вартості проданої електричної енергії, встановленої укладеним сторонами в справі договором, а також не змінює терміни виникнення та виконання грошових зобов'язань Гарантованого покупця щодо проведення остаточних розрахунків.
Аналогічну позицію також висловлено в низці постанов КГС ВС (наприклад, від 21 березня 2024 року в cправі № 910/6185/23, від 11 квітня 2024 року в справі № 910/9100/22, від 4 липня 2024 року в cправі № 910/9098/22, від 18 липня 2024 року в cправі № 910/11150/23, від 30 липня 2024 року в cправі № 910/9725/23 та ін.).
Таким чином, у другій половині 2024 року вже сформувалась стабільна та однозначна судова практика, згідно з якою в період дії воєнного стану Гарантований покупець зобов'язаний у повному обсязі розрахуватися із виробниками за відпущену електроенергію.
2. Щодо посилання Гарантованого покупця на воєнний стан в Україні як форс-мажорну обставину
У 2024 році Гарантований покупець продовжував посилатись на воєнний стан в Україні як на форс-мажорну обставину, яка є підставою для звільнення від відповідальності за невиконання грошових зобов'язань. Зокрема, у своїй аргументації підприємство наводило лист Торгово-промислової палати України від 28 лютого 2022 року № 2024/02.0-7.1.
У зазначеному листі Торгово-промислова палата України підтвердила, що військова агресія російської федерації проти України, яка спричинила запровадження воєнного стану з 24 лютого 2022 року, визнається форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили).
Однак враховуючи усталені підходи в судовій практиці, саме сертифікат Торгово-промислової палати України та уповноважених нею регіональних торгово-промислових палат є документом, який підтверджує виникнення форс-мажорних обставин та строк їх дії. Такий висновок неодноразово наводив у своїх постановах Верховний Суд.
Наприклад, Верховний Суд у постанові від 21 березня 2024 року в межах розгляду справи № 910/6185/23 зазначив, що надане Гарантованим покупцем повідомлення Торгово-промислової палати України від 28.02.2022 року № 2024/02.0-7.1 не є належним та допустимим доказом, що підтверджує наявність обставин непереборної сили.
Тобто загальний лист Торгово-промислової палати України № 2024/02.0-7.1 від 28 лютого 2022 року не підтверджує настання форс-мажорних обставин за конкретним договором.
3. Щодо посилання Гарантованого покупця на право суду зменшити розмір 3 % річних та інфляційних втрат
Гарантований покупець у судових спорах з виробниками за «зеленим» тарифом також нерідко посилається на необхідність зменшення належних до сплати 3 % річних та інфляційних втрат, зазначаючи як підставу ч. 3 ст. 551 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України). Наведена стаття дозволяє суду зменшити розмір неустойки, якщо він є надмірно великим. Проте такі посилання Гарантованого покупця є юридично необґрунтованими, оскільки 3 % річних та інфляційні втрати не є неустойкою, а є особливою формою відповідальності за порушення грошового зобов'язання, яка встановлена законом.
Тому, оскільки інфляційні нарахування на суму боргу та 3 % річних, передбачені ст. 625 ЦК України, не є неустойкою (штрафними санкціями), а виступають способом захисту майнового права та інтересу виробника, відповідні суми не можуть бути зменшені судом як штрафні санкції.
Аналогічних підходів дотримуються також суди в своїх рішеннях. Наприклад, Північний апеляційний господарський суд у постанові від 8 жовтня 2024 року в межах розгляду справи № 910/3703/24 дійшов висновку, що законодавством України передбачено право суду на зменшення штрафних санкцій (штрафу, пені), у той час як стягнення 3 % річних не є штрафними санкціями, зокрема неустойкою, а є особливою мірою відповідальності боржника за прострочення грошового зобов'язання, оскільки виступає способом захисту майнового права та інтересу, який полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів унаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації боржника за неналежне виконання зобов'язання.
Аналогічні правові висновки містяться в постановах Верховного Суду від 21 березня 2024 року в cправі № 910/6185/23, від 7 вересня 2022 року в справі № 910/9911/21, від 26 січня 2022 року в справі № 910/4094/21, від 15 грудня 2021 року в справі № 910/4908/21 та ін.
Крім того, не можуть бути підставою для зменшення чи відмови в стягненні належних до сплати виробнику інфляційних втрат та 3 % річних посилання Гарантованого покупця на відсутність необхідних коштів та на воєнний стан як обставину непереборної сили.
З огляду на вищевикладене, у 2024 році суди вирішили ряд правових проблем у відносинах між виробниками електроенергії за «зеленим» тарифом та Гарантованим покупцем. Це, безумовно, сприятиме формуванню єдиної й стабільної судової практики та ефективному захисту прав виробників.
Катерина Манойленко,
партнерка, керівниця судової практики GOLAW, адвокатка
Катерина Цвєткова,
партнерка судової практики GOLAW, адвокатка
Ілона Рудник,
юристка судової практики GOLAW, адвокатка
Хочете знайти практику правозастосування з актуальних питань? Найповнішу інформацію та інструменти legal research надасть LIGA360. Побачте всебічний контекст з різних інформаційних потоків: 1,8 млн НПА та аналітичних матеріалів, 116 млн судових рішень, 300 реєстрів і відкритих джерел. Замовте презентацію для вашої команди.
