Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Європарламент визнав РФ державою-спонсором тероризму: які правові механізми це закладає?

Ірина Плискань пропонує більш детально розібратися, чому Росія все таки є державою-терористом та яке значення має визнання цього факту зі сторони ЄС

23 листопада 2022 року Європейським Парламентом було прийнято резолюцію про визнання Російської Федерації державою-спонсором тероризму.

Оскільки Європарламент є законодавчим органом Європейського Союзу, до складу якого входять представники держав-членів ЄС, то ця новина стала черговим інфоприводом, щоб про війну в Україні ще раз заговорили у світі.

У той же час, почали лунати думки, що дане рішення є більш політичним, аніж таким, що матиме реальні юридичні наслідки для Росії.

Пропоную більш детально розібратися, чому Росія все таки є державою-терористом та яке значення має визнання цього факту зі сторони ЄС, щоб при доведенні своєї позиції керуватися не емоціями, а чіткими аргументами.

Чому дії, що вчиняються Росією на території України, є тероризмом у розумінні норм міжнародного права?

У 1997 році держави-члени Організації Об'єднаних Націй прийняли Міжнародну конвенцію про боротьбу з бомбовим тероризмом. Певна частина держав, які ратифікували, тобто визнали цю конвенцію, є членами Європейського Союзу.

Напевно, тоді ніхто не думав, що через 25 років описані у конвенції терористичні дії буде вчиняти одна із держав-учасниць, яка до того ж має право вето в Раді Безпеки ООН.

Якщо не знати дату прийняття цієї конвенції, то можна було б подумати, що її текст готувався з подій, що зараз відбувається в Україні.

За статтею 2 конвенції бомбовим тероризмом визнаються дії особи, яка незаконно й умисно доставляє, розміщує, приводить в дію або підриває вибуховий або інший смертоносний пристрій в межах місць громадського користування, державного або урядового об'єкта, об'єкта системи громадського транспорту або об'єкта інфраструктури або таким чином, що це спрямовано проти них:

- з наміром заподіяти смерть або серйозне каліцтво; або

- з наміром вчинити значне руйнування такого місця, об'єкта або системи, коли таке руйнування спричиняє або може спричинити великі економічні збитки.

При цьому «об'єкт інфраструктури» означає будь-який об'єкт, який розподіляє послуги в інтересах населення такі, як водопостачання, каналізація, енергопостачання, постачання палива чи зв'язок.

«Вибуховий або інший смертоносний пристрій» означає, у тому числі, вибухову або запалювальну зброю чи пристрій, призначений або здатний заподіяти смерть, серйозне каліцтво або спричинити суттєві матеріальні збитки.

Тобто, якщо буде доведено, що дії в Україні організовуються та вчиняються конкретними особами з РФ, то теоретично ці дії можна буде кваліфікувати як бомбовий тероризм.

Ірина Плискань

Що зазначено в резолюції Європейського Парламенту та чи є вона обов'язковою?

Відповідно до статті 249 Договору про заснування Європейської Спільноти обов'язковими для виконання є лише регламенти, директиви та рішення, прийняті Європарламентом спільно з іншими інституціями. Рекомендації та висновки не є юридично обов'язковими.

Резолюція Європарламенту не оформлена у вигляді регламенту, директиви чи рішення, вона не містить вказівок національним парламентам внести зміни у своє внутрішнє законодавство, визнати рф державою-спонсором тероризму та застосувати відповідні наслідки (наприклад, обмеження по веденню бізнесу для громадян цієї держави, купівлі нерухомості, проведенні фінансових операцій тощо). Тому, вона не є обов'язковою.

Крім цього, нормативні акти ЄС не передбачають порядку віднесення окремої держави до категорії спонсорів тероризму.

