Незважаючи на постійний "маятниковий" механізм і розхитування роботи банківської системи, суб'єктам господарювання навряд чи підійде рада "зберігаєте гроші під матрацом або у банку, закопаною на городі". Причому частенько для юридичних осіб йдеться не про вклади в декілька тисяч або десятків тисяч гривен, а дуже часто про сотні тисяч. Тому питання безпеки, надійності захисту заощаджень, мобільності в управлінні власними засобами для бізнесу коштує гостро.
Отже, моделюємо ситуацію: гроші лежать на депозиті в одному з банків України і суб'єктові господарювання необхідно їх повернути.
Причина повернення :
1. Бажання або необхідність достроково розірвати терміновий договір банківського вкладу і відмову банку
В даному випадку юридичним особам варто пам'ятати, що для них, на відміну від фізичних осіб, стаття 1060 Цивільного кодексу передбачає таке право тільки у разі, якщо це прямо передбачено в договорі.
Судова практика, у тому числі і суди касаційної інстанції, не відступають від положень букви закону і задовольняють позови про дострокове розірвання договору банківського вкладу за наявності обмовки в договорі про можливість і порядок такого розірвання.
Таким чином, якщо вказана вище умова дотримана (при підписанні нового договору з банком обов'язково звернете увагу на наявність цих норм), алгоритм ваших дій наступний:
- Письмове звернення у банк з виявленням бажання розірвати договір в зазначений вами термін шляхом підписання додаткової угоди до договору.
У листі також варто відмітити, що у разі неотримання відповіді на це звернення упродовж певної кількості часу договір вважається розірваним з такої-то дати.
- Письмове звернення у банк з вимогою повернути депозит в строк не більше встановленої вами кількості днів з дати отримання листа шляхом, приміром, переказу грошових коштів на інший розрахунковий рахунок клієнта (перші два пункти можна об'єднати).
- Скарга в Національний банк України у разі ігнорування або відмови у виконанні банком ваших законних вимог.
- Позов до суду про розірвання договору банківського вкладу і стягнення суми.
Вкладник в даному випадку може вимагати повернення суми вкладу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір відсотків не встановлений договором або законом, відсотків річних (відсотки на неповернений вчасно з вини банку вклад нараховуються до дня, передування його поверненню, в сумі, встановленій в договорі, або у розмірі облікової ставки Національного банку України - постанова Вищого господарського суду України від 4 червня 2014 у справі № 910/21669/13)пені за порушення зобов'язань. Варто тільки враховувати, що нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлене законом або договором, припиняється через шість місяців з дня, коли зобов'язання має бути виконане.
Проте в позові буде відмовлено, якщо на момент його подачі у банку введена тимчасова адміністрація або він знаходиться на стадії ліквідації, оскільки в цьому випадку законом передбачений спеціальний порядок повернення грошових коштів, про яке піде мова нижче.
2. Відмова банку в поверненні депозиту після закінчення терміну дії договору банківського вкладу
В даному випадку будуть застосовні загальні стани про порядок виконання договорів і відповідальності за їх невиконання або неналежне виконання. Порядок дій вкладника ідентичний першому варіанту з різницею лише в мотивуванні вимог.
3. Визнання банку неплатоспроможним і введення тимчасової адміністрації
На наступний робочий день, після отримання офіційного рішення Національного банку України про визнання банку неплатоспроможним, Фонд гарантування вкладів фізичних осіб вводить тимчасову адміністрацію у банку строком на 3 місяці (цей термін може бути продовжений).
Порядок дій вкладників в цьому випадку регулюється спеціальним Законом "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" (далі - Закон). З самої назви логічно припустити, що його дія поширюється тільки на фізичних осіб, а для юридичних має бути окремий нормативно-правовий акт з передбаченими гарантіями для них.
На жаль, на даний момент порядку гарантування вкладів юридичних осіб в Україні немає, і це величезна проблема.
Оскільки введення тимчасової адміністрації у банку не може бути основою відмови в поверненні вкладу (депозиту) (постанова Вищого господарського суду України від 30 вересня 2015 у справі № 910/765/15-г) - йдеться про вклади, термін яких закінчився, в іншому випадку діє обмеження на задоволення вимог вкладників і кредиторів, встановлене пп. 1 п. 5 ст. 36 Законусуди, за відсутністю кращого, визначають, що до суб'єктів господарювання також необхідно застосовувати порядок задоволення вимог, передбачений Законом.
