Ця сторінка також доступна для перегляду українською мовою

Перейти до української версії сайту

Укладення господарського договору: проблемні питання

Денис Пронь, кандидат юридичних наук, адвокат практики контрактного права АО «Вдовичен та партнери», висвітлив зазначену тему

Дотримання процедури укладення сторонами господарського договору є законодавчо встановленою вимогою. Хоча зміст договору в переважній більшості визначають самі сторони на принципі свободи договору, процедура його укладання регулюється законом. Ціллю будь-якого договору є досягнення мети, задля якої сторони його укладали, простіше кажучи, після реалізаціє умов договору кожна сторона має бути задоволена результатами співпраці. Дотримання такої важливої процедури укладання договору є запорукою того, що договір в майбутньому буде виконуватися, а суб'єкти господарювання отримають від нього зиск (не завжди тільки майновий) та обопільну користь. Більш детально зупинимося на наступних питаннях.

1. Що таке господарський договір і чим він відрізняється від цивільного

За загальним правилом, встановленим Цивільним кодексом України (далі - ЦК України), договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.

На противагу ЦК України, Господарський кодекс України (далі - ГК України) чіткого визначення поняттю договір не дає. Також у кодексі не має чіткого поняття, що таке господарський договір. Зазначається лише, що господарське зобов'язання може виникати (в тому числі) й з господарського договору (ст. 174 ГК України).

Натомість ГК України визначає його складові: певний суб'єктивний склад, господарча мета такого договору, майнова характеристика (цінове вираження відносин, що визначають предмет договору), чіткі зобов'язання сторін щодо порядку укладання, виконання, прийняття результатів виконання, припинення виконання договору, вирішення спірних моментів, певні особливості господарських договорів за видами, тощо.

Таким чином, співвідношуючи положення ЦК та ГК України можна дійти висновку, що господарський договір - це договір між суб'єктами господарювання та іншими учасниками відносин у сфері господарювання, що встановлює права та обов'язки для сторін договору та регулює господарські відносини між ними, в першу чергу, за нормами Господарського кодексу, а в частині, яка йому не суперечить - за нормами Цивільного кодексу.

2. Загальна процедура укладення господарського договору та вимоги до неї

Слід відзначити, що укладення договору - це процес погодження сторонами всіх його умов, що є істотними для його реалізації. Він передбачає і надання своєї пропозиції, і прийняття пропозиції іншої сторони (якщо це не договір приєднання). Договір, як правило, складається у формі єдиного документа.

За загальними умовами укладення договору має бути в обов'язковому порядку наявний ряд складових, таких як: наявність взаємної згоди щодо усіх істотних умов договору, надання пропозиції щодо укладення (оферта) - прийняття пропозиції (акцепт), зазначення сторонами місця і часу, моменту, з якого договір вважається укладеним, а також інші особливості за певними видами договорів.

Існують певні особливості укладання деяких видів договорів. До загальної процедури укладення додаються вимоги, встановлені спеціальними нормативно-правовими актами,наприклад щодо господарських договорів за державним замовленням, коли не допускається ухилення від такого замовлення; договорів на організованих ринках капіталу, організованих товарних ринках, ярмарках та публічних торгах (конкурсна чи переговорна процедура укладення).

До 16.08.2020 у ст. 181 ГК України було чітко прописано процедуру укладення договору із такими складовими елементами як підготовка та направлення проекту договору у двох примірниках, прийняття пропозицій щодо запропонованого тексту договору протягом 20-денного строку чи підготовка заперечення щодо окремих умов, підготовка протоколу розбіжностей, застережень у договорі, погодження протоколу розбіжностей протягом 20-денного строку чи передання спору до суду.

Після 16.08.2020, до зазначеної статті були внесені зміни, які обмежилися загальною фразою - господарський договір укладається в порядку, встановленому Цивільним кодексом України, з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Зміст договору може визначатися на підставі вільного волевиявлення сторін, примірного (рекомендованого сторонам змісту) або типового договору (обов'язкового змісту), договору приєднання (що пропонується першою стороною, а друга сторона може прийняти його без змін або відмовитися).

Договір вважається укладеним, якщо сторони у належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Це правило зазначено у ч. 1 ст. 638 ЦК України.

Щодо процедури внесення змін до договору, то вона складається з етапів: надання письмових пропозицій іншій стороні щодо змін умов договору, розгляд пропозицій іншою стороною протягом 20-денного строку, прийняття чи відхилення таких пропозицій.

Якщо існує судовий спір щодо укладання договору, важливим нюансом є те, що днем укладення відповідного господарського договору є день набрання чинності рішення суду.

Недотримання процедури укладення договору та невизначення всіх істотних умов, що впливають на зобов'язання сторін, є підставою визнання його недійсним. Недійсний господарський договір не створює юридичних наслідків.

Денис Пронь

3. На що необхідно звернути увагу при укладенні господарського договору

З практичної точки зору, якщо суб'єкти господарювання вирішили укласти договір, їм необхідно звернути увагу на певні аспекти, зокрема:

- перевірити ділову репутацію контрагента , перевірити наявність судових рішень щодо невиконання ним аналогічних договірних зобов'язань, перевірити реєстраційній дані юридичної особи, статутні документи, внутрішні положення щодо укладення договорів (якщо такі існують), тощо;

- обрати для себе та погодити з іншою стороною форму укладення договору (письмова чи електронна), перевірити технічну можливість підписання електронної форми договору за допомогою електронного підпису чи печатки;

- перевірити повноваження уповноваженої посадової особи іншої сторони на підписання договору (наявність довіреності, доручення, строк дії делегованих повноважень, наявність погодження на укладання договору від органів управління, якщо правочин є значний чи за ціною договору має певні обмеження щодо укладання; наявність документів, що ідентифікують особу-підписанта);

- перевірити, чи не є правочин значним та чи потребує надання згоди на його вчинення органами управління юридичної особи (для ТОВ - погодження загальних зборів, якщо ціна договору (ринкова вартість майна, послуг) не перевищує 50 відсотків вартості чистих активів товариства (якщо інше не встановлено статутом), якщо перевищує 50 відсотків - тільки загальними зборами. Для акціонерних товариств правочин ціною від 10 до 25 відсотків вартості чистих активів потребує погодження наглядової ради; правочин ціною, що перевищує 25 відсотків, погоджується загальними зборами (простою більшістю голосів); ціна перевищує 50 відсотків вартості активів - необхідне погодження двома третинами голосів загальних зборів.

- перевірити наявність всіх істотних умов договору (за вимогами закону та тими, що визначать самі сторони). Загальні умови - предмет, ціна, строк виконання зобов'язання, форма прийняття виконаних умов договору, форс-мажорні обставини, відповідальність сторін, порядок вирішення спорів, строк дії договору, реквізити сторін (правильність та відповідність даним відкритих реєстрів, номер розрахункового рахунку, адреса для листування, в тому числі й електронна, прізвище та посада підписантів); спеціальні - ті, що встановлюють законом до окремого типу договору;

- перевірити актуальну судову практику, позиції Верховного суду щодо спорів за відповідними видами договорів, оскільки вони можуть суттєво вплинути на формулювання умов договору.

Цей перелік рекомендацій не є вичерпним і залежить лише від волі сторін договору. Чи більше враховано ризиків - тим менше залишається варіантів негативного розвитку подій для сторін договору.

4. Проблема визначення всіх істотних умов договору

Відповідно до ч.1 ст. 638 Цивільного кодексу України істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

За Господарським кодексом істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода. Загальними істотними вимогами господарських договорів (обов'язковими) за ч.3 ст. 180 ГК України є предмет, ціна та строк дії договору.

Відповідно до постанови Верховного Суду від 11.08.2021 у справі № 926/324/20 зазначено, що: «…Господарський договір не може існувати без істотних умов (частина 8 статті 181), позаяк недосягнення згоди з усіх істотних умов договору свідчить про його неукладеність. Господарський договір вважається укладеним, якщо між сторонами у передбачених законом порядку та формі досягнуто згоди щодо усіх його істотних умов. Істотними є умови, визнані такими за законом чи необхідні для договорів даного виду, а також умови, щодо яких на вимогу однієї із сторін повинна бути досягнута згода».

Необхідно розглянути істотність окремих видів господарських договорів та зазначити їх особливості. Так, наприклад, істотними умовами договору оренди за ст. 284 ГК України є визначення сторонами об'єкту оренди (складу і вартості майна з урахуванням її індексації); строку, на який укладається договір оренди; орендна плата з урахуванням її індексації; порядок використання амортизаційних відрахувань; відновлення орендованого майна та умови його повернення або викупу. Так, за Цивільним кодексом, істотними умовами договору оренди (найму) є предмет та його ціна. Дуже часто можна на практиці побачити договори оренди між суб'єктами господарювання, в яких не визначені усі істотні умови, які передбачені нормами ГК України.

Якщо це договір транспортного експедирування, істотними умовами такого договору є: відомості про сторони договору (резиденти чи нерезиденти, найменування юридичної особи (ПІБ для фізичної), місцезнаходження, держава місця реєстрації, код ЄДР, ІПН (РНОКПП) для фізичних осіб, адреса проживання (в тому числі за межами країни); вид послуги експедитора; вид і найменування вантажу; права, обов'язки сторін; відповідальність сторін, зокрема в разі завдання шкоди внаслідок дії непереборної сили; розмір плати експедитору; порядок розрахунків; пункти відправлення та призначення вантажу; порядок погодження змін маршруту, виду транспорту, указівок клієнта; строк (термін) виконання договору; усі інші умови, щодо яких за заявою хоча б однієї зі сторін має бути досягнуто згоди.

Таким чином, істотність договору впливає на права та обов'язки сторін та не може ігноруватися сторонами. Тобто, якщо немає домовленостей щодо істотних умов договору - немає договору - немає юридичних наслідків для сторін.

5. Чи потрібна печатка при укладанні договору

Відповідно до ст. 581 ГК України суб'єкт господарювання має право використовувати у своїй діяльності печатки. Використання суб'єктом господарювання печатки не є обов'язковим (якщо це прямо не передбачено нормами закону, статутними документами юридичної особи чи умовами договору, якщо така печатка існує фактично). Тобто використання печатки є лише правом сторони договору, важливішим за печатку є підпис уповноваженої на підписання договору особи.

Відповідно до рішення Верховного Суду від 12.01.2021 у справі № 524/5556/19 зазначено, що будь-який вид договору, який укладається на підставі Цивільного або Господарського кодексів України, може мати електронну форму. Договір, укладений в електронній формі, є таким, що укладений у письмовому вигляді, що відповідає вимогам ст. 205, 207 ЦК України з врахуванням Закону України «Про електронну комерцію».

Проставлення відбитку печатки на договорі безумовно залежить від форми укладення договору. З розвитком технологій більш широкого вжитку набуває укладення сторонами договору у електронній формі (за допомогою інформаційно-телекомунікаційних систем), що дозволяє ч. 2 ст. 639 Цивільного кодексу. Це зумовлюється зручністю, швидкістю та дистанційністю, але несе в собі відповідні ризики. Відтак, у разі пошкодження чи збою системи, програмного забезпечення, носія цифрових даних, відновити договір, підписаний за допомогою електронного підпису, буде важко чи неможливо.

Таким чином, можливо зробити висновок, що належне дотримання процедури укладення договору та зазначення всіх істотних умов є дуже важливим. Враховувати необхідно й істотність умов окремих видів господарських договорів. Чим більше ціна договору - тим більше відповідальності та ризиків для бізнесу несе така угода, особливо коли не беруться до уваги всі вимоги закону. Ігнорування сторонами договору важливих умов може мати для них негативні наслідки, наприклад, визнання його недійсним в цілому чи в певній частині, а також втрату часу, фінансових ресурсів, в тому числі й на довготривалі судові спори.

Денис Пронь,

кандидат юридичних наук,

адвокат практики контрактного права

АО «Вдовичен та партнери»

Читайте також:

ТОП-10 знакових для бізнесу рішень Верховного Суду у 2021 році

Де безпечно зберігати договори? Надійна база договорів доступна з функціоналом автоматизації договірної роботи CONTRACTUM у LIGA360. Всі ваші договори на єдиній платформі, систематизовані й захищені. Замовляйте тестовий доступ прямо зараз.

Виведіть свій юридичний бізнес на новий рівень з Liga:BOOK. Це національний юридичний каталог, що з'єднує клієнтів і спеціалістів. У Liga:BOOK можна створити профіль зі своїми послугами, сертифікатами та збирати відгуки клієнтів. А ще учасники каталогу публікують новини на ЮРЛІЗІ - і їх читає мільйон потенційних клієнтів щомісяця. Зареєструйтеся у каталозі зараз.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему