Безперечно, одним з досягнень української влади за останні роки стало якісне перетворення Антимонопольного комітету України (АМКУ, Комітет), чому сприяла реалізація ряду ініціатив, як законодавця, так і самого відомства.
Зокрема, представники бізнесу і громадськості відмічають, що з травня 2015 року нове керівництво Комітету на чолі з Юрієм Терентьевым кардинально змінило вектор роботи відомства у бік відкритого діалогу - взаємини між бізнесом і владою тепер лежать в публічній площині. Прикладом тому стала публікація рішень Комітету, яка була розпочата АМКУ ініціативно на своєму офіційному сайті, ще до набуття чинності відповідних положень Закону. Крім того, слід зазначити відкриту позицію посадовців Комітету, освітлюючих його підходи на численних майданчиках і навіть в соціальних мережах.
На рівні законодавчого регулювання захисту конкуренція за останні роки була внесена зміни, що мають швидше точковий характер. Недивно, що експерти сходяться на думці, що система конкурентного права в Україні в цілому близька до кращих європейських і світових зразків. В той же час окремі положення вже тривалий час залишаються у фокусі активних дискусій. Одним з найбільш гострих являється питання визначення АМКУ розмірів штрафів, що накладаються за порушення конкурентного законодавства.
На сьогодні єдиним нормативним приписом, який торкається розміру штрафних санкцій, є положення статті 52 Закони України "Про захист економічної конкуренції" (Закон). При цьому Закон встановлює тільки верхню межу штрафу, не встановлює якого-небудь порядку його визначення, чим створює фактично необмежену дискрецию для АМКУ.
Вплив такої дискреции на інтереси бізнесу стає ще очевиднішим в умовах практичної неможливості оскаржити рішення АМКУ в частині штрафу в суді.
Так, ще в 2011 році пунктом 20.1 постанов Пленуму "Про деякі питання практики застосування конкурентного законодавства" № 15 ВХСУ роз'яснив господарським судам, що Закон не містить норм, які надавали б господарському суду право зменшувати розмір (а значить і суму) стягуваного штрафу і пені (у разі їх правомірного нарахування). Тому, зокрема, до відповідних правовідносин не може застосовуватися припис пункту 3 статті 83 ХПКякий передбачає право господарського суду в ухваленні рішення зменшувати у виняткових випадках розмір неустойки (штрафу, пені), що підлягає стягненню.
Таким чином, АМКУ є фактично єдиним органом, який встановлює суму штрафу без наступної можливості судом його змінити. Виходячи з практики, що склалася, суд може тільки відмінити штраф. Якщо при цьому в частині визнання порушення рішення АМКУ залишається в силі, АМКУ має право прийняти нове рішення в частини визначення розміру штрафу, керуючись міркуваннями, що конкурентне законодавство не передбачає можливості існування порушення без визначення міри відповідальності. І така логіка справедлива, враховуючи положення статей 51 і 52 Закони.
Ще у вересні 2015 року АМКУ прийняв рекомендаційні роз'яснення, що описують методологію нарахування органами Комітету санкцій за порушення законодавства про захист економічної конкуренції. Така методика мала в наступному декілька перевидань.
|
Лана Синиця |
Але ключовий момент на сьогодні, як і в день першої редакції методики - вона має виключно рекомендаційний характер. І в результаті при оскарженні господарюючими суб'єктами рішень Комітету в частині штрафу судом не беруться до уваги її положення як обов'язкові для застосування.
Так, наприклад, в рішенні місцевого господарського суду у справі № 917/2711/15, підтриманому ВХСУ, відмічено, що посилання позивача на положення методики не взяті судом до уваги, оскільки роз'яснення не зареєстровані в Міністерстві юстиції України і носять рекомендаційний характер.
Аналогічна позиція міститься і в рішенні місцевого господарського суду у справі № 910/702/17, згідно якої рішення Комітету про накладення штрафу приймаються виключно органом Комітету відповідно до статтею 52 Закониа методика не є нормативним актом і не підлягає обов'язковому застосуванню Комітетом.
Для зниження корупційного елементу і впровадження принципу стримувань і противаг народними депутатами України за підтримки бізнесу і громадськості був внесений у Верховну Раду законопроект № 2431. Законопроектом передбачено два основні положення. Перше торкається Методики визначення розміру штрафів. За задумом Законопроекту, вона має бути затверджена розпорядженням АМКУ у вигляді нормативно-правового акту, ставши частиною українського законодавства, обов'язкового до застосування органами АМКУ. Друге позбавляє Комітет монополії на визначення розміру санкцій - Законопроект передає у ведення господарських судів перегляд рішень АМКУ і в цій частині. Передбачається, що судді матимуть повноваження не лише відміняти або залишати в силі санкцію АМКУ без зміни її розміру, але і також зменшувати або збільшувати розмір штрафу.