Тому, суть резолюції Європейського парламенту зводиться до закликів та рекомендацій для держав-членів ЄС, зокрема:

1. Закликано включити Росію та Білорусь до списку третіх країн високого ризику ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму;

2. Закликано Комісію ЄС вдосконалити правовий механізм конфіскації російських активів, заморожених в ЄС, і використовувати їх для усунення наслідків російської агресії проти України, включаючи компенсації постраждалим особам;

3. Закликано Раду ЄС розширити список осіб, на яких поширюються санкції, а саме: включити в нього осіб, причетних до примусової депортації, примусового усиновлення українських дітей, незаконних «референдумів» у Луганській, Херсонській, Запорізькій і Донецькій областях, незаконних «виборів» в Криму, а також усіх депутатів, які займають посади у виборних парламентах усіх рівнів;

4. Закликано держави-члени ЄС вжити заходів для міжнародної ізоляції Російської Федерації, у тому числі щодо членства Росії в міжнародних організаціях та органах, утримуватися від проведення будь-яких офіційних заходів, подій на території Російської Федерації;

5. Закликано держави-члени ЄС закрити та заборонити російські державні установи, такі як Російські центри науки і культури та організації та асоціації російської діаспори, які діють під егідою та керівництвом російських дипломатичних представництв і просувають російську державну пропаганду у всьому світі;

6. Закликано до негайного та повного ембарго на імпорт ЄС викопного палива та урану з Росії.

Оскільки Європейський Парламент є наднаціональним органом, який представляє інтереси громадян ЄС, то вважаю, що такими закликами зі сторони ЄС фактично була висловлена готовність підтримати Україну під час підписання офіційних міжнародних документів з вищеописаних питань.

Висновок

Якщо визнання РФ державою-спонсором тероризму зі сторони ЄС саме по собі не відіграє ключової ролі у притягненні Росії до відповідальності, то у сукупності з діями та актами інших міжнародних організацій може підсилити міжнародну ізоляцію РФ.

Це може відбуватися у багатьох напрямках, основними з яких, на мою думку, є:

1. Включення Росії до переліку держав з високим рівнем ризику відмивання коштів та фінансування тероризму.

Це надасть змогу іноземним установам (банкам, страховикам, іншим фінансовим установам) відмовляти громадянам РФ у наданні послуг, а якщо і не відмовляти, то надавати послуги в обмеженій кількості або ж здійснювати щодо них посилену перевірку (вимагати додаткові документи, пояснення тощо).

Наприклад, 14 жовтня 2022 року Національний банк України закликав FATF (Міжнародна група з протидії відмиванню брудних грошей) включити Російську Федерацію до «чорного списку FATF». Внесення до списку ускладнить торгівлю з Росією та допоможе позбавити російську військову машину фінансування.

Як уже було зазначено, Європарламент у своїй резолюції також закликав включити Росію та Білорусь до списку країн високого ризику ЄС щодо боротьби з відмиванням грошей та фінансуванням тероризму.

Тобто, Європейський Союз фактично підтримує запити України до міжнародних організацій і дає своїм державам-членам рекомендації, що мають суттєве значення для України.

2. Створення спеціального міжнародного трибуналу для притягнення до відповідальності конкретних осіб з РФ за дії, які вони організували та вчинили на території України

Наприклад, 13 жовтня 2022 року Парламентська Асамблея Ради Європи теж визнала російський режим терористичним та закликала до якнайшвидшого створення міжнародного трибуналу. А 04 грудня 2022 року в мережі з'явилася новина про те, що в ООН вже є проект рішення про створення трибуналу.

Особливість полягає в тому, що створити такий трибунал потрібно на основі багатостороннього договору. Чим більше держав доєднається до такого договору, тим ширшим у світі буде охоплення територій, куди особи з РФ не зможуть прибути, не будучи заарештованими та виданими слідству.

В межах такого багатостороннього договору може бути запроваджений і запропонований Європарламентом механізм компенсації Україні збитків за рахунок заморожених активів РФ.

Тобто, бачимо, що в резолюції Європарламенту відображені реальні запити України, які вона озвучує різним міжнародним організаціям.

Тому, якщо розглядати дану подію як один із напрямків підтримки України і продовжувати добиватися в інших міжнародних організаціях робити те ж саме, то всі ці зусилля в сукупності призведуть до того, що як можна більше держав світу в офіційному порядку відмовиться від будь-яких відносин з РФ, ба більше підтримає ідею створення спеціального трибуналу та сприятиме притягненню конкретних осіб до відповідальності.

Ірина Плискань,

Адвокатське бюро «Ірини Плискань»

Як норми європейського законодавства застосовуються в Україні? Дізнавайтеся у LIGA360: Юрист. Тут зібрана база європейського і міжнародного законодавства з перекладами, правила застосування міжнародних норм в Україні, а також очікувані зміни. Деталі за посиланням

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему