Порушені майнові права дитини на достатній рівень забезпечення можуть бути захищені не лише в судовому порядку, але і набагато дієвішим і оперативним шляхом. Одним з альтернативних способів захисту є здійснення нотаріусом старанного напису. Статтею 18 Цивільного кодексу України передбачено, що нотаріус здійснює захист громадянських прав шляхом здійснення старанного напису на борговому документі у випадках і в порядку, встановлених законом.
Відповідно до положень ст. 189 Сімейного кодексу України (далі - СК), батьки мають право укласти договір про виплату аліментів на дитину, в якій визначити розмір і терміни таких виплат. Договір полягає у письмовій формі і підлягає нотаріальному посвідченню. У разі невиконання одним з батьків своїх зобов'язань за договором, аліменти можуть стягуватися на підставі старанного напису нотаріуса.
Правовому регулюванню процедури здійснення старанних написів присвячена Глава 14 Закону України "Про нотаріат" і Глава 16 розділу ІІ Порядку здійснення нотаріальних дій нотаріусами України (далі - Порядок).
Порядком на нотаріуса покладено зобов'язання роз'яснити сторонам договору зміст ч. 2 ст. 189 СК. Крім того, положення про можливість здійснення старанного напису для стягнення аліментів у безперечному порядку передбачається і в тексті самого договору.
|
Талина Кравцова |
Відповідно до п. 16 Постанови Верховного Суду України "Про застосування судами окремих норм СК України при розгляді справ про батьківство, материнство і стягнення аліментів" № 3 від 15 травня 2006 року (далі - Постанова ВСУ)у разі невиконання батьком (матір'ю) свого зобов'язання за договором, стягнення аліментів відбувається не за рішенням судуа на підставі старанного напису нотаріуса.
Здійснення нотаріусом старанного напису - ця нотаріальна дія, спрямована на подтверждениея права на стягнення грошових сум або витребування майна у боржника.
При цьому нотаріус здійснює свою діяльність виключно у сфері безперечної юрисдикції і не встановлює прав або обов'язків учасників правовідносин, не визнає і не змінює їх, не вирішує питання права по суті. Метою здійснення старанного напису є надання стягувачу можливості в позасудовому порядку реалізувати його право на примусове виконання платником аліментів своїх зобов'язань (про особливості здійснення старанного напису і повноваження нотаріуса Верховний Суд України зробив висновок у визначенні від 20 травня 2015 року у справі № 6-158цс15). [Правові позиції як ВСУ, так і ВС можна знайти в модулі "Судова практика" ІПС "ЛІГИ : ЗАКОН"].
Для здійснення старанного напису стягувачем або його уповноваженим представником, нотаріусові подається заявау якому, серед іншого, мають бути вказані: дані стягувача і боржника (ПІБ, місце проживання, номери облікових карток платника податків), дата і місце народження боржника, місце його роботи, термін, за який проводиться стягнення, інформація про суми аліментів, що підлягають стягненню. Нотаріус на підставі пп. 22. п. 2 Гл. 16 розділу ІІ Порядку має право витребувати у стягувача іншу інформацію і документи, необхідні для здійснення старанного напису.
До заяви стягувача додаються:
1) оригінал нотаріального засвідченого договору про виплату аліментів;
2) документи, що підтверджують безперечність заборгованості боржника і прострочення виконання зобов'язання боржником.
Перед здійсненням старанного напису на договорі нотаріус вимагає пред'явити докази безперечності вимоги. Такими доказами є: письмова вимога про оплату боргу по аліментах і підтвердження отримання такої вимоги, якою може бути розписка боржника про отримання або повідомлення про вручення поштового відправлення.
Що стосується стягнення пені на підставі ст. 196 СК України, згідно якої при виникненні заборгованості з вини особи, яка зобов'язана виплачувати аліменти за рішенням суду, одержувач аліментів має право на стягнення неустойки (пені) у розмірі одного відсотка від суми неоплачених аліментів за кожен день прострочення, то нотаріус уповноважений здійснювати старанний напис про стягнення пені тільки у тому випадку, якщо таке положення передбачено договором (такий висновок зроблений і в п. 22 Постанови ВСУ).
[Розрахувати пеню і санкції можна в калькуляторі штрафів]
Законом передбачені обмеження термінів звернення до нотаріуса для здійснення старанного напису. Так, відповідно до положень ст. 88 Закону "Про нотаріат", нотаріус здійснює старанні написи, якщо подані документи підтверджують безперечність заборгованості або іншої відповідальності боржника перед стягувачем і за умови, що з дня виникнення права вимоги пройшли не більше трьох років.
Праву одержувача стягнути суму неоплачених аліментів шляхом здійснення старанного напису відповідає право боржника оспорити таку нотаріальну дію у судовому порядку. Так, боржник може подати позов про визнання старанного напису що не підлягає виконанню.
Як показує судова практика, найбільш частою основою для подачі і задоволення такого позову є недотримання стягувачем правила про безперечність вимоги (тобто наявність між сторонами суперечки про розмір і терміни заборгованості по аліментах)відсутність підтвердження відправки і отримання боржником вимоги про погашення заборгованості, витікання термінів давності та ін.
При розгляді справи суд, у відмінності від нотаріуса, не обмежений дослідженням правильності формальних процедур, а встановлює, зокрема, факт існування заборгованості, її фактичний розмір, наявність/відсутність будь-яких суперечок про заборгованість, що існували у момент здійснення нотаріусом старанного напису.
В той же час, законодавством України не передбачений перелік виняткових обставин, що свідчать про наявність суперечки про заборгованість. Такі обставини мають бути встановлені судом у кожному окремому випадку, відповідно до загальних принципів цивільного процесу, на підставі досліджених доказів (такий правовий висновок викладений в постанові Верховного Суду України від 5 липня 2017 року у справі № 754/9711/14-ц).
Підсумовуючи вищевикладене, необхідно сказати, що можливість стягнення аліментів у безперечному порядку на підставі старанного напису нотаріуса є ще однією істотною перевагою укладення договорів про виплату аліментів. Крім того, що договір сам по собі дає можливість ефективно врегулювати взаємини сторін, положення ч. 2 ст. 189 СК України встановлюють додаткові гарантії і можливості захисту прав дитини на випадок порушення платником аліментів умов договору.
Талина Кравцова,
соруководитель практики сімейного права Астерсадвокат