Ухвалення Законопроекту і нормативно-правового акту АМКУ в його виконання зробить неможливою ту негативну практику, яка існувала в роботі АМКУ в 2013 - 2015 роках при попередньому складі членів Комітету.
Відомі багато випадків, коли Комітет спочатку накладав багатомільйонний штраф, а після перегляду з причин "складного фінансового становища" відповідачів в справі змінював наступним рішенням суму стягнення в десятки, а то і в сотні разів.
Наприклад, компанії "Хюндай Мотор Україна" і "Паритет Моторс" були оштрафовані на 50 і 27 мільйонів гривен відповідно за спотворення результатів торгів (при участі в закупівлях ГП "Укрпошта"). Але через деякий час, несподівано виявивши "складне фінансове становище" у обох компаній, АМКУ зменшив розмір штрафів до 100 і 50 тисяч гривен. Аналогічний випадок, коли Комітет наклав стягнення в 50 мільйонів гривен на ГП "Львівська залізниця", а потім скоротив його до 250 тисяч гривен унаслідок все того ж "складного фінансового становища".
На додаток до очевидного антикорупційного мотиву ухвалення Законопроекту можна говорити про підвищення якості роботи і самого АМКУ. Значення розміру штрафів, що накладаються, і показники їх сплати відповідачем прямо корелюють між собою. Не варто говорити, що іноді не найякісніші рішення органів АМКУ з точки зору повноти і обгрунтованості можуть легко не потрапити в поле судового перегляду і бути виконані відповідачами тільки з огляду на те, що ресурси на судовий супровід багаторазово перевищуватимуть суму штрафу.
|
Дмитро Гальчинский |
Таким чином, маючи необмежену свободу визначення розміру санкції, АМКУ має можливість маніпулювати якістю - рішення з сильнішою позицією АМКУ може супроводжувати значнішими штрафами і навпаки.
На підтримку Законопроекту говорить і те, що необхідність його прийняття диктується також положеннями Угоди про Асоціацію між Україною і Європейським Союзомякі обов'язкові для виконання. Так, Стаття 255 Угод встановлює, що судовий орган повинен накладати або переглядати будь-які санкції або заходи, винесені АМКУ.
Варто відмітити, що, як і будь-яке нововведення, Законопроект має ряд критиків. Їх аргументація грунтується на декількох твердженнях.
По-першеяк говорять супротивники ухвалення Законопроекту, на сьогодні суди не мають необхідного рівня компетенції і знань, потрібного для розгляду таких справ. Це твердження здається досить суперечливим, оскільки судді зараз розглядають по суті як антимонопольні справи, так і справи по інших напрямах, які також вимагають спеціальної експертизи : ті ж справи про інтелектуальну власність, медицину, суперечки про якість продукції і так далі. У таких випадках при розгляді справи часто притягуються експерти, що мають необхідні знання. Це світова практика, яка використовується практично в усіх розвинених правових державах.
По-другев якості аргументу проти Законопроекту критики використовують твердження, що корупція в судах не дозволить справедливо переглядати рішення Комітету, а навпаки перешкоджатиме роботі нового складу АМКУ, який встиг себе зарекомендувати з позитивного боку.
Слід парирувати, що судова система пропонує три інстанції для розгляду однієї справи, що зменшує шанси винесення несправедливої ухвали. Крім того, зараз проводиться судова реформа, яка спрямована на очищення судової влади від корупційних елементів і встановлення прозорого і чесного судочинства.
При цьому регулювання не повинне залежати від осіб - державна структура повинна працювати в якісному правовому полі при будь-якому керівництві і політичному кліматі.
Можна резюмувати, що Законопроект вирішує відразу декілька існуючих питань. По-перше, він передбачає прозорий механізм калькуляції штрафів, що мінімізує суб'єктивність рішень, що приймаються. Передбачуваність роботи Комітету підвищить рівень довіри до нього громадськості і бізнесу. По-друге, функція перегляду суми стягнення судом стане перешкодою можливим корупційним схемам і підвищить якість роботи відомства.
Лана Синиця, партнер, керівник практики антимонопольного і конкурентного права АТ Arzinger
Дмитро Гальчинский, юрист практики антимонопольного і конкурентного права АТ Arzinger
