Згідно закону України "Про авторське право і суміжні права" виняткове право дозволяти або забороняти використання власних творів належить їх авторам або суб'єктам суміжних прав. Факт закріплення наданого права на рівні закону є гарантією того, що способи використання об'єктів інтелектуальної власності третіми особами відповідають інтересам авторів або суб'єктів суміжних прав. Але не можна заперечувати, що на практиці такий підхід - монополізація розпорядження винятковими правами - не завжди доводиться "до речі". Так, наприклад, дуже часто авторам буває складно відстежити правомірність використання свого твору через те, що самі об'єкти авторського права можуть бути використані на територіях інших країн або територіально-адміністративних одиниць.
Саме унаслідок виникнення у авторів згаданих складнощів відносно реалізації своїх прав був розроблений і прийнятий (15 травня) Закон "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (чи) суміжних прав" (проект № 7466). Він визначає правові і організаційні основи колективного управління майновими правами суб'єктів авторського права і (чи) суміжних прав. Законом закріплена норма про те, що колективне управління майновими правами суб'єктів авторського права і (чи) суміжних прав здійснюється організаціями колективного управління. Ухвалення нового закону відіб'ється на процесі реалізації правовласниками своїх прав - тепер ним буде набагато простіше контролюватиякщо так можна виразитися, правомірність використання власних творів (об'єктів авторського права і суміжних прав). Цей закон вплине також на діяльність організацій колективного управління і їх правових взаєминах з правовласниками і користувачами.
Законом "Про авторське право і суміжні права" діяльність ОКУ регулювалася лише частково. Згідно з його нормами ОКУ наділяються такими повноваженнями, як можливість укладати договори з користувачами, погоджувати розмір винагороди за використання об'єкту інтелектуальної власності, розподіляти роялті і ін. Варто звернути увагу, що до ухвалення закону від 15 травня 2018 р. такі адміністративні послугияк видача, переоформлення, анулювання свідоцтва про облік організації колективного управління, а також видача, переоформлення і анулювання свідоцтва про визначення організації колективного управління уповноваженою організацією не регулювалися якими-небудь НПА; не було передбачено можливості акредитації організації колективного управління. Це означає, що законодавець все-таки вирішив детальніше врегулювати і конкретизувати діяльність цих організацій в Україні, чому, звичайно, посприяв той факт, що наша країна узяла на себе зобов'язання по адаптації національного законодавства до законодавства Європейського Союзу.
Відносно фінансової сторони питання, а саме додаткових витрат, які могли б понести користувачі і ОКУ, слід звернути увагу, що, незважаючи на ухвалення нового закону, на законодавчому рівні досі не визначений розмір винагороди (роялті)виплачуваного користувачами за використання об'єктів авторських і суміжних прав організаціям колективного управління. Фактично, розмір роялті визначатиметься на договірному рівні між ОКУ і користувачами, як це і відбувалося раніше.
Одним з механізмів реалізації цього Закону є те, що він передбачає створення і функціонування електронної системи реєстрації і обліку авторських і суміжних прав.
Не менш важливо, що документом встановлюється державний нагляд над діяльністю ОКУ шляхом аналізу поданих документів, проведення позапланових заходів державного нагляду, а також передбачається можливість застосування санкцій у вигляді попередження по відношенню до ОКА у тому випадку, якщо будуть виявлені порушення законодавства в їх діяльності. Надалі, якщо організація колективного управління не прийме до уваги це попередження, це може привести до відміни реєстрації (і акредитації) організації-порушника в судовому порядку.
Враховуючи судову практику у справах захисту авторських і суміжних прав правовласників, хочеться сказати наступне. На даний момент ситуація така, що в основному за наявності необхідних доказів, що підтверджують порушення виняткових прав позивачів користувачами (наприклад, відеозаписів програвання спірних пісень в ресторанах, враховуючи, що винагорода за вказане відтворення не була виплачена), суди задовольняють позови про стягнення компенсації з відповідачів за порушення виняткових майнових прав позивачів. Найчастіше такі позови подаються саме організаціями колективного управління, що захищають права правовласників, з якими у них був укладений договір передачі управління на колективній основі авторськими і суміжними правами.
Отже, створення нового підходу до регулювання діяльності організацій колективного управління майновими правами на об'єкти авторського права і суміжних прав, а також виклад цього підходу в Законі "Про ефективне управління майновими правами правовласників у сфері авторського права і (чи) суміжних прав" - це значний крок на шляху до вдосконалення правової охорони прав авторів і суб'єктів суміжних прав.
Ганна Кузнєцова,
АК "ПРАЙМ" K.A.C.Group
