ТОП-10 важливих судових рішень для бізнес-адвоката

Сьогодні маю нагоду ознайомити вас із добіркою 10-ти цікавих судових рішень. Вказані судові рішення та викладені в них правові позиції Верховного Суду допоможуть суб'єктам господарювання убезпечити свій бізнес, оцінити існуючі ризики та розуміти тлумачення певних правових норм. Знання законодавства та висновків Верховного Суду дасть можливість зрозуміти, що може очікувати суб'єкта господарювання у випадку наявності спірних питань та може сприяти підвищенню шансів на позитивний результат вирішення спору безпосередньо в суді.

1) Постанова Верховного Суду від 20.06.2023 року у справі № 640/16632/21.

Перебування під санкціями осіб, що здійснюють господарську діяльність, дає підставу для неукладення з ними договору купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами.

Фабула судової справи: 09.06.2021 року ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» звернулось до суду з позовом, у якому просило:

- визнати протиправною бездіяльність Держгеонадра України щодо неукладення (непідписання) договору № 1/7-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ руд титанових Селищанської ділянки, яка знаходиться в Коростенському районі Житомирської області;

- зобов'язати Держгеонадра України укласти (підписати) з ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» адміністративний договір - договір № 1/7-21 купівлі-продажу спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ руд титанових Селищанської ділянки, яка знаходиться в Коростенському районі Житомирської області.

Позовні вимоги ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат» обґрунтувало протиправністю бездіяльності Держгеонадра України щодо ухиляння від підписання договору купівлі-продажу за результатами проведеного електронного аукціону на закупівлю спеціального дозволу на користування надрами на аукціоні з метою геологічного вивчення, у тому числі дослідно-промислової розробки родовищ руд титанових Селищанської ділянки, яка знаходиться в Коростенському районі Житомирської області.

Окружний адміністративний суд міста Києва рішенням від 17.05.2022 року відмовив у задоволенні позовних вимог.

Шостий апеляційний адміністративний суд постановою від 08.11.2022 року задовольнив апеляційну скаргу ТОВ «Межиріченський гірничо-збагачувальний комбінат», рішення суду першої інстанції скасував, ухвалив нове - про задоволення позовних вимог.

Верховний Суд скасував постанову Шостого апеляційного адміністративного суду від 08.11.2022 року, а рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 17.05.2022 року залишив у силі.

Переглядаючи вказану справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду зробив такий висновок: «Намагання отримати в користування надра - національне багатство Українського народу - юридичною особою, стосовно кінцевого бенефіціара якої за інформацією Служби безпеки України до Єдиного реєстру досудових розслідувань внесено інформацію про кримінальне провадження за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого частиною третьою статті 258-5 Кримінального кодексу України (фінансування тероризму) та щодо якої введено санкції відповідно до Закону № 1644-VII, явно суперечить інтересам держави в галузі національної безпеки, оскільки титанові руди є корисною копалиною загальнодержавного значення, а також через те, що вказана сировина має стратегічне значення, зокрема для військово-промислового комплексу».

2) Постанова Верховного Суду від 09.11.2023 року у справі № 910/14804/21.

Щодо обрання належного способу захисту прав юридичної особи у разі порушення порядку та процедури ліквідації юридичної особи.

Фабула судової справи. ТОВ «Ректайм» в особі ліквідатора не вжило заходів для погашення кредиторської заборгованості, включеної в реєстр вимог кредиторів, перед КП «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» та не здійснило необхідних дій для відновлення платоспроможності ТОВ «Ректайм» або визнання його банкрутом, зокрема ліквідатор не звернувся до господарського суду із заявою про відкриття провадження у справі про банкрутство. Натомість ТОВ «Ректайм» подало суб'єкту державної реєстрації документи для державної реєстрації припинення ТОВ «Ректайм», що призвело до незаконного внесення до Єдиного державного реєстру запису від 23.03.2021 року.

