Тема невиконання договірних зобов'язань у зв'язку з запровадженням карантинних заходів та обмежень не є новою. Проте, судячи з досвіду та судової практики, ця тематика не втрачає свої актуальності навіть тепер. Незважаючи на нові світові тенденції щодо відмови від запровадження жорстких карантинних обмежень, в Україні продовжується нестабільна епідеміологічна ситуація, яка, в свою чергу, може призвести до подальших обмежень, що матимуть суттєвий вплив на діяльність бізнесу та можливість неналежного виконання договорів.
Як свідчить поточна судова практика особливо актуальними обставини виникнення форс-мажору та істотної зміни обставин є у спорах пов'язаних з договорами оренди та договорами, регулюючими трудові відносини.
Тому пропонуємо розглянути наші спостереження та актуальні позиції судів у 2021 році щодо застосування форс-мажору та істотної зміни обставин у випадках невиконання договірних зобов'язань через карантинні обмеження.
Різниця між поняттями «форс-мажор» та «істотна зміна обставин»
Перш за все, перед тим, як обирати найбільш ефективний спосіб захисту порушених прав та інтересів, слід розуміти фундаментальну різницю у підході судів до трактування форс-мажору та істотної зміни обставин.
Відповідно до ч. 1 ст. 617 ЦКУ, ч. 2 ст. 218 ГКУ та ст. 14-1 ЗУ про ТПП форс-мажорними обставинами (обставинами непереборної сили) є надзвичайні і невідворотні обставини за даних умов здійснення господарської діяльності, що об`єктивно унеможливлюють виконання особою зобов`язань за умовами договору, обов`язків, передбачених законодавством.
Як зазначає Верховний Суд у справі №912/3323/20, ключовим є те, що непереборна сила робить неможливим виконання зобов`язання в принципі, незалежно від тих зусиль та матеріальних витрат, які сторона понесла чи могла понести.
Проте, на відміну від форс-мажорних обставин чи обставин непереборної сили, які роблять неможливим виконання зобов`язання в принципі, істотна зміна обставин є оціночною категорією, яка полягає у розвитку договірного зобов`язання таким чином, що виконання такого зобов`язання для однієї зі сторін договору стає більш обтяженим, ускладненим, наприклад у силу збільшення для сторони вартості виконуваного або зменшення цінності отримуваного стороною виконання, чим суттєво змінюється рівновага договірних стосунків, призводячи до неможливості виконання зобов`язання.
Тобто, в той час як форс-мажорні обставини унеможливлюють виконання договірного зобов'язання в цілому, істотна зміна обставин змінює рівновагу стосунків за договором, суттєво обтяжуючи виконання зобов'язання лише для однієї із сторін.
|
Антон Сінцов |
Правові підстави для розірвання договору у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин
Ще з часів запровадження першого карантину у 2020 році, неодноразово продовжували траплятися випадки неможливості виконання зобов'язань за договорами при подальших карантинних обмеженнях та локдаунах. За цей час до судів надійшло багато справ, в яких сторони посилалися на форс-мажорні обставини як на підставу невиконання зобов'язань. Завдяки цьому, на даний момент вже можна виділити більш-менш усталений підхід судів до вирішення таких спорів.
Першим важливим питанням є належне підтвердження факту форс-мажору. Об'єднана Палата Верховного Суду у справі №910/11131/19 зазначила, що підтвердженням існування форс-мажорних обставин є відповідний сертифікат Торгово-промислової палати України чи уповноваженої нею регіональної торгово-промислової палати.
Незважаючи на те, що Кабінет Міністрів України відніс карантин до переліку форс-мажорних обставин, що міститься у Законі України "Про торгово-промислові палати в Україні", Верховний Суд у справі №912/3323/20 пояснив, що одне лише передбачене законом віднесення введеного карантину до форс-мажорних обставин не свідчить про існування форс-мажору у конкретних правовідносинах сторін, де така обставина може стати форс-мажорною лише у випадку, якщо особа доведе, що конкретний обмежувальний захід, запроваджений в рамках карантину (надзвичайного стану, надзвичайної ситуації тощо), унеможливлює виконання конкретного договору.
Ключовим є те, що, як зауважує Верховний суд, суди попередніх інстанцій вважали, що єдиним доказом існування форс-мажорних обставин є довідка Торгово-промислової палати, втім ця позиція є помилковою. Існування обставин форс-мажору щодо порушення/невиконання зобов`язань, які виникли внаслідок укладення договору оренди між резидентами України, може доводитися будь-якими доказами.
Також, треба звернути увагу на позицію Верховного Суду у справі №910/9258/20, де говориться, що (1) форс-мажорні обставини не мають преюдиційного характеру, і при їх виникненні сторона, яка посилається на них як на підставу неможливості виконання зобов'язання, повинна довести наявність таких обставин не тільки самих по собі, але й те, що ці обставини були форс-мажорними саме для даного конкретного випадку виконання господарського зобов'язання; (2) доведення наявності непереборної сили покладається на особу, яка порушила зобов'язання. Саме вона має подавати відповідні докази в разі виникнення спору.
Тобто, наявність обставин непереборної сили може доводитися будь-якими належними доказами, а не тільки наявністю довідки чи сертифікату Торгово-промислової палати. При цьому суд не надає детального роз'яснення стосовно того, які саме інші докази можуть бути визнані належними для доведення порушником факту існування форс-мажору. Однак, наприклад, було встановлено, що невидача порушнику зобов'язання уповноваженим органом ліцензії на провадження відповідного виду господарської діяльності, що призвела до неможливості виконання умов договору в частині використання орендованого приміщення відповідно до мети його оренди, не має ознак надзвичайності і невідворотності.
Правові підстави для розірвання договору у зв`язку з істотною зміною обставин
На відміну від обставин непереборної сили, істотна зміна обставин, як спосіб захисту прав та інтересів, використовується не так часто.
Стаття 652 ЦКУ містить приписи для ситуацій, коли сторона об`єктивно може виконати зобов`язання, проте внаслідок зміни обставин таке виконання втрачає для неї сенс або кінцевий результат буде не тим, на який вона розраховувала на початку.
Тобто, істотна зміна обставин чи ускладнення виконання договору мають значення лише у випадку ще не закінченого виконання і не мають правового значення для виконання, яке вже відбулося. В цьому разі виникає потреба зміни умов зобов`язання (договору) до змінених суттєвим чином обставин.
Відповідно до ч.2 ст. 652 ЦКУ, якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених ч.4 цієї статті, змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за одночасною наявністю чотирьох умов. Ці умови були дуже добре розтлумачені апеляційним судом у справі № 916/2939/18:
1) Згідно з першою умовою в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане. За даної умови події, що викликали ускладнення у виконанні договору і які можна назвати "істотною зміною обставин" повинні мати місце або стати відомими сторонам (заінтересованій стороні) після укладення договору.
2) Другою умовою є зміна обставин, яка зумовлена причинами, що зацікавлена сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагаються. Іншими словами мова йде про те, що події, які викликають ускладнення, не могли стороною бути розумно прийняті до уваги.
3) Третя умова - виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б зацікавлену сторону того, на що вона розраховувала б при укладенні договору. Мова йде про зменшення цінності отримуваного стороною за договором, включаючи випадки, коли виконання взагалі перестає мати цінність для сторони, що отримує виконання. Зменшення цінності отримуваного стороною за договором відбувається у випадку, коли суттєво змінюється договірна рівновага в силу істотного підвищення вартості виконуваного або в силу зменшення отримуваного стороною за договором.
4) Четвертою умовою зазначено те, що із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе зацікавлена сторона. Виходячи зі змісту названої умови, випадки ускладнення у виконанні договору не можуть мати місця, якщо потерпіла сторона прийняла на себе ризик зміни обставин. Прийняття на себе ризику зміни обставин не обов`язково повинно бути прямо відображено у договорі, такий висновок може слідувати із самого характеру та змісту зобов`язання.
На практиці застосування істотної зміни обставин відбувається наступним чином. Наприклад, розглядаючи справу №912/3323/20, Верховний суд зауважив, що ризик неотримання скаржником ліцензії, яка необхідна для функціонування аптечного закладу, який мав бути розміщений в орендованому ним приміщенні, міг бути пов`язаним не лише з введенням карантину та обмеженого функціонування ліцензійного органу, однак і з отриманням відмови в її видачі. При цьому розірвання Договору в односторонньому порядку матиме наслідком порушення співвідношення майнових інтересів сторін і позбавить іншу зацікавлену сторону того, на що він розраховував при укладенні договору.
