Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Поділ майна подружжя: чек-лист для сімейного адвоката

Олена Сибірцева, адвокатка AGA Partners, звернула увагу на ключові аспекти

Питання поділу майна подружжя залишається у топі спорів, які виникають із сімейних правовідносин. При цьому з кожним роком у світі з'являються нові види капіталу, які вимагають адаптації існуючої судової практики та чинного законодавства до умов сьогодення.

Якщо ще років десять назад складнощі при поділі майна подружжя виникали при побудові стратегії щодо поділу корпоративних прав подружжя, то наразі у судових спорах про поділ майна подружжя фігурують криптовалюта, предмети мистецтва та комп'ютерні програми.

У кожній конкретній справі алгоритм захисту має свої особливості та залежить передусім від очікувань клієнта та його побажань у частині поділу майна. Не на останньому місці також перебуває і позиція іншої сторони у спорі та її процесуальні дії.

Разом з тим, можна виділити наступні ключові аспекти, без яких поділ майна подружжя не відбувається як того вимагає закон та усталена судова практика.

Обсяг майна подружжя

При першому доторку до справи важливо з'ясувати, яке майно було набуто дружиною та чоловіком за час перебування у шлюбі.

У п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 р. «Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя» (надалі - Постанова Пленуму Верховного Суду України № 11 від 27.12.2007 р.) зазначено, що вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання.

Вказана Постанова діє і на сьогоднішній день, а тому ділити майно частинами не зовсім корректно, хоча і не заборонено законом.

З цього приводу Верховний Суд нещодавно зробив висновок про те, що найбільш ефективне вирішення спору про поділ спільної сумісної власності подружжя досягається тоді, коли вимоги позивача охоплюють усе спільно набуте у шлюбі майно, зокрема, й неподільне.

При цьому Верховним Судом було зазначено, що це відповідатиме принципу процесуальної економії, згідно з яким штучне подвоєння судового процесу є неприпустимим, бо вирішення справи у суді має усунути необхідність у новому зверненні до суду для вжиття додаткових засобів захисту (Постанова КЦС ВС від 8 травня 2023 року № 753/1902/21 (61-12953св22).

Такий підхід є виправданим, оскільки дозволяє об'єктивно оцінити, чи рівноцінним є заявлений позивачем варіант поділу спільного майна подружжя, чи є передумови для відступлення від рівності часток подружжя та яким чином, а також чи є узгодженість між первісною та зустрічною позовною заявою у справі (яка зазвичай має місце).

До майна, яке зустрічається у спорах, належать: класично нерухоме майно та майнові права на об'єкти незавершеного будівництва, транспортні засоби, грошові кошти на банківських рахунках та інше майно, що залежить від конкретної ситуації.

Додатково у справах про поділ майна подружжя можуть фігурувати корпоративні права у частині внеску до статутного капіталу підприємства, доходи від здійснення підприємницької діяльності, дивіденди, вартість внесеного до статутного капіталу нерухомого майна (у грошовому виразі).

Якщо мова йде про фізичну особу - підприємця, поділу підлягатимуть доходи такого підприємця у чистому вигляді (тобто після сплати усіх податків і зборів, платежів на ведення самої діяльності).

Із нетипових об'єктів, які зустрічаються, є об'єкти інтелектуальної власності (комп'ютерні програми, торговельні марки, предмети мистецтва, тощо), криптовалюта та боргові зобов'язання подружжя.

Боргові зобов'язання подружжя є водночас і частим предметом спору між подружжям, і поодиноким. Звичним є поділ боргових зобов'язань подружжя, які виникли у зв'язку із придбанням іншого майна, яке ділиться (наприклад іпотечне майно та кредитні кошти під нього). У той час як поділ боргів, взятих на себе одним із подружжя, на підставі розписки, як правило, фігурує виключно з метою тиску одного з подружжя на іншого, або взагалі є штучно створеним.

Формування переліку майна, яке підлягає поділу, є вкрай важливим для формування стратегії захисту, оскільки дозволяє прорахувати різні варіації розвитку подій у ході судового провадження.

Як правило, клієнт на початку підготовки до судового спору уже точно знає, яке майно він хотів би отримати у результаті поділу. Втім, важливо зазначити саме все майно подружжя, оскільки ніколи заздалегідь не відомо, що може вказати опонент у зустрічній позовній заяві та чи не вплине зазначення усього обсягу майна у позові на зміну курсу справи - від суду до мирного врегулювання.

В окремих випадках, для одного із подружжя може бути неочевидним, що деякі види майна взагалі підлягають поділу (наприклад, борги).

Приклад конкретної справи, яку я супроводжувала: позивачка подала позов про поділ квартири та боргових зобов'язань за кредитним договором, кошти за якими були витрачені на придбання квартири.

