Валютне регулювання в Україні: нові правила по-старому або старі правила по-новому

Нове валютне регулювання або ж валютну реформу, зусиллями НБУ що дістала гучну назву "Валютна лібералізація", мабуть, сміливо можна віднести до лідерів самих широко обговорюваних тим не лише в кругах бізнесу, експертів, але і серед населення в цілому. Без перебільшення, валютне регулювання в тій або іншій мірі торкається і цікавить усіх і кожного: від питань оплати навчання за кордоном до розрахунків по многомилионным зовнішньоекономічним контрактам, від відкриття і отримання прибутків по валютному депозиту до залучення великого фінансування від іноземного інвестора.

Що ж насправді сталося і, головне, за якими правилами ринку належить жити найближчим часом - розповіли ЮРЛІГЕ Катерина Олейникстарший юрист ЮФ "Астерс"і Юлія Приходькоюрист ЮФ "Астерс".

Як в Україну йшла лібералізація

Ще в 2015 році Національний банк України (НБУ) оголосив курс на лібералізацію валютного регулювання. Майже три роки через проект нового закону представлений на розгляд парламентарям (з президентською відміткою першочерговості); пройшли три місяці - і 21 червня 2018 року новий Закон України "Про валюту і валютні операції" ("Закон") прийнятий Верховною Радою і чекає своєї години, а саме сім місяців до приведення у відповідність нормативної бази.

Дозволено усе, що прямо не заборонене законодавством, відміна індивідуальних ліцензій НБУ, зняття вимоги про реєстрацію кредитів від нерезидентів, більше ніяких граничних термінів для розрахунків по експортних і імпортних операціях, обмежені можливості для НБУ вводити заборони на валютному ринку …Невже і правда лібералізація? При пильнішому розгляді, проте, Закон помалу втрачає свою привабливість, ейфорія і зовсім безслідно зникає. Усьому провиною - п.5 Завершальних положень, який ясно дає зрозуміти про намір НБУ, разом з новим, "дозволяючим усе" Законом, ввести обмежувальні "заходи захисту", які, до того ж, діятимуть на постійній підставі (у відмінності від тимчасових заходів, які за новим Законом можуть діяти не більше 18 місяців у рамках двох років після першого введення).

7 лютого 2019 року новий Закон набув чинності, а разом з ним і ряд постанов НБУ, що більше детально регламентують закладені в Законі загальні принципи, а також що встановлюють обмеження і додаткові вимоги для здійснення валютних операцій.

Нове валютне сьогодення…чи все ж майбутнє?

Новий Закон, що прийшов на зміну того, що заіржавів Декрету про систему валютного регулювання і валютного контролю 1993 рокукардинально міняє систему і філософію валютного регулювання. Основний ритм задають перехід від принципу "заборонено усе, що прямо не дозволене" по Декрету до принципу "дозволено усе, що прямо не заборонене" згідно із законом, від переважаючих адміністративних методів до ринкових інструментів регулювання, від дозвільної системи (індивідуальні ліцензії) до повідомного порядку. Усе це дозволить надалі, при відміні вже діючих і майбутніх обмежень і тимчасових заходів захисту, перенести декларативну мету валютної реформи - вільне здійснення валютних операцій - в площину практики.

У пошуках нових можливостей

Незважаючи на глобальну зміну системи валютного регулювання в цілому, ряд обмежень зберігається і, припускаємо, залишатимуться в силі ще достатньо довго. Сподіватися на форсування лібералізації в умовах існуючої економічної ситуації в Україні в найближчому майбутньому не має сенсу. І вже точно не варто сподіватися на негайне скасування усіх діючих обмежень.

В той же час, ми б не стали відносити діюче тепер валютне регулювання в категорію "статус кво", адже ряд обмежень знято, ряд вимог пом'якшено, система рухається по курсу свободи валютних операцій.

Зупинимося детальніше на ключових правилах, які позначать розвиток ринку на найближче майбутнє.

Зовнішньоекономічна діяльність

Обіцяної Законом відміни граничних термінів для розрахунків по експорту/ імпорту доки немає, проте нове регулювання все ж збільшило порогове значення з 180 до 365 днів для розрахунків по експортно-імпортних операціях на суми понад 150 тис. грн. (відповідно до діючих обмежень фінансового моніторингу). На транзакції менше 150 тис. грн. правило про граничні терміни не поширюється.

Крім того, для певних видів операцій, у тому числі експорту/імпорту, дозволено хеджування валютних ризиків за допомогою валютних форвардів (поставних або беспоставочных) і свопів.

Одним з важливих нововведень є відміна спеціальних санкцій, які застосовувалися Міністерством економічного розвитку і торгівлі ("МЭРТ") по статті 37 Закону про зовнішньоекономічну діяльність у формі тимчасового припинення зовнішньоекономічної діяльності і індивідуального режиму ліцензування. Проте, практика вже встигла виявити певні проблеми в контексті застосування спеціальних санкцій, які діяли на момент набуття чинності Закону, і небажанням державних органів (читати: МЭРТ) погоджувати свою діяльність з новими правилами валютного регулювання.

Інвестиції за рубіж

Як і раніше, резиденти можуть відкривати рахунки за кордоном, проте тепер для перерахування з України засобів на такий рахунок не потрібно отримання індивідуальної ліцензії НБУ. Індивідуальна ліцензія на інвестування за межу також більше не потрібна. В той же час, широкомасштабного розширення бізнесу за межі України доки не варто чекати. Ліцензій тепер немає, зате є "е-лимиты" - ліміти на суми коштів, які можна перерахувати на ті або інші цілі за рубіж. Фізичні особи можуть в цілому інвестувати за рубіж або зарахувати на іноземний рахунок до 50 тис. євро в рік. Для юридичних осіб і підприємців е-лимит складає 2 млн. євро в рік. Як бачимо, е-лимиты повторюють колишні обмеження, ось тільки виражені тепер не в доларах США, а в євро. Проте, навіть у рамках е-лимитов не будь-яку операцію можна здійснити. Наприклад, юридичні особи доки зможуть зараховувати засоби з України на свої іноземні рахунки тільки для цілей змісту представництв/філій або для виконання зовнішньоекономічних контрактів.

Роздача s - loan - ov від нерезидентів

Епохальна відміна вимоги про реєстрацію кредитів від нерезидентів поки що не виправдовує гучні заяви і надії. Серед очевидних переваг - незалежність набуття чинності договору позики від його реєстрації в НБУ; відповідно, сторони мають право на власний розсуд вибрати дату набуття чинності договору. Якщо раніше відмова в реєстрації позики, і, отже, неможливість проведення по ньому операцій, був прерогативою НБУ, тепер банк самостійно вирішує, чи прийме він договір на обслуговування і чи проводитиме по ньому операції. Що ж до процедурних аспектів, зокрема надання документів, на практиці майже усі вимоги перекочували в нову систему, але тепер не для цілей реєстрації, а за запитом безпосередньо від банку для аналізу угоди і внесення інформації про позику в загальну інформаційну систему.

Відмітимо також, що була скасована заборона на дострокове погашення кредитів. Крім того, пішло і обмеження по максимальній процентній ставці: тепер позичальник і кредитор формально не пов'язані граничним значенням процентної ставки, встановленим НБУ для зовнішніх позик (нагадаємо, 9,8%, 10% і 11% річних залежно від терміну, на який надається позика, і Libor 3m + 750 b.р.). В той же час, банки тепер аналізуватимуть кредитні договори на предмет "відповідності вартості запозичення ринковим умовам". Яким саме чином банк визначатиме, чи відповідає вартість кредиту ринковим умовам? З одного боку, НБУ надав пояснення (навіть з прикладами) про те, як перевіряти на відповідність ринковим умовам, у тому числі у разі кредитування між пов'язаними особами. З іншого боку, навіть з роз'ясненнями НБУ, така перевірка вимагає від банку оціночного судження, чого банки якраз доки намагаються уникнути. Чи буде такий підхід таким же ефективним на практиці, яким він виглядає на папері? Навряд чи.

Іноземним інвесторам на замітку

Обмеження на повернення інвестицій залишається в силі і складає 5 млн. євро в місяць (раніше - 5 млн. доларів США); обмеження на репатріацію дивідендів складає 7 млн. євро в місяць (раніше - 7 млн. доларів США). Також, дозволяється виплата дивідендів, нарахованих і підлягаючих виплаті за будь-який період, включаючи за 2018 рік.

Нове валютне регулювання дозволило нерезидентам відкривати в українському банку окрім інвестиційних рахунків, також і поточні рахунки (гривневі і валютні). На перерахування коштів на такі рахунки також поширюються е-лимиты.

Інвестиційні рахунки продовжать працювати, як і раніше, але надалі, згідно із заявами НБУ, їх планується відмінити в цілому. Слід зазначити, що на інвестиційні рахунки не поширюються вказані вище е-лимиты: зарахування 6 млн. євро від продажу корпоративних прав - будь ласка!, 10 млн. євро дивідендів - зроблено! Хід ферзем для інвестора? Не зовсім. Перерахування на інвестиційний рахунок не підпадають під обмеження по сумах, а ось перерахування з нього за рубіж або на поточний рахунок нерезидента в українському банку - тільки в межах е-лимитов.

Додамо до вищепереліченого, що тепер інвестиції дозволені не лише у вільно-конвертованих валютах першої групи Класифікатора, але і у валютах другої групи, наприклад, в турецьких лірах, дирхамах ОАЭ, грузинських скрині.

Ризик-орієнтованість на смак

Як повідомляє НБУ, на стадії обговорення проектів постанов підзаконного нормативного регулювання саме банки виявили найбільш високу активність в подачі своїх коментарів і пропозицій. В основному, банки просили детальніше і зрозуміло розписати окремі моменти фінансового моніторингу. Це показує, передусім, певну неготовність банків до ухвалення самостійних рішень і відповідальності, що неминуче веде до обмеженості дії нового риск-ориентированного підходу.

За результатами спілкування з банками вже можемо поділитися першими плодами риск-ориентированного підходу, протестованого на практиці. Банки поки що не поспішають відмовлятися від звичних засад і продовжують на старий лад просити повний пакет документів і бюрократичних формальностей, яких по новому валютному регулюванню більше бути не повинно.

Зрозуміло, ми чекаємо, що така політика банків поступово мінятиметься, пристосовуватиметься до нового валютного середовища і ставатиме не лише риск-ориентированной, але і клиент-ориентированной. Адже, по суті, Закон дозволяє банкам створювати для роботи ринкові конкурентні умови, безумовно, не виходячи при цьому за рамки передбачених вимог валютного регулювання.

Через тернии до нового валютного майбутнього

Рубікон здоланий - у свідомості учасників валютних операцій (клієнтів, банків, регулятора) поступово починає формуватися абсолютно нове уявлення про валютне регулювання України. Але давайте будемо реалістами: неможливо за день перебудувати систему, створену по традиціях тотального державного контролю і діючу упродовж декількох десятиліть у своїй власною малозрозумілою ринку системі координат.

Проте, сьогодні вже можна говорити про те, що набуття чинності нового Закону ознаменувало створення передумов для функціонування в майбутньому ефективного, доцільного і такого, що відповідає сучасним викликам ринку валютного регулювання.