Верховна Рада України 13 грудня 2022 року проголосувала в цілому закон про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду.
Так, 15 грудня даний Закон України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду» набрав чинності, прийнятий 13 грудня 2022 року № 2825-IX.
Даним законом передбачено ліквідувати Окружний адміністративний суд міста Києва та утворити Київський міський окружний адміністративний суд із місцезнаходженням у місті Києві.
Так, відповідно до Прикінцевих та перехідних положень установлено, що з дня набрання чинності цим Законом:
1. Окружний адміністративний суд міста Києва припиняє здійснення правосуддя;
2. До початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, розглядаються та вирішуються Київським окружним адміністративним судом;
3. Окружний адміністративний суд міста Києва невідкладно, протягом десяти робочих днів, передає судові справи, які перебувають у його володінні, до Київського окружного адміністративного суду;
4. З дня початку роботи Київського міського окружного адміністративного суду Київський окружний адміністративний суд невідкладно передає справи, підсудні окружному адміністративному суду, територіальна юрисдикція якого поширюється на місто Київ, до Київського міського окружного адміністративного суду.
Також, відповідно до повідомлення ОАСК від 14 грудня, з 15 грудня він припиняє прийом процесуальних документів.
Одразу, як у юридичної спільноти, так і у громадян України виникає ряд питань, а саме: до якого суду слід подавати відповідні адміністративні позови?; чи є можливість ліквідації суду у період воєнного стану?; як вплине ліквідація ОАСК на право громадян України до доступу до правосуддя, які подали адміністративні позови до суб'єктів владних повноважень і які наразі перебувають в ОАСК?; як будуть в подальшому розглядатися адміністративні справи, які вже знаходяться на стадії судового розгляду в ОАСК? Що буде з суддями та працівниками суддівського корпусу ОАСК?
Вважаю даний закон, прийнятий Верховною Радою України, є поспішним, такий що, в першу чергу суперечить Конституції України, порушує конституційні права громадян України та порушує Закон України «Про правовий режим воєнного стану».
Так відповідно до частини 1 статті 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», у період дії воєнного стану не можуть бути припинені повноваження Президента України, Верховної Ради України, Кабінету Міністрів України, Національного банку України, Уповноваженого Верховної Ради України з прав людини, судів, органів прокуратури, органів, що здійснюють оперативно-розшукову діяльність, досудове розслідування, розвідувальних органів та органів, підрозділи яких здійснюють контррозвідувальну діяльність.
При цьому, на мою думку, Верховна Рада України, приймаючи даний Закон, не взяла до уваги дані приписи Закону України «Про правовий режим воєнного стану» та не провела більш глибший аналіз при прийнятті даного Закону України «Про ліквідацію Окружного адміністративного суду міста Києва та утворення Київського міського окружного адміністративного суду».
Щодо питань: як будуть в подальшому розглядатися адміністративні справи, які вже знаходяться на стадії судового розгляду в ОАСК? як вплине ліквідація ОАСК на право громадян України до доступу до правосуддя, які подали адміністративні позови до суб'єктів владних повноважень і які наразі перебувають в ОАСК?
За загальним принципом незмінності складу суду в разі зміни складу суду розгляд справи починається спочатку.
З публікацій ЗМІ вбачається задум членів профільного комітету Верховної Ради України продовжити розгляд початих справ тими ж суддями ОАСК, які будуть переведені в «новостворений суд», і для цього навіть обговорюється можливість прийняття нового закону. Як воно буде на практиці, ми з часом побачимо.
Так, на мою думку, цілком очевидним мінусом прийняття даного Закону про ліквідацію ОАСК є те, що ліквідація одного конкретного суду, як на думку влади є «найбільш заплямованим», є показовим свідченням неефективності роботи інститутів влади, бажаних у демократичному суспільстві. Насамперед - органів суддівського врядування та правоохоронних. Виходить, що в державі відсутні належні механізми забезпечення належного здійснення правосуддя суддями.
Також ще один з мінусів даного Закону про ліквідацію ОАСК полягає у тому, що від даної реформації суду неодмінно постраждають учасники процесу, які і так буває роками чекають на судові рішення.
Всі попередні приклади передачі справ між судами свідчили про те, що це дуже повільний процес. Частина справ може загубиться, частина - «застрягнути» на роки.
Найбільшу шкоду від такого рішення відчують українці, які будуть позбавлені доступу до правосуддя - десятки тисяч справ, які перебувають на сьогодні в провадженні ОАСК, буде передано спочатку до Київського окружного адміністративного суду, а потім до Київського міського окружного адміністративного суду, і кожного разу розгляд справ буде починатися спочатку.
Також постраждає і бізнес, а суб'єкти ж владних повноважень, чиї дії, бездіяльність чи рішення оскаржувались, навпаки сильно не засмутяться від прийнятого даного Закону про ліквідацію ОАСК.
Київський ОАС вже має свій потік справ і достатнє навантаження, тепер зусилля треба буде потроїти. Цікаво й те, що з точки зору механізмів створення нового суду, час обрано, м'яко кажучи, не найкращий.
Що буде з суддями та працівниками суддівського апарату?
Відповідно до Конституції України ліквідація суду, де працює суддя, не є підставою для звільнення цього судді.
Тому всі судді ОАСК залишаються суддями, мають відповідні гарантії та продовжують отримувати суддівську винагороду. Єдина відмінність - вони поки що перестають виконувати свою роботу, тобто слухати справи.
Суддям ОАСК має бути запропоноване переведення до іншого адміністративного суду. З посади їх можна звільнити лише у випадку, якщо вони не погодяться з таким переведенням. Ця процедура відбувається за рішенням Вищої ради правосуддя (ВРП), яка наразі не працює, чекаючи призначення нових членів.