У зв'язку з вищевикладеним Комунальне підприємство виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» звернулось до суду з позовом до Міністерства юстиції України, приватного нотаріуса, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідачів: ліквідатор ТОВ «Ректайм» та просило визнати протиправною та скасувати реєстраційну дію, вчинену 22.03.2021 року, запис № 1003051110040014895 про припинення ТОВ «Ректайм».

У цій справі позивач вважав, що вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред'явлена до відповідачів з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належим способом захисту порушених прав та інтересів позивача.

Рішенням Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 року, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 року, в задоволенні позову відмовлено.

Переглядаючи вказану справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 року залишив без змін у частині відмови в задоволенні позовних вимог до Міністерства юстиції України.

Рішення Господарського суду міста Києва від 06.09.2022 року та постанову Північного апеляційного господарського суду від 24.01.2023 року скасував у частині відмови в задоволенні позовних вимог про скасування реєстраційної дії.

Прийняв в цій частині нове рішення, яким позов Комунального підприємства виконавчого органу Київради (Київської міської державної адміністрації) «КИЇВТЕПЛОЕНЕРГО» задовольнив частково. Відмінив державну реєстрацію припинення юридичної особи Товариства з обмеженою відповідальністю «Ректайм», здійснену приватним нотаріусом від 22.03.2021 року, запис № 1003051110040014895, зробивши такий висновок: «Вимога про скасування запису в ЄДР про припинення юридичної особи, пред'явлена до державного реєстратора з підстав порушення порядку та процедури ліквідації такої юридичної особи, є належним способом захисту порушених прав та інтересів особи і її розгляд не обмежується виключно перевіркою дій державного реєстратора, адже суду належить дослідити підстави для вчинення такого запису на предмет їх законності та його вплив на права і інтереси позивача».

3) Постанова Верховного Суду від 08.09.2021 року у справі № 5023/5722/11 (922/3331/20).

Право фізичної особи - підприємця на звернення до суду та підписання позовної заяви, поданої у межах справи про її банкрутство (відкритої за нормами Закону про банкрутство), саме після ухвалення постанови про визнання боржника банкрутом на підставі положень вказаного Закону, якщо така позовна заява подана у часі до введення в дію КУзПБ, однак розглянута судом, коли провадження у справі про банкрутство уже здійснювалося за нормами цього Кодексу.

Фабула судової справи. ФОП у межах справи про банкрутство звернувся до господарського суду з позовною заявою, в якій просив:

- визнати недійсним договір відступлення права вимоги від 29.06.2017 року, укладений між ТОВ «ФК «Форінт» та ОСОБА_1, згідно з яким ТОВ «ФК «Форінт» відступило ОСОБА_1 право вимоги за кредитним договором (генеральна кредитна угода № 07-01-56-08 від 13.03.2008 року, кредитний договір № 110-2/07-01-0228-08 від 13.03.2008 року, які укладені між АТ «Райффайзен Банк Аваль» і боржником - ФОП;

- визнати недійсним договір відступлення права за договором іпотеки від 29.06.2017 року, укладений між ТОВ «ФК «Форінт» та ОСОБА_1, посвідчений приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу та зареєстрований в реєстрі за № 2176, відповідно до якого ТОВ «ФК «Форінт» передав, а ОСОБА_1 прийняла права за договором іпотеки № 07-01-56/1-08 від 13.03.2008 року, посвідченим приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу та зареєстрованим в реєстрі за № 1989.

Ухвалою Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 року позов залишено без розгляду на підставі пункту 2 частини першої статті 226 ГПК України.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року апеляційну скаргу ФОП задоволено. Ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2021 року скасовано. Справу передано на розгляд місцевого господарського суду.

Не погодившись з постановою Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року, ТОВ «ФК «Форінт» подало до Верховного Суду касаційну скаргу, в якій просило оскаржувану постанову скасувати та залишити в силі ухвалу Господарського суду Харківської області від 26.01.2021.

Переглядаючи вказану справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 18.03.2021 року залишив без змін та зробив такий висновок: «Кодекс України з процедур банкрутства, порівняно із Законом про банкрутство, визначає відмінні судові процедури, які застосовуються до боржників юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців. Так, до боржників фізичних осіб - підприємців застосування ліквідаційної процедури та призначення ліквідатора уже не передбачено, натомість визначено судову процедуру погашення боргів та призначення керуючого реалізацією майна. Аналіз положень КУзПБ свідчить, що правові наслідки визнання фізичної особи, в тому числі фізичної особи - підприємця, банкрутом полягають у обмеженні під час провадження у справі про неплатоспроможність її повноважень розпорядження усіма правами щодо майна, включеного до складу ліквідаційної маси, які переходять до керуючого реалізацією. Однак, норми КУзПБ не містять жодних обмежень у праві на звернення до суду визнаної банкрутом фізичної особи - підприємця з позовом до третіх осіб, в тому числі у випадку, якщо така позовна заява подана у часі до введення в дію цього Кодексу, однак розглянута господарським судом, коли провадження у справі про неплатоспроможність (банкрутство) уже здійснювалося за нормами Кодексу».

4) Постанова Верховного Суду від 05.04.2023 року у справі № 924/524/22.

Наслідки зазначення у згоді на укладення одним з подружжя договору щодо розпорядження часткою в статутному капіталі ТОВ, яка є спільним майном подружжя, статусу фізичної особи як учасника ТОВ і незазначення її статусу як іншого з подружжя.

Фабула судової справи. Позивачка звернулась з вимогою про визнання недійсним договору міни частками у статутних фондах ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» та ТОВ «Хмельницьк-млин», укладеного її чоловіком та ОСОБА_4 28.12.2007 року, мотивуючи свої вимоги припиненням за чоловіком права власності на частку в статутному капіталі ТОВ «Хмельницьк-млин» без письмової згоди позивачки, як іншого з подружжя та співвласника спільного сумісного майна подружжя.

Господарський сул Хмельницької області рішенням від 08.11.2022 року у справі позов задовольнив. Визнав недійсним договір міни частками у статутних фондах ТОВ «Підприємство матеріально-технічного забезпечення «Агропромтехніка» та ТОВ «Хмельницьк-млин», який укладено між чоловіком позивачки та ОСОБА_4 28.12.2007 року, застосувавши наслідки недійсності вказаного договору шляхом зобов'язання кожної із сторін договору повернути другій стороні у натурі все, що вона одержала на виконання цього правочину.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 18.01.2023 року рішення Господарського суду Хмельницької області від 08.11.2022 року скасував. Прийняв нове рішення, яким в позові відмовив.

Переглядаючи вказану справу, Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 18.01.2023 року залишив без змін та зробив такий висновок: «Зазначення у згоді на укладення договору міни частками у статутних капіталах ТОВ одним з подружжя статусу фізичної особи лише як учасника товариства і незазначення її статусу як іншого з подружжя не має визначального значення, оскільки відчуження частки нею погоджено у статусі фізичної особи, яка за ознаками її статусу була і учасником товариства, і подружжям відповідача, що зрезюмує її згоду на відчуження частки ТОВ як спільного сумісного майна подружжя».

5) Постанова Верховного Суду від 03.06.2022 року у справі № 922/2115/19.

За яких умов податкова накладна може бути допустимим доказом для встановлення факту постачання товару покупцю та його прийняття ним.

Фабула судової справи. ТОВ «Азотфострейд» звернулося до господарського суду Харківської області з позовом до ТОВ «Агрома» про стягнення 4 360 664,02 грн. заборгованості за договором поставки від 04.02.2019 року № 04/02-2, у тому числі: 4 085 633,85 грн. основної заборгованості за поставлений товар та 275 030,17 грн. пені.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на виконання укладеного сторонами Договору позивач поставив відповідачу товар, однак останній здійснив лише часткову його оплату, у зв'язку з чим наявна заборгованість, яка підлягає стягненню в судовому порядку з урахуванням пені, нарахованої за несвоєчасне виконання зобов'язання з оплати товару.