Враховуючи, що розірвання такого договору призведе до порушення співвідношення майнових інтересів сторін як суб`єктів господарювання, Верховний суд зазначає про відсутність умов, дотримання яких необхідне для розірвання договору на підставі істотної зміни обставин.
|
Єлизавета Володіна |
В іншому випадку, у справі №359/3756/20, у трудових правовідносинах між позивачем та відповідачем виникли обставини, які відповідач не міг передбачити чи відвернути, та у період існування яких останній об`єктивно, з незалежних від нього причин був позбавлений можливості виконати зобов`язання, передбачені умовами договору обов`язки згідно із законодавчими та іншими нормативними актами щодо своїх працівників - умови колективного договору в частині своєчасної виплати матеріальної допомоги при звільненні.
Істотна зміна обставин на підприємстві сталася не внаслідок поведінки сторін колективного договору, а у зв`язку з діями третіх осіб, а саме: Всесвітньої організації здоров`я, держави України та її уповноважених органів - Верховної Ради України та Кабінету Міністрів України. Дивлячись на підтвердження настання істотної зміни обставин, що унеможливлюють виконання умов колективного договору між адміністрацією підприємства та профспілками, суд дійшов висновку про відсутність вини відповідача у несвоєчасній виплаті заробітної плати при звільненні та відмовив у стягненні середнього заробітку за час затримки розрахунку при звільненні.
Правові наслідки форс-мажору та істотної зміни обставин
Для найбільш ефективного захисту своїх прав та інтересів важливо розуміти до чого призведе той чи інший спосіб захисту. Для цього потрібно розібратись, настання яких правових наслідків передбачено при застосуванні форс-мажору та істотної зміни обставин.
Згідно приписам статей Цивільного кодексу та висновкам об'єднаної палати Верховного Суду, підтвердження форс-мажорних обставин може бути підставою для звільнення від відповідальності за часткове або повне невиконання договірних зобов'язань, а не для примусового внесення змін до відповідного договору, якщо лише самим договором не передбачено іншого.
Тобто, настання форс-мажорної обставини звільняє сторони від відповідальності за невиконання чи неналежне виконання зобов'язання, проте не звільняє від самого виконання зобов'язання, яке передбачене договором, а просто, як правило, відстрочує його виконання.
В разі ж настання істотної зміни обставин, законодавець надає перевагу розірванню договору, ніж можливості внесення змін до наявного договору за рішенням суду. Тому, основними наслідками істотної зміни обставин є: 1) зміна умов договору при збереженні самого договору в силі за згодою сторін або за рішенням суду у виняткових випадках, коли розірвання договору суперечить суспільним інтересам або потягне для сторін шкоду, яка значно перевищує затрати, необхідні для виконання договору на умовах, змінених судом, або 2) розірвання договору за згодою сторін або за рішенням суду.
***
Неможливість виконання договірних зобов'язань через карантинні обмеження залишається актуальним питанням для українського бізнесу. Сформована за останні роки судова практика свідчить про те, що сторони у разі неможливості врегулювання спору мирним шляхом, звертаються до судів з посиланням на форс-мажор або істотну зміну обставин.
При цьому, перш ніж звертатися до суду варто належним чином підготувати доказову базу, зокрема, своєчасно звернутись до ТПП за отриманням сертифікату про настання форс-мажору чи висновку про істотну зміну обставин; задокументувати усі обставини, які свідчать про фактичну неможливість виконання зобов'язань саме через настання карантину та інформування контрагента про таке.
Варто також відслідковувати поточну судову практику. Адже обізнаність у позиціях Верховного Суду щодо застосування обставин непереборної сили та істотної зміни обставин дозволить представникам бізнесу бути готовими до відстоювання своїх прав та інтересів у разі неможливості компромісного чи переговорного вирішення проблеми та допоможе завчасно підготувати усі належні докази для отримання найбільш сприятливого результату.
Антон Сінцов,
радник Asters
Єлизавета Володіна,
молодший юрист Asters
Як спрогнозувати ваші шанси на перемогу в суді? Скористайтеся ІТ-платформою LIGA360. Технології штучного інтелекту проаналізують вашу позовну заяву, щоб ви змогли оцінити перспективність справи й скоригувати аргументи. Деталі за посиланням.
Договірна робота без ризиків і рутини - реальність з Contractum від LIGA360. Система перевірить сторони, структуру та умови договору перед підписанням. А протягом дії договору Contractum моніторитиме важливі аспекти для угоди. Деталі за посиланням.
