Досить часто у наш час платник податків стає жертвою обставин, обумовлених податковими махінаціями компаній, що полягали в ланцюжку отриманого їм податкового кредиту.
На практиці найчастіше це відбувається так: з'являється деяка податкова інформація для загального користування співробітників фіскальних органів, надалі ця інформація служить приводом для запиту документів. Навіть при наданні усього списку документів і пояснень, швидше за все, буде проведена позапланова перевірка, за підсумками якої буде складений акт про результати перевірки (акт - це завжди негативний результат, довідка - позитивний).
У ситуації, що склалася, платникові податків необхідно скласти і подати заперечення на акт перевірки. У прохальній частині обов'язково слід вказати прохання про розгляд заперечень у присутності представника платника з обов'язковим завчасним повідомленням останнього, щоб нічого не пропустити в цій процедурі.
Найімовірніше результат розгляду заперечень буде незадовільним для платника податків і після нього буде прийнято податкове повідомлення-рішення.
На цьому етапі необхідно оскаржувати податкове повідомлення-рішення фіскального органу. Скарга подається у вищестоящий орган. Також не варто забувати про прохання розглянути скаргу у присутності представника платника податків.
Згадані вище способи є адміністративним спростуванням дій і рішень фіскального органу. Якщо ж і ці дії не привели до бажаного результату, необхідно звертатися до суду, адже податкове законодавство не позбавляє платника податків можливості судового спростування.
Добросовісному платникові податків на цьому етапі, як і на етапі адміністративного спростування, окрім стандартного набору первинної документації (договори, акти, накладні і т. д.), необхідно зажадати у банку, в якому він обслуговувався, банківські виписки, які послужать доказом реального руху грошових коштів по тій або іншій угоді. Податкове законодавство містить норми, згідно з якими доказом взаємин є наявність первинної документації, проте судова практика свідчить про те, що суди віддають перевазі, окрім цього, ще і докази фінансового руху і наявності ділової мети і мети отримання прибутку в результаті взаємин між вами і вашим контрагентом.
За наявності такого документального озброєння платник податків має цілком реальні шанси відновити справедливість і уникнути відповідальності за чужі дії, націлені на оптимізацію сплати податків.
Між тим, законодавство України і європейське законодавство стають в захист добросовісного платника податків таким чином:
- існує "презумпція добросовісного платника податків"яка частково закріплена Конституцією України, іншими законами у сфері податків і судовою практикою;
- діє "правило індивідуальної відповідальності"закріплене Конституцією України, судовою практикою нашої держави і судовою практикою Європейського суду з прав людини.
Окрім цього, слід звернути увагу платників податків на те, що необхідно ретельно аналізувати саму процедуру проведення перевірки і, відповідно, винесення наказу на проведення такої перевірки, оскільки це є фундаментом того або іншого рішення контролюючого органу. Виявлення помилок і порушень при призначенні і проведенні перевірки є основою для визнання недійсної такої перевірки і усіх її результатів (у т. ч. податкового повідомлення-рішення). 
Артем Барташевич,
радник кримінально-правового департаменту, адвокат
Адвокатська фірма GORO legal
