Захист прав власності під час війни: які механізми працюють?

Власність - матеріальний базис кожного суспільства. Саме від її захисту залежить сталий економічний розвиток та процвітання всієї України як демократичної та соціальної держави. Право власності являє собою гарантовану систему правових норм, які направлені на регулювання відносин щодо володіння, користування та розпорядження певним об'єктом.

Однак наразі війна внесла свої корективи - зруйнованим житлом, об'єктами інфраструктури, майновими комплексами підприємств тощо. Руйнування об'єктів нерухомості внаслідок збройної агресії рф є грубим порушенням закріплених і гарантованих прав власності, внаслідок чого у їх власників виникає право на захист. Можливість реалізації постраждалими особами цього права породжує закономірні питання щодо основних засобів захисту та які механізми наразі працюють.

Зважаючи на це, варто проаналізувати сучасні національні механізми захисту права власності та їх ефективність в теперішніх реаліях.

Зараз існують 2 основні механізми захисту права власності:

• Юрисдикційний (коли особа звертається безпосередньо до суду чи правоохоронних органів).

• Адміністративний (коли особа подає відповідну заяву через Дію або ЦНАП задля отримання компенсації за шкоду, завдану рф нерухомому майну).

1. Юрисдикційний механізм захисту може бути цивільно-правовим (шляхом подачі позовів до суду) або кримінально-правовим (подання заяв до правоохоронних органів про вчинення кримінального правопорушення).

Серед цивільно-правових способів захисту варто виділити такі:

1.1. Звернення з позовом про витребування майна з чужого незаконного володіння

При умовах:

1. Позивач - виключно власник майна.

2. Відповідач - особа, яка незаконно володіє майном.

3. Річ, що витребовується у відповідача, є індивідуально визначеною (наприклад, годинник, магнітофон, автомобіль тощо).

Позитивним прикладом у судовій практиці є рішення Господарського суду м. Львова від 28 травня 2024 року у справі № 914/832/24, яким задоволено позов Lux - Reizen Bis Spolka z.o.o. до Дрогобицької районної військової адміністрації про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Короткий виклад обставин справи: Дрогобицька районна військова адміністрація видала наказ № 4 «Про примусове вилучення майна, транспортних засобів, товарів в умовах правового режиму воєнного стану». Як наслідок - примусово вилучили майно, яке перебуває у розпорядженні Львівської митниці, в тому числі автобус EOS COACH, який на праві власності належав Позивачу. Невдовзі окремі пункти вказаного наказу втратили чинність.

Так, позивач мотивував свою позицію тим, що положення Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» не містять винятків щодо повернення раніше переданих товарів за рішенням військового командування, зокрема внаслідок скасування власних наказів, які були прийняті в порушення встановленого Законом порядку.

Тому спірний автобус EOS COACH власнику повернено не було.

Суд при прийнятті свого рішення позицію мотивував тим, що у разі, якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках.

Автобус EOS COACH вибув із законного володіння власника, а тому потребує захисту і вимоги позивача є законними та обгрунтованими.

Однак у практиці існують й негативні приклади, зокрема, рішенням Києво-Святошинського районного суду м. Києва від 9 липня 2024 року у справі № 369/2600/23 відмовлено в задоволенні позову про витребування майна з чужого незаконного володіння.

Короткий виклад обставин справи: Наказом начальника ГУР МОУ від 26.10.2022 №87ДСК було примусово відчужено квартири позивача - відомого забудовника на потреби ГУР МОУ (відповідача).

Позивач мотивув: 1. Відсутня суспільна необхідність у витребуванні майна житлового фонду квартир.

2. Акти про примусове відчуження майна власником майна підписані не були, тому відповідач не набув права власності на спірні квартири.

3. ГУР МО не є військовим командуванням і не має права на примусове відчуження майна.

Однак відповідач мотивував свою позицію, зазначаючи, що вилучення спірних квартир з власності позивача не стане для нього надмірним тягарем, адже:

• не призведе до погіршення умов його проживання;

• майно не використовувалося як житло, не приносило якогось доходу і не використовувалося ним;

• на квартири накладено арешт.

Вилучення спірних об'єктів нерухомості необхідно для забезпечення житлом військовослужбовців ГУР МО України, які його втратили, беруть безпосередню участь у бойових діях або забезпечують здійснення заходів з національної безпеки й оборони, відсічі та стримування збройної агресії рф.

При прийнятті рішення суд спирався на те, що ГУР МО відноситься до утвореного відповідно до законів України органу військового управління. Під час воєнного стану за рішенням начальника ГУР МО за погодженням з відповідальним за запровадження відповідного заходу органом, має повноваження запроваджувати та здійснювати заходи з примусового відчуження або вилучення майна.

Тому, детально аналізуючи сталу судову практику, можна дійти висновку, що суди повертають майно з чужого незаконного володіння лише у разі скасування наказів військового командування, що були підставою для їх примусового вилучення.

Водночас звернення з таким позовом не буде ефективним способом захисту порушеного права (суди відмовляють) у таких випадках:

• особа є власником 5 і більше об'єктів нерухомості та ними не користується;

• майно власника перебуває під арештом;

• майно необхідне для забезпечення оборони держави та проживання у ньому військовослужбовців.

1.2. Звернення з позовом про повернення безпідставно набутого або збереженого майна (кондикційний позов)

Обов'язково враховуючи умови:

1) Набуття чи збереження майна набувачем за рахунок потерпілого відбулося за відсутності правової підстави або підстава, на якій майно набувалося, згодом відпала.

2) Річ є такою, що визначена родовими ознаками (наприклад, 1 т борошна, 1 м3 дров, 1 л молока тощо).

До прикладу, рішенням Господарського суду Одеської області від 8 червня 2023 року у справі № 916/3057/22 задоволено позов ТОВ «Кофко Агрі Ресорзіс Україна» до ДП «КУЛІНДОРІВСЬКИЙ КОМБІНАТ ХЛІБОПРОДУКТІВ» Державного агентства резерву України та повернуто безпідставно збережене майно, а саме пшеницю загальною масою 1 360 200 кілограмів.

Короткий виклад обставин справи: У позивача вилучено пшеницю загальною кількість 1 360 200 кілограмів на підставі директиви ОК «Південь» «Про вилучення майна», із переданням на відповідальне зберігання відповідачу. Невдовзі наказом командира ВЧ директива визнана такою, що втратила чинність.

Позиція відповідача обґрунтовується тим, що кондикційний позов може бути пред'явлений лише конкретній особі, яка є фактичним володільцем майна. Відповідно до Закону України «Про передачу, примусове відчуження або вилучення майна в умовах правового режиму воєнного чи надзвичайного стану» вилучене/відчужене майно переходить у власність держави. Право державної власності на майно виникло з дати підписання акта. Тому і Володільцем вказаного майна є держава, у власність якої перейшло таке майно.

Мотивами суду при винесенні цього рішення було те, що у зв'язку із тим, що в даному випадку не відбулося саме примусового відчуження майна позивача із приватної у державну власність, право приватної власності на відчужену пшеницю не є припиненим.

З огляду на вищезазначене, такий спосіб захисту є дещо схожим до попереднього, але відрізняється тим, що за допомогою нього можливо повернути речі, визначені родовими ознаками (зерно, крупи, молоко тощо). Повернути майно можливо виключно у разі скасування наказу (директиви) військового командування.

1.3. Звернення з позовом про визнання права власності

Так, заочним рішенням Новомосковського міськрайонного суду Донецької області від 17 липня 2024 року у справі № 183/4061/24 задоволено позов особи, пред'явлений до Сєвєродонецької міської військової адміністрації Сєвєродонецького району Луганської області про визнання права власності на квартиру, що перебуває у м. Сєвєродонецьк.

Основний виклад обставин справи: Позивачу стало відомо, що внаслідок військових дій, спричинених агресією рф проти України, його квартира була пошкоджена (знищена), але оцінити характер вказаних дій є неможливим через тимчасову окупацію рф Луганської області. Так, будучи потенційним отримувачем компенсації для відновлення своєї квартири, позивач звернувся із заявою до державного реєстратора прав на нерухоме майно Кам'янської міської ради Дніпропетровської області. Державним реєстратором відмовлено в проведенні реєстраційних дій, адже йому не вдалось отримати відомості про зареєстровані речові права на нерухоме майно, право власності на яке зареєстровано до 1 січня 2013 року.

Мотиви суду полягають у тому, що Позивач право власності набув у 2000 році. Надані докази (договір купівлі-продажу, техпаспорт та домова книга з відміткою Сєвєродонецького БТІ) свідчать про реєстрацію переходу права власності та дотримання законодавства, що діяло до 2013 року. Оскільки в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно такі відомості відсутні, а отримати інформацію щодо зареєстрованого права власності у БТІ з ТОТ (м. Сєвєродонецьк Луганської області) на теперішній час неможливо, позивач не може розпоряджатися своїм майном, що порушує його права власності.

Як висновок, вказаний спосіб захисту набув своєї актуальності особливо під час воєнного стану. За допомогою нього особа, яка має намір отримати компенсацію за пошкоджене житло (особливо яке придбавалося та реєструвалося до 2013 року), може підтвердити своє право власності на майно, що перебуває на тимчасово окупованій території.

1.4. Звернення з позовом про усунення перешкод у користуванні майном (негаторний позов)

Так, рішенням Орджонікідзевський міський суд Дніпропетровської області від 19 червня 2024 року у справі № 171/2081/22 задоволено позовні вимоги особи про усунення перешкод у користуванні майном.

Короткий виклад обставин: На першому поверсі власники квартири чинили перешкоди в користуванні власністю позивача, а саме здійснювали самочинне будівництво цегляної прибудови до входу у квартиру, займаючи його частину стіни будинку. Вказані дії призвели до такого:

• порушили стік води позивача, що призвело до підвищення вологості й появи цвілі на стіні його кімнати;

• прибудова почала затіняти вікно квартири, що змушувало його використовувати електроосвітлювальні прилади у світлу частину доби.

