Ця сторінка доступна рідною мовою. Перейти на українську

Правова охорона ТМ: як пост-реєстраційне заперечення та концепція мовчазної згоди змінять юридичну практику

15.30, 27 лютого 2026
28
0

Торговельні марки сьогодні є одним із найцінніших активів бізнесу, адже вони формують впізнаваність бренду та забезпечують конкурентні переваги. В умовах євроінтеграції оновлення правил їх регулювання стало неминучим. Згідно зі звітом Європейської комісії за 2025 рік, Україна має ухвалити нові закони у сфері промислової власності та продовжити гармонізацію законодавства з нормами ЄС. Революційний проєкт закону «Про охорону прав на торговельні марки», який готує докорінні зміни в усталене регулювання, планується до прийняття вже у 2026 р. Саме тоді бізнесу доведеться стикнутися з новою реальністю: це нові правила гри і необхідність розробки нової стратегії для свого портфоліо торговельних марок.

У цій статті ми розглянемо ключові зміни нового проєкту закону порівняно з чинним законодавством. Попри те, що проєкт наразі перебуває на стадії опрацювання і окремі норми можуть бути змінені, ми вважаємо, що бізнесу варто готуватися до трансформацій уже зараз. Запропоновані зміни є справді революційними, а тому компаніям потрібно завчасно підготуватися до запровадження нових підходів до захисту, обліку та управління портфелем торговельних марок.

НОВІ СТРОКИ РЕЄСТРАЦІЇ ТМ

Одне з головних нововведень полягає в тому, що процедура реєстрації ТМ стане швидшою. Чинні Закон України «Про охорону прав на знаки для товарів і послуг» та Правила складання, подання заявки на торговельну марку не встановлюють чітких строків реєстрації торговельної марки. Відповідно до усталеної практики орієнтовний строк складає 1 - 1,5 року, однак це лише статистика, а не чітко закріплені норми законодавства. Запровадження чітких строків особливо важливе, наприклад, для бізнесів, що займаються реалізацією товарів, для яких реєстрація ТМ є необхідністю: алкоголь, тютюнові вироби, ліки тощо.

У проєкті усунуто цю «часову прогалину»: з моменту набрання чинності законом реєстрація ТМ займатиме приблизно 4 - 5 місяців, що є суттєвим пришвидшенням процедури (рис. 1). Новий законопроєкт робить процес реєстрації торговельних марок значно більш передбачуваним, оскільки всі ключові етапи тепер мають чітко встановлені законом строки.

Рис. 1

Для бізнесу це однозначний плюс, оскільки можна чітко розраховувати на те, що торговельну марку буде зареєстровано у відповідний строк. Як результат, це призведе до передбачуваності у веденні бізнесу і пришвидшить вихід на ринок.

POST-GRANT OPPOSITION

Суттєве скорочення строків реєстрації відбудеться завдяки імплементації підходу post-grant opposition (пост-реєстраційне заперечення): завдяки ньому виключається етап перевірки щодо наявності більш ранніх реєстрацій для відмови в реєстрації ТМ з боку УКРНОІВІ. Нагадаємо, що наразі кваліфікаційною експертизою охоплюється перевірка як абсолютних (описовість, оманливість, загальновживанність тощо), так і відносних підстав (старші торговельні марки) для відмови, що гальмує процес реєстрації і займає найбільше часу: від 6 до 8 місяців.

У рамках нової процедури на НОІВ покладатиметься обов'язок перевірки тільки абсолютних підстав для відмови, тобто таких, що стосуються властивостей самого позначення і захищають публічний порядок держави. Оскільки природа відносних підстав для відмови у реєстрації ТМ полягає в існуванні конфлікту із раніше існуючими правами третіх осіб, то обов'язок перевіряти наявність такого конфлікту покладатиметься саме на зацікавлених сторін, тобто власників більш старших об'єктів інтелектуальної власності.

На практиці така зміна в підходах до експертизи для власників вже зареєстрованих ТМ означає необхідність у проактивному підході щодо відслідковування що, як і ким буде реєструватися в Україні. Виникає потреба в ретельному моніторингу нових заявок, щоб не пропустити встановлений строк подання заперечення проти реєстрації, яка може порушувати їх права інтелектуальної власності. З іншого боку, нововведення допускає певну гнучкість і дає змогу власникові обирати, у яких випадках заперечення буде доцільним засобом захисту прав, а у яких варто дозволити співіснування марок.

Мирослава Коваль-Лавок

Для заявників такий підхід є більш простим, передбачуваним і менш бюрократичним, оскільки підвищується ймовірність реєстрації позначення. З іншого боку, необхідно проводити більш ретельний аналіз вже зареєстрованих ТМ до подання власної заявки, аби в майбутньому уникнути ризику порушень чужих прав і процедур визнання реєстрації недійсною.