В той же час мій клієнт повідомив, що окрім вказаного майна подружжя, яке попередньо проживало у цивільному шлюбі, придбало ще будинок та дві земельні ділянки, автомобіль та ряд вартісного рухомого майна, які були заявлені нами до поділу у зустрічній позовній заяві.

Обсяг майна за зустрічним позовом вплинув на результат розгляду справи, оскільки суд критично поставився до того, що позивачка приховала ряд важливих обставин справи, а заявлений нею обсяг майна та форма його поділу явно не відповідали ані інтересам відповідача, ані принципу рівності сторін.

Іноді у позовній заяві звичайно не фігурує усе майно, яке було набуто за час шлюбу та існує на момент виникнення спору. Тому можуть бути різні передумови, починаючи від існуючих домовленостей щодо поділу частини майна у позасудовому порядку, або залишення його у спільній сумісній власності подружжя, або навіть зловживання процесуальними правами.

Втім, важливо, щоб повний перелік майна, яке підлягає поділу, не приховувалося від адвоката, оскільки тільки за наявності повної картини у справі можна вибудувати успішну стратегію у справі та коригувати її у відповідь на дії опонента.

Олена Сібірцева

Режими власності майна

На початку підготовки стратегії у справі вкрай важливо також перевірити режим власності майна подружжя. Варто чітко впевнитися, що підготовлений перелік майна є саме спільною сумісною власністю подружжя та дійсно підлягає поділу.

Для того, щоб правильно здійснити аналіз існуючого майна, варто звернутися до правової позиції, висловленої Верховним Судом у постанові від 25 листопада 2015 року у цивільній справі № 6-2333цс15. Саме у ній викристалізовано три критерії, які дозволяють правильно застосувати презумпцію спільності майна подружжя та виключити його належність до особистої приватної власності одного із подружжя.

До цих критеріїв належать: час набуття майна; кошти, за які таке майно було набуте; мета придбання майна.

Якщо спірне майно було набуто у період шлюбу за спільні кошти подружжя та в інтересах сім'ї, таке майно є спільною сумісної власністю подружжя та підлягає поділу на засадах рівності часток подружжя.

Пропуск кожного об'єкта, який було набуто у шлюбі, через цей трирівневий фільтр дозволяє надати правильну оцінку обставинам справи та сформувати чіткий алгоритм захисту для конкретної ситуації.

Це важливо, позаяк непоодинокими є випадки, коли частина майна є особистою приватною власністю, або було сформовано за рахунок такого майна, що категорично змінює вектор стратегії.

Нагадаємо, що до особистої приватної власності подружжя належить: майно, набуте до шлюбу; подарунки; спадщина; майно, набуте за особисті кошти; приватизоване нерухоме майно; речі індивідуального користування; премії та нагороди за особисті заслуги; кошти, одержані як відшкодування за втрату (пошкодження) речі; кошти, одержані як відшкодування моральної шкоди; страхові суми.

Важливість розуміння режиму власності майна на практиці може бути розглянуте на такому прикладі. Дружина при формуванні переліку майна, яке підлягає поділу, зазначила квартиру, придбану у шлюбі та зареєстровану на чоловіка.

При детальному аналізі виявилося, що вона була придбана хоча і у шлюбі, але за рахунок коштів, одержаних дружиною внаслідок спадкування майна після смерті її батька.

У цій конкретній ситуації вказана квартира є особистою приватною власністю дружини, що потребує доведення у суді та формулювання позовних вимог щодо неї про визнання цього майна особистою приватною власністю, а не поділу як спільної сумісної власності подружжя.

І таких прикладів у практиці безліч та не всі вони настільки лінійні. Непоодинокими є випадки, коли до того, як сформувалося майно, було проведено ряд транзакцій, які містили ознаки і особистої приватної власності, і спільної сумісної власності. В окремих випадках є необхідність визначати навіть відсотки спільної сумісної власності та особистого майна у одному і тому ж самому об'єкті.

Не спрощують цю частину аналізу і зміни у законодавстві, які існували протягом того періоду, коли формувалася маса майна подружжя.

Так, наприклад, приватизоване майно є особистою приватною власністю особи, на яку таке майно зареєстровано. Але так було не завжди.

Наприклад, лише у період з 8 лютого 2011 року до 12 червня 2012 року включно, приватизоване майно вважається спільною сумісною власністю подружжя, що відповідає діючому на той час законодавству (постанова КЦС ВС від 12 серпня 2020 року у справі № 626/4/17; постанова КЦС ВС від 20 червня 2018 року у справі № 1311/832/12-ц).