Мотиви суду: Будівництво прибудови до входу в квартиру є самочинним будівництвом, тобто будівництвом без необхідних на це дозволів та затвердженої в установленому порядку технічної документації.

З огляду на вказане, такий спосіб захисту є ефективним у разі, коли поряд із вашим об'єктом права власності розпочинається самочинне будівництво. Тому власник може звернутися до суду вже з моменту початку будівельних робіт та припинити ці неправомірні дії.

1.5. Звернення із позовом про відшкодування збитків, завданих порушенням права власника

Так, рішенням Господарського суду Запорізької області від 17 квітня 2024 року у справі № 910/19113/23 задоволено позов ТОВ «ПНГУ» до міністерства юстиції рф про відшкодування шкоди, а саме збитків у розмірі 1082823,00 дол. США.

Короткий виклад обставин: Позивач перерахував грошові кошти на спеціальний рахунок боржника для проведення його санації та розрахунків з кредиторами, у розмірі 29000000,00 грн. Водночас у 2022 році росія окупувала територію, де перебувало вказане підприємство (Смирновська стг. Пологівського району Запорізької області).

Мотиви позивача: незаконне заволодіння рф майном, в якому частка корпоративних прав позивача складає 98,31 % статутного капіталу, призвело до втрати позивачем вартості вкладених фінансових інвестицій, порушило його право на мирне володіння своїми активами та одержання від них прибутків.

Мотиви суду полягають у тому, що матеріалами даної справи підтверджується вчинене порушення відповідачем, а саме окупації території, на якій знаходиться майно юридичної особи, і як наслідок - втрата інвестованих коштів у такі активи та зменшення майнових прав позивача.

Тому варто зазначити, що аналізуючи практику, вказані позови українські суди зазвичай задовольняють. Водночас наразі відсутній законодавчий акт, який би регулював саме порядок стягнення збитків, завданих рф власникам майна в Україні.

Навіть якщо припустити, що це буде здійснюватися за рахунок власних коштів та допомоги іноземних партнерів, з великою долею ймовірності ці кошти підуть на потребу оборони.

Однак, на мою думку, вказаний механізм поки не є достатньо ефективним.

Серед кримінально-правових способів захисту варто виділити такі:

• Подання заяви про вчинення кримінального правопорушення до правоохоронних органів (поліції, БЕБ, НАБУ).

У разі невнесення відомостей до ЄРДР протягом 24 годин з моменту подання вказаної заяви та ненадання відповідного витягу - подання скарги в порядку п.1 ч.1 ст. 303 КПК України до слідчого судді.

• У разі відкриття кримінального провадження -подання цивільного позову до суду.

2. Неюрисдикційний спосіб захисту (адміністративний)

Так, 30.05.2023 КМУ прийняв постанову «Про затвердження порядку надання компенсації за знищені об'єкти нерухомого майна».

Відповідно до вказаної постанови особа може отримати кошти за знищене чи пошкоджене майно. Для цього вона має подати заяву через Дію або через ЦНАП, надавши відповідний пакет документів:

• паспорт;

• документи, що підтверджують право власності;

• фото знищеного чи пошкодженого об'єкта нерухомості.

Потім вказана заява розглядається спеціальною Комісією.

Про результати її розгляду особа повідомляється на поштову адресу або на електронну пошту.

У разі задоволення вказаної заяви, процедура компенсації відбувається таким шляхом:

• шляхом видачі житлового сертифіката на певну суму, за рахунок якого ви можете купити житло;

• зарахування коштів на спеціальний рахунок у банку (картка єВідновлення).

ЗАГАЛЬНИЙ ВИСНОВОК

Варто зауважити, що наразі існують безліч механізмів захисту права власності:

• звернутися до суду з позовом, а до правоохоронних органів - із заявою про вчинення кримінального правопорушення;

• подати заяву через Дію чи до ЦНАПу про компенсацію шкоди, завданої рф внаслідок знищення чи пошкодження майна.

Водночас підхід до захисту права власності має бути максимально комплексним.

До прикладу, наразі неможливо одночасно подавати позов про витребування майна з чужого незаконного володіння та позов про усунення перешкод у користуванні майном.

Разом із тим, можливо одночасно подати до суду віндикаційний позов, позов про визнання права власності та відшкодування збитків, до поліції - заяву про вчинення кримінального правопорушення.

Саме тому під час вирішення питання про захист вашого права власності необхідно всебічно оцінити всі можливі юридичні тонкощі та побудувати ефективну стратегію щодо його захисту.

Анастасія Цибулько,

адвокат АО «GRACERS»

Зараз діє максимально вигідна ціна саме для тебе! Скориставшись Summer program від LIGA ZAKON, нові користувачі отримують знижку на рішення LIGA360. Деталі та умови акції за посиланням.