Законодавець фактично перерозподіляє відповідальність у сфері реєстрації торговельних марок: активна роль переходить від НОІВ до заявників і власників прав. НОІВ більше не відслідковує наявність раніших прав, тож заявники мають діяти значно проактивніше. Це означає, що етап підготовки до подання заявки, аналіз ринку та моніторинг старших прав стають критично важливими, аби забезпечити силу майбутнього свідоцтва і його придатність для масштабування бізнесу. Водночас для власників попередніх прав починається період підвищеної відповідальності: лише вони можуть запобігти реєстрації позначення, яке порушує їхні права.

До цих викликів варто готуватися і представникам професійної спільноти. У рамках презентації на конференції IP UKRAINE NOW 2025, що була влаштована Асоціацією правників України 31 жовтня 2025 р., нами було проведено опитування стосовно підтримки введення в законодавство підходу post-grant opposition, результати якого наведені нижче (Рис. 2). Аналізуючи готовність спільноти, можна дійти висновку, що основним занепокоєнням є питання пропущення строків, яке, однак, усувається адаптацією підходу до процесу моніторингу.

Рис. 2

КОНЦЕПЦІЯ МОВЧАЗНОЇ ЗГОДИ

Серед пропонованих новел, які заохочують проактивний підхід, привертає увагу введення концепції мовчазної згоди: якщо власник більш ранньої ТМ мовчазно допускав використання пізнішої зареєстрованої ТМ безперервно протягом 5 років, будучи обізнаним про таке використання, то він не має права подавати заяву про визнання пізнішої реєстрації недійсною. Є виняток: недобросовісність подання на реєстрацію пізнішої торговельної марки. Зауважимо, що недобросовісність як концепт також є новим у проєкті Закону, що відкриває низку можливостей для захисту прав на торговельні марки.

Мовчазна згода є інструментом, який призначений для "покарання" власників, які, будучи обізнаними про використання схожої ТМ, не вживали жодних заходів для захисту своїх прав, тим самим погоджуючись на співіснування двох схожих позначень. Метою є усунення непослідовностей у поведінці власників більш ранніх ТМ та усунення ймовірності застосування недобросовісної тактики захисту прав.

Аналогічні положення є у ст. 9 Директиви та ст. 61 Регламенту про ТМ ЄС. Важливо, що в рамках регулювання ТМ ЄС (дія яких, до речі, пошириться на Україну після набуття нею статусу держави - члена ЄС) розроблено інструкцію щодо використання мовчазної згоди як інструмента захисту прав. Тягар доказування лежить на власнику оскаржуваної торговельної марки ЄС, який повинен довести всі 3 критерії:

  • використання оскаржуваної ТМ протягом щонайменше 5 років на території ЄС або в державі-члені, де захищена більш рання ТМ;

  • обізнаність заявника про таке використання;

  • утримання заявника від дій всупереч можливості діяти.

Якщо доведення використання є звичною практикою і в Україні, то для критерію обізнаності та утримання від дій в ЄС встановлено достатньо високий поріг. У справі T-136/23 Загальний Суд ЄС встановив, що недостатньо лише довести потенційну обізнаність про використання або надати докази, що дають підстави припустити наявність такої обізнаності. Так, наприклад, у цій справі було відкинуто доводи позивача про те, що заявник був обізнаний про використання ТМ через спільну участь на винних ярмарках та конкурсах. Враховуючи, що із набранням чинності Законом національної практики ще не існуватиме, можна припустити, що НОІВ дотримуватиметься європейського підходу.

Отже, введення інструменту мовчазної згоди є імпульсом для прийняття того, що тактика "відкладання" захисту прав на ТМ перестане працювати в Україні. Професійна спільнота, відповідно до вищезгадуваного опитування, розділилася майже порівну в думках щодо введення такого інструменту (Рис. 3). Оскільки основною проблемою є саме необізнаність та ймовірність пропусків порушень, то вирішити її допоможе активність правовласників.

Рис. 3

ЗАХИСТ В РУКАХ ВЛАСНИКІВ ПРАВ

Враховуючи основні нововведення і їх оцінку спеціалістами, основним викликом є активність власників ТМ у захисті своїх прав. Як новий підхід у реєстрації позначень, так і введення нових концепцій проєктом Закону породжують необхідність постійного спостереження за ринком. Оскільки планується введення нових процедур, як-от адміністративний порядок припинення дії реєстрації ТМ та визнання її недійсною в НОІВ або можливість застосування "невикористання ТМ" як засобу захисту у низці адміністративних проваджень, то створюються й можливості для ефективного реагування на існуючі чи потенційні порушення.

ЯК ГОТУВАТИСЯ БІЗНЕСУ?

На основі кількох ключових новел законопроєкту стає очевидним: для бізнесу настав момент переосмислити свої внутрішні процедури, алгоритми та підходи до охорони й захисту прав на торговельні марки. Починається перехід від пасивно-активної моделі під наглядом НОІВ до справді дорослої, самостійної й відповідальної позиції власника прав.

У цьому контексті бізнесу варто не просто "посилити моніторинг", а набагато глибше подивитися на свою ТМ стратегію:

· провести ревізію портфеля, виділити ключові та другорядні активи;

· оцінити цінність кожної ТМ для бізнесу, аби зробити систему захисту не лише ефективною, а й економічно обґрунтованою.

Адже постановка на активний моніторинг сотень ТМ у великому портфелі може призвести до значних витрат, не всі з яких будуть раціональними чи виправданими з точки зору бізнес-логіки. Саме тому ми переконані: перегляд внутрішніх процесів має бути комплексним і стратегічним, а не зводитися лише до посиленої участі у відстеженні можливих порушень. У центрі має стояти економічна доцільність як фундамент ефективного управління правами інтелектуальної власності.

З погляду юридичної тактики ми підготували кілька рекомендацій, які допоможуть бізнесу розпочати трансформацію підходів до управління портфелем торговельних марок в Україні.

Богдана Бережна

1. Впровадити систему моніторингу своїх ТМ та ринку загалом

Якщо компанія є власником великої кількості ТМ, то важливим з точки зору моніторингу є впровадження системи пріоритизації ТМ - ключові торговельні марки моніторяться активно, другорядні - виходячи з цілей бізнесу. З вчасним виявленням потенційних порушень і загальним менеджментом допоможе сервіс спостереження за новими заявками, який можна обрати з-поміж низки пропозицій на ринку. А от з пріоритизацією доведеться визначатися самостійно, враховуючи цінність кожної ТМ для бізнесу.

Варто оцінити, наскільки та чи інша ТМ в рамках компанії є основною для ведення бізнесу, а які ще не набули такої ваги і зареєстровані більш стратегічно або, наприклад, для закриття регуляторних вимог. Від цього залежатиме ступінь уваги до потенційних порушень і доцільність суворішого моніторингу.

При нових заявках на реєстрацію уважність і поміркованість стануть головними атрибутами процесу. Особлива увага має приділятися періоду подання заперечень, оскільки це стане найбільш стресовим періодом перевірки для позначення. Відкладіть усі основні запуски продуктів чи послуг до моменту отримання "сильного свідоцтва" і будьте готові до можливих поступок.

2. Розробити внутрішні адаптовані алгоритми реагування на нові заявки та потенційні порушення

З допомогою визначених пріоритетів стосовно своїх ТМ вже можна починати розрізнення реакції на нові заявки та потенційні порушення. Перше і найголовніше правило - це фокусування не на емоціях, а на ймовірності сплутування торговельних марок. Враховуючи, що кількість можливих порушень із впровадженням post-grant opposition підходу значно зростає, то потрібно мати вже розроблений алгоритм дій при порушеннях.

Залежно від того, яке значення конкретна торговельна марка має для вашого бізнесу, можливі різні тактичні рішення: від подання заперечення - до мирного врегулювання спору або навіть погодження на співіснування марок. Такий підхід дає змогу обирати найбільш зважений і ефективний інструмент захисту, враховуючи як юридичні ризики, так і стратегічні інтереси компанії.

3. Залучати фахівців для оцінки ризиків і підготовки стратегії захисту

Навіть за умови якісного моніторингу нових заявок і порушень на ринку, ми все ж рекомендуємо залучати фахових консультантів. Це не лише заощадить ваш час у пошуку найбільш ефективної та обґрунтованої юридичної позиції, а й відчутно підвищить шанси на успішне вирішення спору - швидше, стратегічніше та з максимальною користю для бізнесу.

ВИСНОВКИ

Проєкт Закону «Про охорону прав на торговельні марки» - це крок до європейської інтеграції та модернізації системи захисту ТМ. Незважаючи на певні зауваження, проєкт має значну підтримку професійної спільноти (Рис. 4). Вже зараз він проходить оцінку Єврокомісії і експертів EU4IP, а після отримання коментарів буде кінцево доопрацьований і, сподіваємося, взятий за основу нового Закону. Оскільки низка імплементованих положень заохочують проактивний підхід як власників ТМ, так і заявників, то бізнесу варто вже зараз готуватися до змін, щоб максимально використати нові можливості та мінімізувати ймовірні ризики.

Рис. 4

Мирослава Коваль-Лавок,

радниця практики інтелектуальної власності,

Baker McKenzie Ukraine

Богдана Бережна,

молодша юристка практики інтелектуальної власності,

Baker McKenzie Ukraine

У сфері інтелектуальної власності важлива кожна деталь. LIGA360 допомагає юристам швидко знаходити потрібні норми й аналітику. Замовте індивідуальну презентацію, щоб оцінити переваги на практиці.

Підпишіться на розсилку
Головні новини і аналітика для вас по буднях
Залиште коментар
Увійдіть, щоб залишити коментар
Увійти
На цю ж тему