Так, відповідно до правової позиції Вищого господарського суду, викладеної в постанові від 30 вересня 2015 у справі № 910/1965/15-хположеннями ч. 1 ст. 2 Закони визначено, що вкладник - ця фізична особа (окрім фізичних осіб - суб'єктів підприємницької діяльності), яка зробила висновок або на користь якого укладений договір банківського вкладу (депозиту), банківського рахунку або яке є власником іменного депозитного сертифікату.
В той же час Закон є спеціальним законом, що має пріоритет перед іншими нормативно-правовими актами при здійсненні тимчасової адміністрації у банку, а згідно з його перехідними положеннями законодавчі і інші нормативно-правові акти, прийняті до набуття чинності справжнього Закону, застосовуються в частині, що не суперечить справжньому Закону.
Згідно ст. 2 Закону України "Про банки і банківську діяльність" кредитором банку є юридична або фізична особа, що має документально підтверджені вимоги до боржника після його майнових зобов'язань.
Враховуючи викладене, з моменту віднесення банку до категорії неплатоспроможних з наступним введенням тимчасової адміністрації у банку задоволення вимог кредиторів банку можливо тільки у відповідності і порядку, встановленому Законом України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб".
У такому разі для повернення грошових коштів необхідно звернутися у банк з письмовою заявою.
4. Ухвалення рішення про ліквідацію банку
Фонд не пізніший за робочий день, що йде за днем отримання рішення Національного банку України про відгук банківської ліцензії і ліквідації банку, розміщує інформацію про це на своїй офіційній сторінці в мережі Інтернет, також цю інформацію можна упізнати з ЕГР юридичних осіб і фізичних осіб - підприємців.
Впродовж 30 днів з дня публікації відомостей про відгук банківської ліцензії, ліквідації банку кредитори мають право заявити Фонду про свої вимоги до банку. Таким чином, вкладникові необхідно звернутися у банк з письмовою заявою впродовж місяця, в іншому випадку він втратить право вимоги.
Після затвердження списку кредиторів, інвентаризації і оцінки активів банку, формування ліквідаційної маси у вкладника з'являється можливість задоволення своїх вимог за рахунок ліквідаційної маси.
Вимоги кожної наступної черги задовольняються у міру вступу засобів від продажу майна (активів) банка після повного задоволення вимог попередньої черги. У випадку якщо об'єм коштів, отриманих від продажу майна (активів), недостатній для повного задоволення усіх вимог однієї черги, вимоги задовольняються пропорційно сумі вимог, що належать кожному кредиторові однієї черги. А вимоги до банку, незадоволені за недостатністю його майна, вважаються погашеними.
Патовость ситуації для юридичних осіб полягає в тому, що ст. 52 Закони відносить їх вимоги лише до 7 черги задоволення, а враховуючи те, що банк ліквідовується саме із-за недостатності засобів для погашення вимог кредиторів, розраховувати на повернення вкладу в повному об'ємі навряд чи припаде. Єдине, що можна порадити - не пускати процедуру на самоплив, тримати руку на пульсі.
Хорошим варіантом для вкладника може стати взаємозалік вимог (за наявності кредитних зобов'язань в тому ж банку) в порядку ст. 601 Цивільного кодексу. Обов'язковою умовою є настання терміну виконання зобов'язань. Проте залік зустрічних однорідних вимог можливий тільки до введення тимчасової адміністраціїоскільки в іншому випадку залік зустрічних однорідних вимог приведе до порушення порядку погашення вимог кредиторів (постанова Вищого господарського суду України від 16 грудня 2015 у справі № 910/9544/15).
У будь-якому випадку зрозуміло, що повернення вкладів юридичних осіб в порядку, передбаченому Закономна даний момент - завдання не з легенів. За права суб'єктів господарювання заступився Вищий адміністративний суд України, який звернувся до Верховного Суду, а той у свою чергу в Конституційний з заявою "Про відповідність (конституційності) Закону України "Про систему гарантування вкладів фізичних осіб" положенням статті 6, частини першої статті 8, частини четвертої статті 13, статей 21, 22, частин першої, четвертої, п'ятої статті 41 Конституції України". На даний момент відкрито конституційне виробництво, справа розглядається судом.
Сподіватимемося, що це конституційне звернення запустить механізм забезпечення гарантій вкладників, у тому числі і юридичних осіб, на захист грошових коштів і реалізацію принципу непорушності права власності.
Дмитро Овсий
адвокат, керівний партнер АФ GORO legal