До спільної сумісної власності, в свою чергу, належить наступне майно: будь-яке майно, за винятком виключеного із цивільної обороту; заробітна плата, пенсія, стипендія, інші доходи, одержані одним із подружжя; гроші, інше майно, одержані за договорами, укладеними в інтересах сім'ї; речі для професійних занять, придбані за час шлюбу для одного з подружжя; особисте майно одного із подружжя, яке збільшилося у вартості за час перебування у шлюбі; дохід від майна, належному одному із подружжя.

Виходячи із переліку майна подружжя та правильно встановленого режиму власності можна переходити до подальшої роботи у підготовці справи до суду, якщо сторони не готові на цьому етапі врегулювати спір у позасудовому порядку.

На цьому етапі важливо, виходячи із практичного досвіду, сформувати пропозицію про поділ майна подружжя, шляхом укладення відповідного договору, оскільки уже стає зрозумілим ймовірний результат розгляду справи у суді.

Непоодинокими є випадки, коли подружжя на початку процедури поділу майна категорично налаштовані на судовий процес та не бачать шляхів до врегулювання питання миром.

Втім, об'єктивна оцінка ризиків, які можуть настати у ході розгляду справи у суді, тривалості процедури судового розгляду з урахуванням потенційного оскарження у судах апеляційної та касаційної інстанції, розмір витрат на правову допомогу у судовому процесі можуть посприяти переговорному процесу та врегулювання майнових питань подружжя мирним шляхом.

В умовах воєнного стану мирне врегулювання спору є надзвичайно актуальним, оскільки за період судового спору рухоме та нерухоме майно взагалі може бути знищено у ході бойових дій.

Із мого особистого досвіду можу сказати, що судовий спір про поділ майна подружжя є крайньою мірою поділу майна подружжя, оскільки будь-яке мирне врегулювання може задовольнити набагато більше інтересів кожного із подружжя, аніж судовий спір. Це пов'язано з тим, що свобода договору дозволяє сформувати такі положення подружніх домовленостей, які є максимально гнучкими. Натомість, судовий процес йде у межах позовних вимог, які можна змінити виключно на стадії підготовчого засідання, а також релевантної судової практики, яка не завжди відповідає очікуванням одного з подружжя.

Підсудність

Якщо після завершення підготовчих дій до поділу майна домовитися мирним шляхом не вдалося, питання передається на розгляд суду.

Питання поділу спільного майна подружжя вирішується судом за місцезнаходженням найбільшої частини майна подружжя, виходячи з його вартості.

Умовно, якщо десять об'єктів нерухомого майна вартують мільйон доларів США та знаходяться в Голосіївському районному суді м. Києва, а один об'єкт вартує десять мільйонів та знаходиться в Печерському - справа буде підсудна Печерському районному суду м. Києва.

І разом з тим, якщо частина нерухомого майна знаходиться за кордоном, слід пам'ятати про те, що підсудність таких справ автоматично переміщається у країну місцезнаходження майна (постанови Верховного Суду від 13 червня 2018 року у справі № 2-954/2004 (провадження № 61-19125св18), від 18 лютого 2019 року у справі № 596/820/17 (провадження № 61-32590св18).

Вартість майна

Коли ми формуємо доказову базу у справі про поділ майна подружжя, одним із важливих аспектів є вартість майна. Вона впливає на ціну позову, яка є обов'язковою складовою позову; підсудність справи та можливість визначити дотримання рівності часток при поділі спільного майна подружжя.

Для того, щоб визначити вартість майна подружжя, необхідно звернутися до суб'єкта оціночної діяльності та замовити звіт про оцінку майна. До речі, витрати на оцінку можна включити у перелік судових витрат для відшкодування з іншої сторони.

Відповідно до висновків, викладених у постанові ВС від 3 жовтня 2018 року у справі № 127/7029/15-ц, вартість майна, що підлягає поділу між подружжям, слід визначати виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи в суді.

Аналогічні висновки викладені у постановах ВС від 18 квітня 2018 року у справі № 180/254/15-ц, від 7 листопада 2018 року у справі № 761/17775/15-ц, від 9 січня 2019 року у справі № 643/4589/15-ц.

В свою чергу, відповідно до ч. 3 ст. 7 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» № 2658-ІІІ від 12 липня 2001 року (далі - Закон) проведення незалежної оцінки майна є обов'язковим у випадках … під час вирішення спорів та в інших випадках, визначених законодавством або за згодою сторін.

Також, відповідно до ч. 1 ст. 12 Закону звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб'єктом оціночної діяльності - суб'єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб'єкта оціночної діяльності.

З огляду на зазначене, законом, а також релевантною практикою Верховного Суду наголошено на порядку та формі визначення вартості майна під час розгляду судових спорів.

У моїй практиці зустрічалися випадки, коли на підтвердження вартості майна сторона надавала відомості із відкритих джерел (веб-ресурси купівлі-продажу транспортних засобів та нерухомого майна) у вигляді роздруківок із офіційних веб-сайтів. Втім, така форма доказів не є прийнятною.

Позовні вимоги

Насамкінець, надважливу роль відіграє обраний спосіб захисту прав, який відображається у позовних вимогах.

Класичними способами захисту є:

(1) визнання часток подружжя при поділі спільної сумісної власності (по 1/2 за кожним із подружжя, виходячи із рівності часток подружжя);

(2) визнання часток подружжя при поділі спільної сумісної власності (із відступленням від рівності часток подружжя);

(3) визнання права особистої приватної власності на певне майно за одним із подружжя без грошової компенсації іншому із подружжя;

(4) визнання права особистої приватної власності на певне майно за одним із подружжя з грошовою компенсацією іншому із подружжя.

Залежно від обставин справи позовні вимоги можуть включати також визнання факту проживання однією сім'єю без реєстрації шлюбу, якщо сторони придбали частину майна за період проживання у цивільному шлюбі.

Якщо ми говоримо про поділ майна в ідеальних частках між подружжям (по 1/2 частці за кожним), необхідно розуміти, що це початок нового спору. Якщо суд при прийнятті рішення здійснив поділ майна подружжя по 1/2 за кожним, це не означає, що 1/2 квартири, наприклад, можна відчужити або виділити для користування.

Для того, щоб почати користуватися 1/2 часткою у нерухомості для проживання, зокрема, необхідно додатково ініціювати спір про встановлення порядку користування житловим приміщенням.

Такий поділ майна застосовний до грошових коштів, акцій, цінних паперів, де можна безперешкодно отримати у натурі виділену частку.

Поділ майна із відступленням від рівності часток подружжя може мати місце, якщо наприклад на утриманні одного із подружжя перебуває спільна дитина, а інший із батьків не здійснює її утримання та має значну заборгованість за аліментами. В такому випадку суд може відступити від рівності часток подружжя та присудити тому із них, з яким проживає дитина, більшу частку, ніж 1/2.

Приклади подібного вирішення спору містяться у постанові Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі № 456/828/17 (провадження № 61-252св17), у постанові Верховного Суду від 16 грудня 2019 року у справі № 308/4390/18 (провадження № 61-7230св19).

Для таких об'єктів, як нерухоме та рухоме майно (наприклад, квартири та автомобілі), доцільно визнавати право особистої приватної власності на майно за одним із подружжя із сплатою грошової компенсації за його частку іншому. Вказаний поділ уможливить безперешкодне користування майном для того із подружжя, за яким таке майно залишається.

Втім, треба мати на увазі, що присудження грошової компенсації одному із подружжя можливе виключно за його згоди, а не в примусовому порядку.

Питання грошової компенсації може мати місце також у випадку, якщо один із подружжя відчужив майно без згоди іншого. Така ситуація часто зустрічається, коли один із подружжя відчужив транспортний засіб не за нотаріально посвідченим договором, а за іншою формою правочину. У таких випадках Верховний Суд неодноразово вказував на те, що правильним способом захисту прав є саме стягнення грошової компенсації вартості частки одного з подружжя, а не визнання недійсним договору, на підставі якого таке майно було відчужено (для прикладу, постанова ВС від 30 січня 2019 року у справі № 158/2229/16-ц, провадження № 61-19420св18).

Замість висновків

Звичайно, запропонований чек-лист у справах про поділ майна подружжя є базовим та орієнтований на спори, які найчастіше зустрічаються у практиці. Кожен об'єкт спільної сумісної власності подружжя потребує окремого чек-листа, оскільки стратегія захисту має бути багатогранною та гнучкою задля дієвого реагування на зустрічні дії опонентів у справі.

Втім, основа будь-якого спору не обходиться без наведених вище орієнтирів.

Олена Сібірцева,

адвокатка AGA Partners,

Голова Комітету АПУ з цивільного, сімейного та спадкового права

Адвокати з сімейних справ вивчають актуальні ситуації щодо розлучення, поділу майна, ухилення від сплати аліментів з ІПС ЛІГА:ЗАКОН. Також система містить повну базу українського законодавства з експертними коментарями. Придбайте ІПС ЛІГА:ЗАКОН за посиланням.

Хочете захистити бізнес від ризиків та підвищити ефективність? Придбайте рішення LIGA360 для 10 фахівців за ціною 3! Захист від бізнес-ризиків, потужності AI для ухвалення рішень, зручні інструменти для керівника, юриста, бухгалтера, HR. Замовте на акційних умовах прямо зараз.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему