На сьогоднішній день отримання від правоохоронців запиту про витребування інформації чи документів в порядку ст. 93 КПК України уже давно не викликає здивування. Представники бізнесу засвоїли, що невиконання вимог таких запитів в подальшому може обернутись тимчасовим доступом до речей і документів чи навіть обшуком. Проте проведення таких процесуальних дій потребує вже судового контролю, який покликаний убезпечити від ймовірних зловживань правоохоронців. В той же час, будь-яких санкцій за відмову в наданні інформації чи документів у відповідь на такий запит законодавством України на сьогодні не передбачено. Інша справа - запити детективів Національного антикорупційного бюро України (Далі - НАБУ). Передбачення прямо у Законі України «Про Національне антикорупційне бюро України» (Далі - Закон) можливості витребування детективами інформації, необхідної для виконання обов'язків НАБУ, викликало чимало питань як серед юристів, так і серед бізнес-спільноти. Так що ж такого особливого у запитах детективів НАБУ?
- Особливості запитів НАБУ, а також наслідки їх невиконання.
З 2015 року в Україні веде свою діяльність НАБУ, завданням якого Закон визначає протидію корупційним правопорушенням, які вчинені вищими посадовими особами, уповноваженими на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, та становлять загрозу національній безпеці, а також вжиття інших передбачених законом заходів щодо протидії корупції.
Для виконання таких завдань законодавець наділив детективів НАБУ значно ширшими повноваженнями у порівнянні з іншими правоохоронними органами.
Зокрема, це стосується і повноважень НАБУ в частині витребування інформації. Як правило, інші правоохоронні органи обґрунтовують свої запити загальними нормами щодо здійснення досудового розслідування та збирання доказів. Однак такі норми, дозволяючи правоохоронцям витребовувати інформацію, не зобов'язують адресата запиту її надавати. В той же час можливість витребування детективами інформації, необхідної для виконання обов'язків НАБУ, прямо передбачена в п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону і надання такої інформації носить обов'язковий характер. При чому, Закон не дає прямої відповіді, чи може таке витребування здійснюватись і поза межами кримінального провадження.
|
Юрій Клебан |
Так, наведена норма зобов'язує суб'єктів, яким адресовано зазначений запит, невідкладно, але не більше ніж протягом трьох робочих днів, надати відповідну інформацію. Строк надання інформації може бути продовжений максимум на два дні за рішенням НАБУ. У випадку неможливості надати інформацію - слід невідкладно повідомити про це НАБУ у письмовій формі із зазначенням причин.
Передбачив законодавець і адміністративну відповідальність за невиконання таких запитів. Кодекс України про адміністративні правопорушення доповнено статтею 185-13, якою передбачено штраф за невиконання законних вимог посадових осіб НАБУ.
Вказана стаття містить досить широкий перелік випадків, при яких на особу може бути накладено стягнення, а саме:
- ненадання інформації на запит;
- надання завідомо недостовірної інформації чи не в повному обсязі;
- порушення встановлених законом строків її надання;
- повідомлення третіх осіб стосовно того, що про них збирається така інформація;
- невиконання інших законних вимог посадових осіб НАБУ.
Як бачимо, суб'єкт, якому адресовано такий запит, поставлений в доволі жорсткі рамки щодо його виконання. Покарання за вказане правопорушення також доволі суворе - від 4 250 грн. до 6800 грн. (у випадку ж повторного вчинення протягом року - від 6800 грн. до 10200 грн.).
Окремо слід зазначити, що все наведене вище стосується саме запитів детективів НАБУ, і аж ніяк не запитів прокурорів Спеціалізованої антикорупційної прокуратури (САП), які здійснюють процесуальне керівництво у кримінальних провадженнях, які розслідує НАБУ. Щодо запитів прокурорів САП діють ті ж самі правила, що до таких документів інших правоохоронних органів.
Проте, чи все так однозначно і за будь яке мінімальне невиконання вимог детектива НАБУ настає адміністративна відповідальність? Відповідь на це питання мали б надати суди у своїх рішеннях, адже саме суд є тим органом, який притягує до відповідальності за ст. 185-13 КУпАП.
Судова практика на сьогоднішній день є неоднозначною та вона все ж показує, що убезпечитись від можливих зловживань детективів НАБУ та не бути притягнутим до адміністративної відповідальності все таки можливо. Ось лише декілька прикладів того, що суди дотепер не виробили єдиної позиції щодо розгляду зазначеної категорії адміністративних правопорушень.
- Щодо законності посилання детективом на норми Закону України «Про національне антикорупційне бюро» в якості підстави запиту
Як передбачає уже згаданий п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону, працівники НАБУ уповноважені витребовувати інформацію для виконання покладених на них обов'язків. Проте визначити, що є обов'язком НАБУ, у розумінні цього положення Закону, не так просто. Перш за все, частина суддів підтримує думку, що у випадку наявності кримінального провадження детективи не вправі збирати докази в порядку ст. 17 Закону, а повинні застосовувати лише інструментарій, передбачений Кримінальним процесуальним кодексом України. До прикладу, Зміївський районний суд Харківської області у своїй постанові від 06.08.2020 року звернув увагу на те, що законодавство встановлює чіткий правовий механізм надання стороні кримінального провадження доступу до документів особи, у володінні якої вони перебувають (тимчасовий доступ) (справа №621/1630/20). До аналогічних висновків прийшов Солом'янський районний суд м. Києва у своїй постанові від 11.10.2018 року (справа № 760/23173/18). Своє відображення така позиція знайшла і у постанові Київського апеляційного суду від 19.02.2020 року по справі №761/17100/19.
У всіх наведених випадках судами провадження закрито у зв'язку з відсутністю у діях особи складу адміністративного правопорушення.
Проте трапляються і кардинально протилежні підходи суддів. Як приклад, Шевченківський районний суд м. Києва у своїй постанові від 04.07.2018 року по справі № 761/22970/18 зазначає, що, визначення способу отримання доказів у кримінальному провадженні - шляхом витребування інформації, звернення до слідчого судді із клопотанням про застосування заходів забезпечення кримінального провадження, або самостійного отримання такої інформації із доступних для слідчого, прокурора джерел - віднесено до виключної компетенції слідчого та прокурора, а тому зауваження щодо способу, яким мала скористатись уповноважена особа НАБУ для збирання доказів у кримінальному провадженні, суперечить вимогам КПК України.
Схожу позицію підтримав і Подільський районний суд м. Києва, вказавши у своїй постанові від 27.06.2018 року по справі № 758/7329/18, що КПК України не містить чіткого визначення, що витребування документів від центральних органів виконавчої влади, установ та організацій здійснюється органами досудового слідства лише на підставі ухвали слідчого судді.
Очевидно, у зазначених справах особи були притягнуті до відповідальності за ст. 185-13 КУпАП.
|
Юрій Ватащук |
- Статус інформації, яка запитується
Не менш двозначними є і підходи стосовно статусу інформації, яка може витребовуватись детективами в порядку запиту.
Зокрема, важливе значення для кожного суб'єкта господарювання чи публічної установи має недопущення розголошення інформації з обмеженим доступом (конфіденційної інформації, комерційної таємниці, службової інформації і тд).
Як уже зазначалось вище, у разі отримання запиту від правоохоронного органу в порядку ст. 93 КПК України, особа має право, а не обов'язок надавати у відповідь інформацію, тим паче, коли мова йде про інформацію з обмеженим доступом. Але як щодо випадків, коли інформацію з обмеженим доступом витребовує НАБУ?
В одній з своїх постанов Печерський районний суд м. Києва аналізував запит детектива НАБУ до керівника апарату Окружного адміністративного суду м. Києва щодо надання внутрішніх документів розпорядчого характеру. У своїй відповіді детективу керівник апарату суду повідомила, що рішенням голови суду такі документи відносяться до службових, а, отже, їх НАБУ може отримати лише в порядку тимчасового доступу. Суд підтримав таку позицію, та навіть вказав на те, що керівник апарату суду була зобов'язана в своїй діяльності керуватись внутрішніми документами суду, в яких зазначено про недопустимість розголошення службової інформації (постанова від 12.01.2021 року по справі № № 757/51329/20).
Також на увагу заслуговує постанова Шевченківського районного суду м. Києва від 10.04.2020 року по справі № 761/7526/20, в якій було зазначено, що відмова представника НАК «Нафтогаз України» надавати на запит конфіденційну інформацію у відповідь на запит була правомірною, а отже жодного порушення немає.
У той же час, суди не поспішають надавати надто широке тлумачення такій категорії як конфіденційна інформація. Так, Печерський районний суд м. Києва, аналізуючи категорію «персональні дані» у контексті запиту НАБУ вказав, що не є конфіденційною інформацією персональні дані, що стосуються здійснення особою, уповноваженою на виконання функцій держави або місцевого самоврядування, посадових або службових повноважень.
Як слідує з наведеного вище, за відсутності єдиного і усталеного розуміння того, яка ж інформація може витребовуватись детективом в порядку п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону, до кожного конкретного запиту слід підходити індивідуально.
- Співвідношення понять «інформація» та «документ»
Також варто відмітити, що судами не вироблено єдиної позиції щодо співвідношення понять "інформація" та "документ" (оскільки п. 3 ч. 1 ст. 17 Закону дозволяє витребувати саме «інформацію»). Так, деякі суди, підтримують думку, що НАБУ може випробовуватись лише інформація, а не конкретні документи. Як приклад, Київський апеляційний суд у своїй постанові від 19.02.2020 року по справі № 761/17100/19 зазначив, що запит НАБУ не містить вимоги про надання інформації, а містить вимогу про надання документів і як наслідок, виключає протиправність ненадання відповіді на такий запит.
Проте, в іншій постанові від 03.08.2018 року по справі № 758/7329/18 Апеляційний суд м. Києва відмічає, що доводи апеляційної скарги про те, що у запиті витребовувалась не інформація, а копії документів є необґрунтованими, оскільки інформація це відомості стосовно осіб, предметів, фактів, подій, явищ і процесів незалежно від форми їх подання. А документ суд назвав однією з форм інформації.
* * *
З наведеного вище доцільно зробити висновок, що єдиного шаблонного рішення щодо того, яким чином реагувати на запити детективів Національного антикорупційного бюро не існує. Кожен запит потрібно розглядати індивідуально із залученням професійного юриста, який зможе надати якісну та, що важливо, швидку оцінку такому запиту (враховуючи стислі строки, які законодавець встановлює для надання відповіді).
Юрій Клебан,
адвокат, юрист практики кримінального права та захисту бізнесу Arzinger
Юрій Ватащук,
молодший юрист практики кримінального права та захисту бізнесу Arzinger
Читайте також:
Заочне розслідування - законодавець спростив роботу правоохоронних органів
Спрогнозуйте результат рішення суду з Verdictum PRO. VERDICTUM PRO за допомогою штучного інтелекту проаналізує ваш позов та покаже шанси на успіх у судовому засіданні в першій інстанції, а також відобразить шанси на перемогу в апеляційній та касаційній інстанціях. Таким чином, тепер ви зможете розрахувати вірогідність перемоги вашого клієнта на будь-якому етапі розгляду справи в суді. Детальніше за посиланням.
Як отримати більше клієнтів для юридичного бізнесу? Зареєструйте компанію у Liga:BOOK. Цей каталог допомагає клієнтам знайти юристів, адвокатів, нотаріусів. Учасники Liga:BOOK публікують статті й розміщують банери на новинних майданчиках ЛІГА:ЗАКОН, беруть участь у юридичному рейтингу. Дізнайтеся про всі можливості Liga:BOOK прямо зараз.
