Закон щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження: що врахувати юристу?

Передумови, підстави та мета прийняття Закону

16 травня 2024 року набрав чинності Закон України «Про внесення змін до статті 31 Кримінального процесуального кодексу України щодо вдосконалення порядку здійснення кримінального провадження» № 3655-IX від 24.04.2024 року (надалі - Закон).

Вказаний нормативно-правовий акт було розроблено Міністерством юстиції України на виконання рекомендацій Європейської комісії (надалі - ЄК) щодо України, викладених у звіті за 2023 рік, у частині підвищення ефективності та покращення результатів у справах про корупцію на високому рівні, зокрема шляхом надання Вищому антикорупційному суду (надалі - ВАКС) можливості розглядати окремі справи суддею одноособово.

Більше того, прийняття Закону за предметом правового регулювання належало до міжнародно-правових зобов'язань України у сфері європейської інтеграції та сфери дії права Європейського Союзу, зокрема, Розділу ІІІ «Юстиція, свобода та безпека» Угоди про асоціацію між Україною, з однієї сторони, та Європейським Союзом, Європейським Співтовариством з атомної енергії і їхніми державами-членами, з іншої сторони (надалі - Угода про асоціацію).

Відповідно до статті 14 Розділу ІІІ Угоди про асоціацію, в рамках співробітництва у сфері юстиції, свободи та безпеки Сторони надають особливого значення утвердженню верховенства права та укріпленню інституцій усіх рівнів у сфері управління загалом та правоохоронних і судових органів зокрема. Співробітництво буде спрямоване, зокрема, на зміцнення судової влади, підвищення її ефективності, гарантування її незалежності та неупередженості та боротьбу з корупцією. Співробітництво у сфері юстиції, свободи та безпеки буде відбуватися на основі принципу поваги до прав людини та основоположних свобод.

Разом з тим у своєму Звіті ЄК надала Україні рекомендацію у частині Розділу 23 «Судова система та основні права» стосовно боротьби з корупцією, зокрема, переглянути Кримінальний процесуальний та Кримінальний кодекси з метою підвищення ефективності та покращення результатів у справах про корупцію на високому рівні, наприклад, шляхом запобігання процесуальним затримкам, а також надання можливості суддям Вищого антикорупційного суду розглядати окремі справи одноособово.

Також, виходячи зі змісту пояснювальною записки, розробка цього Закону України про внесення змін до Кримінального процесуального кодексу України щодо одноособового розгляду окремих справ суддею Вищого антикорупційного суду була передбачена Планом для реалізації програми Ukraine Facility.

Вказане обумовлювалось тим, що з першого дня роботи ВАКС (05.09.2019 року) у частині 12 статті 31 Кримінального процесуального закону було встановлено, що кримінальне провадження у Вищому антикорупційному суді здійснюється, зокрема, в суді першої інстанції - колегіально судом у складі трьох суддів, хоча б один з яких має стаж роботи на посаді судді не менше п'яти років, крім випадків, коли жодний такий суддя у цьому суді не може брати участь у розгляді справи з передбачених законом підстав.

За понад 5 років існування ВАКС усі справи, які перебували у провадженні цього суду, як суду першої інстанції, розглядались колегіально виключно у складі трьох суддів.

При цьому штатна чисельність суддів Вищого антикорупційного суду, без урахування суддів Апеляційної палати Вищого антикорупційного суду, становить 27 суддів першої інстанції.

Очевидно, що з плином часу кількість справ для їх судового розгляду по суті ставала все більшою, відповідно, навантаження на суддів першої інстанції збільшувалось, що призвело до того, що інтервали між запланованими датами судових засідань стали тривалішими.

Більше того, примітна відмінність ВАКС від інших судів першої інстанції загальної юрисдикції полягає в тому, що середній час тривалості судових засідань у ВАКС з розгляду однієї справи становить приблизно 3 - 4 години на день.

Через збільшення кількості судових справ, відповідно, відбувалось поступове розтягування процесуального часу з розгляду Вищим антикорупційним судом кримінальних проваджень, що має наслідком багаторічний судовий розгляд тільки однієї справи в суді першої інстанції.

