Правова охорона незареєстрованих промислових зразків

У сфері фешн кожного сезону змінюються тенденції та з'являються модні трендові речі: одяг, взуття, сумки, аксесуари, головні убори тощо. Дуже швидко виходять нові колекції, на полицях змінюються товари, а те, що було модним минулого місяця, вже висить у шафі без діла, бо втратило свою актуальність. У цей турбулентний час реєстрація дизайнів не завжди є економічно вигідною, адже життєвий цикл модних товарів є короткочасним. Але з іншого боку розробники унікального дизайну хочуть захистити його навіть протягом одного-двох сезонів. У цьому випадку може допомогти охорона зовнішнього вигляду товару як незареєстрованого промислового зразка.

Згідно із Законом України «Про охорону прав на промислові зразки» промисловий зразок - це результат інтелектуальної, творчої діяльності людини в галузі художнього конструювання. Це може бути зовнішній вигляд виробу або його частини, наприклад, оригінальна форма джемперу, спідниці, фурнітура сумки чи гаманця. Також згідно зі ст. 5 вищезазначеного Закону правова охорона може бути надана тільки промисловому зразку, який не суперечить публічному порядку, загальновизнаним принципам моралі та відповідає критеріям охороноздатності, а саме бути новим та мати індивідуальний характер. Це формулювання стосується всіх промислових зразків, як зареєстрованих, так і незареєстрованих.

Чим же відрізняється незареєстрований промисловий зразок від зареєстрованого. По-перше, як можна здогадатись, незареєстрований промисловий зразок не внесений до жодного з реєстрів та не має свідоцтва, що підтверджує його охорону. Власнику незареєстрованого промислового зразка у випадку виникнення конфліктних ситуацій та порушення прав необхідно зі свого боку довести наявність прав на цей об'єкт.

По-друге, правова охорона незареєстрованого промислового зразка становить 3 роки від доведення його до загального відома саме на території України. Доведенням до загального відома вважається, наприклад, використання у торгівлі, експонування на виставці, оприлюднення, опублікування будь-яким способом, що під час звичайного провадження господарської діяльності такі заходи з об'єктивних причин могли стати відомими у колах, що спеціалізуються у відповідній галузі і провадять свою діяльність на території України. Дуже важливо зберігати докази такого використання, щоб потім можна було довести, що саме з певної дати охороняється незареєстрований промисловий зразок. Якщо з введенням в торгівлю та експонуванням на виставці все більш-менш зрозуміло, то не завжди опублікування в мережі Інтернет є доказом доведення до загального відома саме на території України. Необхідно додатково навести аргументи, що користувачі сайту або підписники сторінки магазину в соціальних мережах є аудиторією в переважній більшості з України. Не є доведенням до загального відома розкриття третій особі промислового зразка за явної чи неявної умови збереження конфіденційності.

Власник незареєстрованого промислового зразка може використовувати його на свій розсуд, тобто виготовлення товарів з незареєстрованим промисловим зразком, пропонування до продажу, продаж (також включаючи в мережі Інтернет), імпорт, експорт, зберігання та інше введення в цивільний оборот. У п. 6. ст. 20 ЗУ «Про охорону прав на промислові зразки» немає розмежування на зареєстрований та незареєстрований промисловий зразок, тож можемо дійти висновку, що власник незареєстрованого промислового зразка має право на відчуження прав та видачу ліцензії на його використання. Такого розділення немає і в п. 2 ст. 20 цього Закону, а отже встановлено, якщо є декілька власників промислового зразка, взаємовідносини між ними визначаються за договором. Якщо такого договору немає, то кожен із власників може використовувати промисловий зразок, але не має права видавати ліцензії або відчужувати права без згоди інших.

Постає питання, як власник незареєстрованого промислового зразка може боротись з порушеннями та чи обмежений він у боротьбі з підробками? Так, дійсно, певні обмеження прав у порівнянні з власником зареєстрованого промислового зразка є. Власник незареєстрованого промислового зразка може забороняти виключно копіювання свого виробу та використання, що є наслідком копіювання. Наприклад, якщо дизайнер розробив нову унікальну конструкцію спідниці, але не зареєстрував, то фактично він може забороняти використання виробів, що майже стовідсотково копіюють його товар, але якщо будуть деякі відмінності у зовнішньому вигляді дизайну, то навряд чи він зможе перешкодити виключно в правовому полі. Водночас не вважається копіюванням промислового зразка, якщо інша особа створила його своєю самостійною творчою працею та не була ознайомлена з доведеним до загального відома незареєстрованим промисловим зразком.

Але з практики хочу додати, що багато магазинів одягу, взуття та аксесуарів мають сторінки в соціальних мережах, та саме вони є основним каналом збуту товарів. На жаль чи на щастя, наприклад, Instagram чи Facebook не заглиблюється в тонкощі зареєстрованих чи незареєстрованих промислових зразків та може заблокувати сторінку, що, на думку соціальної мережі, порушує права інших осіб. Наведу приклад один: Особа 1 розробила особливий лижний костюм, що є новим та унікальним за своїм дизайном, та опублікувала перші фото товару на сторінці онлайн-магазину, включаючи сторінку магазину в соціальній мережі Instagram. Особа 2, яка також є, так би мовити, гравцем у сфері легкої промисловості, вирішила скопіювати дизайн і також продавати такий товар через Instagram, але опублікувала фото товару на два місяці пізніше. Особа 1 подала скаргу на порушення авторських прав Особою 2 через спеціальну форму соціальної мережі. У цьому випадку не вимагається довести, що доведення до загального відома було саме на території України, є це зареєстрованим промисловим зразком чи незареєстрованим. Є більш рання публікація та пізніша, що копіює виріб. Сторінку Особи 2 заблоковано.

Приклад два: український виробник виготовляє косметику та знову ж продає свої товари через Instagram. У соціальній мережі розміщує фото та відео товарів. Йому надходить претензія від італійського виробника косметики та скарга на декілька постів, мовляв упаковка (тюбики та коробки) порушують його патент. З документів установлено, що у італійського виробника патенту немає, є зареєстрована торговельна марка в Італії та США, український виробник також має зареєстровану торговельну марку, але в Україні, а упаковки мають форму, що не є новою, та не повторюють індивідуальний характер. Незважаючи на пояснення, фото українського виробника були заблоковані.

Вікторія Борисенко,

керівник ІР-практики ЮК Riyako & Partners