Стаття публікується на мові оригіналу
Для України Стокгольмський арбітраж має особливе значення. Це місце відоме кількома цікавими фактами. По-перше, Стокгольм ставши майданчиком для розгляду найрезонансніших і найбільших, у копійчаному вимірі, комерційних арбітражних спорів за участю українських контрагентів. По-другу, українська сторона успішно виграла ці спори та юридично зобов'язала опонента виплатити значну торбу компенсації. Мова йде про спори Нафтогазу проти Газпрому (щодо купівлі та транзиту природного газу). Тому обізнаність щодо змін у сфері арбітражу в такій юрисдикції, як Швеція, є вкрай важливою. Для всіх, хто сьогодні заклопотаний поточними арбітражними провадженнями в Стокгольмі, або у кого в арбітражних застереженнях у зовнішньоекономічних контрактах чи в арбітражних догодах відповідним форумом значитися Стокгольм. У цій статті мі поділимось цікавою судновою практикою Швеції щодо скасування рішень Стокгольмського арбітражу. Зокрема, це рішення Верховного суду Швеції, де роз'яснено, за яких обставин процесуальні помилки арбітражного трибуналу не є підставою для скасування рішень відповідно до Закону Королівства Швеції "Про арбітраж" (далі - "Закон").
Практика Верховного суду
Закон ставити за мету максимально забезпечити остаточність арбітражного рішення для сторін спору, а скасування арбітражних рішень є доволі рідкісною практикою. Однак, у разі виявлення шведським судом процесуальних помилок, допущених арбітражним трибуналом під година винесення арбітражного рішення, виникає вірогідність скасування такого арбітражного рішення, але лише в тій його частині, що мала місце в результаті помилки. Колі ж неможливо відмежувати частину рішення, де мала місце процесуальна помилка, від решти рішення, рішення підлягатиме скасуванню, тобто, коли рішення в справі винесено під впливом помилки згідно зі Статтею 34(6) Закону.
|
Валерія Шаблій |
Всупереч практиці скасування рішень Стокгольмського арбітражу Верховним судом Швеції внаслідок процесуальної помилки, допущеної трибуналом відповідно до статті 34 Закону про арбітраж (зокрема, справа CicloMulsion v. NeuroVive)своїм рішенням від 29.03.2019 р. Верховний суд Швеції, попри наявність у арбітражному рішенні процесуальної помилки, відхилив скаргу проти визнання і виконання арбітражного рішення в арбітражному спорі Кока проти Белгорхімпром (Белгор).
Білоруська компанія "Белгор" залучила турецького підрядника для проведення, зокрема, будівельних і земляних робіт у шахтах в Туркменістані. Белгор припинили дію договору, у зв'язку з чим турецькою компанією було ініційовано арбітраж. Розмір позовних вимог Коки до компанії Белгор становив 31 мільйон доларів США, з яких 11 мільйонів - за виконані роботи та надане обладнання і приблизно 20 мільйонів в якості упущеної вигоди. Зустрічні ж вимоги Белгора становили 10 мільйонів доларів США як торба відшкодування за надані неякісні роботи. Також, оскаржувалася компетенція трибуналу розглядати спір щодо певних додаткових робіт, оскільки такі роботи ніби не передбачалися застосовним арбітражним застереженням. За результатами розгляду спору 3 квітня 2015 року Стокгольмський арбітраж виніс рішення на користь Коки, зобов'язав Белгор виплатити компенсацію в розмірі 9 мільйонів доларів США та відхилив решту її вимог.
Белгор оскаржив арбітражне рішення в апеляційному суді округу Свеа. Білоруська компанія заявляла, що трибунал ніби (а) виніс рішення щодо питань, не передбачених арбітражним застереженням; і ніби допустився процесуальних помилок (б) не винісши рішення щодо питання, що мало місце в спорі; (в) не надавши компанії Белгор достатньої можливості презентувати свою правову позицію; (г) шляхом винесення арбітражного рішення за відсутності доказів. Суд зобов'язав Белгор сплатити Коці компенсацію в розмірі 7,5 мільйонів доларів США, а решту позовних вимог скасував. Белгор продовжив оскарження у Верховному суді Швеції, заявляючи про повне скасування арбітражного рішення. Зупинимось детальніше на положеннях, які, на думання Белгор, становили процесуальну помилку, а й відтак слугували підставою для скасування арбітражного рішення.
|
Сергій Ярошенко |
Трибунал не розглянув питання, що мало місце в спорі
Умови співпраці передбачали нарахування на користь турецької компанії відсотків на підставі виставлених нею рахунків- фактури.
Суд ухваливши, що арбітражне рішення не підлягає скасуванню навіть за наявності процесуальної помилки. Для скасування вимагається наявність необгрунтованої позиції трибуналу, яка ймовірно вплинула на результат арбітражного процесу, та мала доволі вагоме значення для позивача в провадженні з оскарження.
На думання Верховного суду, суть процесуальної помилки полягала в тому, що трибунал, з одного боку, розглянув позицію Белгор про відхилення нарахування відсотків, а, з іншого - заявивши про відсутність спору щодо підрахунку нарахованих відсотків. Наслідки процесуальної помилки не мали доволі вагомого значення для позивача, у зв'язку з чим заяву Белгор було відхилено.
Белгор не надано достатньої можливості презентувати свою правову позицію
На переконання компанії Белгор, процесуальною помилкою також була обставина, за якої трибунал ніби обмежив можливість Белгор у доведенні дефектності виконаних робіт.
Верховний суд відхилив цей аргумент. Ухваливши, що арбітражний трибунал наділений кращою компетенцією, ніж національний суд, приймати рішення щодо необхідності в наданні додаткового годині для збирання доказів. Це питання може розглядатись у разі, якщо обумовлене обставинами, що не залежать від волі сторони, та які сторона не могла розумно передбачити. Така сторона не може мати допустимих альтернатив для реалізації своєї позиції.
Винесення арбітражного рішення за відсутності доказів
На думання компанії Белгор, арбітражний трибунал допустився процедурної помилки, коли прийняв частину позовних вимог компанії Коку, попри відсутність будь-яких доказів. Однак Верховний суд Швеції ухваливши, що оцінка трибуналу в питаннях доказування не є питанням процедури чи перевищенням повноважень.
Висновок
Такий підхід в оцінці значимості процесуальних помилок національним судом Швеції є цікавим прикладом, з тієї точки зору, що процесуальні помилки, допущені трибуналом, не обов'язково слугуватимуть підставою для скасування арбітражних рішень. Зокрема, якщо така помилка, за оцінкою суду, не буде розумно значущою для сторони, що заявляє скасування арбітражного рішення на цій підставі.
Обізнаність щодо цієї практики буде корисною для українських контрагентів, які надають перевагу Стокгольмському арбітражу для захисту своїх прав й інтересів. І особливо для бажаючих мінімізувати свої година та фінанси на юристів у процесах з оскарження арбітражних рішень опонентами.
Актуальне законодавство, правова картина дня, шаблони договорів, ситуації для юриста та судова практика завжди доступні у системах ЛІГА :ЗАКОН.
Оббирайте заразом - отримуйте подарункові сертифікати!