Такий тривалий строк судового розгляду впливає не тільки на належність та ефективність розгляду судом проваджень, а й напряму зачіпає право на справедливий суд, яке гарантується статтею 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, зобов'язання щодо дотримання якої Україна має в рамках членства у Раді Європи, а також відповідно до статті 2 Розділу І «Загальні принципи» Угоди про асоціацію.

Пунктом 1 статті 6 Конвенції передбачено, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов'язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Крім того, главою 2 Кримінального процесуального кодексу України (надалі - КПК України) визначено загальні засади кримінального провадження, серед яких у статті 28 КПК України передбачено одну з таких основних засад, як принцип розумних строків, забезпечення яких під час проведення судового провадження покладається на суд.

Аналіз ключових змін до КПК України, їх переваги

Відтак, з метою забезпечення належного та ефективного судового розгляду кримінальних проваджень, зменшення навантаження суддів ВАКС, а також більш ефективної боротьби з корупцією, вказаним Законом було виключено зі статті 31 КПК України частину 12, яка визначала порядок розгляду кримінальних проваджень суддями Вищого антикорупційного суду (зокрема, у складі трьох суддів у суді першої інстанції).

Також цим Законом виключено з частини першої статті 31 КПК України норму, згідно з якою припис частини 12 статті 31 КПК України є винятком із загального правила про те, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється суддею одноособово.

Наслідком таких змін до кримінального процесуального закону є поширення на ВАКС загальних норм про одноособовий та колегіальний розгляд у суді першої інстанції, передбачених частинами першою - третьою статті 31 КПК України.

Позитивною стороною таких змін є, зокрема, можливість здійснення розгляду заяви про відвід іншим суддею Вищого антикорупційного суду, у випадку заявлення відводу судді цього ж суду під час одноособового розгляду справи з підстав, передбачених ч. 1 ст. 75 КПК України.

До внесених змін, коли судовий розгляд у Вищому антикорупційному суді здійснювався виключно колегіально у складі трьох суддів, враховуючи положення ч. 1 ст. 81 КПК України, відвід колегії суддів Вищого антикорупційного суду, заявлений під час колегіального розгляду справи по суті, розглядався цим же складом суду, який не завжди може бути об'єктивним у частині оцінки обґрунтованості заявленого відводу цим же суддям, які його самі ж мають, відповідно, розглянути та вирішити.

Також помітною є зміна до статті 31 «Склад суду» КПК України, що торкнулась її другої частини, та якою встановлено, що кримінальне провадження в суді першої інстанції здійснюється колегіально судом у складі трьох суддів лише за клопотанням обвинуваченого щодо злочинів:

- за вчинення яких передбачено покарання у виді позбавлення волі на строк більше десяти років;

- у вчиненні яких обвинувачується Президент України, повноваження якого припинено, народний депутат України, Прем'єр-міністр України, член Кабінету Міністрів України, Генеральний прокурор, Голова Служби безпеки України, член Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення, Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах електронних комунікацій, радіочастотного спектра та надання послуг поштового зв'язку, Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Антимонопольного комітету України, Голова Національного банку України.

Таким чином, законодавець скасував обов'язковий судовий розгляд справи по суті Вищим антикорупційним судом у складі трьох суддів та одночасно додав ще одну додаткову процесуальну опцію, відповідно до якої за наявності клопотання хоча б одного обвинуваченого, посада якого належить до вичерпного переліку суб'єктів, зазначеного у ч. 2 ст. 31 КПК України, суд ухвалює рішення про розгляд справи у складі колегії трьох суддів.

При цьому для прийняття такого рішення буде достатнім, якщо хоча б один з обвинувачених заявив клопотання про такий розгляд.

Водночас слід зауважити, що вказана зміна до ч. 2 ст. 31 КПК України стосується також судів першої інстанції загальної юрисдикції, яким можуть бути підсудні кримінальні правопорушення, які не є корупційними, а відтак не підсудні Вищому антикорупційному суду, однак вчинені топ-посадовцями з наведеного вище вичерпного переліку.

А тому у випадку заявлення таким топ-посадовцем відповідного клопотання про колегіальний розгляд справи у складі трьох суддів, суд першої інстанції зобов'язаний буде розглянути його та задовольнити.

На що слід звернути увагу та врахувати в практиці

Також у зв'язку з вищевикладеними змінами до законодавства, які фактично ще є новими та тільки починають активно реалізовуватись на практиці, захисникам у кримінальному провадженні слід врахувати прикінцеві та перехідні положення вказаного Закону, якими передбачається, що:

- судовий розгляд у кримінальному провадженні, що розпочався до набрання чинності цим Законом і проводиться в суді першої інстанції колегіально судом у складі трьох суддів, продовжується та завершується колегіальним складом суду, визначеним до набрання чинності цим Законом, за правилами, що діяли до дня набрання ним чинності;

- у кримінальному провадженні в суді першої інстанції, в якому до набрання чинності цим Законом колегіальний склад суду визначено за правилами, що діяли до набрання чинності цим Законом, і проводиться підготовче судове засідання, а судовий розгляд ще не призначений, судовий розгляд у кримінальному провадженні проводиться і завершується складом суду, визначеним з урахуванням положень цього Закону.

Тобто всі справи, які вже перебували на колегіальному розгляді Вищого антикорупційного суду до набрання чинності цим Законом, не зазнають жодних змін та продовжуватимуть розглядатись у тому самому складі суду, а вже всі наступні судові справи, які призначатимуться до розгляду у Вищому антикорупційному суді по суті, мають розглядатися одним суддею, за виключенням наявності підстав, передбачених у ч. 2 ст. 31 КПК України, для колегіального розгляду справи за клопотанням обвинуваченого.

Втім, якщо станом на дату набуття чинності вказаним Законом справа перебувала ще на стадії підготовчого судового провадження, то в даному випадку вже застосовуються нові правила визначення складу суду, який буде здійснювати судовий розгляд по суті у суді першої інстанції.

Висновки за результатами аналізу внесених змін

Таким чином, вказані зміни щодо удосконалення кримінального процесуального законодавства в частині здійснення більш ефективного розгляду кримінальних проваджень особливо не позначаться на здійсненні захисту осіб у кримінальних провадженнях, які розглядаються у суді першої інстанції, проте слід бути готовими до того, що за таких змін одноособовий розгляд справи суддею Вищого антикорупційного суду може призвести до здійснення судового розгляду з більшою частотою призначення судових засідань.

Разом з тим негативним наслідком таких змін може бути збільшення кількості судових засідань у адвокатів, які здійснюють захист осіб від обвинувачення у Вищому антикорупційному суді, через що призначені дати можуть накладатись одна на одну, а враховуючи інколи небажання суддів Вищого антикорупційного суду прислухатись до адвокатів, особливо у справах, де один обвинувачений має двох захисників, у частині їх зайнятості в інших судових засіданнях, вказане примушує захисників надавати пріоритетність одним судовим засіданням перед іншими, що негативно впливає на якість та ефективність надання правничої допомоги своїм клієнтам.

Також на сьогодні існує неузгодженість у застосуванні цієї норми на практиці, оскільки одні судді застосовують цю норму на стадії підготовчого судового засідання та здійснюють колегіальний розгляд з цієї стадії, а інші після призначення обвинувального акту до судового розгляду за результатами проведення підготовчого судового засідання.

Олександр Зайцев,

адвокат Attorneys at Law «Leshchenko, Doroshenko & Partners»

Не пропустіть неймовірну можливість з LIGA360! Збагатіть свій інструментарій аналізу та моніторингу законодавства, судових рішень, медіаактивностей, компаній та персон з нашим комплексним рішенням. Тільки з 27 по 29 листопада доступна ексклюзивна пропозиція на честь нашого 33-річчя. Залиште свої дані зараз і дізнайтеся про неї більше!