Щодо працівників суддівського апарату, то тут ситуація більш гірша.
Працівники апарату, яких в ОАСК налічувалося близько 200, мають бути звільнені як працівники будь-якого органу держвлади чи підприємства, що ліквідується. Ще кілька місяців вони зможуть отримувати зарплату, але далі стають потенційно безробітними. В ідеалі їх мали б перевести на аналогічні посади в інші суди, проте за нинішніх складних часів навряд чи це так працюватиме.
Також маємо ризик критичного сповільнення відправлення правосуддя в адміністративних справах у всьому Київському регіоні.
Після створення нового суду всі справи, які не встигне розглянути за тимчасовий період обласний адмінсуд, будуть відразу ж передані до новоствореного суду, і їх розгляд знову почнеться спочатку новими суддями.
Через це все може з'явитися ще одна негативна тенденція - відчуття безкарності у органів влади при прийнятті ними рішень. Вони будуть розуміти, що через суд швидко їх рішення не скасують та не змусять дотримуватися законодавства. На це можуть піти роки. Спокуса для органів влади приймати рішення, вчиняти дії чи взагалі не робити того, що маєш робити, отримуючи від цього ті чи інші вигоди, є дуже небезпечною.
Тому вже зараз органи повноважні судової влади та народні депутати мають напрацьовувати рішення та механізми, які мінімізують всі ці негативні наслідки.
Щодо справ, які слухалися в ОАСК чи мали би там слухатися?
Повторюсь, що з 15 грудня ОАСК припинив слухати всі справи, незалежно від стадії, на якій знаходився розгляд. Це стосується і недавно поданих позовів і справ, в яких відбулося кілька засідань. І навіть тих, де досліджені всі докази і заслухані всі пояснення, а справа перебуває на стадії дебатів або ж суддя взагалі видалився до нарадчої кімнати для винесення рішення. Більше того, якщо суддя вже оголосив короткий текст рішення, але не встиг підготувати повний текст - він вже не зможе його підписати.
ОАСК дуже швидко, протягом двох календарних тижнів, має передати всі справи до обласного адмінсуду. Не думаю, що це реально передати справи в такі строки.
Наразі актуальних справ в ОАСК більше 50 тисяч, архівних - сотні тисяч.
До створення і початку роботи нового суду всі незакінчені справи ОАСК та нові позови має розглядати Київський окружний адміністративний суд (обласний адмінсуд).
За нинішніх обставин запустити новий суд швидко не вийде через непрацюючу з початку війни Вищу раду правосуддя (ВРП) та відсутність з осені 2019 р. Вищої кваліфікаційної комісії суддів України (ВККСУ).
За оптимістичними оцінкам відновити роботу ВРП можна у лютому 2023 р. Потім ВРП має утворити нову ВККСУ. Конкурсні процедури щодо ВККСУ тривають, але ще не завершені. Далі ВККСУ має оголосити і провести конкурс для заповнення вакансій в новому суді. Це теж займе кілька місяців. І пам'ятаємо, що за більш ніж трирічний строк, коли не працювала ВККСУ, накопичилася чимала кількість критичних питань.
Тобто, за найоптимістичнішими прогнозами запустити новий суд реально приблизно через рік.
З урахуванням цього всього розгляд справ та захист прав та інтересів осіб, які звертаються за судовим захистом, протягом хоча б прийнятних строків, не говорячи вже про строки, встановлені Кодексом адміністративного судочинства, в адміністративній юрисдикції на території як м. Києва, так і Київської області під великим питанням. І ось чому.
В ОАСК фактично працювало трохи більше 40 суддів. Протягом року ці судді розглядали близько 60 тисяч проваджень.
В обласному адмінсуді працює вдвічі менше суддів - трохи більше 20. Навантаження на них втричі менше - близько 20 тисяч проваджень за рік, на кінець року залишається в провадженні до 10 тисяч. Якщо весь залишок нерозглянутих ОАСК передати до суддів обласного адмінсуду, навантаження на одного суддю відразу ж зростає в 4 рази. Скільки справ за таких умов встигне розглянути та винести по ним рішення суддя обласного адмінсуду за умовний рік до створення нового суду? Очевидно, що небагато. І це лише по існуючим справам, а ще будуть нові позови. Якою буде їх доля і швидкість розгляду - уявити не важко.
Які є варіанти вирішення даної ситуації?
- Тимчасове збільшення штатної кількості суддів КОАС і заповнення нових вакантних посад через процедуру тимчасового відрядження з інших адмінсудів першої інстанції. В умовах війни та відсутності ВРП штатну чисельність може змінити Державна судова адміністрація, а відправити у відрядження - Голова Верховного Суду.
- Перерозподілення справ між найближчим адмінсудами (сусідніх областей), щоб зменшити навантаження на КОАС. Можливість застосування відеоконференцій для судових засідань та системи електронного суду для подачі документів може нівелювати логістичні труднощі для сторін.
- Внесення змін до процесуального кодексу, де в порядку виключення можна передбачити для цих справ можливість продовжувати слухання не з самого початку, а з певної стадії (наприклад зі стадії розгляду справи по суті).
Ці та подібного роду механізми потрібно реалізовувати вже зараз. Не можна залишати громадян, навіть тимчасово, без судового захисту, тим більше у спорах з органами влади.
Олександр Лещенко,
к.ю.н., адвокат, керуючий партнер
АО «Лещенко, Дорошенко і партнери»
Юристи аналізують й моніторять судову практику на ІТ-платформі LIGA360. Отримай доступ до 100 млн судових справ та сучасних інструментів legal research. Обирай свій тариф за посиланням.