Рішенням господарського суду Харківської області від 09.07.2020 року позов задоволено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 22.10.2020 року рішення місцевого суду від 09.07.2020 року в частині стягнення основного боргу в розмірі 3 723 902,70 грн. та пені у розмірі 266 429,51 грн. скасовано та в цій частині позовних вимог відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, залишаючи без змін постанову Східного апеляційного господарського суду від 12.08.2021 року, зробив такий висновок: «Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною. У такому випадку дії сторони з реєстрації податкових накладних засвідчують волю до настання відповідних правових наслідків, тому податкова накладна, виписана однією стороною в договорі (постачальником) на постачання послуг на користь другої сторони (покупця), може бути допустимим доказом факту прийняття товару від контрагента на визначену суму, якщо покупець вчинив юридично значимі дії, зокрема, відобразив податковий кредит за вказаною господарською операцією з контрагентом».

6) Постанова Верховного Суду від 25.03.2021 року у справі № 807/921/16.

Положеннями законодавства не передбачено обов'язкової умови для формування вимоги з ЄСВ проведення податкової перевірки.

Фабула судової справи. До Закарпатського окружного адміністративного суду з позовною заявою звернулася фізична особа - підприємець до Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області, в якій просив суд визнати протиправною та скасувати вимогу ДПІ у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.07.2016 року № Ф-657-17 у розмірі 5781,06 грн.

Постановою Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 року, залишеною без змін ухвалою Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 року, адміністративний позов фізичної особи - підприємця до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу задоволено.

Визнано протиправною та скасовано вимогу Державної податкової інспекції у м. Ужгороді Головного управління ДФС у Закарпатській області про сплату боргу (недоїмки) від 05.07.2016 року за № Ф-657-17 у розмірі 5781,06 грн.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду касаційну скаргу Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області задовольнив. Постанову Закарпатського окружного адміністративного суду від 07.02.2017 року та ухвалу Львівського апеляційного адміністративного суду від 08.06.2017 року скасував. Прийняв у справі нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог фізичної особи - підприємця до Ужгородської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління ДФС у Закарпатській області про визнання протиправною та скасування вимоги про сплату боргу відмовив та зробив такий висновок: «У разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки зі сплати єдиного внеску фіскальний орган на підставі даних звітів платника про нарахування єдиного внеску та облікових даних з інформаційної системи фіскального органу формує та надсилає (вручає) платнику вимогу про сплату боргу (недоїмки) на суму такої недоїмки. При цьому положеннями законодавства не передбачено обов'язкової умови для формування вимоги (у разі наявності у платника на кінець календарного місяця недоїмки за результатами самостійного декларування) проведення перевірки та складення за її результатами відповідного акту. Вимога про сплату боргу (недоїмки) надсилається разом з актом документальної перевірки виключно у випадку, коли виявлені у ході документальної перевірки дані свідчать про донарахування сум єдиного внеску фіскальними органами».

7) Постанова Верховного Суду від 04.05.2023 року у справі № Б11/013-10 (911/1959/20).

Щодо ефективності обраного позивачем способу захисту своїх прав/інтересів, якщо позов про визнання недійсним аукціону в межах справи про банкрутство не спрямований на повторний продаж майна за більш високою ціною.

Фабула судового рішення: 19.01.2009 року між ПП «Сігма» та ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод» було укладено договір купівлі-продажу нежилих будівель: адміністративний корпус (літ. А) загальною площею 850,9 м2, виробничий корпус (літ. Б) загальною площею 2 806 м2, що розташовані у м. Вишневому по вул. Промислова, 9.

02.06.2015 року ДПІ у Києво-Святошинському районі звернулось до суду в межах справи про банкрутство з заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 19.01.2009 року.

08.07.2015 року ухвалою суду заяву ДПІ у Києво-Святошинському районі задоволено - визнано недійсним договір купівлі-продажу та повернуто сторони у первинний стан, який існував до укладення договору.

05.07.2018 року постановою Верховного Суду частково задоволено касаційну скаргу ПП «Сігма», справу передано на новий розгляд до Господарського суду Київської області.

25.09.2019 року ухвалою суду відмовлено у задоволенні заяви ДПІ у Києво-Святошинському районі про визнання недійсним договору купівлі-продажу нежитлових будівель від 19.01.2009 року.

Таким чином, перелічені вище об'єкти нерухомості були придбані ПП «Сігма» у ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод» до порушення провадження у справі про банкрутство останнього. Вказані обставини були встановлені постановою Верховного Суду від 23.01.2020 року у справі № Б11/013-10 за позовом ПАТ «КБ «Хрещатик» в межах справи про банкрутство про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна боржника.

Крім того, до складу цілісного майнового комплексу було включено земельну ділянку із кадастровим номером 3222410600:01:001:0022, на якій знаходиться нерухоме майно.

09.07.2020 року під час розгляду справи про банкрутство ЗАТ «Київський МПЗ» до місцевого господарського суду надійшла позовна заява Приватного підприємства «Сігма» про визнання недійсним результатів аукціону з продажу майна банкрута, що відбувся 21.12.2017 року.

Позовна заява мотивована тим, що другий повторний аукціон проведений 21.12.2017 року Товарною біржою «Міжрегіональний біржовий центр» з порушенням закону, а отже результати аукціону підлягають визнанню недійсними.

Зокрема, позивач стверджував, що:

- визначення організатора аукціону відбулося з порушенням положень Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (у редакції Закону від 22.12.2011 року № 4212-VІ, чинній з 19.01.2013 року, далі - Закон про банкрутство);

- спірні об'єкти були продані за значно заниженою ціною;

- продаж заставного майна здійснено без згоди заставного кредитора;

- частина нерухомого майна, що увійшла до складу ЦМК, який реалізований на спірному аукціоні, не належала боржнику, а позивачеві.

04.12.2020 рішенням Господарського суду Київської області, залишеним без змін постановою Північного апеляційного господарського суду від 22.03.2021, у позові відмовлено.

Суди свої рішення мотивували тим, що другий повторний аукціон з продажу цілісного майнового комплексу від 21.12.2017 року був проведений у відповідності до норм законодавства. Вказали, що оскільки організатор аукціону був затверджений ухвалою суду (від 23.04.2014 року), яка є чинною, а нормами Закону про банкрутство не передбачено необхідність визначення нового організатора аукціону при зміні арбітражного керуючого, доводи позивача про визначення організатора аукціону з порушенням Закону відхиляються судом у зв'язку з їх безпідставністю.

Також судами зазначено, що початкова вартість майна на аукціоні ніяк не впливає на кінцеву ціну реалізації майна, оскільки під час торгів вона може бути як зменшена, так і збільшена. Тобто ціна майна банкрута формується виходячи зі стану майна, попиту та пропозиції, на які ліквідатор банкрута не має жодного впливу. А відтак, посилання скаржника стосовно продажу майна банкрута за заниженою ціною не приймаються судами у зв'язку з їх неспроможністю.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду, переглядаючи вищевказану справу, постанову Північного апеляційного господарського суду від 18.05.2021 року та рішення Господарського суду Київської області від 04.12.2020 року залишив без змін, зробивши такий висновок: «З урахуванням правової позиції, висвітленої у постанові Великої Палати Верховного Суду від 06.07.2022 року у справі № 914/2618/16, та в контексті визначення ефективного способу захисту колегія суддів у цій справі зазначає, що за наявності позовних вимог про визнання недійсними результатів аукціону, суди повинні встановити, чи є позивач власником такого майна або стороною оскаржуваного правочину та чи відновить оскарження такого правочину його порушені права. З урахуванням наведеного судова колегія вважає, що подання у цій справі позову про визнання недійсними результатів аукціону не матиме наслідком ефективний захист прав позивача. Останньому слід захищати свої права іншим способом - ПП «Сігма» вправі звернутися до суду за захистом своїх прав у сфері земельних відносин та вирішити земельний спір з поточним власником спірної земельної ділянки щодо землекористування земельною ділянкою за кадастровим номером 3222410600:01:001:0022 поза межами справи про банкрутство ЗАТ «Київський м'ясопереробний завод», оскільки метою та сутністю процедури банкрутства не є вирішення питання землекористування ПП «Сігма». Подібний за змістом висновок зроблено у постанові Верховного Суду від 26.09.2019 року у справі № 182/12б-98/3/14/18 (п. 5). Задоволення ж нинішнього позову фактично лише замінить контрагента ПП «Сігма» у земельних відносинах з ОСОБА_1 на боржника, але з урахуванням його припинення обумовить більш складний спосіб реального введення ПП «Сігма» у право володіння земельною ділянкою/земельними ділянками, відносно якої/яких у ПП "Сігма" наявний юридично значимий інтерес».

8) Постанова Верховного Суду від 12.07.2023 року у справі № 902/1076/21.

Звернення до суду з пропуском строку позовної давності більше не є гарантією відмови у задоволенні позовних вимог або залежить від суб'єктного складу учасників справи.

Фабула судового рішення: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Вінницької області з позовом до ОСОБА_2, АТ «Райффайзен Банк», ПрАТ «Вінницький універмаг» та ТОВ «Фондова компанія «Торговець цінними паперами «Реєстр-Консалтинг» (з урахуванням заяви про зміну предмета позову) про:

- витребування із чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ «Вінницький універмаг», номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк»;

- зобов'язання АТ «Райффайзен Банк» провести безумовну облікову операцію списання 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ «Вінницький універмаг», номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок, які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2 , відкритому в АТ «Райффайзен Банк»;

- зобов'язання ТОВ «Фондова компанія «ТЦП «Реєстр-Консалтинг» провести безумовну облікову операцію зарахування 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента - ПрАТ «Вінницький універмаг», номінальна вартість цінного паперу: дві гривні шістдесят копійок на рахунок в цінних паперах ОСОБА_1 у депозитарній установі - ТОВ «Фондова компанія «ТЦП «Реєстр-Консалтинг».

Позовні вимоги обґрунтовані вибуттям спірних акцій з власності позивача поза його волею, оскільки позивач не укладав договір купівлі-продажу цих акцій з ОСОБА_3, яка в подальшому шляхом укладення договору дарування відчужила ці акції на користь ОСОБА_2 . Позивач вважає, що оскільки цей договір не був ним укладений, то відповідно і не виконувався, а докази його укладення та виконання не є належними та допустимими.

Позивачем у цій справі є Продивус Володимир Степанович - екс-народний депутат від «Партії Регіонів».

Господарський суд Вінницької області рішенням від 14.10.2022 у справі № 902/1076/21 позов задовольнив повністю; витребував з чужого незаконного володіння ОСОБА_2 на користь Позивача 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента ПрАТ «Вінницький Універмаг», які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в АТ «Райффайзен Банк»; зобов'язав АТ «Райффайзен Банк» провести безумовну облікову операцію списання 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента ПрАТ «Вінницький Універмаг», які знаходяться на рахунку в цінних паперах ОСОБА_2, відкритому в АТ «Райффайзен Банк»; зобов'язав ТОВ «Фондова компанія «ТЦП «Реєстр-Консалтинг» провести безумовну облікову операцію зарахування 9 792 474 штук простих іменних акцій бездокументарної форми існування емітента ПрАТ «Вінницький Універмаг» на рахунок в цінних паперах Позивача , відкритий на ім'я Позивача у депозитарній установі ТОВ «Фондова компанія «ТЦП «Реєстр-Консалтинг»; стягнув з ОСОБА_2 на користь Позивача 22 033,07 грн. на відшкодування витрат по сплаті судового збору.

Суд не застосував позовну давність, про яку заявила Відповідачка, оскільки в судовому засіданні представник Позивача пояснила, що він дізнався про вибуття акцій з його володіння лише у 2020 році.

Північно-західний апеляційний господарський суд постановою від 17.03.2023 року рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 року скасував, прийняв нове рішення, яким у задоволенні позову відмовив по суті, а тому не застосовував позовну давність.

При цьому апеляційний суд вважав непереконливим твердження Позивача про його необізнаність протягом тривалого часу про факт вибуття з його власності контрольного пакету акцій.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 17.03.2023 року скасував. Рішення Господарського суду Вінницької області від 14.10.2022 року залишив у силі.

При цьому особливу увагу привертає до себе та обставина, що у прийнятому судовому рішенні Верховного Суду попри єдності в судовій практиці сталої позиції порядку застосування інституту строку позовної давності в різних категоріях справ, жодної згадки про вирішення питання щодо пропуску строку позовної давності Позивачем немає.

9) Постанова Верховного Суду від 18.05.2022 року у справі № 922/2339/21.

Щодо компетенції наглядової ради товариства ухвалення рішення про припинення повноважень члена дирекції та розірвання з ним трудового договору.

Фабула судової справи: ОСОБА_1 звернувся до Господарського суду Харківської області (з урахуванням заяви про зміну підстав позову) з позовом до АТ «Харківобленерго» про:

- визнання рішення Наглядової ради АТ «Харківобленерго» від 14.09.2020, оформленого протоколом №15/2020, незаконним;

- скасування наказу АТ «Харківобленерго» від 15.09.2020 року №451к про припинення трудового договору з директором з правових питань ОСОБА_1;

- поновлення ОСОБА_1 на посаді директора з правових питань АТ «Харківобленерго»;

- стягнення з АТ «Харківобленерго» на користь ОСОБА_1 заробітку за час вимушеного прогулу в сумі 1 640 312,60 грн.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що рішення Наглядової ради, яким було припинено повноваження ОСОБА_1, прийнято нелегітимним складом Наглядової ради, оскільки у її складі були відсутні незалежні члени ради, передбачені нормами законодавства. Крім того, Позивач вказує, що комітетом Наглядової ради з винагород та призначень було надано рекомендації щодо припинення повноважень ОСОБА_1, в той час як положенням про відповідний комітет передбачено лише можливість відсторонення від посади. Крім того, зазначений комітет також не включає незалежних членів наглядової ради.

Господарський суд Харківської області рішенням від 11.10.2021 року у задоволенні позову відмовив повністю.

Рішення місцевого господарського суду обґрунтовано тим, що:

- питання щодо повноважності членів Наглядової ради належить до виключної компетенції загальних зборів та вирішується лише акціонерами товариства, в той час як позивач не є акціонером товариства;

- позивачем не доведено факту відсутності у Наглядової ради АТ «Харківобленерго» відповідних повноважень на прийняття оспорюваного рішення;

- у розумінні положень ст. 99 ЦК України, а також з огляду на умови укладеного між сторонами спору контракту від 15.05.2020 року Наглядова рада товариства реалізувала своє право щодо припинення повноважень члена дирекції ОСОБА_1 шляхом винесення відповідного рішення, оформленого протоколом №15/2020 від 14.09.2020 року, за попереднім розглядом відповідного питання комітетом;

- оспорюваним рішенням на засіданні Наглядової ради від 14.09.2020 року вирішувались також інші питання, які не стосувались безпосередньо позивача, в той час, як позивачем заявлено вимогу про скасування рішення Наглядової ради АТ "Харківобленерго" від 14.09.2020 року, оформленого протоколом №15/2020 в цілому, а не в частині, яка стосується безпосередньо позивача;

- з огляду на те, що вимоги про скасування наказу про припинення трудового договору, поновлення на посаді ОСОБА_1 та стягнення заробітку за час вимушеного прогулу є похідними від вимоги про скасування рішення наглядової ради від 14.09.2020 року, в задоволенні якої судом було відмовлено, відсутні підстави для задоволення позовних вимог у цих частинах.

Східний апеляційний господарський суд постановою від 02.12.2021 року рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 року у справі залишив без змін, погодившись із висновками місцевого господарського суду.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Східного апеляційного господарського суду від 02.12.2021 року, рішення Господарського суду Харківської області від 11.10.2021 року залишив без змін, зробивши такий висновок: «До виключної компетенції наглядової ради товариства належить ухвалення рішення про припинення повноважень члена дирекції та розірвання з ним трудового договору в будь-який час, на свій розсуд, з будь-яких підстав. При цьому під час реалізації вказаної процедури має бути дотримано відповідні вимоги законодавства й положення установчих документів юридичної особи, які регламентують цю процедуру».

10) Постанова Верховного Суду від 01.06.2023 року у справі № 908/73/22.

Розгляд грошових вимог податкового органу після закриття провадження у справі про банкрутство.

Фабула судового рішення. Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 10.02.2022 року відкрито провадження у справі про банкрутство ТОВ «Еко-Трейд Захід». Визнані грошові вимоги кредитора - ТОВ «Сібіей Консалтинг Україна» до боржника на суму 83 310,00 грн - 1 черга задоволення вимог кредиторів, на суму 750 000,00 грн - 4 черга задоволення вимог кредиторів. Введений мораторій на задоволення вимог кредиторів. Введено процедуру розпорядження майном, розпорядником майна призначено арбітражного керуючого.

10.02.2022 року у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про відкриття справи про банкрутство ТОВ «Еко-Трейд Захід».

До господарського суду в порядку ст. 45 Кодексу України з процедур банкрутства заяв з грошовими вимогами до боржника не надійшло.

Ухвалою суду від 12.05.2022 року встановлено дату проведення перших загальних зборів кредиторів та засідання комітету кредиторів - 23.05.2022 року. Встановлено дату підсумкового засідання суду - 24.05.2022 року.

Постановою Господарського суду Запорізької області від 24.05.2022 року ТОВ «Еко-Трейд Захід» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру.

24.05.2022 року у встановленому законодавством порядку оприлюднено повідомлення про визнання ТОВ «Еко-Трейд Захід» банкрутом та відкриття ліквідаційної процедури.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 04.07.2022 року затверджено звіт ліквідатора та ліквідаційний баланс банкрута. ТОВ «Еко-Трейд Захід» ліквідовано. Провадження у справі закрито.

13.07.2022 року від Головного управління ДПС у Львівській області до Господарського суду Запорізької області надійшла заява від 08.07.2022 року з кредиторськими вимогами у справі про банкрутство ТОВ «Еко-Трейд Захід».

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 09.08.2022 року відмовлено Головному управлінню ДПС у Львівській області в прийнятті заяви про кредиторські вимоги. Заяву з доданими до неї матеріалами повернуто заявнику.

Постановою Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2023 року ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.08.2022 року залишено без змін.

Судові рішення мотивовані тим, що ухвалою суду від 04.07.2022 року у цій справі ТОВ «Еко-Трейд Захід» було ліквідовано, а провадження у справі про банкрутство останнього закрито, ГУ ДПС у Львівській області заявлені грошові вимоги до юридичної особи, яку ліквідовано (припинено) у встановленому законом порядку, тоді як чинним законодавством України не передбачено можливості розгляду господарським судом заяви з грошовими вимогами до боржника в порядку ст. 45 КУзПБ поза межами провадження у справі про банкрутство.

Предметом касаційного перегляду у цій справі є питання дотримання судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права щодо відмови Головному управлінню ДПС у Львівській області в прийнятті заяви з кредиторськими вимогами до боржника.

Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду постанову Центрального апеляційного господарського суду від 01.02.2023 року та ухвалу Господарського суду Запорізької області від 09.08.2022 року залишив без змін, зробивши такой висновок: "Відсутність провадження у справі про банкрутство боржника унеможливлює розгляд та задоволення заяви окремого кредитора поза межами провадження у справі про банкрутство такого боржника, оскільки визнання судом вимог кредитора спричинить наділення кредитора певним обсягом прав, які можуть бути реалізовані виключно в межах провадження у справі про банкрутство (включення його до реєстру вимог кредиторів, визначення черговості задоволення вимог, отримання інформації від арбітражного керуючого щодо провадження у справі, участь у загальних зборах кредиторів, задоволення вимог кредитора згідно з визначеною черговістю тощо)".

Лариса Величко,

адвокат АО "GRACERS"

Останній шанс скористатися спецпропозицією для адвокатів! Замовте LIGA360:Адвокат НААУ в грудні - отримайте рішення для помічника у подарунок. Заповніть заявку для зв'язку з менеджером.